Ухвала КАС ВС № 420/19920/23

УХВАЛА 25 липня 2024 року м. Київ справа №420/19920/23 адміністративне провадження № К/990/26506/24 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Прокопенка О. Б., Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа - Міністерства оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - відповідач), третя особа - Міністерства оборони України, а якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, з 24 лютого 2022 року в розмірі - 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а за період з 30 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року, з 09 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року, з 01 липня 2023 року по 07 липня 2023 року - за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі - 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому з 24 лютого 2022 року додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 в розмірі - 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а за період з 30 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року, з 09 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року та з 01 липня 2023 року по 07 липня 2023 року - за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі - 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року касаційну скрагу повернуто відповідачеві. 08 липня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Предметом спору у цій справі є право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, установленою постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №

168. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтуванні підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України відповідач зазначає, що фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики полягає у потребі висновку касаційного суду на проблемне питання правильного застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в контексті існуючої колізії постанов КМУ №168 та №104, відсутності законодавчо закріпленого обов`язку відповідача нараховувати та виплачувати додаткову винагороду за відсутності бюджетних асигнувань за напрямком додаткових виплат згідно постанови КМУ №168. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що вживання законодавцем слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. Суб`єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб`єкта правозастосування, не обов`язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтуванні підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України відповідач зазначає про непомірне фінансове навантаження на відповідача в умовах воєнного стану, відсутності діяльності за основним напрямком, відсутності доходів від основного напрямку діяльності. Також скаржник вказує, що у вирішенні цієї справи судами попередніх інстанцій не було дотримано справедливого балансу між інтересами заявника та інтересами суспільства Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи є оціночними, воно потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Посилання на негативні наслідки для відповідача у зв`язку з ухваленими рішеннями судів у цій справі не на його користь без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження. Твердження скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа - Міністерства оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко О.Б. Прокопенко О.В. Кашпур