Ухвала КАС ВС № 520/5992/23

УХВАЛА 17 липня 2024 року м. Київ справа №520/5992/23 адміністративне провадження № К/990/23189/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 520/5992/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофудсервіс» до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, установив: Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 520/5992/23. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, скаржником надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає про те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Водночас скаржник зазначає про те, що первинну касаційну скаргу було подано в межах передбаченого строку на касаційне оскарження. Також скаржник посилається на введення в Україні воєнного стану. Так, скаржник просить урахувати те, що в період з 16 квітня 2024 року по 17 червня 2024 року у Рівненській області 52 рази оголошувалась повітряна тривога. Під час повітряної тривоги усі працівники Головного управління ДПС у Рівненській області, з метою збереження життя та здоров`я, змушені прямувати до укриттів, що унеможливлює виконання посадових обов`язків. Також скаржник просить урахувати, що згідно інтерфейсу «Мої справи» ЄСІТС «Електронний суд» Головне управління ДПС у Рівненській області є представником по 4589 справ, провадження у яких порушувалось Рівненським окружним адміністративним судом, та по 527 справах, провадження у яких порушувалось Харківським окружним адміністративним судом. Зазначає, що у зв`язку з надмірним навантаженням на працівників відділу супроводження судових справ, відповідальний за супровід справи № 520/5992/23 працівник не зміг вчасно подати повторно касаційну скаргу. Розглянувши зазначену заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Як було установлено, відповідач вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду у цій справі, однак ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року (провадження №К/990/13595/24) касаційну скаргу повернуто у зв`язку з незазначенням належним чином обґрунтованих підстав касаційного оскарження. Також установлено, що копія ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2024 року про повернення попередньо поданої касаційної скарги була доставлена в Електронний кабінет скаржника 16 квітня 2024 року о 13:59, що підтверджується відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». Однак з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся засобами поштового зв`язку лише 11 червня 2024 року. Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Так, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків. Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Верховний Суд також звертає увагу скаржника, що його посилання на труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу (зокрема, надмірне навантаження його працівників) не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження. Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав. Отже, станом на 17 липня 2024 року недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не зазначено. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд ухвалив: У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 520/5992/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофудсервіс» до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий І. В. Дашутін Судді О. В. Білоус І. Л. Желтобрюх