Постанова Північний апеляційний господарський суд № 925/193/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" липня 2024 р. Справа№ 925/193/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яковлєва М.Л. суддів: Гончарова С.А. Яценко О.В. за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 30.07.2024 у справі №925/193/24 (в матеріалах справи) розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2024, повний склад якого складений 31.05.2024, у справі № 925/193/24 (суддя Зарічанська З.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» про стягнення 2 191 861,04 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» про стягнення 632 129,80 грн. ВСТАНОВИВ: Первісний позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 1 650 000,00 грн. за поставлений за договором поставки обладнання і виконання робіт № 23/22 від 02.08.2022, але неоплачений у повному обсязі товар та виконані роботи, а також нарахованих за несвоєчасне виконання вказаного обов`язку штрафу в сумі 412 500,00 грн., пені в сумі 107 248,89 грн., інфляційних втрат в сумі 11 550,00 грн. та 3 % річних в сумі 10 562,15 грн. Також позивач просив нараховувати до моменту виконання відповідачем рішення суду в частині основного боргу пеню за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення). Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що позивач неналежно виконав зобов`язання за договором поставки обладнання і виконання робіт № 23/22 від 02.08.2022, а саме не завершив монтаж і пусконалагоджувальні роботи по обладнанню у строк, визначений таким договором. Відповідач стверджує, що: - ним своєчасно оплачена вартість обладнання в сумі 1 650 000,00 грн. відповідно до п.п. 2.4.1. і 2.4.2. спірного договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 55 від 02.08.2022 і № 1115 від 26.09.2022, проте підрядник не завершив монтаж і пуско-налагоджувальні роботи по обладнанню ані до 01.10.2022, ані станом на день подачі позову до суду; - у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року, в ході проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт підрядником двічі використовувались пелети і зерна кукурудзи (сировина), що надані замовником; - так, 14.11.2022 при проведенні пуско-налагоджувальних робіт працівником підрядника, на майданчику замовника, де знаходиться теплогенератор, сталась пожежа у сушарці, що приєднується до теплогенератора, що завдало збитків майну замовника і пошкодило окремі частини поставленого обладнання. Підрядником порушено положення пункту 1.10 Додатку №1 до спірного договору. Пожежа обумовлена прорахунками при технічному проектуванні обладнання у зв`язку з чим неможливо було забезпечити уникнення попадання іскри в камеру сушарки при роботі теплогенератора на пелетах, а тому відбувалось подальше загорання теплоносія при використанні твердого палива (пелетів). З метою усунення недоліків обладнання в період з 29.11.2022 по 02.12.2022 підрядником виконані роботи зі встановлення додаткового блоку іскрогасіння, що підтверджується листом №97 від 02.12.2022; - 28.03.2023 підрядником та замовником складено акт демонстрації роботи обладнання до спірного договору, з якого слідує, що сторони погодили, що цей акт не є актом приймання-передачі в розумінні пунктів 3.9 і 3.10 такого договору, а при проведенні запуску і демонстрації роботи обладнання пропрацювало 24 години. Також сторонами складено акт демонстрації роботи обладнання від 31.03.2023, з якого вбачається, що сторони погодили, що і цей акт не є актом приймання-передачі в розумінні пунктів 3.9 і 3.10 спірного договору, а при проведенні запуску і демонстрації роботи обладнання пропрацювало 65 годин. До Акту демонстрації обладнання від 31.03.2023 підрядником складено зауваження (вих. № 41 від 04.04.2023), а замовником надано письмову відповідь на зауваження (вих. № 73 від 11.04.2023), з яких вбачається що сторони визнали, що обладнання зупиняло свою роботу і не пропрацювало безперервно 72 годин; - вказане свідчить про те, що посилання позивача на наявність доказів щодо безперервності роботи обладнання у березні 2023 є безпідставними; - водночас станом на кінець квітня 2023 року кукурудза урожаю 2022 року закінчилась, оскільки вона була використана підрядником для тестових запусків і випробування механізмів теплогенератора в процесі сушіння у попередні місяці, а сезон сушіння кукурудзи та/або інших зернових культур завершився, а відтак з незалежних від замовника причин підрядником не було своєчасно здано роботи з монтажу обладнання, з огляду на що замовник запропонував підряднику укласти додаткову угоду до спірного договору щодо перенесення строків здачі-приймання робіт, проте така угода не була підписана сторонами; - наступного разу сторони повернулись до питання здачі-приймання робіт з використанням сировини замовника у жовтні-листопаді 2023 року після збору урожаю кукурудзи. Так, 13.11.2023 підрядник повідомив замовника про готовність провести демонстрацію обладнання протягом 72 годин безперервної роботи, після чого підписати акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт. В період з 14.11.2023 по 17.11.2023 відбувалася повторна демонстрація та пусконалагоджувальні роботи щодо обладнання. 14.11.2023 сторонами складено акт про те, що 14.11.2023 за період з 14.00 по 18.00 години було проведено демонстраційну роботу теплогенератора та зерносушарки на природному газу, середня вологість зерна склала 19,4%, висушено кукурудзи 36 тон, продуктивність роботи сушарки на природному газу склала 9 тон за годину, після чого обладнання було переведено в роботу на пелетах, та в період з 18.00 год. 14.11.2023 р. по 18.00 год. 17.10.2023 відбувалася демонстрація роботи обладнання в відповідному режимі; - 17.11.2023 сторонами підписаний акт про те, що у процесі демонстрації роботи теплогенератора вони прийшли до наступних висновків про недоліки обладнання:

1. Перехід від ТГ (теплогенератора) до іскрогасника потребує заміни нижньої стінки, що прогоріла;

2. В одній з камер ТГ створився наліт коксу (потребує втручання для очищення);

3. ТГ (теплогенератор) на дверях топки потребує заміни вогнестійкої цегли;

4. До решти вузлів та режиму роботи зауважень у сторін не було; - при цьому висновки підрядника щодо того, що вищевказані недоліки обладнання є результатом експлуатаційного зносу обладнання, який не впливає на загальну працездатність, є безпідставними, оскільки теплогенератор не використовувався замовником, за виключенням випадків проведення пуско-налагоджувальних робіт підрядником; - 21.11.2023 ТОВ «ЗЕО «Сокол» надало ТОВ «Силікат-1» для підписання акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт за спірним договором підписаний підрядником, проте того ж дня, підряднику надані зауваження від 21.11.2023 на акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт, в яких зазначені недоліки обладнання з акту від 17.11.2023 та наголошено на необхідності погашення штрафних санкцій, додаткових витрат і збитків підрядника перед замовником за порушення спричинені недоліками як самого обладнання, так і робіт, а також за порушення строків виконання робіт. Вказане свідчить про те, що 21.11.2023 у відповідності до пункту 3.10 спірного договору ТОВ «Силікат-1» письмово надало свої зауваження на акт здачі-приймання обладнання та робіт та відмовилось прийняти монтажні і пуско-налагоджувальні роботи з детальним описом причин такої відмови. З огляду на вказані обставини відповідач вважає, що надання обґрунтованих відмов від підписання акту здачі приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт за спірним договором однозначно свідчить про недоліки робіт і обладнання згідно підписаного сторонами акту від 17.11.2023, які не були усунуті підрядником на день звернення до суду, а відтак вимоги позивача за первісним позовом задоволенню на підлягають. Крім того, з огляду на вказані обставини відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив стягнути з позивача штраф за п. 5.5 спірного договору (порушення строків виконання робіт) в сумі 75 000,00 грн., пеню за п. 5.4 спірного договору (порушення строків виконання робіт) в сумі 185 501,32 грн., штраф за п. 5.7 спірного договору (порушення вимог щодо якості обладнання) в сумі 300 000,00 грн., штраф за п. 5.7 спірного договору (порушення вимог щодо якості робіт) в сумі 30 000,00 грн., 3 % річних в сумі 12 645,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 28 983,08 грн. Загальна сума штрафних санкцій, які відповідач пред`являє у зустрічному позові становить 632 129,80 грн. Також відповідач просив нарахувати до моменту виконання позивачем рішення суду в частині стягнення заборгованості пеню за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення). У відповідь на відзив (на первісний позов - примітка суду) позивач стверджує, що відповідач ухилився від прийняття зобов`язання та підписання Акта здачі-приймання обладнання та виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт за Договором, при цьому позивачем належним чином виконано монтаж та пуско-налагоджувальні роботи теплогенератора ТГТ-3000 відповідно до спірного договору. У запереченнях на відповідь на відзив (на первісний позовом) відповідач зауважив на тому, що: - підписані 28.03.2023 та 31.03.2023 акти демонстрації роботи обладнання до спірного договору не є актами приймання-передачі у розумінні п. 3.9., 3.10 такого договору. При чому при проведенні запуску і демонстрації роботи обладнання пропрацювало 24 години і 65 годин відповідно до кожного акта, що свідчить про те, що обладнання не пропрацювало безперервно необхідні 72 години; - в ході демонстрації роботи обладнання протягом 72 годин безперервної роботи і здачі-прийманні у замовника відсутній обов`язок надавати пелету і сировину для випробування; - пояснення позивача за первісним позовом містять протиріччя, зокрема: якщо підрядник завершив монтажні та пуско-налагоджувальні роботи щодо обладнання вже 02.12.2022, то з якою метою йому знову потрібна сировина і пелети замовника для цих же цілей у березні і листопаді 2023 року. Вимога щодо використання виключно пелет, що відповідають ДСТУ 7124:2009, не погоджувалась сторонами у спірному договорі та значно обмежила можливість надати таку сировину для здачі обладнання у квітні 2023 року; - у первісному позові позивач послався на те, що акт здачі - приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт був наданий замовнику 21.11.2023, а зобов`язання з оплати виникли не раніше 26.11.2023. Така позиція в свою чергу протирічить доводам відповіді на відзив в частині визначення підрядником строків завершення і здачі робіт 02.12.2022, 31.03.2023 або 17.11.2023. У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач зазначив про те, що: - зі змісту зустрічної позовної заяви неможливо встановити на які саме порушення зі сторони позивача вимог щодо якості та/або кількості робіт та/або обладнання посилається відповідач обґрунтовуючи вимогу щодо стягнення з ТОВ «ЗЕО «Сокол» штрафу у розмірі 10 % вартості обладнання та 10 % вартості робіт ; - відповідачем у зустрічному позові не наведено доказів того, що позивач має перед ним будь-яке грошове зобов`язання, до якого можливо застосування ст. 625 ЦК України (сплата заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних); - враховуючи той факт, що відповідач забезпечив належні умови для здійснення монтажу обладнання лише у листопаді 2022 року, відповідні монтажні та пуско-налагоджувальні роботи щодо обладнання було виконані позивачем саме у відповідний період та завершені 02.12.2022, що свідчить про відсутність підстав для стягнення пені порушення строків виконання робіт; - вимоги відповідача про стягнення штрафу у розмірі 25 % від вартості робіт (75 000,00 грн.) відповідно до п. 5.5 спірного договору, також є необґрунтованими, оскільки саме у зв`язку із діями відповідача (несвоєчасне виконання пунктів 2.1., 2.2 додатку № 1 до такого договору № 23/22) співробітники позивача були несвоєчасно допущені до здійснення монтажних робіт. У відповіді на відзив (на зустрічні позовну заяву - примітка суду) відповідач зазначив про те, що: - жодних доказів щодо неналежного забезпечення ним умов для здійснення монтажу обладнання з 02.08.2022 по 01.10.2022 або несвоєчасного допущення працівників позивача до здійснення монтажних робіт позивачем не надано, як і не надано доказів звернення позивача до відповідача з зауваженнями щодо неналежності умов виконання робіт з монтажу обладнання; - підтвердженням порушення вимог щодо якості та/або кількості робіт та/або обладнання, внаслідок чого відповідачем заявлено до стягнення пред`являє штраф у розмірі 10% відповідно до п. 5.7 спірного договору, є те, що 14.11.2022 при проведенні пуско-налагоджувальних робіт працівником підрядника, на майданчику замовника, де знаходиться теплогенератор, сталась пожежа у сушарці, що завдало збитків майну замовника і пошкодило окремі частини поставленого обладнання. Вказана пожежа обумовлена прорахунками при технічному проєктуванні обладнання, у зв`язку з якими неможливо було забезпечити уникнення попадання іскри в камеру сушарки при роботі теплогенератора на пелетах, а тому відбувалось подальше загорання теплоносія при використання твердого палива. З метою усунення вказаного недоліку обладнання в період з 29.11.2022 по 02.12.2022 підрядником виконані роботи зі встановлення додаткового блоку іскрогасіння, що підтверджується листом №97 від 02.12.2022. У додаткових письмових поясненнях позивач зазначив про те, що: - відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. На виконання вимог ст. 662 ЦК України та на умов спірного договору позивачем разом з обладнанням передано відповідачу документ «Керівництво з експлуатації на теплогенератор типу ТГТ», який містить в собі відомості про виготовлення, опис роботи та технічні характеристики; - вказане свідчить про те, що позивач належним чином та в повному обсязі зі своєї сторони виконав вимоги спірного договору та ЦК України щодо надання документів на товар; - при чому спірний договір та додатки до нього не містять будь-яких вимог щодо надання відповідачу технічних документів, проектної документації, сертифікатів якості, декларацій відповідності на обладнання, а відтак будь-які вимоги відповідача про надання наведених документів перебувають поза межами предмета спору. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.05.2024 у справі № 925/193/24: - первісний позов задоволено повністю на суму 2 191 861,04 грн.; - зустрічний позов задоволено частково на суму 100 479,45 грн., в решті зустрічного позову відмовлено; - до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено загальну суму заборгованості в розмірі 2 091 381,59 грн., а також 25 096,58 грн. судового збору (судом першої інстанції відповідно до положень ч. 11 ст. 238 ГПК України проведено зустрічне зарахування сум присуджених до стягнення за первісним та за зустрічним позовами та стягнуто різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму - примітка суду); - ухвалено органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2024 у справі № 925/193/24, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нарахувати до стягнення з відповідача на користь позивача пеню за період з 13.02.2024 до 24.05.2024 включно, на суму заборгованості 1 650 000,00 грн. за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення); При розгляді по суті первісного та зустрічного позовів судом першої інстанції: - встановлено, що на виконання умов спірного договору позивач поставив відповідачу Теплогенератор ТТГ-3000 (загальна вартість такого обладнання 3 000 000,00 грн. - примітка суду), що фактично визнано обома сторонами у своїх заявах по суті, а також у листуванні сторін. Водночас у видатковій накладній № СК-0000057 від 22.09.2022 вказано , що вартість поставленого товару становить 1 500 000,00 грн. За викладених обставин суд критично ставиться до тверджень адвоката Недосєки І.В. у вступному слові та у дебатах про те, що поставлено теплогенератор не у повному об`ємі. При цьому слід врахувати і відсутність жодних претензій відповідача щодо недопоставки обладнання з 22.09.2022 по дату розгляду справи, виконання останнім обов`язку зі сплати 25% від вартості всього обладнання, здійснення пуско-налагоджувальних робіт та неодноразової демонстрації роботи обладнання за участю представників обох сторін; - встановлено, що підрядником виконані пуско-налагоджувальні роботи 23.11.2022, за результатами яких у замовника виникли зауваження, які станом на 02.12.2022 були усунуті. Так, у листі від 02.12.2022 № 97 підрядник зазначає про проведення пусконалагоджувальних робіт 02.12.2022 і на виконання п. 3.9. спірного договору зазначає про готовність до здачі робіт, для чого просить замовника провести запуск зерносушильного комплексу останнього та надати сировину. Враховуючи даний лист, за відсутності домовленостей сторін у спірному договорі щодо форми визначення результатів виконання пуско-налагоджувальних робіт, водночас беручи до уваги, що повідомлення відповідно до п. 3.9 такого договору здійснюється після виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що станом на 02.12.2022 позивач виконав монтаж та пуско-налагоджувальні роботи і повідомив замовника про готовність до здачі робіт відповідно до п. 3.9. спірного договору; - відхилив доводи відповідача про невиконання позивачем монтажних і пуско-налагоджувальних робіт як недоведені та зауважив на тому, що 28.03.2023 сторони складають акт демонстрації робіт обладнання, яка неможлива була б без виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, враховуючи стадійність виконання робіт, визначених спірним договором та те, що неможливо демонструвати роботу обладнання, яке не змонтовано, не запущено, не налагоджено до роботи; - встановив, що у період з 27.03.2023 по 31.03.2023 обладнання загалом пропрацювало понад 72 години (з урахуванням зупинки обладнання для переходу з режиму роботи на природному газі до режиму роботи на пелетах); - визнав необґрунтованими зауваження до акту здачі-прийняття робіт (послуг) № СК-0000013 від 25.04.2023, так як: 1) листом від 02.12.2022 № 97 позивач повідомив відповідача про готовність до здачі робіт в порядку п. 3.9. спірного договору; 2) твердження відповідача про те, що демонстрація роботи обладнання проводилась в рамках монтажу і налагодження роботи обладнання, а не здачі робіт замовнику, з огляду на положення спірного договору є необґрунтованими, оскільки: п. 3.9 спірного договору передбачено необхідність роботи обладнання протягом 72 годин на двох різних режимах роботи, саме такі обставини і встановлювались при демонстрації робіт і відображені в Актах від 28.03.2023 та від 31.03.2023; в рамках виконання монтажу і налагодження роботи обладнання умовами договору не передбачено демонстрацію роботи обладнання ні на різних режимах, ні безперервність роботи протягом тривалого часу; 3) необхідність зупинки роботи обладнання для переходу з одного режиму на інший є технологічно обґрунтованою. Дійсно в п. 3.9 спірного договору визначено приймання робіт, в ході якого здійснюється запуск і демонстрація роботи обладнання протягом 72 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням можливості роботи обладнання як з використанням природного газу, так і твердого палива. Водночас відповідач наочно переконався в ході демонстрації роботи обладнання щодо неможливості безперервної роботи обладнання під час перемикання з режиму роботи на природному газі на режим роботи на пелетах. При цьому відповідач не встановив підряднику строк для усунення недоліків - переробку обладнання, щоб воно безперервно працювало під час перемикання режимів роботи, а також, будучи обізнаним про неможливість усунення даного недоліку, не відмовився від договору підряду, а лише повідомив про відсутність сировини для сушіння і у зв`язку з цим запропонував повернутись до прийняття робіт восени 2023 року. При цьому обладнання вже перебувало на території відповідача, його працівники за результатами запуску та демонстрації роботи обладнання 28-31 березня 2023 року були обізнані з правилами експлуатації обладнання і не були обмежені у використанні цього обладнання до жовтня 2023 року. Враховуючи таку поведінку відповідача суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не вважає неприйнятним результат роботи позивача у зв`язку з неможливістю безперервної роботи під час перемикання режимів роботи обладнання; 3) обставина використання сировини відповідача в ході проведення пуско-налагоджувальних робіт та демонстрації обладнання не є свідченням неякісності обладнання чи робіт та, як наслідок, не може обумовлювати відмову у підписанні акту здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт.; - дійшов висновку про те, що сторони в порядку п. 3.9 спірного договору провели запуск і демонстрацію роботи обладнання і вказане є достатньою підставою для підписання Акту здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт, а відмова відповідача, викладена у листі № 088 від 28.04.2023 є необґрунтованою і безпідставною; - визнав, що подані відповідачем зауваження від 21.11.2023 на акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт є необґрунтованими та свідчать про ухилення відповідача від підписання акту та виконання своїх зобов`язань по оплаті за отримане обладнання та за виконані пуско-налагоджувальні роботи. З огляду на встановлені вище обставини, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті поставленого обладнання та виконаних позивачем за спірним договором робіт, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача як основного боргу, так і штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат у заявлених до стягнення розмірах. Частково задовольняючи вимоги за зустрічним позовом суд першої інстанції виходив з того, що: - за умовами спірного договору позивач мав виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи в строк до 01.10.2022 проте фактично завершив їх 02.12.2022, а відтак правомірним є нарахування передбачених спірним договором санкцій, а саме пені та штрафу, проте відповідач нараховує пеню за період прострочення виконання робіт з 02.10.2022 по 26.02.2024. За таких обставини позовні вимоги про стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт підлягають задоволенню за розрахунком відповідача в сумі 75 000,00 грн., а вимоги про стягнення пені за порушення строків виконання робіт - за розрахунком суду проведеним за період 02.10.2022 - 02.12.2022 - в сумі 25 479,45 грн.; - відповідач не довів належними доказами невідповідність обладнання та робіт вимогам щодо якості, а тому вимоги про стягнення 30 000,00 грн. штрафу за порушення вимог щодо якості робіт та 300 000 грн. штрафу за порушення вимог щодо якості обладнання задоволенню не підлягають; - задоволенню не підлягають вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки у позивача відсутнє грошове зобов`язання перед відповідачем, а невиконання робіт у строк не є грошовим зобов`язанням; - відповідач у зустрічному позові також просить нарахувати до моменту виконання позивачем рішення суду в частині стягнення заборгованості пеню за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення), проте відповідач не навів які приписи законодавства України регулюють нарахування пені на пеню та штраф, а відтак суд першої інстанції не здійснює таке нарахування. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2024 по справі № 925/193/24 в частині задоволення первісного позову та відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову - відмовити повністю, а позовні вимоги за зустрічним позовом - задовольнити повністю. У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції, додатково зазначивши про те, що: - позивачем відповідачу поставлено лише частину (половину) теплогенератора ТТГ-3000 вартістю 1 500 000,00 грн., при повній кількості одна ціла і вартості обладнання 3 000 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № СК-0000057 від 22.09.2022, згідно тексту якої поставлено товар «Теплогенератор ТГТ-3000»; кількість 0.500; сума без ПДВ - 1 250 000 грн.; сума з ПДВ 1 500 000 грн. Видаткова накладна підписана з боку обох сторін та скріплена печатками; - позивачем не надано жодних підтверджень щодо відповідності теплогенератора ТГТ-3000 вимогам нормативних документів, зокрема: технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 №62, Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1077, регламенту ЄС №1935/2004 Європейського парламента та Ради від 27.10.2004 «Про матеріали і вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами» державним санітарним нормам 3.3.6.096-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів та державним стандартам України EN 60204-1:2015 Безпечність машин. Електрообладнання машин та інш.; - жодних належних і допустимих доказів, що зупинка роботи обладнання для переходу з одного режиму на інший є технологічно обґрунтованою матеріали справи не містять. Вказану обставину судом першої інстанції встановлено з пояснень адвокатів позивача; - в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення працівників замовника з правилами експлуатації обладнання 28-31 березня 2023 року, а також використання замовником цього обладнання до жовтня 2023 року. Також апелянтом до апеляційної скарги додано додаткові докази, а саме копії листа № 322 від 27.12.2023 та доказів направлення вказаного листа позивачу, а у апеляційній скарзі відповідач, з посиланням на те, що при поданні ним до суду першої інстанції зустрічної позовної заяви та приєднання до неї документів в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» виникла технічна помилка, через що ці документи не були приєднані, просить визнати поважними причини пропуску апелянтом строку для подання доказів, а саме: «копії доказів направлення відповіді №322 від 27.12.2023 р. з додатками на досудову претензію вих.№122 від 19.12.2023 р.» та «трекінгу поштового відправлення № 1803003315834 з сайту «Укрпошта.Трекінг» та приєднати вказані документи до матеріалів справи №925/193/24. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024, справу № 925/193/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Яценко О.В.. З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у Господарського суду Черкаської області витребувано матеріали справи № 925/193/24, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 925/193/24. 26.06.2024 від Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2024 у справі № 925/193/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.07.2024 о 10:00 год. 22.07.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання «Сокол» надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Крім того, 23.07.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Також 24.07.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від іншого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» надійшло клопотання, в якому заявник просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 вказані заяви задоволені. Крім того 23.07.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому заявник, з посилання на неотримання ним станом відзиву на апеляційну скаргу та, відповідно, неможливістю з ним ознайомитись та зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, просить відкласти розгляд справи. Колегія суддів зазначає про те, що станом на дату подачі вказаного клопотання до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Щодо клопотання апелянта про відкладення розгляд справи, колегія суддів зазначає про Порадившись на місці, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення поданого апелянтом клопотання про відкладення з огляду на наступне. За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні. Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 30.07.2024 у цій справі уповноваженого представника апелянта та зауважує йому на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником апелянта є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано. Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 30.07.2024 за відсутності уповноваженого представника апелянта. Відсутність представника апелянта в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою. Щодо клопотання апелянта про долучення додаткових доказів, а саме копії листа № 322 від 27.12.2023 та доказів направлення вказаного листа позивачу, слід зазначити наступне. Враховуючи, що апелянт надав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядженні не мав. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України). У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно із ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства. У рішенні від 03.01.2018 «Віктор Назаренко проти України» (Заява №18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява №30428/96, пункти 17, 18, від 06 лютого 2001 року) Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992). У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27.10.1993 у справах «Авотіньш проти Латвії», заява №17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В. проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06.02.2021 у справі «Беер проти Австрії», заява №30428/96). Колегія суддів вважає за доцільне, для забезпечення сторонами рівних прав під час судового розгляду, розглядати справу по суті з врахуванням доданих позивачем до апеляційної скарги копії листа № 322 від 27.12.2023 та доказів направлення вказаного листа позивачу. Станом на 30.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило. Під час розгляду справи представник відповідача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої зміні чи скасуванню, з наступних підстав. 02.08.2022 ТОВ «ЗЕО «Сокол» (далі позивач, Підрядник) та ТОВ «Силікат-1» (далі відповідач, Замовник) уклали договір поставки обладнання і виконання робіт № 23/23 (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що відповідно до умов цього Договору, Підрядник зобов`язується поставити (передати у власність) металоконструкції та обладнання (далі Обладнання) і провести монтаж та пуско-налагоджувальні роботи зазначеного Обладнання (далі Роботи) на території Замовника за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Ковтуни, (надалі - Об`єкт), та здати їх Замовнику у встановлені строки, а Замовник зобов`язується прийняти Обладнання та виконані Роботи відповідно до умов Договору та оплатити їх. У Договорі сторонами погоджені наступні умови: - повний перелік обладнання, склад та обсяг робіт, які будуть виконуватись за даним Договором узгоджується сторонами в Додатках, які є невід`ємною частиною Договору. (п. 1.2.); - вартість обладнання і вартість виконаних робіт згідно з п. 1.1., п. 1.2. Договору є договірними і узгоджуються сторонами в Додатках. (п. 2.1.); - розрахунок за обладнання виконується поетапно: 2.4.1. Авансовий платіж в розмірі 30% від вартості обладнання виконується Замовником впродовж трьох банківських днів з моменту укладення Договору або виставлення рахунку-фактури; 2.4.2. Платіж 25% від вартості обладнання виконується Замовником впродовж трьох банківських днів з моменту отримання обладнання Замовником та підписання Сторонами видаткової накладної. 