Постанова Запорізький апеляційний суд № 314/6056/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №314/6056/23 Головуючий в 1 інст. Свідунович Н.М. Провадження №33/807/604/24 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 липня 2024 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Неткала О.О., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Рощина В.С., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Неткала О.О. на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 червня 2024 року, якою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, встановлених ст. 38 КУпАП,- В С Т А Н О В И В: Судом першої інстанції встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 592232, складеним 23.12.2022 року, 23.12.2023 року о 8 годині 50 хвилин по вул. Миру у с. Петро-Михайлівка водій ОСОБА_1 керуючи, автомобілем «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , не включив завчасно відповідний покажчик повороту (лівий), не впевнився у безпеці маневру та допустив зіткнення із автомобілем «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював обгін. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Неткал О.О. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. При цьому, в порушення вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою винесення необґрунтованого судового рішення, Крім того вважає, що суд не повно з`ясував всі обставини ДТП, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, надав неправильну оцінку доказам, проігнорувавши висновок інженерно - транспортної експертизи, прийняв до уваги лише пояснення та вихідні данні потерпілого ОСОБА_3 та його представника, поклавши їх в основу оскаржуваної постанови. Зазначає, що з висновку експерта від 3 травня 2024 року № СЕ-19/108-24/4078-ІТ вбачається, що в даній дорожньої-транспортній ситуації водій ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 9.2б, 9.4, 10.1 ПДР. У даній дорожній ситуації відповідно до вихідних даних та пояснень водія автомобіля «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 в діях водія автомобіля ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 є невідповідність до вимог п. 10.1 ПДР, що знаходиться в причинному зв`язку з дорожньої-транспортною пригодою. Коли автомобіль ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 , подав сигнал лівого повороту не завчасно до початку маневру, менш ніж за 50 м. тоді в його діях невідповідність до вимог п. 9.2б ПДР не вбачається, але є невідповідність до вимог п. 9.4 ПДР, що не знаходиться в причинному зв`язку з дорожньої-транспортною пригодою. Отже, оскільки згідно вищевказаного висновку експерта, допущені водієм автомобіля ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 . ОСОБА_1 порушення п. 9.4 п. 2.3Б ПДР України не знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, а отже ці порушення не можна вважати такими, що спричинили пошкодження транспортних засобів. Зазначає, що на підставі викладеного вбачається про недоведеність факту наявності в діях водія автомобіля ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушень вимог ПДР та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом якого складений протокол серії ААД №592232 від 23.12.2022 року Просить постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, присутність адвокатів Неткала О.О. та Рощина В.С., які зазначили про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. У судовому засідання апеляційного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Неткал О.О. підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявні порушення п. 10.1 ПДР України, але вони йому у провину в протоколі не інкриміновані. Представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Рощин В.С. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що таких вимог закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 дотримано не було, оскільки судом не в повній мірі з`ясовані фактичні обставини справи та не надано належної оцінки зібраним у справі доказам, здійснений висновок не відповідає фактичним обставинам по справі. Як вбачається із відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 592232 від 23 грудня 2023 року та оскаржуваній постанові суду, 23.12.2023 року о 08 годині 50 хвилин по вул. Миру у с. Петро-Михайлівка водій ОСОБА_1 керуючи, автомобілем «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , не включив завчасно відповідний покажчик повороту (лівий), не впевнився у безпеці маневру та допустив зіткнення із автомобілем «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював обгін. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. В оскаржуваній постанові суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 конкретних пунктів Правил дорожнього руху, порушення яких перебуває у причинному зв`язку з подією дорожньої-транспортної пригоди, яка мала місце 23 грудня 2023 року. При цьому, провадження у справі закрив з підстав передбачених ст. 38, 247 КУпАП, що є нереабілітуючою обставиною. Проте, на думку апеляційного суду, такі висновки, викладені у постанові, ґрунтуються на неповно з`ясованих обставинах справи. Так, стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку згідно протоколу - на п.п. 9.4 та 2.3.б ПДР України. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог саме п.п. 9.4 та 2.3.б України, які зазначені в протоколі працівником поліції. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 ПДР України єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами. Так, пунктом 2.3.б ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі. Згідно пункту 9.4 ПДР України передбачено подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів. В суді першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав. Захисник - адвокат Неткал О.О. пояснив що ОСОБА_1 , 23 грудня 2023 року, керуючи автомобілем «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , від`їхав від магазину «Макс-Строй» за адресою: с. Петро-Михайлівка, вул. Миру та продовжив рух в сторону центра села з приблизною швидкістю 30-35 км/год, асфальтне покриття було мокре. Проїхавши 100-150 м по вул. Миру у зв`язку з необхідністю здійснити поворот ліворуч та з`їхати з головної догори на другорядну за 15 метрів (виходячи з незначної відстані магазину до повороту) включив лівий покажчик повороту. Під`їхавши до повороту призупинився, як передбачено ПДР; переконавшись у відсутності зустрічного транспортного засобу, подивився у дзеркало заднього огляду, автомобіля не побачив, впевнившись у безпеці маневру, почав повертати ліворуч. Перед тим, як увімкнути покажчик повороту бачив у дзеркалі заднього виду машину, яка їхала навпроти магазину, у потерпілого ОСОБА_3 покажчик повороту не був увімкнений. Водій автомобіля «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , під керуванням Скоробагатька, який рухався за автомобілем «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , несподівано для ОСОБА_1 замість того, аби зменшити швидкість та почекати поки ОСОБА_1 виконає поворот, почав обгін автомобіля «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , а саме почав здійснювати обгін (маневр) по зустрічній смузі вже після того, як ОСОБА_1 показав поворотним сигналом автомобіля «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , намір повороту ліворуч, потерпілий обгін почав у місці повороту. Просив провадження у справі закрити. Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 23 грудня 2023 року він керував своїм автомобілем «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , по вул. Миру у с.Петро-Михайлівка зі швидкістю 50 км/год. За 50-70 м увімкнув лівий покажчик повороту і почав здійснювати маневр обгону автомобіля «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 . Коли автомобілі майже порівнялись, він боковим зором побачив, що водій автомобіля «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , увімкнув покажчик лівого повороту, за секунду відбувся удар. Наполягав на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, судом першої інстанції за клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Неткала О.О. та представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката Рощина В.С. 19 лютого 2024 року, з урахуванням вимог ст.ст. 251, 273 КУпАП, у даній справі було призначено судову інженерно-транспортну (автотехнічну) експертизу (а.с. 24-56). Згідно висновку експерта від 3 травня 2024 р. за № СЕ-19/108-24/4078-ІТ встановлено, що у даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 9.2 «б», 9.4, 10.1 ПДР. Коли автомобіль ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 , подав сигнал лівого повороту не завчасно до початку маневру, менш ніж за 50 м. тоді в його діях невідповідність до вимог п. 9.2 б ПДР не вбачається, але є невідповідність до вимог п. 9.4 ПДР, що не знаходиться в причинному зв`язку з дорожньої-транспортною пригодою. Отже, вказаним висновком експерта встановлено, що допущені водієм автомобіля ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 . ОСОБА_1 порушення п. 9.4 п. 2.3Б ПДР України, які інкримінуються ОСОБА_1 не знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, а отже ці порушення не можна вважати такими, що спричинили пошкодження транспортних засобів. Таким чином, висновки експерта засвідчують про недоведеність факту наявності в діях водія автомобіля ВАЗ 217030 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом якого складений протокол серії ААД №592232 від 23.12.2022 року. Апеляційний суд, проаналізувавши пояснення учасників судового засідання, зокрема і пояснення надані ними в суді першої інстанції, наявний у матеріалах справи, висновок експертизи, в якому встановлено в діях водія ОСОБА_1 порушення вимог п. 9.4 ПДР, що не знаходиться в причинному зв`язку з дорожньої-транспортною пригодою, які останньому інкримінувалися при складанні протоколу, схему ДТП, прийшов до висновку, що відсутні беззаперечні докази про те, що ОСОБА_1 керуючи, автомобілем «ВАЗ 217030», д/н НОМЕР_1 , не включив завчасно відповідний покажчик повороту (лівий), не впевнився у безпеці маневру та допустив зіткнення із автомобілем «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював обгін. Встановлення експертом, що дії водія ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці не відповідають вимогам п. 10.1 ПДР не приймаються до уваги, оскільки таке порушення не ставиться в провину останньому згідно протоколу про адміністративне правопорушення, який по суті є обвинуваченням, за межі якого суд не має права вийти при розгляді справи. За змістом протоколу та суті зазначеного у ньому правопорушення, він не містить посилання на інші можливі невідповідності у діях водія ОСОБА_1 вимогам ПДР, які б могли перебувати у причинному зв`язку із настанням ДТП. При цьому слід враховувати обов`язковість дотримання принципу конкретності висунутого порушення. Отже, враховуючи, що ст. 124 КУпАП є бланкетною, і роблячи висновок про вчинення правопорушення, передбаченого зазначеною нормою, орган, який складає протокол про адміністративне правопорушення, повинен чітко зазначити відповідні правові норми, які було порушено особою, і подальший розгляд справи повинен здійснюватися лише в межах обставин та кваліфікації, зазначених в такому протоколі, вийти за межі протоколу на погіршення становища ОСОБА_1 та давати оцінку наявності чи відсутності у його діях інших порушень ПДР, які йому не ставились в провину, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості, оскільки це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ. При цьому, слід окремо зауважити, що справа про адміністративне правопорушення, з урахуванням загального характеру законодавчого положення, а також профілактичної та каральної мети стягнень, є притаманним кримінальному провадженню, а отже і сам зміст складеного протоколу має відповідати вимогам для змісту обвинувального акту, зокрема і чіткого викладу фактичних обставин та конкретності інкримінованого правопорушення. Наведена позиція покликана усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка згідно ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зокрема викладену у рішеннях у справах «Надточій проти України», «Лучанінова проти України». Отже, апеляційний суд вважає, що виходячи із сформульованого у протоколі та постанові суду змісту та суті правопорушення, в діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог саме п.п. 9.4, 2,3б Правил дорожнього руху України, які знаходиться в причинному зв`язку із дорожньої-транспортною пригодою, та як наслідок - відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за обставин, зазначених в протоколі. Вказаний висновок суду апеляційної інстанції базується на аналізі встановленого доказами порушення ПДР, допущеного водієм ОСОБА_1 у порівняні з інкримінованими у відповідному протоколі обставинами та пунктами ПДР. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення. За таких підстав, постанова судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 червня 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст.ст.285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Неткала Олександра Олександровича, який дії в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 5 червня 2024 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, встановлених ст. 38 КУпАП, скасувати. Постановити нову постанову апеляційного суду, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 314/6056/23