Постанова 4854 № 521/17927/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2024 р. Категорія 109010000м. ОдесаСправа № 521/17927/19 Перша інстанція: суддя Кравченко М.М., час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І., при секретаріВишневській А.В. за участю сторін: УДАБКНартова І.О. (довіреність; посвідчення) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису від 22.11.2018 року та постанови від 13.02.2019 року № 085/19, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису від 22.11.2018 року та постанови від 13.02.2019 року № 085/19, мотивуючи його тим, що посадовими особами Управління не були проведені відповідні заміри та не було достовірно визначено, що існуючий в її квартирі балкон було якось розширено, тому припис Управління ДАБК ОМР від 22.11.2018 року був винесений незаконно, а отже його має бути визнано протиправним і має бути скасовано, як і постанову № 085/19, винесену на підставі вищевказаного припису. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2018 року. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 085/19 від 13.02.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 13600,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що посадовою особою Управління із залученням начальника відділу контролю та моніторингу за станом території регіону Малиновської районної адміністрації ОСОБА_2 проведено комісійне обстеження об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами даного обстеження складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, в якому вказано, що власник об`єкта або його уповноважений представник відсутні, однак, оглядово посадовими особами встановлено, що розміри балкону збільшено на 0,5м*2,0м та становить 1,5м*5м, що підтверджується матеріалами фотофіксації. Також, суд першої інстанції послався на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року у справі № 420/3027/19, однак судом не враховано, що дане рішення оскаржувалося у касаційному порядку. ОСОБА_1 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що у складеному відповідачем Акті перевірки № 001581 від 22.11.2018 року відсутній детальний опис правопорушення, а саме не зазначено яким чином головним спеціалістом ОСОБА_3 без застосування вимірювальних засобів та/або пристроїв встановлено розширення існуючого балкону, а також не проведено жодних замірів, які б з посиланням на проектну документацію будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вказували на факт розширення балкону. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваного припису та постанови була власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 20.03.2001 року та технічним паспортом від 02.03.2001 року. 22.11.2018 року Головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_1 . За результатами проведеної перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено Акт № 001581 від 22.11.2018 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_4 , без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року. За наслідками проведеної перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 п.8.14 ДБН В.3.2.-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», що є порушенням ч. ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідальність за що передбачена ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також, за наслідками проведеної перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 п.1 ч.1 ст.34 абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року, відповідальність за що передбачена ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 22.11.2018 року Головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції квартири, шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, проектну документацію на реконструкції квартири, погоджену у встановленому законом порядку та документи, які дають право на виконання будівельних робіт, нею надано не було. Крім того, у приписі зазначено, що ОСОБА_1 виконує реконструкцію квартири АДРЕСА_3 , шляхом розширення, утеплення та скління балкону за адресою: АДРЕСА_4 , без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність». Вказаним приписом з метою усунення виявлених порушень позивача було зобов`язано усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2019 року, шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або привести об`єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року, привести об`єкт у відповідність до будівельних норм у термін до 22.12.2018 року, зупинити виконання будівельних робіт з 22.11.2018 року до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. 06.12.2018 року постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 890/18 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень. 30.01.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог припису від 22.11.2018 року, за результатами якої складено акт, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису від 22.11.2018 року, а саме не отримано право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 та не приведено об`єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року, чим порушено п.п. «а», «б» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №

553. За наслідками проведеної перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 п.п. «а», «б» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 13.02.2019 року постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 085/19 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень, а також повідомлено, що у разі несплати штрафу у зазначений строк її виконання буде здійснюватися в примусовому поряду та стягненню підлягатиме подвійний розмір штрафу відповідно до ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у сумі 13600 гривень. Вважаючи припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 22.11.2018 року та постанову № 085/19 від 13.02.2019 року по справі про адміністративне правопорушення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на те, що позивач виконує будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_4 , без отримання права на виконання будівельних робіт та виконання реконструкції квартири АДРЕСА_3 шляхом розширення, утеплення та скління балкону за вказаною адресою, є необґрунтованими та безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Згідно з ч.2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації. На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно з п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Відповідно до п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно з п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт. Відповідно до п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Згідно з п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до п.п.16-17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Згідно з п.22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. З матеріалів справи вбачається, що в Акті перевірки № 001581 від 22.11.2018 року відсутній детальний опис правопорушення, а саме не зазначено яким чином головним спеціалістом ОСОБА_3 без застосування вимірювальних засобів та/або пристроїв встановлено розширення існуючого балкону, а також не проведено жодних замірів, які б з посиланням на проектну документацію будинку за адресою: АДРЕСА_4 , вказували на факт розширення балкону. Крім того, з наданих матеріалів не можливо встановити, що під час перевірки відбувалось саме розширення балкону із подальшим склінням і саме за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на всіх наданих відповідачем фотографіях номер будинку взагалі відсутній. Також, в акті перевірки № 001581 від 22.11.2018 року не зазначено, які саме зміни відбулись з квартирою АДРЕСА_2 , в результаті проведеної на думку відповідача реконструкції, а також не вказано, що саме не відповідає договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічному паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року. У своїй апеляційній скарзі апелянт просив суд залучити до матеріалів справи акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 17.07.2019 року, що був зроблений за результатами комісійного обстеження спірного об`єкту. Згідно вимог ч. 4 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Водночас, акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 17.07.2019 року до суду першої інстанції не надавався, жодних доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта не надано, а отже вказаний доказ судом апеляційної інстанції до уваги не приймається. За таких обставин, викладені вище висновки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведеної на думку відповідача реконструкції спірного балкону не підтверджені належними та допустимими доказами. У суді першої інстанції позивач стверджував про порушення відповідачем його прав як суб`єкта містобудування, як це визначає «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, оскільки всі матеріали були складені одноособово без повідомлення і присутності ОСОБА_1 . Будь-яких належних та допустимих доказів в спростування вказаних обставин відповідач до суду не надав. Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року за ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року за ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року за ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначеного детального опису правопорушення (незастосування жодних вимірювальних засобів та/або пристроїв для встановлення розширення існуючого балкону, не визначення площі розширення, певні неточності) свідчить про порушення відповідачем Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 06.04.1995 року. Тобто, висновки контролюючого органу щодо встановленого факту розширення балкону в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставними. Позивач зазначав, що після придбання 20.03.2001 року квартири за власні кошти з метою відвернення негативних наслідків та руйнування конструкцій було проведено певний поточний ремонт балкону із заміною існуючих балконних та віконних блоків, перекриття стріхи без втручання у несучі конструкції або інженерні системи загального користування, що в свою чергу не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №

406. Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Відповідно до ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії які не суперечать закону. Згідно положень ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ч.1 ст.100 Житлового кодексу Української РСР виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Згідно положень ст.152 Житлового кодексу Української РСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Відповідно до положень ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Згідно з абз.4 п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року (в редакції від 28.12.2016 року), власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 Житлового кодексу Української РСР. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406, відповідно до п.1 якого не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна від 10.07.2001 року № 582/5773 з останніми змінами та з урахуванням змін № 4 до ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», які вступили в силу з 01.10.2018 року на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 139 від 14.06.2018 року, скління лоджій і балконів у багатоповерхівках не рахується самовільним будівництвом. Отже, на такі роботи не треба отримувати дозвільні документи та потім вводити приміщення в експлуатацію. Винятком вважаються будинки, які занесені до Державного реєстру пам`яток України. Отже, скління балконів у багатоповерхівках не рахується самовільним будівництвом, оскільки скління не передбачає зміни зовнішньої конфігурації об`єкта (квартири) по зовнішнім контурам фундаменту, не передбачає зміну його конструктивної системи, додаткових навантажень на підвалини основи існуючого об`єкту. З огляду на це, скління не передбачає збільшення площі квартири та не є реконструкцією, що потребує отримання містобудівних умов. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 825/528/16, від 20 вересня 2023 року у справі № 420/3027/19. Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що власник квартири має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правила експлуатації будинку. З наданих документів вбачається, що власник квартири, за адресою АДРЕСА_1 , - ОСОБА_1 , на час винесення оскаржуваного припису та постанови, здійснювала у власній квартирі реконструкцію вже існуючого балкону шляхом його утеплення та скління. При цьому, жодним чином ніким не було зафіксовано втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування безпосередньо у квартирі АДРЕСА_2 . Також, не було зафіксовано порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_4 або порушення санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку АДРЕСА_4 . Колегія суддів також вважає безпідставними посилання апелянта на те, що суд першої інстанції послався на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року у справі № 420/3027/19, яке оскаржувалося у касаційному порядку, оскільки на час винесення рішення судом першої вказане рішення було чинним. Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Згідно п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень. Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил. Під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об`єктів нерухомості (ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність»), в тому числі спорудження без дозволу органу місцевого самоврядування нового житлового будинку замість зруйнованого на раніше відведеній особі земельній ділянці, переобладнання нежитлової будівлі в житлову. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно з ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання відповідача на те, що позивач виконує будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання будівельних робіт та виконання реконструкції квартири АДРЕСА_3 шляхом розширення, утеплення та скління балкону за вказаною адресою, є необґрунтованими та безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами. Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В свою чергу, відповідач під час розгляду справи не довів допустимими та належними доказами правомірність прийнятого ним припису 22.11.2018 року та постанови № 085/19 від 13.02.2019 року. Таким чином, постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 085/19 від 13.02.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року по справі № 521/17927/19, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст Постанови складено 17 липня 2024 року. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький