Постанова Львівський апеляційний суд № 444/326/24

Справа № 444/326/24 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є. Провадження № 33/811/1054/24 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Євгена Олександровича на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 19 червня 2024 року, з участю захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Є.О. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави. Згідно постанови судді, ОСОБА_1 13 січня 2024 року о 21 год. 00 хв. в м.Дубляни по вул.Львівській,10 керував транспортним засобом марки Івеко, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом Шмітс, н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, враховуючи згоду водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного засобу Drager Alcotest 6820, прилад № ARНЕ-0184, тест № 1774, результат 1,80 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Кузьмін Є.О. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки місцевим судом не надано правової оцінки доказам, які долучені працівниками поліції. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду, натомість на відеозаписі зафіксовано, що останній не погодився з результатом Драгера та просив направити його до медичного закладу, що було проігноровано працівниками поліції. Вважає, що працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Є.О. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 088370 від 13 січня 2024 року, де викладена фабула вчиненого правопорушеннчя; роздруківкою приладу Drager Alcotest 6820, результат - 1,80 проміле; рапортом працівника поліції; відеозаписом події, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008р., огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. Згідно з п. 6, п. 7 Розділу І цієї Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Так, як вбачається з відеозапису події, після проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, працівники поліції неодноразово пропонували йому поїхати до медичного закладу, однак останній проігнорував такі пропозиції. Отже, вищевказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у зв`язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими. Апеляційний суд не бере до уваги доводи адвоката Кузьміна Є.О. про недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1237350 від 13 січня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., а невизнання правопорушником своєї вини у скоєному, слід розцінити як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Таким чином, апеляційний суд вважає, що при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Є.О. - залишити без задоволення, а постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 19 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І