Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 708/489/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 708/489/24 Суддя (судді) першої інстанції: Акулов Є.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просила виключити з Єдиного реєстру боржників відомості стосовно неї, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року адміністративну справу було передано на розгляд Чигиринського районного суду Черкаської області. Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання постанови Чигиринського районного суду Черкаської області №708447/18 від 31.05.2018 року про конфіскацію незаконно добутої цибулі «ведмежої» в кількості 29 штук, збирання якої, як червонокнижної, здійснила ОСОБА_1 , за що була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 90 КУпАП згідно з постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 31.05.2018 р. (справа №708/447/18). 29.08.2023 року виконавче провадження відносно позивачки завершено на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі- Закон №1404-VIII) та виконавчий документ повернуто стягувачу. В подальшому Постанова Чигиринського районного суду №708/447/18 від 31.05.2018 року, могла бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з дня її повернення, відповідно до ст. 12 Закону №1404-VIII. Однак, на день звернення до суду, відкритих виконавчих проваджень у яких ОСОБА_1 є боржником немає, а НОМЕР_2 має статус "завершено", згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень. При цьому, вона (позивачка) значиться божником у Єдиному реєстрі боржників за вказаним виконавчим провадженням, що порушує її права і свободи. Задля виключення її з реєстру боржників зверталася до Відповідача, однак їй було відмовлено, мотивуючи відсутністю правових підстав та вказівкою, що чинним законодавством не передбачена можливість виключення боржника з Єдиного реєстру боржників у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-УІІІ., за відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення. Враховуючи, що НОМЕР_2 відносно неї завершено, виконавчий документ повернули стягувачу, який не скористався правом повторно пред`явити його до виконання у визначені законом строки, і при цьому позивачка сама не в змозі самостійно вчинити дії, спрямовані на виконання постанови суду, вчинення відповідних дій покладено виключно на орган виконавчої служби, а предмет конфіскації - цибуля «ведмежа» в кількості 29 штук, самознищилась ще у 2018 році, та приймаючи до уваги, що у відповідача відсутні правові підстави та механізм виключення відомостей про позивача у Єдиному реєстрі боржників з власної ініціативи або за заявою позивача, подальше перебування позивача у статусі постійного боржника за зазначених обставин є невиправданим та непропорційним заявленій в законодавстві легітимній меті. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, та такими, що порушують її права, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом. Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ). Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Частиною 1 ст. 12 Закону №1404-VIII встановлені строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, відповідно виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. За приписами статті 9 Закону №1404-VІІІ Єдиний реєстр боржників це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення. Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо). Відповідно до частини 7 статті 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. У свою чергу, пунктами 1, 3, 11 частини 1 статті 37 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (п.1); стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (п.3); запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (п.11). Аналогічні норми передбачені Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до п.2 розділу І якого, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Так, згідно з пунктом 6 розділу ХІ Положення №2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Пунктом 23 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, передбачено, що за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Зазначена постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у випадках зазначених в абз. 3-6 п. 23 розділу ІІІ Інструкції: 3) при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена); 4) після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено; 5) після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає); 6) відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення. До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення). Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови. З аналізу викладених приписів Закону №1404-VІІІ, Інструкції з організації примусового виконання рішень та Положення №2432/5 вбачається, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та у такому переліку відсутня така підстава для виключення інформації про боржника з Єдиного реєстру боржників у разі винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ. З наданих суду письмових доказів встановлено, що 31.05.2018 року Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області №708/447/18 (провадження № 3/708/130/18) позивачку пригнуто до адміністративної відповідальності за ст.90 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 гривень з конфіскацією незаконно добутої цибулі «ведмежої» в кількості 29 штук, як червонокнижної рослини (а.с. 11-12). Згідно інформації від 18.03.2024 року за №5113/26.21-42/41970 та від19.03.2024 року за № 5102/26.21-43/42670 Другого відділу ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ), в яких на виконанні перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання постанови Чигиринського районного суду Черкаської області №708/447/18 від 31.05.2018 року про конфіскацію незаконно добутої цибулі «ведмежої» в кількості 29 штук, однак 29.08.2023 року прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна та відмовили у винесенні постанови про виключення відомостей про боржника в Єдиному реєстрі божників, через відсутність правових підстав (а.с. 15, 17). Повторно стягувачем виконавчий документів не було подано на виконання. Наразі матеріали справи знищені відповідно до Порядку ведення архіву та зберігання справ судом. Станом на 25.03.2024 року відкритих виконавчих проваджень, де боржником значиться ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в Автоматизованій системі виконавчих проваджень немає (а.с. 13). Згідно Єдиного реєстру боржників від 08.03.2024 року, заявниця є боржником у ВП НОМЕР_2, щодо конфіскації у справах про адміністративні правопорушення (а.с. 12). Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, стягувач з об`єктивних причин не може наразі пред`явити виконавчий документ до виконання, внаслідок пропуску строку пред`явлення, знищення матеріалів справи і це створює для позивача статус "постійного боржника" в Єдиному реєстрі боржників, що є порушенням його права на розпорядження своїм майном з огляду на усталену практику ЕСПЛ, щодо втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися із дотриманням принципу пропорційності, справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) пов`язаними із втручанням та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, наявності розумного співвідношення між метою, яка передбачається до досягнення та засобами, які використовуються. Посилання представника відповідача у відзиві на відсутність правових підстав для виключення боржника з Реєстру не заслуговують на увагу з огляду на вищезазначені приписи чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, подолати які для захисту права позивача окрім як через судове рішення неможливо. Беручи до уваги, що метою ведення Єдиного реєстру боржників є оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників, які у позивача на теперішній час відсутні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання відповідача виключити відомості щодо позивача з Єдиного реєстру боржників. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя О.В.Епель суддя В.В.Файдюк