Постанова Дніпровський апеляційний суд № 186/1742/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5717/24 Справа № 186/1742/23 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С.А. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Никифоряка Л.П., суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі АТ «Кредобанк», Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 жовтня 2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № іро13226, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 300 000,00 грн на строк до 07 жовтня 2024 року, а позичальник взяв на себе зобов`язання по поверненню Банку кредиту в повному обсязі в порядку та у строки, передбачені кредитним договором. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника по кредитному договору, 08 жовтня 2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Однак позичальник умови укладеного договору не виконує, порушує договірні зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 05 жовтня 2023 року становить 206 340,63 грн та складається із: простроченої заборгованості за основним боргом (тіло) 162 290,23 грн; прострочених процентів за основним боргом 44 050,40 грн. Ураховуючи викладене, позивач виклав вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на його користь заборгованості за кредитним договором № іро13226 від 08 жовтня 2019 року в розмірі 206 340,63 грн та судових витрат. Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року позовні вимоги АТ «Кредобанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № іро13226 від 08 жовтня 2019 року станом на 05 жовтня 2023 року в розмірі 206 340,63 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за основним боргом (тіло) 162 290,23 грн; прострочених процентів за основним боргом 44 050,40 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклав вимогу про скасування рішення та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача прострочену заборгованість за кредитним договором за період з 01 листопада 2022 року по 05 жовтня 2023 року в розмірі 101 032,70 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 77 899,32 грн; простроченої заборгованості по відсоткам 23 133,38 грн. Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що позичальник не отримував досудову вимогу про усунення порушень, відтак строк для дострокового повернення усієї суми кредиту не настав. У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , просив її залишити без задоволення, а рішення без змін. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа. Сторони у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 08 жовтня 2019 року між позивачем АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № іро13226, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 300 000,00 грн на строк до 07 жовтня 2024 року. Кредит видавався на придбання нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 2.6, 2.7 кредитного договору, кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 . Кредит видається позичальнику в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника на поточний рахунок, вказаний позичальником в порядку та строки, встановлені додатком № 1 до цього кредитного договору. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворенням строкової заборгованості по позичковому рахунку). В день укладення кредитного договору відповідач ОСОБА_1 подав до банку три заяви від 08 жовтня 2019 року на отримання кредитного траншу, в яких просив надати кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору в сумі 150 000,00 грн шляхом перерахування отримувачу ОСОБА_3 , в сумі 75 000,00 грн шляхом перерахування отримувачу ОСОБА_4 , в сумі 75 000,00 грн шляхом перерахування отримувачу ОСОБА_5 . Даний факт підтверджується копіями даних заяв ОСОБА_1 від 08 жовтня 2019 року на отримання кредитного траншу та їх оригіналами, оглянутими судом в судовому засіданні. 08 жовтня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 , як покупцем, та ОСОБА_3 , як продавцем, ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_5 , укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рєзнік А.О., зареєстрований в реєстрі за №

669. Пунктом 3 договору купівлі-продажу сторони домовились що сума коштів в розмірі 300 000,00 грн сплачується покупцем не пізніше 18:00 години 09 жовтня 2019 року. Відповідно, кредит було видано на рахунок продавців, згідно умов кредитного договору та заяв відповідача ОСОБА_1 про перерахування кредитних коштів на рахунок продавців квартири, відповідно до цільового використання кредитних коштів. Розділом 3 кредитного договору визначено розрахунки між сторонами, зокрема сплата комісії за видачу кредиту, одноразово 2 970,00 грн; на момент укладення договору сторонами обумовлено значення процентної ставки в розмірі 17 %, яка діє протягом першого періоду дії ставки (первинна процентна ставка), починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки проценти за користування кредитом сплачуються відповідно до встановленого розміру змінюваної процентної ставки. Також, 08 жовтня 2019 року між позивачем АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойки) за кредитним договором. У разі невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника (пункт 2.1 договору). Поручитель зобов`язаний сплатити кредитну заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором. Пунктом 2.6 договору поруки передбачено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель своїм підписом на цьому договорі підтверджує, що як поручитель несе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань боржника, а також за будь-якого іншого боржника, в разі переведення боргу, заміни особи боржника або смерті боржника. 12 травня 2023 року банком на зареєстровану адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу № 85-10995828/23 щодо виконання договірних зобов`язань. 01 вересня 2023 року банком на зареєстровану адресу, як ВПО, ОСОБА_2 направлено досудову вимогу № 85-10995828/1/23 із пропозицією усунути порушення зобов`язання. З розрахунку заборгованості по кредитному договору № іро13226 від 08 жовтня 2019 року вбачається, що станом на 05 жовтня 2023 року сума боргу складає 206 340,63 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за основним боргом (тіло) 162 290,23 грн; прострочених процентів за основним боргом 44 050,40 грн. Умови договору відповідачі не оспорювали. До лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 сплачував кредитну заборгованість. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник, будучи обізнаним з умовами кредитування, свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у солідарному порядку з відповідачів за тілом кредиту та відсотками на користь позивача. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За вимогами частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України). Встановивши зазначені обставини у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, забезпечений договором поруки, за умовами якого позичальник зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не отримував повідомлення Банку (пункт 4.9 договору) про дострокове повернення кредитних коштів, а тому строк для дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за кредитним договором не настав, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги як безпідставні. Відповідно до пункту 4.9 кредитного договору Банк у випадках, передбачених пунктом 2.9 кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника. 15 травня 2023 року АТ «Кредобанк» направило цінним листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій Банк вимагав протягом 60-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку, не пізніше 65 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити прострочену заборгованість в розмірі 64 809,96 грн. У випадку невиконання даної вимоги у визначений строк Банк вимагав достроково повернути кредит в розмірі 195 012,14 грн та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі передбачені кредитним договором (а.с.23-27). Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №

270. Належним дотриманням процедури повідомлення боржника про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить, а наведені доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судові рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 30 липня 2024 року. Судді: