Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1198/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2024 року справа №200/1198/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 200/1198/24 (головуючий І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій, - У С Т А Н О В И В: 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про: визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову позивачеві у призначенні пенсії від 09 лютого 2024 року № 052530004323, прийнятого за результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02 лютого 2024 року № 482; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02 лютого 2024 року № 482 та прийняти рішення про призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 та з урахуванням Рішення Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а. Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з тим, що на момент звернення позивач не досягла 55 років. Вважає, що вона як жінка, яка на момент звернення із заявою досягла 50-річного віку та набула 26 років загального стажу та 10 років пільгового стажу роботи за Списком № 2, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення. Позивач вважає, що вказане рішення відповідача є протиправним, оскільки відмова винесена без врахування висновків Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 200/1198/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 09 лютого 2024 року № 052530004323, прийнятого за результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02 лютого 2024 року №

482. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач не досягла пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02 лютого 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. На час звернення ОСОБА_1 досягла 50 років. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09 лютого 2024 року № 052530004323 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки на дату звернення позивач не досягла 55-річного віку. Інші умови призначення пенсії визнано достатніми: загальний страховий стаж складає 26 років 03 місяці 04 дні, пільговий стаж роботи 10 років 23 дні. За відомостями форми РС-право, оформленої станом на 08 березня 2024 року, загальний страховий стаж позивача складає 27 років 01 місяць 29 днів, але така розбіжність не впливає на розгляд справи по суті. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). Абзацом 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Наведені норми кореспондуються з приписами абзаців 1, 2, 13 пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) в редакції Закону від 02 березня 2015 року № 213-VIII. Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 статтю 13 Закону № 1788-ХІІ визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, згідно з яким застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б-г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: […] б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. […]. Отже, на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії Закон № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року). Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року, з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20. Відповідач у спірному рішенні не заперечує наявність у позивача необхідного страхового стажу та пільгового стажу роботи за списком №

2. Судом встановлено, що на момент звернення із заявою від 02 лютого 2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 досягла 50-річного віку, мала стаж роботи понад 20 років, з них більше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Таким чином, доводи відповідача про недосягнення позивачем пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є помилковими. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову позивачеві у призначенні пенсії від 09 лютого 2024 року № 052530004323, прийнятого за результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02 лютого 2024 року № 482, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. На підставі частини другої статті 9 КАС України та з метою уникнення тавтології похідна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 200/1198/24 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 200/1198/24 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 25 липня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв