Постанова Київський апеляційний суд № 357/13518/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/9516/2024 Доповідач - Ратнікова В.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 357/13518/23 26 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Кашперської Т.Ц. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року та апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - в с т а н о в и в : У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 07 серпня 2023 року він, ОСОБА_1 , припаркував належний йому на праві приватної власності автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номер знак НОМЕР_1 (що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ) біля будинку АДРЕСА_1. Близько 12 години 00 хвилин 07 серпня 2023 року позивач побачив, що на його автомобіль впало дерево, яке внаслідок падіння завдало механічних пошкоджень його автомобілю. Крім того, внаслідок падіння зазначеного дерева механічних пошкоджень також було завдано іншим двом транспортним засобам, а саме: автомобілю марки «NISSAN TIIDA», державний номерний знак НОМЕР_4 та автомобілю «ГАЗ 2705-216», державний номерний знак НОМЕР_5 , які стояли поруч біля автомобіля позивача. Відразу після падіння дерева на автомобіль позивачем та іншими власниками пошкоджених транспортних засобів було викликано співробітників поліції для оформлення відповідних матеріалів дорожньо-транспортної пригоди. На місце події прибули посадові особи Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області, якими було здійснено оформлення необхідних матеріалів для документування зазначеного адміністративного порушення та інших обставин, що мають значення для розгляду відповідної справи. За результатами розгляду заяви щодо пошкодження автомобілів, зареєстрованої в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 28089 від 07.08.2023 року, посадовими особами Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київський області, на підставі положень п.п. 5.12 Розділу 4 «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», затвердженого Наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, складено висновок та проінформовано, що матеріали за зверненням щодо пошкодження автомобілів внаслідок падіння дерева розглянуті на підставі Закону України «Про звернення громадян». Також зазначено, що правомірність дій балансоутримувача дерева, яке пошкодило автомобіль, має бути перевірена та вирішена в судовому порядку так як органи Національної поліції не наділені повноваженнями щодо вирішення спорів цивільного характеру. В подальшому, 14.08.2023 року, з метою попереднього визначення завданих збитків, судовим експертом Петрушанком Вадимом Федоровичем (свідоцтво № 996 від 09.06.2006 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), в присутності власника автомобіля позивача ОСОБА_1 , складено Висновок експерта № 130 по дослідженню з визначенням матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 . Відповідно до Акту (протоколу) огляду колісного транспортного засобу від 10.08.2023 року, судовим експертом засвідчено наступні пошкодження транспортного засобу позивача, а саме: ліхтар задній правий (розбито), боковина задня права (крило), кришка паливного баку (зруйнована), двері передня права (деформована), ручка зовнішня двері, дзеркало зовнішнє праве (зруйноване), лобове скло (тріщина), панель даху, крило переднє ліве (деформовано), капот (деформація) та інших деталей. Згідно із зазначеним висновком експерта № 130 від 14.08.2023 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження, на дату оцінки складає 114 959,10 гривень. Вартість робіт судового експерта по проведенню експертизи складає 5 000,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 6275-2262-0355-3511 від 11.08.2023 року. Зазначав, що розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі. Таким чином, розмір майнової шкоди (реальних матеріальних збитків), завданої позивачу, внаслідок бездіяльності виконавчих дій органів місцевого самоврядування, яка підлягає відшкодуванню, становить 114 959,10 грн. Згідно інформації, наданої Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.09.2023 року за № 991- 001-1589/991-061 на запит від 15.09.2023 року за № 223, стихійного вітру 07.08.2023 року у період часу з 11 до 13 години на території м. Біла Церква, тобто, в період падіння дерева на транспортний засіб позивача, не було. Крім того, з метою встановлення балансоутримувача та підприємств, уповноважених Білоцерківською міською радою, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на території АДРЕСА_1 , представником позивач - адвокатом Токовенком О.В. 15.09.2023 року за вих. № 225, подано адвокатський запит до Білоцерківської міської ради. Листом № 2909/01-11 від 22.09.2023 року у відповіді на адвокатський запит, органом місцевого самоврядування Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області повідомлено що, відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, балансоутримувач - спеціально уповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства. Білоцерківською міською радою не визначено на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач вважав, що дерево, яке впало на його автомобіль за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на землі комунальної власності, тобто, його власником є територіальна громада міста Біла Церква. До відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква Київської області. Зазначав, що факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем документами, а саме: Білоцерківським районним управлінням поліції ГУНП у Київській області здійснено фіксацію адміністративного порушення та інших обставин, що мають значення для розгляду відповідної справи, про що 09.08.2023 року посадовими особами складена відповідна довідка; фото та відеоматеріалами долученими до вказаної позовної заяви; висновком експертна № 130 від 14.08.2023 року щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Jetta», реєстраційний № НОМЕР_1 . До того ж, унаслідок вказаної пригоди позивач зазнав моральної шкоди, вираженої у фізичних та душевних стражданнях, у безпорадному стані, у позбавленні можливості вести звичайний спосіб життя, а тому позивач вважав, що відповідачі повинні відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. Така ціна враховує усі страждання, які довелося перенести позивачу та його сім`ї, зокрема: порушення звичайного способу життя, негативний вплив на стан здоров`я, а також моральні страждання, пов`язані з вказаною пригодою. З огляду на вищевикладене, позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради (вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117; ідентифікаційний код юридичною особи 26376300) та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117; ідентифікаційний код юридичною особи 04055009) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ): матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля у розмірі 114 959,10 гривень; витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 5 000,00 гривень; моральну шкоду у розмірі 50 000,00 гривень. Судові витрати покласти на відповідача. Рішенням Білоцерківсього міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля в розмірі 114 959,10 гривень, моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень та витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 5 000 гривень, загалом 120 959,10 гривень (сто двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень десять копійок ). Стягнуто солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1 209,59 гривень ( одна тисяча двісті дев`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок). Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 рокузаяву Токовенко Олексія Володимировича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 витрати понесені на правову допомогу в розмірі 25 000 ( двадцять п`ять тисяч ) гривень. Не погоджуючись з таким рішення суду першої інстанції, відповідачі Білоцерківська міська рада, та Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради подали апеляційні скарги. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Токовенко Олексій Володимирович подав апеляційну скаргу. Апеляційні скарги Білоцерківська міська рада та Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради обгрунтовують тим, що судом першої інстанції не забезпечено повного та всебічного з`ясування обставин справи, не надано належної правової оцінки наявним у справі доказам, у зв`язку з чим воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, крім того, суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які не були доведені. Зазначають, що в оскаржуваному рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року у справі №357/13518/23, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наявним у справі доказам та відповідно неправильно застосував норми матеріального права, що підтверджується наступним. Вказують на те, що частиною 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено повноваження сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів. До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою; затвердження місцевих планів управління відходами. Звертають увагу колегії суддів, що вище викладене не передбачає повноважень міських рад щодо відповідальності за утримання на балансі та збереження зелених насаджень. Натомість, виключна компетенція міських рад передбачена статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і повноважень щодо належного утримання на балансі та збереження зелених насаджень, також не передбачає. Частиною 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад до яких серед іншого належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних, засобів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; тощо. Частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Також зазначають, що частиною 3 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Вказують на те, що положеннями законодавства, зокрема, статтею 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Апелянти вважають, що органам місцевого самоврядування законодавством надано право, а не обов`язок щодо утворення підприємств для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У зв`язку з цим Білоцерківська міська рада та Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради не зобов`язані утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної, комунальної власності та визначати на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень. Зазначають, що Білоцерківською міською радою утворено Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, який є виконавчим органом міської ради та є підзвітним і підконтрольним раді. Так, відповідно до Положення про Департамент житлово - комунального господарства Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 28 липня 2022 року № 2795-31-VIII департамент житлово - комунального господарства Білоцерківської міської ради є виконавчим органом Білоцерківської міської ради (далі - ДЖКГ БМР), утворюється міською радою та є підзвітним і підконтрольним раді. Відповідно до розділу 2 Положення визначається місія ДЖКГ БМР: забезпечує на території Білоцерківської міської територіальної громади реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, благоустрою, готельних послуг, ритуальних та інших послуг насамперед щодо організації і здійснення заходів з його реформування; аналізує стан житлово-комунального господарства Білоцерківської міської територіальної громади та готує пропозиції до проекту рішення про затвердження бюджету БМТГ на відповідний рік щодо фінансування міських програм розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Білоцерківської міської територіальної громади (далі - БМТГ); контроль за дотриманням природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями; забезпечує додержання підприємствами, установами та організаціями БМТГ, що надають послуги у сфері житлово-комунального господарства, вимог нормативно-правових актів у даній галузі питань; координує роботу підприємств, установ та організацій сфери житлово комунального господарства; оперативна координація діяльності підприємств усіх форм власності, що обслуговують об`єкти благоустрою на території БМТГ і комунальних підприємств, що обслуговують життєдіяльність БМТГ. Вказують на те, що спеціальними нормами, які визначають порядок утримання зелених насаджень серед інших також є Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Відповідно до пунктів 5.1, 5.5 Правил № 105 відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств. Згідно з пункту 5.2. Правил № 105 балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта. З огляду на вищевикладене апелянти вважають, що до повноважень Білоцерківської міської ради та Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради не належить безпосередній контроль за станом зелених насаджень та повноваження щодо їх належного утримання на балансі, а тому обов`язок відшкодування заподіяної позивачу майнової та моральної шкоди внаслідок падіння дерева не може бути покладено на них . Також звертають увагу суду, що Білоцерківська міська рада та Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради не є спеціалізованими підприємствами - балансоутримувачами об`єктів благоустрою. Окрім цього, зазначають, що Постановою Кабінету Міністрів 01 серпня 2006 року № 1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, який визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту. Випадки видалення зелених насаджень визначені пунктом 2 Порядку № 1045 відповідно до якого, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера; на підставі документів, визначених статтями 35-37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Пунктами 3, 4 Порядку № 1045 підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості. Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню. У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з`ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті. Звертають увагу, що за адресою: АДРЕСА_1 обстеження не проводилось, оскільки відповідних заяв про видалення зелених насаджень до Білоцерківської міської ради від фізичних чи юридичних осіб не надходило. Зазначають, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би підтверджував, що дерево, яке пошкодило автомобіль позивача, було сухим чи перебувало у аварійному стані. Окрім цього, вважають, що неможливо встановити із фото таблиць з місця події, що додані позивачем до позовної заяви, чи перебувало дерево в аварійному стані, та чи не впало воно внаслідок дії непереборних обставин. Висновки суду першої інстанції про те, що довідка Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 вересня 2023 року за № 991-001-1589/991-061 містить інформацію про відсутність надзвичайних погодних явищ у день та час падіння дерева, не відповідають дійсності, оскільки в самій довідці зазначено, що небезпечним вітер вважається, якщо його швидкість становить 12м/с - 24 м/с. Вітер, який досяг критерію небезпечного явища спостерігався з 11:56 год до 16:45. Зафіксовані результати максимального пориву вітру між строками - 12:00 год до 14 год - 12 м/с.

52. Відповідно до шкали Бофорта - дванадцяти бальна шкала, прийнята Всесвітньою метеорологічною організацією для наближеної оцінки сили і/або швидкості вітру за його дією на наземні предмети або за виглядом і розміром хвиль у відкритому морі, 12 м/с характеризуються як сильним вітром, що хитає великі гілки. Також зазначають, що із довідки Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 вересня 2023 року за № 991-001-1589/991-061 вбачається, що уже з 09:00 год. спостерігався вітер, проте, всупереч цьому з власної недбалості та необережності позивач припаркував свій транспортний засіб під деревами та намагається перекласти вину на відповідачів. З огляду на що відповідачі вважають, що в даному випадку падіння дерева є обставиною непереборної сили. Окрім цього, суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність протоколу огляду місця події, яка відбулась 07 серпня 2023 року, та те що до позовної заяви не долучено фото таблиць, як додатків до протоколу огляду місця події. Частинами 1 та 2 статті 104 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Відповідно до частини 3 статті 104 КПК України протокол складається із вступної, описової та заключної частини. Вступна частини, повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання. Описова частина, повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. Заключна частина, повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Відповідно до статті 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об`єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фото таблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерних даних та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. Отже, огляд місця події, що мала місце 07 серпня 2023 року не проводився, а отже працівниками поліції не зафіксовано місце, час проведення та всі обставини події, не з`ясовані та не задокументовані належним чином питання щодо оцінки стану дерев (стану стовбуру, вад кори). Немає жодних свідчень про те, що дерево було сухостоєм, трухлявим або зі слідами гниття. Не зафіксовано чи в дозволеному місці припаркував свій автомобіль позивач, можливо мало місце порушення останнім Правил дорожнього руху. Окрім цього, просять звернути увагу на той факт, що 01 січня 2022 року Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1 та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_3 , уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку, уклали договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Пунктом 3 вказаного договору передбачено, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Токовенко Олексій Володимирович, подаючи апеляційну скаргу на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року обгрунтовував її тим, що додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/13518/23 від 11.03.2024 року є таким, що не грунтується на нормах закону та сталій судовій практиці з вказаних процесуальних питань. Зазначав, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи необхідність зменшення суми витрат на правову допомогу, на його думку, дійшов хибного висновку про те, що заявлені витрати в розмірі 55 000 грн. не відповідають критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеними. Суд першої інстанції у оскаржуваному додатковому рішення зазначив наступне: «Так, не можуть бути враховано судом та віднесені до витрат на правову допомогу, 2 500 грн. на підготовку та подання адвокатського запиту до Білоцерківської міської ради щодо надання інформації про повну назву та код ЄДРПОУ структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, оскільки така інформація міститься у відкритому доступі». Однак, вказані обставини не відповідають дійсності, бо адвокатський запит, як один із етапів підготовки позовної заяви до Білоцерківської міської ради, був направлений на встановлення юридичної особи (структурного підрозділу) органу місцевого самоврядування, яка відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на території АДРЕСА_1 , уповноважених Білоцерківською міською радою. Зазначав, що така інформація у відкритому доступі відсутня, що підтверджується самою відповіддю на адвокатський запит. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішення також зазначив, що «….. послуга з підготовки та подання позовної заяви, що склала 8 годин, не відповідає таким критеріям, як складність справи, витрачений адвокатом час, оскільки дана категорія справи є доволі розповсюдженою та не потребувала значного вивчення». Однак з таким висновком апелянт категорично не погоджується, оскільки позовна заява за змістом складається з 13 аркушів та містить 25 додатків, які виготовлялися для кожної сторони в чотирьох екземплярах. Навіть якщо припустити, що на 1 (один) аркуш складання позовної заяви витрачено адвокатом 30 хв., що є достатньо обґрунтованим та співмірним часом, то на складання всього позову було витрачено 6,5 годин та приблизно 1,5 години на виготовлення та копіювання додатків для сторін по справі. Крім того, відповідно до опису поштового відправлення, адресованого суду, представником позивача було виготовлено на відправлено матеріалів позовної заяви на 260 аркушах, разом з письмовими доказами надавалися електронні, які були записані на CD диск, як відео доказ пригоди, яка сталася за участю автомобіля позивача. З огляду на що, час у кількості 8 годин, витрачений адвокатом для складання позову та виготовлення додатків для кожної із сторін є співмірним, реальним та розумним. Суд першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішення не погодився із визначеним часом (4 години) та сумою в розмірі 10 000 грн. на підготовку та подання відповіді на відзив, оскільки така відповідь на відзив не є змістовною та більшість в ній посилань на норми, позиції Верховного Суду та обґрунтування, аналогічні тим, які містяться у позовній заяві. Однак, апелянт категорично не погоджується з такими висновками суду, оскільки у відповіді на відзив представник вивчав та аналізував ті позиції Верховного Суду, які були зазначені відповідачем у своєму відзиві. Представник позивача додатково вивчав питання щодо посилання відповідача у відзиві на обставини непереборної сили та у відповіді на відзив надав свої аргументовані заперечення з цього приводу. Відповідно на сам аналіз та пошук інформації для спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, було витрачено 2 години часу, а ще 2 години на складання самого тексту відповіді на відзив та відправлення її сторонам. Тому час у кількості 4 годин, витрачений адвокатом для складання відповіді на відзив є співмірним, реальним та розумним. Не погодився суд першої інстанції із тим, що підготовка та подання адвокатського запиту до Центральної геофізичної обсерваторії потребували 1 (одну) годину, де сума становила 2 500 грн, так як такий адвокатський запит не є змістовним та не потребував зазначеного часу для його складання. Апелянт зазначає, що сам по собі адвокатський запит дійсно не є змістовним та адвокат витратив на підготовку тексту близько 30 хвилин роботи, але 30 хвилин зайняв час на пошук адресата запитуваної інформації, підготовку документів, які підтверджують повноваження представника (ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю), формування, підписання та відправлення запиту на електронну адресу. Тому час у кількості 1 години, витрачений адвокатом для підготовки та складання адвокатського запиту є співмірним, реальним та розумним. Окрім того, судом першої інстанції не взято в повному обсязі до уваги і посилання позивача на те, що: 1) участь адвоката в судовому засіданні 19.12.2023 року становила одну годину, що складає 2 500 грн., оскільки судове засідання (конференцію) 19.12.2023 року було розпочато о 15 годині 00 хвилин та звершено о 15 годині 25 хвилин, тобто, загальний час склав 25 хвилин; 2) участь адвоката у судовому засіданні 16.01.2024 року визначено, як 2 500 грн. за годину такої участі, але з протоколу судового засідання від 16.01.2024 року вбачається, що судове засідання (конференцію) розпочато о 14 годині 12 хвилин, а завершено о 14 годині 28 хвилин, тобто, судове засідання тривало 16 хвилин. 22 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 адвокат Токовенко Олексій Володимирович подав відзив на апеляційні скарги. У вказаному відзиві позивач відхиляє твердження відповідачів про те, що до компетенції Білоцерківської міської ради та Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради не віднесено безпосереднього контролю за станом зелених насаджень та повноважень щодо їх належного утримання на балансі, а тому обов'язок відшкодування заподіяної позивачу майнової та моральної шкоди внаслідок падіння дерева на його автомобіль не може бути покладено на відповідачів та зазначає що, відповідно до пункту 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі. Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень. Згідно з пунктом 13.2.1. Правил, видалення окремих засохлих дерев та кущів відноситься до поточного ремонту на об`єктах благоустрою зеленого господарства. За організацію поточного ремонту, планування/прийняття робіт, складання кошторису, поданням щорічних розрахунків до органу місцевого самоврядування, згідно зазначених вище Правил п. 13.2.3, 13.2.4. є відповідальним балансоутримувач. Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Зазначає, що для з'ясування питання щодо залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, представником позивача на адресу відповідача 1 направлено адвокатський запит, у відповіді на який зазначено, що Білоцерківською міською радою на даний час не визначено на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква Київської області, яким фактично на день падіння дерева на автомобіль позивача є Виконавчий орган Білоцерківської міської ради. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року справа № 200/22129/16-ц провадження № 61-43478св18. Враховуючи вищевикладене, вважає, що твердження відповідачів щодо відсутності в них повноважень на утримання зелених насаджень є неспроможними та спростовуються нормативно-правовими актами, висновками Верховного Суду з аналогічних питань та доказами, які містяться в матеріалах справи. Зазначає, що відповідачі у апеляційних скаргах звертають увагу апеляційного суду, що позивачем не надано до позову жодного доказу, який би підтверджував, що дерево яке пошкодило його автомобіль було сухим чи перебувало у аварійному стані, як і неможливо встановити із фото таблиць з місця події, що додані позивачем до позовної заяви чи перебувало дерево в аварійному стані, а не впало внаслідок дії непереборних обставин. Звертає увагу суду, що відсутні будь-які свідчення про те, що дерево було сухостоєм, трухлявим або зі слідами гниття. Однак, сторона позивача відхиляє такі доводи та зазначає, що до матеріалів позовної заяви, було долучено DVD-диск з записом відео та фото з місця пригоди. З відеофайлу, який записаний на долучений до позовної заяви диск під назвою 0-02-05- cbe79ed76b6991bca3f66f413a5b2b8aa259827ef7563e36ce9b23f95cf54cd6_1c6db5f8e5987b, автором відео зазначено та зафіксовано, що дерево, яке припарковані автомобілі було всередині трухлявим та за слідами гниття. Вказаний факт зафіксований на відео з 13 по 18 секунду та з 37 по 43 секунду. З огляду на що, твердження відповідачів, що позивачем не надано жодного доказу того, що дерево, яке впало на автомобіль було сухостоєм, трухлявим або зі слідами гниття, є неспроможними та спростовуються наданими до суду доказами. Крім того, в апеляційних скаргах, відповідачі наводять шкалу Бофорта - дванадцятибальну шкалу, прийняту Всесвітньою метеорологічною організацією для наближеної оцінки сили і/або швидкості вітру за його дією на наземні предмети та зазначає, що 12 м/с характеризуються як сильним вітром, що хитає великі гілки. Так, дійсно, відповідно до школи Бофорта, швидкість вітру від 10.8 до 13.8 м/c здатна хитати великі гілки та за характеристикою є, як «Сильний», але ламаються гілки дерев при швидкості вітру від 17.2 до 20.7 м/c, що за характеристикою є «Дуже міцний». А тому твердження відповідачів щодо дії обставин переборної сили є безпідставними та необґрунтованими. Апелянти зазначають, що 1 січня 2022 року Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1 та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_3 , уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку, уклали договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, відповідно до умов якого обов'язки Управителя, серед яких забезпечення належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг. Однак, відповідач 1, посилаючись на певні події, не надає будь-які докази укладання вказаного договору. У зв'язку із цим, встановити правовідносини, що виникли між сторонами, їх обов'язок, зокрема, щодо здійснення контролю за збереженням зелених насаджень, належний догляд за ними, як балансоутримувачем не вбачається можливим. 26 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича. У вказаному відзиві зазначає, що вимоги цієї апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що відповідно до положень частини 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Зазначає, що в обґрунтування своїх заперечень стосовно витрат на правову допомогу, Білоцерківська міська рада у відзиві на позовну заяву зазначила, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат лише в випадку, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Судова практика свідчить, що при вирішенні питань про відшкодування судових витрат, судді переглядають калькуляцію часу, який був витрачений адвокатом, оцінюють співмірність та розумність ціни його послуг, складність справи тощо. В свою чергу, позивач не надав до позовної заяви копії документів, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, а саме: акт прийому -передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги, платіжні доручення на оплату послуг адвоката та квитанції про оплату позивачем цих доручень. За таких обставин, Верховний Суд в постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19 вказав, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається із Акту виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 09 вересня 2023 року, складеного 14 лютого 2024 року між АО «Міжнародна правова безпека» та ОСОБА_1 , в якому вказано найменування робіт та послуг наданих виконавцем, кількість годин, враховуючи вартість за одну годину 2 500 грн., склало 55 000 грн. та гонорар успіху в розмірі 20 000 грн., загалом 75 000 грн. Однак, Білоцерківська міська рада не погоджується з вищевказаним найменуванням робіт та їх вартістю. Так, вважають, що не можуть бути враховані судом 2 500 грн. та віднесені до витрат на правову допомогу, підготовка та подання адвокатського запиту до Білоцерківської міської ради щодо надання інформації про повну назву та код ЄДРПОУ структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, оскільки така інформація міститься у відкритому доступі. Крім того, підготовка та подання позовної заяви, що склали 8 годин, не відповідають таким критеріям, як складність справи, витрачений адвокатом час, оскільки дана категорія справ є доволі розповсюдженою та не потребувала значного вивчення адвокатом . Не погоджується Білоцерківська міська рада із визначеним часом ( 4 години ) та сумою в розмірі 10 000 грн. на підготовку та подання відповіді на відзив, оскільки така відповідь на відзив не є змістовною та більшість посилань на норми, позиції Верховного Суду та обґрунтування у ній аналогічні тим , які містяться у позовній заяві. Не погоджується також із тим, що підготовка та подання адвокатського запиту до Центральної геофізичної обсерваторії потребували години часу, де сума становила 2 500 грн, так як такий адвокатський запит не є змістовним та не потребував значного часу для його складання. Вважає що, враховуючи незначну тривалість судових засідань, заявлені витрати на професійну правничу допомогу за участь в судових засіданнях в суді не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу проведення вказаних судових засідань. Тому Білоцерківська міська рада вважає обсяг наданих послуг адвокатом в суді першої інстанції не відповідає критерію реальності таких витрат. З огляду на що, просить суд апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича залишити без задоволення, а додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року без змін. Автоматизованим розподілом судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року, 20 березня 2024 року,11 квітня 2024 року визначено склад колегії суддів: Матвієнко Ю.О. - головуючий суддя, судді: Гуль В.В., Мельник Я.С. для розгляду справи № 357/3518/23. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року справу за апеляційними скаргами Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Рішенням зборів судів Київського апеляційного суду від 31 травня 2024 року № 13 суддю судової палати з розгляду цивільних справи ОСОБА_4 переведено до складу судової палати з розгляду кримінальних справ. У зв`язку настанням обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача Матвієнко Ю.О. у розгляді справи, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи на підставі розпорядження керівника апарату від 04 червня 2024 року. Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 04 червня2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Ратнікова В.М., судді Левенець Б.Б., Борисова О.В. для розгляду справи № 357/3518/23. Протоколом автоматизованого зміни складу колегії суддів від 26 липня 2024 року підтверджується заміна судді ОСОБА_5 із визначенням судді Кашперської Т.Ц. до складу колегії Ратнікової В.М., Борисової О.В. для розгляду цивільної справи №357/3518/23 за апеляційними скаргами Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року та апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року. У відповідності до вимог п. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши доводи апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 07 серпня 2023 року, о 12 годині 00 хвилин, біля будинку АДРЕСА_1 , внаслідок падіння дерева було пошкоджено транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номер знак НОМЕР_1 . Транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номер знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ( а. с. 46-47). Відповідно до довідки про результати розгляду повідомлення, за підписом ДОП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Віталія Федоренко встановлено, що 07.08.2023 року до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що на автомобілі впало дерево та пошкодило їх, а також перекрило дорогу. При перевірці встановлено, що 07.08.2023 року ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 припаркували свої авто неподалік будинку АДРЕСА_1 . Близько 12:00 години дерево впало на автомобілі вищевказаних осіб, внаслідок чого пошкодило їх та було завдано матеріальних збитків.( а.с. 43-44). Відповідно до листа за підписом заступника начальника Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Михайла Пелеха від 09.08.2023 року, спрямованого ОСОБА_1 зазначено, що матеріали за його зверненням розглянуті на підставі ЗУ «Про звернення громадян» та роз`яснено, що правомірність дій балансоутримувача дерева, яке пошкодило його автомобіль має бути вирішена в судовому порядку, так як орган Національної поліції не наділений повноваженнями щодо вирішення спорів цивільного характеру ( а. с. 45 ). Встановлено, що з метою попереднього визначення завданих збитків, судовим експертом Петрушанком Вадимом Федоровичем (свідоцтво № 996 від 09.06.2006, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), в присутності власника автомобіля ОСОБА_1 , складено Висновок експерта № 130 по дослідженню з визначенням матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 . Згідно із зазначеним висновком експерта № 130 від 14.08.2023 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження, на дату оцінки складає 114 959,10 гривень ( а. с. 19-24 ). Відповідно до Акту (протоколу) огляду колісного транспортного засобу від 10.08.2023 року, судовим експертом засвідчено наступні пошкодження транспортного засобу позивача, а саме: ліхтар задній правий (розбито), боковина задня права (крило), кришка паливного баку (зруйнована), двері передня права (деформована), ручка зовнішня двері, дзеркало зовнішнє праве (зруйноване), лобове скло (тріщина), панель даху, крило переднє ліве (деформовано), капот (деформація) та інших деталей ( а. с. 25-26 ). Як встановлено судом, позивачем було сплачено 5 000,00 гривень за проведення експертизи автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією № 6275-2262-0355-3511 від 11.08.2023 року. (а.с. 38). Як вбачається із інформації, наданої Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.09.2023 за № 991- 001-1589/991-061 на запит від 15.09.2023 року за № 223, стихійного вітру 07.08.2023 року з 09 години до 15 години за даними метеорологічної станції Біла Церква не було, однак вітер, який досяг критерію небезпечного явища спостерігався з 11:56 до 16:45.( а.с. 40). Факт пошкодження транспортного засобу «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 власником якого є позивач ОСОБА_1 , деревом підтверджується і наданими до позовної заяви фотознімками з місця події та наданими відеозаписами, що містяться на СD-диску ( а.с. 59-65). З метою встановлення балансоутримувача та підприємств, уповноважених Білоцерківською міською радою, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на території АДРЕСА_1 , представником позивача адвокатом Токовенком О.В. 15.09.2023 року за вих. № 225 подано адвокатський запит до Білоцерківської міської ради. Із Листа № 2909/01-11 від 22.09.2023 року у відповідь на адвокатський запит заступник міського голови Білоцерківської міської ради Анатолій Кравець повідомив, що відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства. Білоцерківською міською радою не визначено на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 . Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , стягуючи солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля в розмірі 114 959,10 гривень, моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень та витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 5 000 гривень, загалом 120 959,10 гривень (сто двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень десять копійок ), суд першої інстанції , дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначив, що з боку органів міської ради не було визначено балансоутримувача, земельна ділянка на якій сталася пригода належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Біла Церква, а тому, враховуючи реальні збитки, завдані позивачу, з відповідачів Білоцерківської міської ради та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради солідарно підлягають стягненню на користь позивача матеріальні збитки, заподіяні пошкодженням автомобіля у розмірі 114 959,10 гривень. Колегія суддів апеляційної інстанції з даним висновком суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з огляду на наступне. Відповідно до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21). Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»). За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»). Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»). Відповідно до ч.7 ст.28 Закону України « Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади. У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Відповідно до п.5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»). Як встановлено судом, представником позивача адвокатом Токовенком О.В., 15.09.2023 року за вих. № 225, подано адвокатський запит до Білоцерківської міської ради з метою встановлення балансоутримувача та підприємств, уповноважених Білоцерківською міською радою, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на території АДРЕСА_1 . Із відповіді № 2909/01-11 від 22.09.2023 року на адвокатський запит, наданої заступником міського голови вбачається, що відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства. Білоцерківською міською радою не визначено на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень за адресою АДРЕСА_1 . З огляду на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій знаходилось дерево, що впало на автомобіль позивача, є власністю територіальної громади м. Біла Церква, та не передавалась Білоцерківською міською радою на в управління чи на баланс жодній обслуговуючій організації,колегія суддів приходить до висновку про те, відповідальною за майнову шкоду, завдану позивачу внаслідок падіння на його автомобіль дерева за вказаною адресою є саме орган місцевого самоврядування - Білоцерківська міська рада на підставі пп. 7 п. «а» ч. 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування». Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При відсутності у справі даних, що дане дерево, відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування,колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, стягуючи солідарно з Білоцерківської міської ради та Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради матеріальну та моральну шкоду на користь ОСОБА_1 помилково вважав належним відповідачем виконавчий комітет Білоцерківської міської ради. Доводи апеляційних скарг про те, що виключна компетенція міських рад передбачена статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і повноважень щодо належного утримання на балансі та збереження зелених насаджень не передбачає, є помилковими, оскільки вказані правовідносини регулюються не лише Закону України «Про місцеве самоврядування», а також спеціальними нормативно-правовими актами, такими як: Закону України «Про благоустрій населених пунктів»,Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, аналіз яких і дає підстави стверджувати про наявність підстав для стягнення шкоди, заподіяної внаслідок падіння дерева з Білоцерківської міської ради. Посилання апелянтів на те, що Білоцерківською міською радою утворено Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, який є виконавчим органом міської ради та є підзвітним і підконтрольним раді, та відповідно до розділу 2 Положення визначається місія цього Департаменту, а саме: забезпечення на території Білоцерківської міської територіальної громади реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства, зокрема і благоустрою, колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Як вбачається із ч.3 ст12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апелянтами на підтвердження своїх доводів не було надано належних та допустимих доказів того, що дерево, що впало на автомобіль «VOLKSWAGEN JETTA», державний номер знак НОМЕР_1 , по бульвару Олександрійський, 19 в м. Біла Церква було передано на баланс Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. Доводи апелянтів про те, що шкода, завдана у даному випадку внаслідок падіння дерева на автомобіль позивача, є обставиною непереборної сили, колегія суддів відхиляє, так як вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Довідка Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 вересня 2023 року за № 991-001-1589/991-061, на яку посилаються відповідачі у справі, не є належним та достатнім доказом для звільнення Білоцерківської міської ради від відповідальності. Інформація надана Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського має загально інформативний характер та не може вважатися належним та достатнім доказом на підтвердження того, що падіння дерева по АДРЕСА_1 на транспортний засіб «VOLKSWAGEN JETTA», державний номер знак НОМЕР_1 , 07 серпня 2023 року сталося внаслідок дії непереборної сили. Доводи апеляційних скарг про те, що 1 січня 2022 року Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1 та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_3 , уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку, уклали договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки доказів на їх підтвердження суду не надано. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. Частина 2 вказаної статті передбачає, що моральна шкода, крім іншого полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. В обґрунтування розміру завданої моральної шкоди у розмірі 50 000 грн, позивач посилалися на те, що внаслідок вказаної пригоди він зазнав моральної шкоди, вираженої у фізичних та душевних стражданнях, у безпорадному стані, у позбавленні можливості вести звичайний спосіб життя. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 грн, оскільки врахував обставини завдання шкоди і міру відповідальності відповідача, який своїми діями завдав матеріальної шкоди позивачу, що в свою чергу привело до певних душевних страждань, змусило позивача вживати додаткових заходів для відновлення становища, з дотриманням принципу справедливості, пропорційності, змагальності і законності. Однак, як було встановлено колегією суддів моральна шкода у розмірі 1000 грн. підлягає стягненню лише з Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 , оскільки Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради не є належним відповідачем у справі. З огляду на вище викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради та стягнення з Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 114 959, 10 грн., моральної шкоди у розмірі 1000 грн. та про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Також з відповідача Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, що були необхідними для відновлення порушеного права позивача та пов`язані з оплатою послуг за проведення експертного дослідження у розмірі 5 000 грн, що підтверджується квитанцією № 6275-2262-0355-3511 від 11.08.2023 року ( а.с. 38 том1). Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року, то додаткове рішення Білоцерківського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року також слід скасувати, оскільки воно не може існувати окремо від основного рішення у справі по суті спору. Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача в частині понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого. З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем було зазначено орієнтовний попередній розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції в розмірі 50 000,00 грн. Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснював адвокат Токовенко Олексій Володимирович, який на підтвердження своїх повноважень надав суду договір про надання правової допомоги від 09 вересня 2023 року, укладений між Адвокатським об`єднанням « Міжнародна правова безпека» та ОСОБА_9 , Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги від 09.09.2023 року та ордер № 1460803 на представництво інтересів ОСОБА_10 в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області адвокатом Токовенком О.В. відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 09 вересня 2023 року. Ордер виданий Адвокатським об`єднанням «Міжнародна правова безпека» 13 жовтня 2023 року. Відповідно до вимог п.3.1 договору про надання правової допомоги, за правову допомогу, передбачену цим договором, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі та порядку, визначеному за обоюдною домовленістю сторін. Сторони погодили, що вартість 1 (одного) часу роботи адвоката складатиме 2 500,00 грн ( п.3.2 договору). Сторони погодили, що гонорар адвоката може бути сплачений за результатами надання послуг, відповідно до Акту виконаних робіт ( п.3.3 договору). Згідно умов Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги від 09.09.2023 року, Адвокатське об`єднання відповідно до Договору зобов`язується надати, клієнт прийняти та по факту виконання робіт оплатити відповідно до умов Договору наступні послуги: Консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1 година - 2500,00 грн.; Адвокатський запит до Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій стосовно наявності надзвичайних подій, стихійного вітру 07.08.2023 року у см. Біла Церква Київської області - 1 година - 2500,00 грн.; Адвокатський запит до Білоцерківської міської ради щодо надання інформації про повну назву та код ЄДРПОУ структурного підрозділу органу місцевого самоврядування чи підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на території АДРЕСА_1 , уповноважених Білоцерківською міською радою - 1 година - 2500,00 грн.; Підготовка та подання позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди та виготовлення копій документів (додатків до позовної заяви ) - 8 годин- 20 000,00 грн.; Підготовка та подання відповіді на відзив Білоцерківської міської ради на позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної шкоди - 3 години - 7500,00 грн.; Підготовка та подання відповіді на відзив Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної шкоди - 3 години - 7500,00 грн.; Участь адвоката у судовому засіданні ( орієнтовно 3 судових засідання по 1 годині кожне) - 3 години- 7500,00 грн. Всього орієнтовна вартість послуг за цим розрахунком складатиме 50 000,00 грн. У поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву Білоцерківська міська рада заперечувала проти поданого позивачем орієнтовного розрахунку судових витрат на правничу допомогу, вважаючи їх завищеними, розмір необгрунтованим. Зазначала також, що позивачем не надано до розрахунку акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги, платіжні доручення та квитанції на підтвердження оплати вказаних послуг адвоката. Згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України. За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Звертаючись до суду першої інстанції 15.02.2024 року із заявою про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, представник позивача адвокат Токовенко Олексій Володимирович на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надав суду, окрім раніше поданих договору про надання правничої допомоги від 09 вересня 2023 року, додаткової угоди № до договору про надання правової допомоги та ордеру адвоката, також Акт № 1 виконаних робіт ( наданих послуг) до договору про надання правничої допомоги від 09.09.2023 року, підписаний Адвокатським об`єднанням « Міжнародна правова безпека» та ОСОБА_1 14 лютого 2024 року, та Детальний опис робіт ( наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору б/н від 09.09.2023 року, який складений адвокатом Токовенко О.В. 14.02.12024 року. З наданого Акту № 1 виконаних робіт ( наданих послуг) до договору про надання правничої допомоги від 09.09.2023 року, підписаного Адвокатським об`єднанням «Міжнародна правова безпека» та ОСОБА_1 14 лютого 2024 року, вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги, надані виконавцем щодо: Консультація клієнта, узгодження правової позиції затрачено 1 година на суму 2500,00 грн.; Підготовка та подання адвокатського запиту до Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій стосовно наявності надзвичайних подій, стихійного вітру 07.08.2023 року у см. Біла Церква Київської області - 1 година - 2500,00 грн.; Підготовка та подання адвокатського запиту до Білоцерківської міської ради щодо надання інформації про повну назву та код ЄДРПОУ структурного підрозділу органу місцевого самоврядування чи підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на території АДРЕСА_1 , уповноважених Білоцерківською міською радою - 1 година - 2500,00 грн.; Підготовка та подання позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди та виготовлення копій документів (додатків до позовної заяви ) - 8 годин на суму 20 000,00 грн.; Підготовка та подання відповіді на відзив Білоцерківської міської ради на позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної шкоди - 4 години, що становить 10 000,00 грн.; Участь адвоката у судовому засіданні 19.12.2023 року - 1 година - 2500,00 грн.; Участь адвоката у судовому засіданні 16.01.2024 року - 1 година - 2500,00 грн.; Участь адвоката у судовому засіданні 12.02.2024 року - 2 години - 5000,00 грн.; Підготовка та подання до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 35713518/23 заяви про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат і ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат - 3 години - 7500,00 грн.; Гонорар успіху - 20 000,00 грн. Загальний розмір таких послуг оцінена стороною позивача в сумі 75 000,00 грн, яку сторона позивача просила стягнути солідарно з відповідачів. Перевіряючи розмір витрат на надану позивачеві професійну правничу допомогу адвокатом Токовенком О.В. в судіпершої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. […] Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. […] за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70 - 72) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Перевіряючи розмір витрат на надану позивачеві ОСОБА_1 професійну правничу допомогу адвокатом Адвокатського об`єднання «Міжнародна правова безпека» Токовенко Олексієм Володимировичем в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 75 000,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що до витрат на правову допомогу не відноситься підготовка та подання адвокатського запиту до Білоцерківської міської ради щодо наданні інформації про повну назву та код ЄДРПОУ структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, що складає розмір 2 500 грн, оскільки така інформація міститься у відкритому доступі. Підготовка та подання адвокатського запиту до Центральної геофізичної обсерваторії не потребувало 1 години для надання послуги, оскільки вказаний запит не є змістовним Зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги:підготовка та подання позовної заяви, що склало 8 годин та становить розмір 20 000,00 грн; підготовка та подання відповіді на відзив, що склало 4 години та становить розмір 10 000,00 грн, зводяться до єдиної дії - формування правової позиції позивача у цивільній справі. Колегія суддів апеляційного суду також враховує, що правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась в суді першої інстанції, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої заперечення та інші обставини. Також колегія суддів апеляційного суду враховує, що судове засідання 19.12.2023 року було розпочато о 15 годині 00 хвилин та звершено о 15 годині 25 хвилин, тобто, загальний час судового засідання склав 25 хвилин. Участь адвоката у судовому засіданні 16.01.2024 року визначено, як 2 500 грн. за годину такої участі, але з протоколу судового засідання від 16.01.2024 року вбачається, що судове засідання ( конференцію ) розпочато о 14 годині 12 хвилин, а завершено о 14 годині 28 хвилин, тобто, судове засідання тривало 16 хвилин. Участь адвоката в судовому засіданні 12.02.2024 року тривала 2 години, про що свідчить протокол судового засідання ( 2 години х 2 500 грн. за годину). До того ж, включені до опису робіт, виконаних адвокатом, послуги у вигляді подання до суду заяви про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат і ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, де кількість годин склало 3 години, на сума 7 500 грнне підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вказані послуги в розумінні статті 137 ЦПК України не відноситься до витрат на професійну правничу допомогу, а є обов`язком учасника справи, який для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат подає до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат. А заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22). Колегія суддів апеляційного судувважає, що включена до опису робіт, виконаних адвокатом, послуга у вигляді гонорару успіху у розмірі 20 000,00 грн не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозміріні із виконаною роботою в суді першої інстанції, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи, матиме надмірний характер. За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, заперечень сторони відповідача щодо поданої позивачем заяви про відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 до 25 000,00 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом Токовенком Олексієм Володимировичем в суді першої інстанції. Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України. Подана до суду ОСОБА_1 позовна заява містить кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Так, при поданні позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 223, 19 грн, з яких: 1 149, 59 грн - за вимогу майнового характеру, 1073, 60 грн - за вимогу немайнового характеру. Доказів сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви матеріали справи не містять. З огляду на те, що за результатом перегляду справи апеляційним судом позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково, з визначенням відповідача Білоцерківську міську раду відповідальним за це порушення, то судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача Білоцерківської міської ради в дохід держави. У відшкодуванні судового збору за подання апеляційної скарги Білоцерківській міській раді слід відмовити. Понесені відповідачем Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради та документально підтвердженні судові витрати (судовий збір) за подання апеляційної скарги у розмірі 2 549, 39 грн, вимоги якої задовольняються, слід покласти на позивача ОСОБА_1 , який в силу вимог пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не звільняється від сплати судового збору у цій справі, оскільки вимоги позивача не пов`язані з порушенням його прав на соціальний захист саме як учасника бойових дій. Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 23, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, ,30 Закону України « Про місцеве самоврядування», ст.ст. 10, 15, 28 Закону України « Про благоустрій населених пунктів», пунктами 3.2, 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, ст. ст. 2, 13, 263, 264, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради задовольнити. Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради задовольнити частково. Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року задовольнити частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 263763300, м.Біла Церква, вул.Ярослава Мудрого, 15) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_6 ) матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля у розмірі 114 959,10 грн.( сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн. десять копійок), у відшкодування моральної шкоди 1 000,00 грн ( одну тисячу гривень), У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути з Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 263763300, м.Біла Церква, вул.Ярослава Мудрого, 15) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 5 000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн. Стягнути з Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 263763300, м.Біла Церква, вул.Ярослава Мудрого, 15) в дохід держави витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 223,19 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради ( ЄДРПОУ 04055009, м.Біла Церква, вул.Ярослава Мудрого, 15) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 549, 39 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді