Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/8241/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/8241/23 пров. № А/857/6688/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Ільчишин Н.В., Шевчук С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представниці позивача ОСОБА_1 - Єрьоміної Вікторії Анатоліївни на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Мандзієм О.П. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач), в якому просив визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у здійсненні перерахунку та виплати йому пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) №06/22343 від 24.10.2023 про розмір грошового забезпечення (далі - Довідка №06) з 01.01.2018 по 31.03.2019 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до вказаної довідки, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представниця позивача ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, Уряд) №704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова №704). Вважає, що така довідка, внаслідок скасування у судовому порядку п.1, 2 постанови Уряду №103 від 21.02.2018 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103), є достатньою та належною підставою для перерахунку його пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019. Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262) та перебуває на обліку у ГУ ПФУ у м. Києві. Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок його пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019, з урахуванням Довідки №06 про розмір його грошового забезпечення встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби), станом на 05.03.2019, згідно із Постановою №704. Листом відповідача №40797-40879/Л-02/8-2600/23 від 30.11.2023 позивача було повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії згідно наданої довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки після визнання протиправним та скасування п.1, 2 Постанови №103, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось. Вважаючи бездіяльність пенсійного органу протиправною, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для цілей перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 підлягає врахуванню розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018, а не 05.03.2019. Проте, доказів видачі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.03.2018 позивачем не надано та судом не встановлено. За таких обставин, суд, не заперечуючи наявність у позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2018 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, звернув увагу на те, що підставою для реалізації такого права є довідка уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018. Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Так, відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Частиною ч.4 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Водночас, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704. Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262. Згідно пункту 1 Порядку №45, перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262 пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45, у редакції Постанови №103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Водночас, Додаток 2 до Порядку №45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №

45. Верховний Суд, ухвалюючи рішення від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262, ст.9 Закону №2011 та з урахуванням положень Постанови №704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019 (дня набрання законної сили судовим рішенням по справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями Постанови №704 у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262, ст.9 Закону №2011. Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.06.2020 по справі №160/8324/19, суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 (дня набрання законної сили судовим рішенням по справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262, ст.9 Закону №2011. Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Приведений висновок Великої Палати Верховного Суду підлягає застосуванню у справі, що розглядається, з огляду на вимоги частини п`ятої статті 242 КАС України. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, колегією суддів враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 по справі №520/2098/19 дійшла висновку, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права. Відповідно до статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Аналогічну правову позицію висловлювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 по зразковій справі №440/2722/20. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі №913/204/18, від 10.03.2020 по справі №160/1088/19). Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2016 по справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон. Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 по справі №826/3858/18 встановив, що п.1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262 (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 по справі №520/2098/19 Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Вирішуючи питання, з якої дати позивач набув право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям на підставі Постанови №704, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно ч.2, 3 ст.51 Закону №2262, перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Підвищення грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Постанови № 704 відбулося з 01.03.2018. Таким чином, з урахуванням наведених вище положень частини другої статті 51 Закону №2262, позивач набув право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців на підставі цього Закону та Постанови №704 з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.04.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.08.2023 по справі №380/103/22. Аналогічна правова позиція підтверджена Верховним Судом в ухвалі від 11.03.2024 по справі № 200/7474/23. З приводу висновків суду першої інстанції, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача за період до березня 2019 року, колегія суддів зазначає наступне. У період з 01.01.2008 по 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначалося постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008. 30.08.2017 було прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років для військовослужбовців і яка, як зазначалося вище, набрала чинності з 01.03.2018. Отже, фактичне підвищення посадових окладів відповідно до Постанови №704 військовослужбовців відбулося з 01.03.2018. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що грошове забезпечення позивача у період з 01.01.2008 по 01.03.2018, визначалося з урахуванням схеми та розміру грошового забезпечення, визначеного Постановою №1294, а у період з 01.03.2018 по даний час визначається за нормами Постанови №704. Зі змісту позовних вимог слідує, що предметом спору є вимога, щодо перерахунку та виплаті позивачу пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до Довідки з урахуванням раніше виплачених сум. Дослідивши довідку ІНФОРМАЦІЯ_3 №06/22343 від 24.10.2023, колегією суддів установлено, що вказана довідка сформована станом на 05.03.2019 з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 Постановою №704. Однак, як встановлено судом вище, у період з 01.01.2018 по 28.02.2018, розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначався за нормами Постанови №1294. Відтак, застосування грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача у період з 01.01.2018 по 31.03.2018 на підставі довідки Київського ОТЦКСП №06/22343 від 24.10.2023 (сформованої станом на 05.03.2019 з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 Постанови КМ України №704 від 30.08.2017) є безпідставним та таким, що суперечить Постанові КМ № 1294 від 07.11.2007, яка визначала розміри грошового забезпечення військовослужбовців у названий період. Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його вимоги щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2018 на підставі означеної довідки. Стосовно ж періоду з 01.04.2018 по 31.03.2019, то у вказаний період грошове забезпечення позивача визначається за нормами Постанови №704. Відтак, сформована на підставі Постанови №704 довідка є такою, що відображає розмір відповідного грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, починаючи з моменту набуття чинності Постановою №704 (01.03.2018) по дату заявлену позивачем в адміністративному позові (31.03.2019). За таких обставин, позовні вимоги за період 01.04.2018 по 31.03.2019 підлягають до задоволення. Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, пенсійний орган покликався виключно на те, що після визнання протиправними та скасування п.1, 2 Постанови №103 рішень Уряду про умови та порядок перерахунку пенсії не приймалося. При цьому, сумнівних зазначених у довідці Київського ОТЦКСП №06/22343 від 24.10.2023 відомостей не було підставою для відмови у перерахунку пенсії. Виходячи з предмету спору, суд повинен оцінити законність дій (бездіяльності) відповідача як суб`єкта владних повноважень виключно в межах прийнятого рішення щодо відмови в перерахунку пенсії, а не обґрунтовувати правомірність дій відповідача іншими обставинами. Суд першої інстанції також жодним чином не обґрунтував свої висновки щодо того, чому фактичний розмір надбавок, доплат, підвищень та премії станом на 01.03.2018 та станом на 05.03.2019 буде відрізнятись. У випадку обґрунтованих сумнівів у пенсійного органу щодо наявних у Довідці складових грошового забезпечення він не позбавлений права витребувати відповідні відомості, які б спростовували чи підтверджували такі сумніви і приймати відповідне рішення щодо розміру пенсії позивача. Наразі ж, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав жодних доказів щодо невідповідності зазначених у довідці Київського ОТЦКСП №06/22343 від 24.10.2023 відомостей. Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Таким чином, відмовляючи у здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до довідки з 01.04.2018 по 31.03.2019, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки Київського ОТЦКСП №06/22343 від 24.10.2023. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. .Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представниці позивача ОСОБА_1 - Єрьоміної Вікторії Анатоліївни задовольнити частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року по справі №500/8241/23 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/22343 від 24 жовтня 2023 року про розмір грошового забезпечення з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №06/22343 від 24 жовтня 2023 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Н. В. Ільчишин С. М. Шевчук