Постанова 4824 № 939/1804/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції Герасименко М.М. Єдиний унікальний номер справи № 939/1804/22 Апеляційне провадження №22ц/824/ 10943/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 липня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мережко М.В., суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В., секретар - Кролівець О.А. Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року про призначення судової оціночно-будівельної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумічного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 спільного сумісного майна подружжя. Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, - В с т а н о в и в : У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження. ОСОБА_2 12 січня 2023 року подала зустрічний позов. Ухвалою судді від 18 січня 2023 року прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Представника ОСОБА_2 - адвокат Семенюка К.В. 01 березня 2023 року подав клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, оскільки предметом первісного та зустрічного позовів є поділ спільного майна подружжя, зокрема, визнання житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю, а тому з метою доведення факту істотного збільшення даного житлового будинку, яке відбулося внаслідок проведеного сторонами під час проживання у шлюбі поліпшення і добудов за рахунок спільних трудових і грошових затрат, просив призначити в справі експертизу. Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Шаповалов А.М. проти призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи заперечував. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Яка дійсна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на день укладення договору дарування житлового будинку 10 лютого 2009 року та дійсна вартість даного будинку з урахуванням самочинно збудованих прибудов літ. «а-3», літ. «а-4», тераси літ. «а-5», надбудови літ. «А-1», літньої кухні літ. «И» 2 поверху, сараю над літ. «И», гаражу літ. «К», сараю літ. «Л» станом на 11 лютого 2022 року? 2.На скільки збільшилася ринкова вартість вказаного житлового будинку внаслідок виконаного поліпшення і здійснення добудов? 3.Чи виконані ремонтно-будівельні роботи є істотним поліпшенням? 4.Яка ринкова вартість поліпшення, виконаного у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 ? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6), яких попередити про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України. В розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи № 939/1804/22. Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 . На час проведення експертизи провадження в справі зупинено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду . У скарзі зазначав, що очевидне безпідставне призначення судової експертизи має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи та її скасування буде виправданим, а також таким ,що ґрунтується на засадах верховенства права. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 зазначила, що ухвала є законною і обґрунтованою, і призначенні експертизи є виправданим. Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 11 липня 2024 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Сторони до апеляційного суду не з`явились , направили заяви про розгляд справи в іх відсутність. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. Відповідно до ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта Порядок призначення судової експертизи в науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи. Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання цивільного судочинства наділені суди першої інстанції. Питання про прийняття доказів спершу вирішується під час їх представлення суду. Вирішуючи це питання, суд перевіряє наявність у ньому інформації, яка має значення для справи, - належність доказу і відповідність доказу закону - допустимість (ст.ст.77, 78ЦПК України). Допустимість не пов`язується з фактичними даними, а стосується тільки процесуальної форми доказів. Допустимість проявляється у двох аспектах: негативний, коли право визнає недопустимими докази, що одержані з порушенням закону; позитивний, коли певні обставини відповідно до законодавства повинні бути підтверджені тільки певними засобами доказування. Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта. Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Як засіб доказування висновок експерта оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України, та може бути відхилений мотивованим судовим рішенням (ст. 110 ЦПК України). Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України). Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст. ст. 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-XII та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5. Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи. Враховуючи, що предметом спору у даній справі є поділ спільного майна подружжя, у тому числі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також приймаючи до уваги, що для з`ясування обставин, що мають значення у цій справі, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, а тому клопотання представника відповідача за первісним позовом адвоката Семенюка К.В. слід задовольнити. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд вирішив питання щодо зупинення провадження у справі. Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Статтею 44 ЦПК України визначено, що зловживання процесуальними правами є неприпустимим. З огляду на вимоги процесуального законодавства , у позивача і відповідача права є рівними, а відтак положення щодо готовності брати участь у всіх етапах розгляду справи має і відповідач . Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу. Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки. Враховуючи , що без проведення експертизи неможливо встановити обставини , які мають суттєві значення для прийняття відповідного рішення, по справ по суті заявлених вимог, і встановити дані обставини у іншій спосіб та іншими доказами , ніж отримання висновку експерта не вбачається можливим, і саме суд визначає кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, а тому висновок суду про призначення експертизи, зупинення провадження у справі на час проведення експертизи є правильним. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року). З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги,зводяться лише до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України ,колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд, - П о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 17 липня 2024 року. Головуючий: М.В. Мережко Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова