Ухвала КЦС ВС № 199/289/17-ц

УХВАЛА 29 липня 2024 року м. Київ справа № 199/289/17-ц провадження № 61-9951ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, ВСТАНОВИВ: У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Індустріального району м. Дніпро, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури. Протокольною ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2024 року в якості правонаступника відповідача Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 залучено до участі у справі Дніпропетровську обласну прокуратуру. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди скасовано. Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 104 000 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. У липні 2024 рокудо Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та залишити в силі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення Дніпропетровська обласна прокуратура вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17, від 12 січня 2021 року у справі № 233/2021/19, від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц, від 05 жовтня 2022 року у справі № 906/513/18, від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17, від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц та постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 489/2492/17 (провадження № 61-8890св18), від 13 червня 2018 року у справі № 464/6863/16 (провадження № 61-10293св18), від 21 червня 2018 року у справі № 205/119/17 (провадження № 61-24700св18), від 25 липня 2018 року у справі № 607/14493/16-ц (провадження № 61-12051св18), від 19 вересня 2018 року у справі № 534/955/17 (провадження № 61-22539св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, від 19 грудня 2018 року у справі № 214/5262/15-ц (провадження № 34358св18), від 20 березня 2019 року у справі № 727/9472/17-ц (провадження № 61-19св19), від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17, від 22 грудня 2021 року у справі № 202/1722/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга Дніпропетровська обласна прокуратура подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити. Крім того, у касаційній скарзі Дніпропетровська обласна прокуратура порушує питання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року до закінчення касаційного провадження, зазначаючи, що виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її касаційного перегляду може призвести до необґрунтованого стягнення з коштів з Державного бюджету України. З метою недопущення безпідставної виплати бюджетних коштів просить клопотання задовольнити. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано. Клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури зазначеним вимогам не відповідає та не містить достатніх підстав для зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки заявником не доведено, що невжиття заходів зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року може призвести до невідворотних наслідків. Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року слід відмовити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року. Витребувати з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 199/289/17-ц. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 серпня 2024 року. У задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року відмовити. Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. Ю. Гулейков Д. Д. Луспеник