Окрема думка КАС ВС № 990/188/23

ОКРЕМА ДУМКА 30 липня 2024 року м. Київ справа №990/188/23 адміністративне провадження №П/990/188/23 Окрема думка судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Берназюка Я.О. на рішення Верховного Суду від 29 липня 2024 року у справі №990/188/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оскарження актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Відповідно до ст. 34 КАСУ суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку; про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні; окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення. Згідно з рішення Верховного Суду від 29 липня 2024 року у справі №990/188/23 відмовлено повністю у задоволенні позову, в якому позивачка просила Суд: Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №37/зп-23 від 26.07.2023 в частині визнання, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24.06.2019 № 107/зп-19, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0075046 (зафіксовано 28.08.2019) є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Визнати протиправним та скасувати рішення ВККС № 39/зп-23 від 26.07.2023 в частині: визнання, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів па посаду судді, кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, а саме: зазначення в Додатку 4 №з/п 155 навпроти графи " ОСОБА_1 " результату іспиту "не складено"; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, а саме: зазначення в Додатку 5: №з/п 141 навпроти графи " ОСОБА_1 " результату іспиту "не складено"; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого господарського суду, а саме: зазначення в Додатку 6: №з/п 133 навпроти графи " ОСОБА_1 " результату іспиту "не складено". Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України включити ОСОБА_1 до рейтингів кандидатів на посаду судді: місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду, місцевого загального суду, та зарахувати до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду та місцевого загального суду. Вважаю, що у цій справі були всі підстави застосувати практику Верховного Суду, яка сформована за подібних правовідносин у рішенні цього Суду від 3 червня 2024 року у справі №990/190/23 (https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119628328). Також, розглядаючи справу №990/188/23, Суд міг у мотивувальній частині додатково обґрунтувати:

1. Хто є суб`єктом прийняття такого рішення та у формі якого акта воно було прийнято, а також за яким критерієм рішення КСУ має статус «судового рішення за результатами розгляду судом України справи по суті»? (абз. 8 стор. 3 рішення) Крім того, перед проведенням кваліфікаційного іспиту, а саме 09.07.2019 о 17 год 23 хв на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (стара версія) у розділі "Всі новини" опубліковано новину із правилами складення кваліфікаційного іспиту, в якій також зазначено про заборону використання під час виконання практичного завдання, зокрема, таких джерел інформації: текстів судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті; інформаційних листів; аналітики розгляду справ судами України; збірників постатейних покажчиків правових позицій; науково-методичної літератури.

2. Який статус має відповідний представник відповідача та хто є безпосереднім ініціатором оголошення такого «нового» правила проведення конкурсу? (абз. 9 стор. 3 рішення) Відповідач звертає увагу, що додатково, безпосередньо перед початком виконання практичного завдання, представник Комісії наголосив усім учасникам іспиту про заборону здійснювати пошук та відкривати тексти рішень Конституційного Суду України.

3. Чи дотримано відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, у частині того, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно (1) відповідати критерію пропорційності (прийматися з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також (2) прийматися з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення? (абз. 1 стор. 4 рішення) У відзиві на позов також йдеться про те, що направлення повідомлення про дату, час і місце проведення засідання Комісії усім особам, стосовно яких має розглядатися питання, не є обов`язком Комісії, а є її правом та вирішується у кожному конкретному випадку індивідуально. У зв`язку з чим позивачка про таке засідання Комісії поштовим зв`язком не повідомлялась.

4. Чи відповідає процедура проведення конкурсу у частині спірних правовідносин такому критерію як «правова процедура (fair procedure - справедлива процедура)»? (абз. 1 стор. 7 рішення) Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

5. Чим підтверджується те, що дії позивачки стосовно використання рішення КСУ «суперечать принципам справедливості, законності, прозорості і рівності для всіх учасників іспиту тощо»? (абз. 8 стор. 11 рішення) Істотність цього порушення як ключовий фактор визнання позивачки такою, що не склала кваліфікаційний іспит, Комісія у спірному рішенні мотивувала тим, що його вчинення суперечить принципам справедливості, законності, прозорості і рівності для всіх учасників іспиту, які закріплені у Положенні, ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності кандидата, що є безумовною підставою для припинення його участі у кваліфікаційному іспиті та узгоджується з підпунктом 5 пункту 12 розділу VI Положення.

6. Чим спростовуються доводи позивачки про те, що «Положення не містить чітко визначеної заборони на використання рішень КСУ» та «всі конкурсанти мали необмежений доступ до текстів рішень КСУ»? (абз. 3 стор. 12 рішення) Позивачка вказує, що Положення не містить чітко визначеної заборони використовувати рішення Конституційного Суду України. Крім того, всі конкурсанти мали необмежений доступ до мережі Інтернет та могли використати такі рішення Конституційного Суду України, оскільки вони були наведені у модельній справі.

7. Чим спростовуються доводи позивачки про те, що «норми Положення не визначають критеріїв, які б надавали можливість чітко кваліфікувати порушення порядку складення іспиту як істотне» та «відповідач не навів належних мотивів істотності порушення з боку позивачки»? (абз. 1 стор. 13 рішення) Норми Положення не визначають критеріїв, які б надавали можливість чітко кваліфікувати порушення порядку складення іспиту як істотне. Це означає, що, з одного боку, ВККС України наділена досить широкою свободою розсуду при оцінці допущеного порушення порядку складення іспиту на предмет його істотності. З іншого - нормативна невизначеність (неврегульованість) цього питання, тобто відсутність чітких зрозумілих для кожного учасника орієнтирів, покладає на ВККС України обов`язок належно мотивувати її висновки, якщо вона вважатиме, що допущене учасником порушення порядку складення іспиту є істотним, тобто вагомим настільки, щоб це безумовно мало наслідком припинення участі особи в іспиті.

8. За яким мотивами зроблено висновок про відповідність критерію якості закону підпункту 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV "Порядок складення іспиту" Положення (учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування)? (абз. 5 стор. 13 рішення) Колегія суддів звертає увагу, що закріплені наведеними правовими нормами правила щодо переліку актів, які можна використовувати, а також заборони використання всіх інших джерел, є чіткими, зрозумілими та не допускають їх неоднозначного розуміння, сприйняття чи тлумачення.

9. На підставі чого зроблено висновок про те, що «коментовані кодекси, постанови пленумів та рішення Європейського суду з прав людини» визнаються в Україні нормативно-правовими актами? (абз. 7 стор. 13 рішення) ОСОБА_1 , як кандидат на посаду судді, була обізнана та мала усвідомлювати, що Положенням унормовано виключний перелік нормативно-правових актів (джерел інформації), якими учасник має право користуватися під час виконання практичного завдання. Суддя Я.О. Берназюк