LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд480/5292/22

від 30.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі № 480/5292/22 залишити без змін.

Головуючий І інстанції: А.І. Сидорук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2024 р. Справа № 480/5292/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024, м. Суми по справі № 480/5292/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів, в зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії, неврахування стажу її роботи з розрахунку рік за два та непроведення індексації її пенсії в 2021 та в 2022 роках; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 21.10.2020 по 31.03.2022 в розмірі 125,9%, зарахувавши стаж її роботи за період з 15.08.1988 по 05.08.2022 з розрахунку рік за два та із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії з 01.03.2021 р - 1,11 та з 01.03.2022 - 1,14. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 15.08.1988 до 11.07.2008 та з 17.07.2008 до 05.08.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.08.1988 до 11.07.2008 та з 17.07.2008 до 05.08.2022. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 21.10.2020 до 31.03.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії, а саме за період з 21.10.2020 до 31.03.2022. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, за рахунок бюджетних асигнувань, 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії з 01.03.2021 - 1,11 та з 01.03.2022 - 1,14, задовольнити в цій частині позовні вимоги. На обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи та застосовано матеріальне право щодо наявності підстав для зобов`язання збільшити показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача з 01.03.2021 - 1,11 та з 01.03.2022 - 1,14. Наголошує, що на коефіцієнт збільшення підлягає саме показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії ( є її складовою, тобто за 2017-2019 роки 7763,17 грн. у цій справі), про що вже неодноразово висловились суди, в тому числі апеляційної інстанції у справах №120/13125/23, 160/14031/23, 120/10029/23, 580/8491/23, 340/8709/23. Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно диплома серії НОМЕР_1 від 14.07.1988 позивач 14.08.1988 закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища за професією слюсар механоскладальних робіт (контролер ОТК) третього розряду (а.с.41). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2497/21 від 17.01.2022, яке набрало законної сили 17.02.2022, зобов`язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 21.10.2020 (а.с.12). Позивач 12.05.2022 надіслала відповідачу заяву про виконання рішення суду шляхом призначення пенсії з 21.10.2020, з нарахуванням компенсації, в зв`язку з втратою частини доходів, через несвоєчасну виплату та врахуванням при обчисленні заборгованості та компенсації стаж роботи позивача в інфекційних закладах з розрахунку рік за два, застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,14 (а.с.5). Відповідач 09.06.2022 повідомив позивача листом, що запитувана інформація містить персональні дані, а тому відповідь надіслана поштовим відправленням (а.с. 6). Представником позивача 07.07.2022 було надіслано відповідачу адвокатський запит з проханням повідомити день та розмір виплати заборгованості з виплати пенсії позивачу, чи враховано стаж роботи позивача в інфекційних закладах в розрахунку рік за два, чи застосовано коефіцієнт збільшення показника середньої з/п у розмірі 1,14 при обчисленні пенсії позивачу (а.с.7). Відповідач надав відповідь на адвокатський запит листом, в якому повідомив, що на виконання рішення суду позивачу з 21.10.2020 була призначена пенсія, починаючи з 21.10.2020 її розмір склав 2100 грн, а з 01.03.2022 - 2200 грн. Призначений розмір та його доплату за період з 21.10.2020 до 31.03.2022 у сумі 37745,16 грн позивачу виплачено у квітні 2022 року. Зазначив, що оскільки пенсія позивачу розрахована, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) за 3 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2017 - 2019 роки), тобто у розмірі 7763,17 грн, як це передбачено законодавством для призначення пенсій у 2020 році, пенсія з 01.03.2022 перерахунку, шляхом підвищення на коефіцієнт 1,14 середньомісячного заробітку, з якого вона обчислюється, не підлягала. Щодо зарахування стажу у 2 кратному розмірі, зазначив, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (а.с.14-15). Зарахування страхового стажу позивача за періоди її роботи зазначено у формі РС-право (а.с. 54). Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що записами у трудовій книжці позивача підтверджується факт її роботи у періоди з 15.08.1988 до 11.07.2008 та з 17.07.2008 до 05.08.2022 у протитуберкульозних закладах, вказані періоди роботи повинні бути зараховані відповідача до страхового стажу позивача у подвійному розмірі, а поведінка відповідача щодо такого незарахування (а.с.54) не відповідає критеріям правомірності, які встановлені нормою ч.2 ст.2 КАС України. Пенсія призначена позивачу на виконання рішення суду від 17.02.2022 саме з 21.10.2020, а її виплата за період 21.10.2020 до 31.03.2022 у сумі 37745,16 грн здійснена позивачу у квітні 2022 року. В матеріалах справи відсутні докази нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з такою несвоєчасною виплатою пенсії, тому бездіяльність відповідача щодо не нарахування такої компенсації не відповідає критеріям правомірності, які визначені нормою ч. 2 ст. 2 КАС України. Відмовляючи у задоволенні іншої частини вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачу була призначена у 2020 року і для обчислення її розміру був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки (2017-2019 роки), який становив 7763,17 грн, що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, збільшений на коефіцієнт 1,11 (у 2021 році у сумі 5426,60 грн) і на коефіцієнт 1,14 (в 2022 році у сумі 6186,32 грн). Приймаючи Постанови КМУ № 127 і 118, КМУ передбачав, що внаслідок перерахунку з 01.03.2021 та з 01.03.2022 певні пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058, не підвищаться. У зв`язку з цим для досягнення мети індексації п. 1 постанови КМУ № 127 та п. 4 постанови КМУ № 118 установлені відповідні щомісячні доплати, які не підвищуються з 01.03.2021 та з 01.03.2022 згідно з Порядком №

124. Таким чином, враховуючи те що пенсія позивача не підвищились внаслідок перерахунків відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, Порядку № 124 і Постанов КМУ № 127 та № 118, з 01.03.2021 їй встановлена доплата до пенсії у розмірі 140,96 грн, що не вистачає до 2200 грн та з 01.03.2022 у сумі 135 грн, а тому внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.03.2021 та з 01.03.2022 відповідач не допустив протиправної поведінки. Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позову не оскаржується. Колегія суддів, переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст.308 КАС України (в оскаржуваній частині), погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-IV). Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що коефіцієнт страхового стажу-це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 у 2020 році відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати в цілому в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки (7763,17 грн). Спірні правовідносини полягають у правомірності незастосування показника середньої заробітної плати в цілому в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки (7763,17 грн) при проведенні перерахунку розміру пенсії з 01.03.2021 та 01.03.2022 у зв`язку з проведенням індексації. Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії. Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина п`ята статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"). Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим (далі - Порядок № 124). Колегія суддів звертає увагу, що хоча вказаний Порядок і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проте, враховуючи пункт 1 Порядку № 124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки. Відповідно до абзаців першого і другого пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Отже, запроваджений Урядом механізм перерахунку пенсії для цілей індексації (п. 5 Порядку № 124) передбачає, що: - в 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абз. 1 п. 4 цього Порядку; - кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії; - пенсії, які призначені відповідно до Закону № 1058-ІV та розмір яких не підвищено відповідно до п. 4 Порядку № 124, абз. абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 124, з урахуванням абз. абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 28, абз. 2 п. 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, п. 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії. З огляду на чинне правове регулювання в правовідносинах щодо пенсійного забезпечення застосовуються два показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії: 1) показник, про який йдеться в ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, який застосовується для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема при її призначенні; 2) показник, про який йдеться в ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, який застосовується для цілей індексації пенсій, (який визначається відповідно до п. 5 Порядку № 124). У контексті спірних правовідносин визначальним є не рік виходу на пенсію, а те, чи перевищує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, та збільшений на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт для цілей індексації у відповідному році, середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як складову формули визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії конкретної особи. В результаті перерахунку пенсії для цілей індексації підвищується розмір пенсії тих пенсіонерів, які отримували пенсію, розмір якою був обчислений із заробітної плати (доходу), при визначенні якої врахована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, яка є меншою за показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, та збільшений на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт для цілей індексації у відповідному році. Водночас розмір пенсії тих пенсіонерів, які отримували пенсію, розмір якою був обчислений із заробітної плати (доходу), при визначенні якої врахована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, яка є більшою за показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, та збільшений на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт для цілей індексації у відповідному році, не підвищується в результаті перерахунку пенсії для цілей індексації. Згідно з даних, розміщених на вебсайті Пенсійного фонду України (http://www.pfu.gov.ua), середня заробітна плата за 2014 рік становила 3149,45 грн, за 2015 рік 3661,41 грн, за 2016 рік 4482,35 грн. Отже, середній показник станом на 01.10.2017 становить 3764,40 грн. ((3149,45 грн. + 3661,41 грн. + 4482,35 грн.) : 3 = 3764,40 грн.). Абзацом першим пункту 2 Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17. Як наслідок, в 2019 році показник середньої заробітної плати при перерахунку пенсій становив 4404,35 грн. (3764,40 грн х 1,17 = 4404,35 грн.). Таким чином, механізм індексації пенсій, визначений ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV та Порядком № 124, зводиться до збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за правилами, визначеними абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, на відповідний коефіцієнт. При цьому для цілей індексації показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, обчислюється відповідно до п. 5 Порядку № 124. 01 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі Постанова КМУ № 251). Пунктом 2 Постанови КМУ № 251 було установлено, що: 1) у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11; 2) у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; 3) перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 1 травня 2020 року. Таким чином, в 2020 році для цілей індексації пенсії показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,11 і становив 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 = 4888,83 грн). 22 лютого 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова КМУ № 127). Пунктом 1 Постанови КМУ № 127 було установлено, що у 2021 році: перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абз. 2 цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; з 1 березня у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058 з урахуванням страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону, не досягає 2200 гривень, таким особам надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій. Таким чином, в 2021 році для цілей індексації пенсії показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,11 і становив 5426,60 грн (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 = 5426,60 грн.). 16 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 118 «Про індексацію пенсій за заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова КМУ № 118). Пунктом 1 Постанови КМУ № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. При цьому п. 4 Постанови КМУ № 118 установлена з 01 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058, за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2022 року згідно з Порядком № 124, щомісячна доплата до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої п. 2 Постанови КМУ № 127 щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином, у 2022 році для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,14 і становив 6186,32 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн.). З матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії в 2020 році відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7763,17 гривні. Цей розмір є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії при проведенні її індексації відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV, а саме: 5426,60 грн за 2021 рік, 6186,32 грн за 2022 рік, тому у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача згідно з Порядком № 124 у період з 2021 по 2022 рік у зв`язку з індексацією. Враховуючи те що пенсія позивача не підвищились внаслідок перерахунків відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, Порядку № 124 і Постанов КМУ № 127 та № 118, з 01.03.2021 їй правомірно встановлена доплата до пенсії у розмірі 140,96 грн, що не вистачає до 2200 грн та з 01.03.2022 у сумі 135 грн, що підтверджується відповідними протоколами перерахунку пенсії. Отже, колегія суддів вважає, що індексація пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 та постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 врахована під час перерахунку пенсії позивача відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, колегія суддів вважає, що внаслідок перерахунку пенсії з 01 березня 2021 та 01 березня 2022 року пенсійний орган не допустив протиправної поведінки та не порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення, а твердження позивача про те, що відповідач неправомірно не застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7763,17 грн. та коефіцієнти збільшення показника заробітної плати є необґрунтованими і суперечать нормам Порядку №

124. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі № 480/5292/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі № 480/5292/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»