2.4.3. Платіж остаточних 45% від вартості обладнання та повної вартості монтажних та пуско-налагоджувальних робіт здійснюється Замовником впродовж трьох банківських днів з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання обладнання та виконаних монтажних і пуско-налагоджувальних робіт (п. 2.4); - строк поставки обладнання узгоджується сторонами в Додатках (п. 3.1.); - виготовлення і доставка обладнання, монтаж і пуско-налагоджувальні роботи по обладнанню виконуються Підрядником в термін до 01.10.2022 (п. 3.2.); - строки виконання робіт можуть переглядатися за згодою сторін за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), у разі виникнення додаткових об`ємів робіт чи необхідності виконання робіт, не передбачених Договором. (п. 3.3.); - доставка обладнання здійснюється на умовах DDP склади Замовника, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Ковтуни. Вартість доставки оплачує Підрядник. Розвантаження продукції з автотранспорту здійснюється за рахунок Замовника. (п. 3.6.); - право власності на Обладнання переходить від Підрядника до Замовника під час передачі обладнання на складі Замовника і підписання сторонами видаткової накладної на обладнання. (п. 3.7.); - при прийнятті Обладнання і за відсутності зауважень щодо його кількості та якості представник Замовника зобов`язаний підписати супровідні документи та видати представнику Підрядника уповноважуючий документ на отримання даного обладнання. (п. 3.8.); - після виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт Підрядник повідомляє Замовника про готовність до здачі робіт, після чого Замовник впродовж трьох днів зобов`язаний організувати приймання виконаних Підрядником робіт в ході якого уповноважені представники Сторін проводять запуск і демонстрацію роботи обладнання 72 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням можливості роботи обладнання як з використанням природного газу, так і твердого палива і у випадку відсутності зауважень Замовника до виконаних робіт Сторони підписують Акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт. (п. 3.9.); - в разі відмови прийняти належним чином виконані монтажні і пуско-налагоджувальні роботи Замовник зобов`язаний письмово надати таку відмову з детальним описом причин відмови, інакше роботи будуть вважатися виконаними належним чином та прийняті Замовником без зауважень, що є підставою для виконання розрахунків згідно п. 2.4. (п. 3.10.); - право власності на результати робіт переходить від Підрядника до Замовника після запуску і демонстрації роботи обладнання протягом 72 годин безперервної роботи і з моменту підписання сторонами акту виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт. (п. 3.11.); - обов`язки Підрядника та Замовника узгоджуються сторонами окремо в додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 4.1.); - при простроченні оплати згідно п. 2.4. Договору Замовник сплачує Підряднику у беззастережному порядку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. (п. 5.2.); - при простроченні оплати згідно п. 2.4. більш ніж на 30 календарних днів Замовник сплачує Підряднику штраф у розмірі 25 % від суми прострочення, а також втрачають силу гарантійні зобов`язання Підрядника (п. 5.3.); - за порушення Підрядником термінів (строків) виконання робіт Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних (несвоєчасно виконаних) робіт за кожен день прострочення (п. 5.4.); - при простроченні Підрядником термінів (строків) виконання робіт Підрядник більш ніж на 30 календарних днів Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 25 % від вартості робіт (п. 5.5.); - у разі порушення Підрядником строків поставки обладнання, Підрядник сплачує Замовнику у беззастережному порядку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості обладнання за кожен день прострочення поставки, а також штраф у розмірі 25 % вартості обладнання (п. 5.6.); - у випадку порушення Підрядником вимог щодо якості та/або кількості робіт та/або обладнання, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості таких робіт або обладнання за кожний виявлений випадок (п. 5.7.); - підрядник несе гарантійні зобов`язання за Договором впродовж 12 (дванадцяти) місяців з моменту підписання акту виконання пуско-налагоджувальних робіт (п. 7.1.); - гарантійний строк на комплектуючі надається згідно з паспортом виробника. Гарантія на електродвигуни розповсюджується за умови виконання підключення та першого запуску технічним представником Підрядника (п. 7.2.); - гарантія Підрядника повністю знімається, якщо обладнання піддавалося змінам чи ремонту не узгодженому з Підрядником. За зміну також вважається застосування обладнання поза сферою чи областю застосування, що визначено в паспорті або інших документах на обладнання. Гарантія Підрядника не покриває поломок чи дефектів, які виникли через недостатнє обслуговування. Усунення недоліків в Обладнанні, які сталися внаслідок некваліфікованих дій персоналу Замовника, Замовник здійснює за власний рахунок (п. 7.8.); - жодна зі сторін не може в односторонньому порядку припинити дію цього Договору (п. 8.1.); - цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за даним договором (п. 8.5.). До Договору сторонами підписано Додатки № 1 (Обов`язки сторін), № 2 (Специфікація обладнання) та № 3 (Специфікація робіт). Так, згідно з Додатком № 1 (Обов`язки сторін): - Підрядник зобов`язаний поставити теплогенератор, який працює на пелетах, а в разі необхідності сушарка може працювати на газу. Замовник сам обирає режим роботи сушарки (в залежності від обраного економічно вигідного виду палива) (п. 1.1); - виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт має бути завершене підрядником не пізніше 01.10.2022 (п. 1.2); - Підрядник зобов`язується передати Замовнику не пізніше ніж за 10 днів до початку монтажу обладнання виконавчі креслення фундаментів з вказанням діаметрів анкерів. (п. 1.3.); - Підрядник зобов`язується за участі уповноважених представників сторін виконати запуск і продемонструвати роботу обладнання протягом 72 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням стабільної роботи обладнання як з використанням природного газу на існуючих газових пальниках, так і теплогенератора на твердому паливі (пелетах). (п. 1.7.); - Підрядник зобов`язується забезпечити за власний рахунок та власними силами організацію безпечного виконання Робіт та додержання і виконання робітниками Підрядника всіх чинних норм, правил та вимог з охорони праці, пожежної безпеки та промислової санітарії. (п. 1.10.); - Замовник зобов`язується: надати Підряднику фронт робіт; виконати всі фундаменти згідно з Технічним завданням Підрядника; очистити різьбу анкерів після виконання фундаментів; призначити відповідальну особу для вирішення поточних питань; забезпечити можливість підключення до електричної мережі - 380 В не далі ніж за 25 м від місця виконання робіт та використання електроенергії в кількості, необхідній для виконання робіт; після закінчення монтажу металоконструкцій виконати заливку бетону в щілини під опорними плитами; надати пелету та/або сировину для випробування механізмів та теплогенератора при виконанні пусконалагоджувальних робіт; забезпечити можливість виконати пусконалагоджувальні роботи під навантаженням безперервно; забезпечити охорону обладнання і монтажної оснастки на весь період проведення монтажних робіт та безперешкодний доступ робітників та представників Підрядника до місця проведення робіт (п.п. 2.2-2.5, 2.8-2.11). У Додатку № 2 (Специфікація обладнання) сторонами визначено, що має бути поставлено Теплогенератор ТГТ-3000 к-сть 1 шт., ціна за од. обладнання грн. з ПДВ - 3 000 000; всього, грн., з ПДВ - 3 000

000. У складі подвійний топочний блок 3-х зонного горіння із змінним поворотним модулем. Повна вага блока - 7,0 тонн. Габарити зі знімним обладнанням - ширина - 2 м, довжина - 3 м, висота - 3 м. На топочному блоці встановлено 2 вентилятори по 1,1 кВт та два мотор редуктори по 1,1 кВт; витратний бункер з автоматичним подаванням, теплова потужність генератора 2,5 МВт. Температура агента сушіння 125 градС. Витратний бункер комплектується 2-а моторами-редукторами по 0,75 квт. Максимальні габарити: ширина - 3 м, довжина - 3 м, висота - 5 м (під добову витрату). В іскрогасник виходить циклонна група з 6-х циклонів діаметром - 1,5 м, висотою - 2,2м. Набір формується на місці під конкретний об`єкт для зручності і експлуатації. Повна вага - 1,5 т. Навантаження розподілене не вимагає спеціального фундаменту. Електричний щит автоматичного управління. Повна електрична потужність - 15 кВт. Додаткові умови: Виготовлення і доставка обладнання, монтаж і пуско-налагоджувальні роботи виконуються до 01.10.2022. Приєднання теплогенератора до зерносушарки Замовника дає змогу роботи або на природному газі на існуючих газових пальниках або на пелетах за допомогою встановленого теплогенератора. Додаток № 3 до Договору - це Специфікація робіт, що виконуються. Найменування робіт: Монтаж і пуско-налагоджувальні роботи ТГТ-3000; од.вим. шт; Кіл-сть: 1; Ціна за од.робіт, грн, з ПДВ - 300 000; Всього, грн з ПДВ - 300 000,00; в т.ч. ПДВ 20% - 50 000,00. Додаткові умови: Монтаж і пуско-налагоджувальні роботи по обладнанню виконуються в термін до 01.10.2022 за умови 100% готовності фундаментів та отримання передоплати за поставлене згідно умов п.п. 2.4.1 і 2.4.2 Договору. 02.08.2022 відповідач сплатив на рахунок позивача 900 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 55 від 02.08.2022 із призначенням платежу: «передплата за обладнання зг-но додатку 2 до дог.№23/22 від 02.08.22р. у т.ч. ПДВ 20%». 22.09.2022 позивач поставив відповідачу одержувачу - Теплогенератор ТТГ-3000. У наданій позивачем на підтвердження вказаного факту видатковій накладній № СК-0000057 від 22.09.2022 зазначено про те, що поставлено товар «Теплогенератор ТГТ-3000»; кількість 0.500; ціна з ПДВ 3 000 000,00; сума без ПДВ - 1 250 000,00; сума з ПДВ 1 500 000,00. Отже надана позивачем видаткова накладна містить відомості про те, що поставлено половину Обладнання. Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Як позивач, так і відповідач у своїх заявах по суті фактично визнають що було поставлено генератор у повному обсязі. Так у відзиві на первісний позов та у зустрічному позові відповідач зазначає: « 22.09.2022 року ТОВ «ЗЕО «Сокол» поставлено ТОВ «Силікат-1» Теплогенератор ТТГ-3000, що підтверджує підписана сторонами видаткова накладна № СК-0000057 від 22.09.2022 р.». Крім того обставина поставки генератор у повному обсязі визнається і у листуванні сторін щодо виконання Договору, яке буде досліджено нижче. Також про факт поставки генератору у повному обсязі свідчить і те, що: - за умовами Договору мала бути поставлена одна одиниця товару, а також проведені монтаж і пуско-налагоджувальні роботи, тобто за наслідками виконання Договору відповідач мав отримати Теплогенератор ТГТ-3000 у стані готовому до його експлуатації за призначенням. Також сторонами було досягнуто домовленість про те, що після виконання всіх робіт позивач зобов`язується за участі уповноважених представників сторін виконати запуск і продемонструвати роботу обладнання протягом 72 годин безперервної роботи; - при цьому виходячи з логіки виконання прийнятих на себе за Договором зобов`язань, поставка генератора є першим етапом, а останнім - запуск і демонстрація роботи генератора протягом 72 годин безперервної роботи. При цьому проведення таких робіт без поставки генератора у повному обсязі взагалі не є можливим; - з матеріалів справи слідує, що сторонами були проведені запуск і демонстрація роботи обладнання протягом 72 годин безперервної роботи (вказані обставини детально будуть досліджені колегією суддів далі по тексту - примітка суду), що свідчить про поставку Обладнання у повному обсязі. Слід зазначити і про таке. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004). Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18). Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці». По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду у справах № 910/19179/17, № 914/2622/16, № 914/3593/15, № 237/142/16-ц, № 911/205/18). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі N 450/2286/16-ц, постанову Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №754/13893/19). Очевидно, що дії відповідача, який прийняв Обладання без зауважень, не висловлював жодних заперечень щодо факту такої поставки, в тому числі і на початку розгляду цієї справи, приймав участь у проведенні запуску і демонстрації роботи генератора, а після звернення позивача до суду з первісним позовом, у якому позивач просить оплатити такий товар у повному обсязі, заперечує факт поставки товару суперечать його попередній поведінці, є недобросовісними та спрямовані не на захист порушених прав відповідача, а на створення підстав для невиконання ним грошових зобов`язань з оплати отриманого без зауваження товару. За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно встановив, що позивачем доведено як безпосереднім доказом - видатковою накладною, так і іншими доказами (листування сторін та визнання відповідачем обставини поставки теплогенератора 22.09.2022 у заявах по суті; відсутність жодних претензій відповідача щодо недопоставки обладнання з 22.09.2022 по дату розгляду справи; виконання відповідачем обов`язку зі сплати 25% від вартості всього обладнання на виконання п. 2.4.2. Договору після отримання обладнання; здійснення пуско-налагоджувальних робіт та неодноразової демонстрації роботи обладнання за участю представників обох сторін, обставину поставки 22.09.2022 Підрядником теплогенератора ТГТ-3000 кількістю 1 шт., вартістю, що вказана в Специфікації обладнання, що постачається (Додатку № 2 до Договору) - 3 000 000,00 грн, на виконання додаткових умов Додатку № 2 до Договору (Специфікації обладнання, що постачається). 26.09.2022 відповідач сплатив позивачу 750 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1115 із призначенням платежу «передплата за обладнання зг-но додатку 2 до дог.№23/22 від 15.07.22р. рах.СК-000108 від 23.09.2022р. У сумі 625000.00 грн., ПДВ - 20 % 125000.00 грн.». Оскільки обидві сторони у своїх заявах по суті підтверджують, що дана сплата відбулась саме на виконання Договору, суд першої інстанції цілком вірно визнав дану обставину доведеною, незважаючи на допущену описку в призначенні платежу. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено наступне. Листом від 02.12.2022 № 97 позивач: - повідомляє директора відповідача, що за результатами пуско-налагоджувальних робіт, проведених 23.11.2022 фахівцями позивача за участю працівників відповідача, та враховуючи зауваження з боку відповідача, працівниками позивача в період з 29.11 по 02.12.2022 р виконані роботи зі встановлення додаткового блоку іскро гасіння; - просить для проведення пусконалагоджувальних робіт 02.12.2022 та підтвердження технічних характеристик теплогенератора згідно п.п. 3.9 Договору провести запуск зерносушильного комплексу та надати сировину; - гарантує безпечну роботу теплогенератора в період пуско-налагоджувальних робіт 02.12.2022. Як вірно встановлено судом першої інстанції: - вказаний лист підтверджує обставину невчасного проведення позивачем пуско-налагоджувальних робіт, які мали бути проведені у строк до 01.10.2022 (п. 3.2. Договору, додаткові умови Додатку № 3 до Договору); - водночас із вказаного листа слідує, що Підрядником пуско-налагоджувальні роботи виконані 23.11.2022, а за результатами їх проведення у Замовника виникли зауваження, які станом на 02.12.2022 були усунуті; - у вказаному листі Підрядник зазначає про проведення пусконалагоджувальних робіт 02.12.2022 і, на виконання п. 3.9. Договору, зазначає про готовність до здачі робіт, для чого просить Замовника провести запуск зерносушильного комплексу останнього та надати сировину. Отже, враховуючи зміст вказаного листа та відсутність домовленостей сторін у Договорі щодо форми визначення результатів виконання пуско-налагоджувальних робіт, а також беручи до уваги, що повідомлення відповідно до п. 3.9. Договору здійснюється після виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт, суд першої інстанції цілком вірно встановив, що станом на 02.12.2022 позивач виконав монтаж та пуско-налагоджувальні роботи і повідомив відповідача про готовність до здачі робіт відповідно до п. 3.9. Договору чим фактично спростовуються твердження відповідача про неотримання Замовником повідомлення від Підрядника про готовність до здачі робіт на виконання п. 3.9. Договору. При цьому доводи відповідача про невиконання Підрядником монтажних і пуско-налагоджувальних робіт є недоведеними жодними доказами, оскільки 28.03.2023 сторони складають акт демонстрації робіт обладнання, яка неможлива була б без виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, враховуючи стадійність виконання робіт, визначених Договором та те, що неможливо демонструвати роботу обладнання, яке не змонтовано, не запущено, не налагоджено до роботи. Отже, 02.12.2022 позивач повідомив про готовність до здачі робіт, проте в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх обов`язків, визначених п. 3.9. Договору, щодо організації протягом трьох днів приймання виконаних позивачем робіт. 28.03.2023 сторонами складено Акт демонстрації роботи обладнання до Договору № 23/22 від 02.08.2022, зі змісту якого слідує, що при проведенні запуску і демонстрації роботи обладнання протягом 24 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням можливості роботи обладнання з використанням тільки природного газу, показники роботи обладнання в процесі сушіння кукурудзи на газу становлять: з 14.00 год 27.03.2023 до 14.00 год. 28.03.2023 висушили 246 920 т. кукурудзи. 31.03.2023 сторонами складено Акт демонстрації роботи обладнання до Договору № 23/22 від 02.08.2022, зі змісту якого слідує, що при проведенні запуску і демонстрації роботи обладнання протягом 65 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням можливості роботи обладнання з використанням тільки пелетів, показники роботи обладнання в процесі сушіння кукурудзи на пелетах становлять: з 14.00 год 28.03.2023 до 07.00 год. 31.03.2023 використавши 12 340 кг пелетів завезених позивачем на обладнанні висушили 486 020 кг. зерна кукурудзи висушили. Сушку закінчено о 07 год 00 хв. 31.03.2023 р. у зв`язку з закінченням пелет. При цьому, 350 тон зерна кукурудзи залишились невисушеними. На цей момент на території господарства було 7,5 тон пелет, що належать відповідачу. Отже, зі змісту вказаних актів слідує, що у період з 27.03.2023 по 31.03.2023 обладнання загалом пропрацювало понад 72 години (з урахуванням зупинки Обладнання для переходу з режиму роботи на природному газі до режиму роботи на пелетах). До Акту демонстрації обладнання від 28.03.2023 та 31.03.2023 позивачем складено Зауваження (№ 41 від 04.04.2023), а відповідачем - Відповідь на Зауваження (№ 73 від 11.04.2023). Позивач листом № 54 від 25.04.2023 згідно з п.п. 3.9, 3.11 Договору надіслав відповідачу для підписання Акт здачі-прийняття робіт по монтажу та пусконалагоджувальним роботам ТГТ-3000 (Акту № СК-0000013 від 25.04.2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо монтажу і пуско-налагоджувальних робіт ТГТ-3000 загальною вартістю з ПДВ - 300 000,00 грн.), проте такий акт відповідачем підписано не було. У листі № 088 від 28.04.2023 відповідач висловив зауваження до акту здачі-прийняття робіт (послуг) № СК-0000013 від 25.04.2023 повідомивши про передчасність направлення йому акту та відмову у його підписанні з огляду на таке: - станом на 29.04.2023 на адресу Замовника не надходило повідомлення Підрядника про готовність до здачі монтажних і пуско-налагоджувальних робіт; - демонстрація роботи обладнання проводилась в рамках монтажу і налагодження роботи обладнання, а не здачі робіт Замовнику; - Підрядником не дотримано вимоги п. 3.9. Договору щодо запуску і демонстрації роботи обладнання упродовж 72 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням можливості роботи обладнання як з використанням природного газу, так і твердого палива; - у період з жовтня 2022 по квітень 2023 року, в процесі пуско-налагоджувальних робіт підрядником двічі використовувались пелети і зерна кукурудзи (сировина), що належать Замовнику; - таким чином, станом на дату направлення цього листа у Замовника не залишилось кукурудзи урожаю 2022 року для випробування механізмів і теплогенератора в процесі сушіння, оскільки вона була використана Підрядником для тестових запусків обладнання в попередні періоди; - станом на кінець квітня 2023 року сезон сушіння кукурудзи та/або інших зернових культур завершився; - з незалежних від Замовника причин Підрядником не було своєчасно здано роботи з монтажу обладнання. З огляду на вказані обставини у листі № 088 від 28.04.2023 відповідач запропонував повернутись до питання здачі-приймання робіт з використанням сировини Замовника у жовтні 2023 року після збору урожаю кукурудзи, що зафіксувати шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору, зазначивши про те, що при підписанні додаткової угоди до договору щодо перенесення строку здачі-приймання робіт з травня 2023 на жовтень 2023 року, Замовник висловлює готовність не застосовувати до підрядника неустойку за несвоєчасне виконання робіт за період з травня 2023 року по жовтень 2023 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який визнав необґрунтованою відмову відповідача від підписання Акту № СК-0000013 від 25.04.2023, з посилання на наступне. Твердження відповідача про неповідомлення позивачем про готовність до здачі робіт в порядку п. 3.9. Договору, спростовані вище, а вказане повідомлення фактично викладено у листі № 97 від 02.12.2022. Щодо тверджень відповідача про те, що демонстрація роботи обладнання проводилась в рамках монтажу і налагодження роботи обладнання, а не здачі робіт Замовнику, то, враховуючи положення Договору, суд першої інстанції цілком вірно встановив їх помилковість, оскільки: - п. 3.9. Договору передбачено необхідність роботи обладнання протягом 72 годин на двох різних режимах роботи, саме такі обставини і встановлювались при демонстрації робіт і відображені в Актах від 28.03.2023 та від 31.03.2023; - в рамках виконання монтажу і налагодження роботи обладнання умовами Договору не передбачено демонстрацію роботи обладнання ні на різних режимах, ні безперервність роботи протягом тривалого часу. Отже, складення сторонами Актів від 28.03.2023 та від 31.03.2023, у яких використовується те ж формулювання, що і в п. 3.9. Договорі - «демонстрація роботи обладнання» із зазначенням у актах про демонстрацію роботи обладнання на двох різних режимах (як передбачено в п. 3.9. Договору) протягом тривалого часу є підтвердженням того, що такі акти складені саме в ході приймання робіт. Щодо посилань відповідача на те, що зупинка обладнання для переходу з одного режиму на інший свідчить про відсутність безперервності роботи обладнання, слід зазначити наступне. Як вірно встановлено судом першої інстанції, необхідність зупинки роботи обладнання для переходу з одного режиму на інший є технологічно обґрунтованою. Дійсно в п. 3.9. Договору визначено приймання робіт, в ході якого здійснюється запуск і демонстрація роботи обладнання протягом 72 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням можливості роботи обладнання як з використанням природного газу, так і твердого палива. Водночас відповідач в ході демонстрації роботи обладнання наочно переконався у неможливості безперервної роботи обладнання під час перемикання з режиму роботи на природному газі на режим роботи на пелетах. При цьому, як слідує з матеріалів справи, вказана неможливість обумовлена не недоліками Обладнання, а його технічними характеристиками про які відповідач, замовляючи таке обладнання, мав бути обізнаний. Колегія суддів зазначає про те, що у випадку, якщо неможливість безперервної роботи обладнання під час перемикання з режиму роботи на природному газі на режим роботи на пелетах була б наслідком недоліків саме поставленого за Договором обладнання, що свідчило б про передачу товару неналежної якості, відповідач мав діяти у порядку, передбаченому положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 678 ЦК України. Згідно з ч. 1, 2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Матеріли справи не містять доказів вчинення відповідачем жодної з вказаних дій, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, свідчить про те, що відповідач не вважає неприйнятним результат роботи позивача у зв`язку з неможливістю безперервної роботи під час перемикання режимів роботи обладнання та не відмовляється від прийняття обладнання, незважаючи на те, що для зміни режиму його роботи необхідна зупинка. За таких обставин заперечення відповідача що стосуються необхідності безперервної роботи обладнання протягом 72 годин враховуючи перехід з одного режиму роботи на інший, не є обґрунтованими та такими, що можуть зазначатися при відмові від підписання акту приймання робіт. Окремо слід зауважити на посиланнях відповідача про те, що станом на дату направлення листа № 088 від 28.04.2023 у нього не залишилось кукурудзи урожаю 2022 року для випробування механізмів і теплогенератора в процесі сушіння, оскільки вона була використана Підрядником для тестових запусків обладнання в попередні періоди, з огляду на що відповідач запропонував повернутись до питання здачі-приймання робіт з використанням сировини відповідача у жовтні 2023 року після збору урожаю кукурудзи. Колегія суддів зазначає про те, що за умовами Договору саме на відповідача покладений обов`язок надати сировину для випробування механізмів, а відтак її відсутність свідчить про неналежне виконання ним своїх обов`язків та не може бути підставою як для перенесення строків випробування механізмів, так і для відмови у підписанні Акту здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт. При цьому, як встановлено вказаними вище актами, сировини вистачило для демонстрації роботи більш ніж 72 години, що свідчить про дотримання умов Договору в цій частині а, відповідно, про відсутність необхідність для проведення додаткової демонстрації робіт, а відтак відсутня необхідність у сировині. За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно встановив, що сторони в порядку п. 3.9. Договору провели запуск і демонстрацію роботи обладнання і вказане є достатньою підставою для підписання Акту здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт, а відмова відповідача, викладена у листі № 088 від 28.04.2023 є необґрунтованою і безпідставною. При цьому аналізуючи лист № 088 від 28.04.2023 слід зауважити на тому, що у нього відповідач, зокрема, зазначає «На виконання договору підрядник поставив, а замовник прийняв теплогенератор ТГТ-3000 за адресою Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Ковтуни, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №СК-0000057 від 22.09.2022 р.», а серед його зауважень до позивача відсутні посилання на відсутність частини обладнання, що свідчить про те, що відповідачем у вказаному листі визнано, що йому поставлено теплогенератор у повному обсязі. З матеріалів справи слідує, що позивач для вирішення питання приймання робіт у позасудовому порядку погодився на умови відповідача про повторне проведення демонстрації роботи обладнання у жовтні 2023 року. Обидві сторони погоджуються з тим, що у період з 14.11.2023 по 17.11.2023 відбулася саме повторна демонстрація та пуско-налагоджувальні роботи щодо обладнання. Такі обставини визнаються позивачем у первісному позові та відповідачем у зустрічному позові. При цьому відповідач стверджує, що 13.11.2023 він отримав повідомлення позивача про готовність провести демонстрацію обладнання протягом 72 годин безперервної роботи. 14.11.2023 представниками сторін складено Акт про те, що 14.11.2023 за період з 14.00 по 18.00 години було проведено демонстраційну роботу зерносушарки на природному газу. Середня вологість зерна склала 19,4%. Висушено кукурудзи 36 тон. Продуктивність роботи сушарки на природному газу склала 9 тон за годину. 17.11.2023 представниками сторін складено Акт про те, що у процесі демонстрації роботи теплогенератора прийшли до наступних висновків:

1. Перехід від ТГ (теплогенератора) до іскрогасника потребує заміни нижньої стінки (прогоріла).

2. В одній з камер ТГ створився наліт коксу (потребує втручання для очищення).

3. ТГ (теплогенератор) на дверях топки потребує заміни вогнестійкої цегли.

4. До решти вузлів та режиму роботи зауважень немає. Позивач, вважаючи, що Акти від 14.11.2023 та від 17.11.2023 підтверджують належну роботу обладнання, підписавши зі свого боку Акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт передав його відповідачу, який від його підписання відмовився про що свідчить напис на вказаному акті від руки «від підписання акту відмовляюсь у зв`язку з поданням зауважень 21.11.2023 (підпис) Сердюк». Відповідач надав Зауваження від 21.11.2023 на Акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт по договору № 23/22 від 02 серпня 2022 р., у яких зазначає таке. «

1. У період з жовтня 2022 по квітень 2023 року, в процесі пуско-налагоджувальних робіт підрядником двічі використовувались пелети і зерна кукурудзи (сировина), що належать замовнику. Станом на кінець квітня 2023 р. кукурудза урожаю 2022 року закінчилась, оскільки вона була використана підрядником для тестових запусків і випробування механізмів теплогенератора в процесі сушіння в попередні місяці. Станом на кінець квітня 2023 року сезон сушіння кукурудзи та/або інших зернових культур завершився. З незалежних від замовника причин підрядником не було своєчасно здано роботи з монтажу обладнання. Сторони повернутись до питання здачі-приймання робіт з використанням сировини замовника у жовтні-листопаді 2023 року після збору урожаю кукурудзи. 13.11.2023 р. Підрядник повідомив Замовника про готовність провести демонстрацію, обладнання протягом 72 годин безперервної роботи після чого підписати акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт, загальний строк прострочення виконання робіт становить 412 днів. Договором передбачена відповідальність за порушення строків виконання робіт: Пункт 5.4. Договору передбачено, що за порушення Підрядником термінів (строків) виконання робіт Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних (несвоєчасно виконаних) робіт за кожен день прострочення. Пункт 5.5. Договору, при простроченні Підрядником термінів (строків) виконання робіт Підрядник більш ніж на 30 календарних днів Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 25 % від вартості робіт. З урахуванням викладеного, сума штрафних санкцій, що Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику за порушення строків виконання робіт на 412 днів становить 556 397,88 грн.

2. Сторонами встановлені наступні дефекти і недоліки проектування, виготовлення і монтажу обладнання, виявлені у процесі випробувань: 14.11.2022 р. при проведенні пуско-налагоджувальних робіт працівником підрядника, на майданчику замовника, де знаходиться теплогенератор, сталась пожежа у сушарці, що завдало збитків майну замовника і пошкодило окремі частини поставленого обладнання. Загальна сума збитків за оцінкою Замовника становить орієнтовно 633 000 грн., без ПДВ. Пожежа обумовлена прорахунками при технічному проектуванні обладнання. У зв`язку з цим неможливо було забезпечити уникнення попадання іскри в камеру сушарки при роботі теплогенератора на пелетах, а тому відбувалось подальше загорання теплоносія при використання твердого палива. Відповідно до п. 1.10 Додатку №1 до Договору, Підрядник зобов`язаний забезпечити за власний рахунок та власними силами організацію безпечного виконання Робіт та додержання і виконання робітниками Підрядника всіх чинних норм, правил та вимог з охорони праці, пожежної безпеки та промислової санітарії. Недотримання норм пожежної безпеки підрядником завдано збитків майну Замовника на загальну суму орієнтовно 633 000 грн. без ІІДВ. Підрядник не відшкодував Замовнику завдані збитки, але Замовник погоджується на проведення Підрядником ремонтних робіт по закінченню сезону сушіння зернових культур у 2023 року. При цьому розрахунки за Договором №23/22 від 02.08.2023 року будуть проведенні після завершення ремонтних робіт.

3. Для проведення демонстрації безперервної роботи обладнання Замовник у листопаді 2023 року надав Підряднику власні пелети на загальну суму 88800 гри. Підрядник повинен відшкодувати Замовнику вартість наданих пелет, оскільки умовами Договору забезпечення процесу демонстрації безперервної роботи обладнання пелетами покладається на Підрядника. 4. 17 листопада 2023 р. у процесі роботи теплогенератора комісія сторін встановила наступні недоліки обладнання і виконаних робіт: перехід від теплогенератора до іскрогасника потребує заміни нижньої стінки, яка прогоріла; в одній з камер теплогенератора утворився наліт коксу, що потребує очищення; теплогенератор на дверях топки потребує заміни вогнестійкої цегли. Згідно п. 5.7 договору, у випадку порушення Підрядником вимог щодо якості та/або кількості робіт та/або обладнання, Підрядник сплачує Замовнику штрафу у розмірі 10% від вартості таких робіт або обладнання за кожний виявлений випадок. Такі дії підрядника є порушенням вимог пунктів 3.2, 3.9, 7.5 договору №23/22 від 02.08.2022 р., а також пунктів 1.1, 1.2, 1.7,1.10 Додатку №1 до договору №23/22 від 02.08.2022 р. З урахуванням викладеного, сума штрафних санкцій, що Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику за порушення вимог щодо якості/кількості робіт і обладнання становить 330 000 грн.

5. П.п. 1.1. Додатку №1 до Договору передбачено, що в залежності від обраного економічно вигідного виду палива Замовник сам обирає режим роботи сушарки. Тому при проведенні запуску і демонстрації роботи обладнання протягом 72 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням можливості роботи обладнання як з використанням природного газу, так і твердого палива, Замовник обрав наступні режими роботи: 3 години на природному газу, після чого 69 годин роботи на пелетах. Зазначені вище штрафні санкції, пеня, інфляційні втрати, додаткові витрати та збитки не відшкодовані Підрядником станом на 21.11.2023 р. Зауваження на акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт від 21 листопада 2023 року, складеного у редакції Підрядника складені у 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу, по 1(одному) примірнику передається підряднику та замовнику.». Аналізуючи Зауваження від 21.11.2023 на Акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт суд першої інстанції цілком вірно дійшов таких висновків. Стосовно п. 1, 2, 3 Зауважень, то підписання акту здачі-приймання обладнання та робіт відповідно до умов Договору не обумовлено необхідністю відшкодування збитків, сплати штрафних санкцій та відшкодування вартості використаних в ході демонстраційних робіт пелет. Колегія суддів зауважує і на тому, що за змістом п. 2.9 Додатку № 1 до Договору саме відповідач має надати пелети для випробування механізмів. Щодо п. 4 Зауважень, то, враховуючи вірогідність доказів, вказані «недоліки» є результатом зносу обладнання ніж результатом неякісно виконаної роботи Підрядником, адже при здійсненні демонстрації робіт 28-31 березня 2023 року таких пошкоджень обладнання не було, що підтверджується Актами від 28.03.2023 та від 31.03.2023, а відтак цілком логічним, враховуючи характер заявлених пошкоджень (прогоріла нижня стінка, наліт коксу в одній з камер генератора та необхідність заміни вогнестійкої цегли на дверях топки) та те, що таке обладнання перебувало на території відповідача в робочому стані, а його працівники були обізнані з умовами його роботи і не було жодних перешкод щодо використання такого обладнання, є те що такі пошкодження були наслідком саме експлуатації такого обладнання відповідачем. В свою чергу ризик пошкодження обладнання, в силу приписів п. 3.7. Договору, несе саме відповідач, оскільки після підписання видаткової накладної право власності на обладнання перейшло до останнього. Стосовно п. 5 Зауважень, то в ньому не зазначено, в чому саме відповідач не погоджується із підписанням Акта. За таких обставин, зауваження на Акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт від 21.11.2023 є необґрунтованими та свідчать про ухилення відповідача від підписання акту та виконання своїх зобов`язань по оплаті за отримане обладнання та за виконані пуско-налагоджувальні роботи. Відповідно до п. 3.10. Договору в разі відмови прийняти належним чином виконані монтажні і пуско-налагоджувальні роботи Замовник зобов`язаний письмово надати таку відмову з детальним описом причин відмови, інакше роботи будуть вважатися виконаними належним чином та прийняті Замовником без зауважень, що є підставою для виконання розрахунків згідно п. 2.4. Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. За змістом положень ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що жодних недоліків у виконаних позивачем роботах не виявлено, а відповідач ухиляється від підписання Акту, зазначаючи причини, які не є недоліками виконаних робіт чи відступами від умов договору. Враховуючи те, що відмова відповідача від прийняття робіт є необґрунтованою, а відтак відповідач був зобов`язаний прийняти виконані позивачем роботи, що свідчить про те роботи вважаються виконаними належним чином та вважаються прийнятими позивачем 21.11.2023, що є підставою для повного розрахунку згідно з п. 2.4.3. Договору. Слід окремо зауважити і на тому, що у Акті здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт по договору № 23/22 від 02 серпня 2022 р. позивачем було зазначено, що «На виконання договору підрядник поставив, а замовник прийняв теплогенератор ТГТ-3000 за адресою Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Ковтуни, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №СК-0000057 від 22.09.2022 р.», проте серед зауважень відповідачем не зазначено про відсутність частини обладнання. Вказане свідчить про те, що відповідачем вкотре визнано, що йому поставлено теплогенератор у повному обсязі. 19.12.2023 позивач звернувся до відповідача з Досудовою претензією № 122 від 19.12.2023, у якій вимагав протягом 7 днів з моменту отримання цієї претензії підписати Акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт по договору № 23/22, другий екземпляр якого повернути підряднику, та здійснити остаточний розрахунок за Договором № 23/22, а саме оплатити вартість поставленого обладнання (1 350 000,00 грн.) та вартість монтажних та пуско-налагоджувальних робіт (300 000,00 грн). До цієї претензії позивачем повторно додано 2 екземпляри Акт здачі-приймання обладнання та виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт по договору № 23/22 від 21.11.2023 для підписання зі сторони відповідача. Досудова претензія була отримана відповідачем 23.12.2023, що підтверджується даними трекінгу поштового відправлення № 6101304241929. З додатково наданих відповідачем в суді апеляційної інстанції доказів вбачається, що листом № 322 від 27.12.2023 відповідач з посиланням на недоліки, які встановлені Зауваженнями від 21.11.2023, зазначив про те, що роботи не можуть вважатися зданими та прийнятими відповідачем, що свідчить про те, що строк оплати таких робіт не настав. Колегія суддів зазначає про те, що детальний аналіз Зауважень від 21.11.2023 викладений вище. З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з первісним позовом у якому просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 1 650 00,00 грн. за поставлений за Договором, але неоплачений у повному обсязі товар, а також виконані роботи, а також нараховані за несвоєчасне виконання вказаного обов`язку штраф в сумі 412 500,00 грн., пеня в сумі 107 248,89 грн., інфляційні втрати в сумі 11 550,00 грн. та 3 % річних в сумі 10 562,15 грн. Крім того позивач просить нараховувати до моменту виконання відповідачем рішення суду в частині основного боргу: пеню за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення). Водночас відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом у якому просив стягнути з позивача штраф за п. 5.5 Договору (порушення строків виконання робіт) в сумі 75 000,00 грн., пеню за п. 5.4 Договору (порушення строків виконання робіт) в сумі 185 501,32 грн., штраф за п. 5.7 Договору (порушення вимог щодо якості обладнання) в сумі 300 000,00 грн., штраф за п. 5.7 Договору (порушення вимог щодо якості робіт) в сумі 30 000,00 грн., 3 % річних в сумі 12 645,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 28 983,08 грн. Загальна сума штрафних санкцій, які відповідач пред`являє у зустрічному позові становить 632 129,80 грн. Крім того відповідач просить нарахувати до моменту виконання позивачем рішення суду в частині стягнення заборгованості пеню за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення). Суд першої інстанції первісний позов задовольнив повністю на суму 2 191 861,04 грн., зустрічним позов задовольнив частково на суму 100 479,45 грн., що колегія судді вважає вірним, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори. Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір) (ч. 1 ст. 628 ЦК України). З матеріалів справи слідує, що Договір за своєю правовою природою з змішаним договором, який містить елементи договорів поставки та підряду. Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України). Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено вище, вартість Обладнання становить 3 000 000,00 грн., а вартість робіт 300 000,00 грн., загалом відповідачем позивачу сплачено 1 650 000,00 грн.. За змістом пп. 2.4.3 Договору у платіж остаточних 45 % від вартості Обладнання (45 % від 3 000 000 грн. = 1 350 000 грн.) та повної вартості робіт (300 000,00 грн.) здійснюється Замовником впродовж трьох банківських днів з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання обладнання та виконаних монтажних і пуско-налагоджувальних робіт. Водночас, як було встановлено вище, враховуючи необґрунтовану відмову відповідача від підписання такого та те, що колегією суддів встановлено, що роботи вважаються прийнятими 21.11.2023, обов`язок щодо оплати Обладнання та робіт мав бути виконаний у триденний термін з 21.11.2023, проте матеріали справи доказів цього не містять. При цьому колегія суддів не відхиляє як безпідставні посилання відповідача на те, що позивачем не надано жодних підтверджень щодо відповідності теплогенератора ТГТ-3000 вимогам нормативних документів, зокрема: технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 №62, Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1077, регламенту ЄС №1935/2004 Європейського парламента та Ради від 27.10.2004 «Про матеріали і вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами» державним санітарним нормам 3.3.6.096-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів та державним стандартам України EN 60204-1:2015 Безпечність машин. Електрообладнання машин та інш., оскільки умовами Договору обов`язок позивача з передання таких документів не встановлений. Слід зазначити і про те, що за весь час дії Договору та невирішення питання щодо прийняття робіт і здійснення остаточної оплати за Обладнання та роботи відповідач жодного разу не звертався до позивача з вимогою на виконання ст. 666 ЦК України передати документи, що стосуються товару. З огляду на досліджені документальні докази, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті товару на суму 1 350 000,00 грн. (3 000 000,00-900 000,00-750 000,00), а таких виконаних робіт на суму 300 000,00 грн., а відтак, позовні вимоги за первісними позовом про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 1 650 000,00 грн.. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом. У силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У Договорі сторонами погоджено, що: - при простроченні оплати згідно п. 2.4. Договору Замовник сплачує Підряднику у беззастережному порядку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. (п. 5.2.); - при простроченні оплати згідно п. 2.4. більш ніж на 30 календарних днів Замовник сплачує Підряднику штраф у розмірі 25 % від суми прострочення, а також втрачають силу гарантійні зобов`язання Підрядника (п. 5.3.); - за порушення Підрядником термінів (строків) виконання робіт Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних (несвоєчасно виконаних) робіт за кожен день прострочення (п. 5.4.); - при простроченні Підрядником термінів (строків) виконання робіт Підрядник більш ніж на 30 календарних днів Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 25 % від вартості робіт (п. 5.5.); - у разі порушення Підрядником строків поставки обладнання, Підрядник сплачує Замовнику у беззастережному порядку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості обладнання за кожен день прострочення поставки, а також штраф у розмірі 25 % вартості обладнання (п. 5.6.); - у випадку порушення Підрядником вимог щодо якості та/або кількості робіт та/або обладнання, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості таких робіт або обладнання за кожний виявлений випадок (п. 5.7.); Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У первісному позові позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 412 500,00 грн., нарахований на підставі п. 5.3. Договору (1 650 000,00*25%), пеню в сумі 107 248,89 грн., нараховану на підставі п. 5.2. Договору (період нарахування з 27.11.2023 по 12.02.2024) інфляційних втрат в сумі 11 550,00 грн. (період нарахування - грудень 2023 року) та 3 % річних в сумі 10 562,15 грн. (період нарахування з 27.11.2023 по 12.02.2024). Враховуючи, що прострочення відповідача щодо оплати обладнання та робіт тривало більш, ніж 30 календарних днів, позивач, відповідно до положень п. 5.3 Договору має право на стягнення штрафу у розмірі 25 % від суми 1 650 000,00 грн., а також відповідно до положень Договору та приписів ст. 625 ЦК України - має право на стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Перевіривши виконані позивачем розрахунки колегія суддів визнає їх арифметично вірними. За таких обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги за первісним позовом про стягнення штрафу в сумі 412 500,00 грн., пені в сумі 107 248,89 грн., інфляційних втрат в сумі 11 550,00 грн. та 3 % річних в сумі 10 562,15 грн. Рішення суду в цій частини залишається без змін. Крім того у первісному позові позивач просить нараховувати до моменту виконання відповідачем рішення суду в частині основного боргу пеню за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення). Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу. У розрахунку пені позивача зазначено строк в межах якого нараховується пеня: 6 місяців, проте, як встановлено судом, строк сплати основної заборгованості сплив 24.11.2023, тому з 25.11.2023 можливе нарахування пені, як наслідок шестимісячний строк спливає 24.05.2024. Враховуючи вказану норму та норми ч. 6 ст. 232 ГК України суд першої інстанції цілком вірно визначив у рішенні про нарахування пені на суму основної заборгованості в розмірі 1 650 000,00 грн. за період в межах шестимісячного строку, з наступного дня, після 12.02.2024 (по який нарахована пеня за первісним позовом) до 24.05.2024. Рішення суду в цій частини залишається без змін. Щодо вимог за зустрічним позовом, колегія суддів зазначає про таке. У зустрічному позові відповідач просить стягнути за позивача: - штраф в сумі 75 000,00 грн. за п. 5.5 Договору (порушення строків виконання робіт); - пеню в сумі 185 501,32 грн. за п. 5.4 Договору (порушення строків виконання робіт), нараховану за період з 02.10.2022 по 26.02.2022; - штраф в сумі 300 000,00 грн. за п. 5.7 Договору (порушення вимог щодо якості обладнання); - штраф в сумі 30 000,00 грн. за п. 5.7 Договору (порушення вимог щодо якості робіт); - 3 % річних в сумі 12 645,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 28 983,08 грн. нараховані на заборгованість в сумі 300 000,00 грн. за період з 02.10.2022 по 31.01.2024. Також відповідач просив нарахувати до моменту виконання позивачем рішення суду в частині стягнення заборгованості пеню за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення). З п.п. 5.4., 5.5. Договору слідує, що пеня та штраф, визначені вказаними пунктами нараховуються за простроченні Підрядником термінів (строків) виконання робіт. В свою чергу роботами, які мали бути виконання за Договором є монтаж і пуско-налагоджувальні роботи (а не демонстрація роботи обладнання протягом 72 годин безперервної роботи з перевіркою та підтвердженням стабільної роботи обладнання як з використанням природного газу на існуючих газових пальниках, так і теплогенератора на твердому паливі (пелетах) - примітка суду), а відтак, враховуючи що такі роботи були завершені позивачем 02.12.2022 (вказані обставини детально досліджені вище - примітка суду), в той час як мали бути виконані до 01.10.2022, що свідчить про те, що наявне прострочення позивача, яке (прострочення) тривало більш, ніж 30 календарних днів, відповідач має право на стягнення з позивача штрафу у розмірі у розмірі 25 % від вартості робіт та пені нарахованої за період з 02.10.2022 - 02.12.2022. З огляду на вказані обставини суд першої інстанції цілком вірно стягнув з позивача на корить відповідача штраф в сумі 75 000,00 грн. та пеню за період з 02.10.2022 по 02.12.2022 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму вартості невиконаних робіт (300 000,00 грн.) в сумі 25 479,45 грн. Рішення суду в цій частини залишається без змін. Водночас колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення штрафу, нарахованого за порушення вимог щодо якості обладнання та робіт у загальній сумі 330 000,00 грн., оскільки матеріалами справи не доведено невідповідність обладнання та робіт вимогам щодо якості. Твердження відповідача стосовно неякісного обладнання та/або робіт, що підтверджується на його думку обставиною пожежі у сушарці є помилковим, а причина пожежі не входить в обсяг доказування у даній справі, оскільки відповідачем не заявлено до стягнення відповідні збитки. Так як позивач встановив додатковий блок іскро гасіння, що визнається обома сторонами і зазначено в листі позивача № 97 від 02.12.2022 і відповідач в результаті отримав Обладнання, яке належним чином працювало, що підтверджено двома демонстраціями обладнання 28-31 березня 2023 року та 14-17 листопада 2023 року, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за неякісність Обладнання та/або виконаних робіт. Рішення суду в частини з відмови у задоволенні вказаних позовних вимог залишається без змін. Також судом першої інстанції цілком вірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 12 645,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 28 983,08 грн. нараховані на заборгованість в сумі 300 000,00 грн. за період з 02.10.2022 по 31.01.2024, оскільки за змістом ч. 5 ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні втрати нараховуються за прострочив виконання грошового зобов`язання, проте у позивача відсутнє грошове зобов`язання перед відповідачем у вказаний період (невиконання робіт у строк не є грошовим зобов`язанням - примітка суду). Рішення суду в частини з відмови у задоволенні вказаних позовних вимог залишається без змін. У зустрічному позові відповідач просив нарахувати до моменту виконання позивачем рішення суду в частині стягнення заборгованості пеню за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100 (де С - сума заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення). Як встановлено вище, за змістом ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, водночас за зустьріним позовом вимог про стягнення заборгованості не заявлялось, а відтак підстави для проведення такого нарахування відсутні. Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.05.2024 у справі № 925/193/24 у оскаржуваній частині, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» задоволенню не підлягає. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2024 у справі № 925/193/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2024 у справі № 925/193/24 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріли справи № 925/193/24 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 30.07.2024. Головуючий суддя М.Л. Яковлєв Судді С.А. Гончаров О.В. Яценко