Постанова 4803 № 200/272/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/508/23 Справа № 200/272/19 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В.І. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Свистунової О.В., суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Акцент-Банк на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2022 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Акцент-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2018 року Акціонерне товариство Акцент-Банк (далі АТ Акцент-Банк, банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору № ABH0RG122900880 від 02.06.2015 року банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 11 410,62 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідач порушила умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим, станом на 23.10.2018 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 22 128,54 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 6 098,58 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 2,11 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом 2 408,68 грн.; пені на несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 12 089,24 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 1 029,93 грн. Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № ABH0RG122900880 від 02.06.2015 року в розмірі 22 128,54 грн. та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог АТ Акцент-Банк відмовлено. В апеляційній скарзі АТ Акцент-Банк, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Крім того, суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не звернув увагу на те, що долучена до матеріалів справи копія договору № ABH0RG122900880 від 02.06.2015 року містить підпис ОСОБА_1 , чим остання дала згоду на укладення кредитного договору. Банком надано до суду належні та допустимі докази, які є необхідними та достатніми для підтвердження факту наявності простроченої заборгованості за договором та її розміру, що не спростовано відповідачем. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони по справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа. Сторони у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції установлено, що 02.06.2015 року між АТ Акцент-Банк та ОСОБА_1 був укладений договір № ABH0RG122900880, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 11 410,62 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач посилався на те, що відповідач приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ Акцент-Банк з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ Акцент-Банк з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. В порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за нею, станом на 23.10.2018 року виникла заборгованість в розмірі 22 128,54 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 6 098,58 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 2,11 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом 2 408,68 грн.; пені на несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 12 089,24 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 1 029,93 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними доказами те, що відповідач дійсно отримала кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, оскільки вказані суттєві умови кредитного договору сума кредиту та яка саме видавалася кредитна картка (і чи видавалася взагалі) є суперечливими в наданій банком Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ Акцент-Банк та заявленими вимогами, не доведені обставини кредитної заборгованості відповідача на загальну суму 22 128,54 грн., на які банк посилається як на підставу своїх вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ Акцент-Банк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, умови кредитування. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин частину першу статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ Акцент-Банк в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Дослідивши зібрані у справі докази окремо й в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог банку. Доводи апелянта в скарзі про те, що відповідач в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підтвердив своїм підписом факт ознайомлення з Умовами та зобов`язалася в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку, а також те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні відсотків за користування кредитом, колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, з огляду на наступне. Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Надані позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, вказана вище Заява виключають реальну можливість стягнення за ними заборгованості, оскільки в розумінні положення статті 626 ЦК України не є договором, а тому за вказаними документами виключається реальна можливість стягнення будь-яких коштів. Згідно статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Керуючись ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Акцент-Банк залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 19 січня 2023 року. Головуючий О.В. Свистунова Судді: Т.П. Красвітна І.А. Єлізаренко