Постанова Київський апеляційний суд № 939/107/24
від 15.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/1396/2024 Головуючий суддя у суді першоїінстанції: Стасенко Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 30 січня 2024 року, ВСТАНОВИЛА: Постановою Бородянського районного суду Київської області від 30 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 14.01.2024 року о 00 год. 12 хв.в смт Бородянці по вул. Центральній керував транспортним засобом «Mercedes Benz A160», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, порушення координації рухів); від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою Бородянського районного суду Київської області від 30 січня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Бородянського районного суду Київської області від 30 січня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт обґрунтовує свої доводи тим, що судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та працівниками поліції під час складання та оформлення матеріалів допущенні такі порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливлюють притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що з наявного в адміністративних матеріалах відеозапису не убачається в нього ознак алкогольного сп`яніння, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення від 14.01.2024 року, а його поведінка в цілком відповідала обстановці; на автомобілі він не рухався, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він не відмовлявся, його безпідставно зупинено. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 276022 від 14.01.2024 року, ОСОБА_1 14.01.2024 року о 00 год. 12 хв. в смт Бородянка по вул. Центральна керував транспортним засобом «Mercedes-Benz A160», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, порушення координації рухів); від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дослідивши наявні у адміністративних матеріалах докази: відеозапис, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 276022 від 14.01.2024 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними. Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, викладені у протоколі, підтверджуються даними відеозапису, із якого вбачається, що під час патрулювання працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Mercedes-Benz A160», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався без ввімкненого світла ближніх фар в темну пору доби, після чого під час спілкування працівниками поліції виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, порушення координації рухів; працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці та у закладі охорони здоров`я, детально роз`яснено його процесуальні права та процедуру проведення огляду. Однак, поведінка ОСОБА_1 вцілому свідчить про те, що він, хоча прямо і не виказав відмови від проходження огляду, проте фактично всіляко намагався його уникнути, що є пасивною відмовою і, водночас, із відеозапису не вбачається вчинення ОСОБА_1 будь-яких активних, дій, що свідчили би про його намір пройти такий огляд. Отже, доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, беззаперечно спростовуються дослідженими доказами, як і його твердження про порушення його процесуальних прав. Також є неспроможними доводи апелянта про те, що транспортний засіб знаходився у дворі, він не рухався на ньому та про безпідставність зупинення його транспортного засобу, оскільки спростовуються даними відеозапису у тій частині, де зафіксовано, що транспортний засіб «Mercedes-Benz A160» (д.н.з. НОМЕР_1 ) рухається певний час без увімкненого світла ближніх фар в темну пору доби, за ним слідує патрульний автомобіль з увімкненими червоно-синіми проблисковими маячками, на що водій транспортного засобу «Mercedes-Benz A160» не реагує і прямує до місця свого проживання. При цьому, в адміністративних матеріалах наявна копія постанови серії БАД № 996124 від 14.01.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz A160» (д.н.з. НОМЕР_1 ) у темну пору доби здійснював рух без увімкнених фар ближнього світла та при цьому не мав при собі посвідчення водія на право користування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п.п. 12.1 «а», 2.1 «а» ПДР України та відповідно вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Отже, у ході дослідження доказів в адміністративних матеріалах, у тому числі і відеозапису, на якому в достатньому обсязі зафіксовано перебіг подій, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень поліцейськими Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вимог ст. 266 КУпАП України. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП. Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення. Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 30 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Сітайло О.М.