Ухвала КАС ВС № 990/223/24

УХВАЛА 12 липня 2024 року м. Київ справа №990/223/24 адміністративне провадження №П/990/223/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., Кравчука В.М., Бучик А.Ю. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання рішень та бездіяльності протиправними, ВСТАНОВИВ: 08.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просить: визнати протиправною та скасувати ухвалу Другої Дисциплінарної палати ВРП від 07.02.2024 №353/2дп/15-24 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 та об`єднання дисциплінарних справ»; визнати протиправною та скасувати ухвалу Другої Дисциплінарної палати ВРП від 12.03.2024 №726/0/15-24 «Про відмову в задоволенні заяви судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 про відвід члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від участі в розгляді об`єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 , відкритої за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя»; визнати протиправною бездіяльність ВРП, яка виразилась у нездійсненні розгляду заяви судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 від 28.02.2024 про відвід члена ВРП ОСОБА_3 ; визнати протиправним та скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27.03.2024 № 911/2дп/15-24 «Про притягнення судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»; визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 04.06.2024 №1703/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ржищевського міського суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України». Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Шарапа В.М., Кравчук В.М., Бучик А.Ю. Перевіряючи наявність передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстав для відкриття провадження у справі, Верховний Суд виходить з такого. КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. Частиною четвертою статті 22 КАС України визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя. Пунктами 4 та 6 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Так, особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Вищої ради правосуддя, врегульовані положеннями статті 266 КАС України, згідно із частиною першою якої, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема: законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 2); законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 3); законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат (пункт 4). При цьому, частиною другою статті 266 КАС України визначено, що адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів. Судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано (частина п`ята статті 266 КАС України). Водночас, згідно із частиною сьомою статті 266 КАС України на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом. Тож, за загальним правилом, Верховному Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо законності актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя. Однак справи щодо законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат підсудні Великій Палаті Верховного Суду. Повертаючись до заявлених позовних вимог у цій справі щодо оскарження позивачкою ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 07.02.2024 №353/2дп/15-24 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 та об`єднання дисциплінарних справ», якою було відкрито за власною ініціативою дисциплінарну справу стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 та об`єднано її з дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаної судді ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14.06.2021 № 1330/2дп/15-21 за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, колегія суддів вважає необхідним вказати на таке. Закони України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) визначають підстави та процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (частина друга статті 42 Закону № 1798-VIII). Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Процедуру відкриття дисциплінарної справи врегульовано статтею 46 Закону № 1798-VIII, частиною другою якої визначено, що рішення про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає. Розгляд дисциплінарної справи відбувається у порядку, визначеному статтею 49 Закону № 1798-VIII, відповідно до частини десятої якої, якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою. Дисциплінарна палата може своїм рішенням об`єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні (частина одинадцята статті 49 Закону № 1798-VIII). За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді (частина друга статті 50 Закону № 1798-VIII). За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 35 Закону № 1798-VIII рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Частиною другою статті 35 Закону № 1798-VIII визначено, що порядок та підстави оскарження рішення Вищої ради правосуддя визначаються законом. Підстави оскарження окремих рішень Вищої ради правосуддя визначаються цим Законом. Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що оскарженню, зокрема, у судовому порядку підлягають ті рішення ВРП, які прийняті за результатами дисциплінарного провадження, у зв`язку із чим колегія суддів приходить до висновку про те, що процедурна ухвала Другої Дисциплінарної палати ВРП від 07.02.2024 №353/2дп/15-24 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 та об`єднання дисциплінарних справ» не може бути предметом судової ревізії. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). При цьому колегія суддів звертає увагу на неодноразово висловлений Верховним Судом правовий висновок, згідно із яким поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, що є підставою для відмови у відкритті провадження в цій частині в адміністративній справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 12.03.2024 №726/0/15-24 «Про відмову в задоволенні заяви судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 про відвід члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від участі в розгляді об`єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 , відкритої за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя», а також про визнання протиправною бездіяльності ВРП, яка виразилась у нездійсненні розгляду заяви судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 від 28.02.2024 про відвід члена ВРП ОСОБА_3 , колегія суддів виходить із такого. Підстави та порядок відводу члена ВРП наведені у статті 33 Закону 1798-VIII. Відповідно до частини першої цієї статті член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Тож, вирішення вказаного питання про відвід члену ВРП є процедурним питанням, пов`язаним з розглядом дисциплінарної справи. За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивачки про відвід члена Другої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_2 від розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 , відповідач вирішував процедурне питання, пов?язане з розглядом дисциплінарної справи, публічно-владні управлінські функції щодо позивача не здійснював, така ухвала самостійний вплив на права, обов?язки та законні інтереси позивача не справляє, відтак ознакам рішенням суб?єкта владних повноважень не відповідає. За таких обставин, позовна вимога про скасування ухвали про відхилення заяви позивачки про відвід члену ВРП, так само як і вимога про визнання бездіяльності відповідача, яка виразилась у нездійсненні розгляду заяви судді про відвід окремому члену ВРП, не підлягають розгляду як за правилами адміністративного, так і за правилами інших видів судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. Водночас, заперечення на ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід члену ВРП та дії (бездіяльність) відповідача, пов`язані із розглядом заяви судді про відвід окремому члену ВРП підлягають оцінці в рамках розгляду позовної вимоги про оскарження рішення ВРП в порядку статті 57 Закону №1798-VIIІ, оскільки за правилами пункту 1 частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII відсутність у складу Вищої ради правосуддя повноважень ухвалювати рішення є підставою для оскарження та скасування саме рішення про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України. Щодо заявленої позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27.03.2024 № 911/2дп/15-24 «Про притягнення судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», колегія суддів зазначає, що процедура оскарження рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чітко регламентована положеннями КАС України та Законом №1798-VIII, за правилами яких скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП (частина третя статті 51 Закону № 1798-VIII) як органу, що має компетенцію суду стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (квазісуд). Це підтверджується також і висновками зробленими Європейським судом з прав людини в рішенні від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), у пункті 88 якого зазначено, що у контексті першої умови Судові ніщо не заважає назвати «судом» конкретний національний орган, який не входить до судової системи, для цілей встановлення його відповідності критеріям, викладеним у справі «Вільхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії». Адміністративний або парламентський орган може вважатися «судом» у матеріально-правовому значені цього терміну, що призведе до можливості застосування статті 6 Конвенції до спорів державних службовців (див. рішення у справах «Аргіру ті інші проти Греції» (Argyrou and Others v. Greece), заява № 10468/04, п. 24, від 15.01.2009, та «Савіно та інші проти Італії» (Savino and Others v. Italy), заяви №№ 17214/05,20329/05 та 42113/04, пп. 72-75, від 28.04.2009). Проте висновок щодо застосовності статті 6 Конвенції не перешкоджає розгляду питання дотримання процесуальних гарантій у такому провадженні (див. вищезазначене рішення у справі «Савіно та інші проти Італії» (Savino and Others v. Italy), п. 72). У свою чергу, рішення за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими КАС України (частина сьома статті 266 КАС України). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Отже, враховуючи норми КАС України та компетенційну складову у понятті «судом, встановленим законом», Верховний Суд встановив відсутність повноваження розглядати питання щодо законності рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27.03.2024 № 911/2дп/15-24 «Про притягнення судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», яке виходять за межі компетенції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в в адміністративній справі цій частині. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд зобов`язаний роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Зважаючи на предмет заявленого позову в частині вимог про: визнання протиправною та скасування ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 07.02.2024 №353/2дп/15-24 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 та об`єднання дисциплінарних справ»; визнання протиправною та скасування ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 12.03.2024 №726/0/15-24 «Про відмову в задоволенні заяви судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 про відвід члена Другої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_2 від участі в розгляді об`єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 , відкритої за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя»; визнання протиправною бездіяльності ВРП, яка виразилась у нездійсненні розгляду заяви судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 від 28.02.2024 про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 ; визнання протиправним та скасування рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27.03.2024 № 911/2дп/15-24 «Про притягнення судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», Верховний Суд з огляду на положення пункту 1 частини першої статті 170 КАС України дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за заявленими позовними вимогами в окресленій вище частині. Ураховуючи, що розгляд цього спору з огляду на його предмет перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й взагалі не підлягає розгляду судами України, підстави для роз`яснення позивачеві, до якого суду належить його вирішення, відсутні. У свою чергу, щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 04.06.2024 №1703/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ржищевського міського суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», яким ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ржищевського міського суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, колегія суддів зазначає, що ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами Верховний Суд дійшов висновку, що така подана із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, відповідає вимогам процесуального закону щодо форми та змісту цього документу, а підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі - відсутні. Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. З огляду на те, що адміністративний позов у згаданій вище частині за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відкриття провадження в цій справі. Як було зазначено вище особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені у статті 266 КАС України, пунктом 3 частини першої якої передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності актів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України та відповідно до частини другої статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Позивачкою до позовної заяви не додано клопотання про розгляд справи за її участю. Таким, чином ураховуючи положення частини п`ятої статті 262 та частини другої статті 266 КАС України, Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Керуючись статтями 22, 160, 161, 170, 171, 248, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 990/223/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя в частині позовних вимог про: визнання протиправною та скасування ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07.02.2024 №353/2дп/15-24 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 та об`єднання дисциплінарних справ»; визнання протиправною та скасування ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12.03.2024 №726/0/15-24 «Про відмову в задоволенні заяви судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 про відвід члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від участі в розгляді об`єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 , відкритої за скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя»; визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя, яка виразилась у нездійсненні розгляду заяви судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 від 28.02.2024 про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 ; визнання протиправним та скасування рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27.03.2024 № 911/2дп/15-24 «Про притягнення судді Ржищевського міського суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

2. Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 04.06.2024 №1703/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ржищевського міського суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».

3. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами колегією суддів у складі п`яти суддів.

4. Установити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

5. Установити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

6. Установити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

7. Повідомити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої - четвертої статті 162 КАС України.

8. Повідомити сторонам, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України.

9. Повідомити сторонам, що інформацію у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: supreme.court.gov.ua.

10. Повідомити сторонам, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Судулише в частині відмови у відкритті провадження у справі протягом п`ятнадцяти днів із дня її прийняття. Суддя - доповідач А.І. Рибачук судді: Я.О. Берназюк В.М. Шарапа В.М. Кравчук А.Ю. Бучик