Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/25569/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/25569/23 пров. № А/857/4892/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Гудима Л.Я., Курильця А.Р. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №460/25569/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарни Трак Сервіс» до Рівненської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Зозуля Д.П., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 31.01.2024),- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарни Трак Сервіс» (далі ТОВ «Сарни Трак Сервіс», позивач) звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204060/2023/000078 та визнання протиправним і скасування рішення про корегування митної вартості №UА204060/2023/000033/2 від 10.10.2023. Позовна заява обґрунтована тим, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів, зокрема таких як автозапчастини. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204060/2023/000078 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА204060/2023/000033/2 від 10.10.2023. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарни Трак Сервіс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368 грн. 00 коп. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Апелянт вказує на те, що згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, імпортованих позивачем, встановлено що подані до митного оформлення документи містять окремі розбіжності та неточності:

1. На момент здійснення митного контролю декларантом не надано оригінал зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, а надана ксерокопія є не чіткою та місцями відслідковуються різні відтиски шрифтів тексту .

2. Згідно пункту 1.2 договору №2404-23-2 від 24.04.2023 «Про транспортно експедиторське обслуговування», під кожне перевезення сторони укладають окрему заявку, що стосується організації ТЕО, яка не надана до митного оформлення , також відсутня інформація про оплату наданих послуг в порту Гданськ, зберігання (складські послуги) та транспортування до місця відвантаження Прушкув .

3. В поданому до митного оформлення коносаменті від 07.08.2023 № KYGDAH2300296 на здійснення перевезення, наявна відмітка (DRAFT) та відсутня інформація, щодо вартості товару та відміток порту відправлення та порту прибуття.

4. До митного оформлення не подано митну декларацію країни відправлення (Польську експортну), що містить інформацію, щодо рівня митної вартості товару. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів. Зазначає, що відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи. За наведеного, за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України та прийнято рішення від 10.10.2023 року №UA204060/2023/000033/2. Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, товарів, схожих за країною виробництва, матеріалом виготовлення, фізичними характеристиками. Сума донарахованих митних платежів згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів становить 13 658,23 грн. З урахуванням наведеного, відповідачем прийнято цілком законні і обґрунтовані рішення, і жодних підстав для їх скасування немає. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Сарни Трак Сервіс» (Україна), як Покупцем, та SHANGHAI FLYING AUTOMOTIVE EQUIPMENT CO., LTD (Китай), як Продавцем, 19.04.2023 укладено Контракт № 19042023, згідно з умовами якого продавець зобов`язався у порядку та на умовах визначених контрактом поставляти у власність покупця товар, а покупець зобов`язався приймати товар та оплачувати його на умовах цього контракту. Найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість, ціна на товар, умови оплати визначаються комерційними інвойсами на поставку товару, які є невід`ємними його частинами. Позивач 05.04.2023 отримав від SHANGHAI FLYING AUTOMOTIVE EQUIPMENT CO., LTD проформу-інвойс № F230406 якою попередньо погоджено перелік (асортимент) товарів визначених сторонами для поставки, їх ціну, валюту вартість (10070,20 доларів). В проформі-інвойсі № F230406 від 05.04.2023 зазначена інформація про платіжні реквізити Постачальника, умови поставки (FOB-Shanghai), умови оплати (повна передоплата вартості товару). Відповідно, ТОВ «Сарни Трак Сервіс» 10.05.2023 подало AT «Приватбанк» заяву №RIDSN5104JV80 про купівлю іноземної валюти в сумі 10070 20 (Десять тисяч сімдесят доларів США 20 центів) та 11.05.2023 сплатило цю суму SHANGHAI FLYING AUTOMOTIVE EQUIPMENT CO LTD, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №44 від 11.05.2023. Підставою для оплати товару фактично послужив контракт №19042023 від 19.04.2023 та проформа-інвойс №F230406 від 05.04.2023. Умовами контракту, зокрема пунктом 4.1 сторонами погоджено попередню оплату товару в розмірі визначеному в інвойсі. Згідно з проформою-інвойсом № F230406 від 05.04.2023 Постачальником SHANGHAI FLYING AUTOMOTIVE EQUIPMENT CO., LTD товар поставляється Покупцю TOB «САРНИ ТРАК СЕРВІС» на умовах 100 % передоплати в сумі 10070.20 (Десять тисяч сімдесят доларів США 20 центів), поставка товару здійснюється на умовах FOB-Shanghai. Країною походження товару є Китай, про що зазначено в проформі - інвойсі №F230406 від 05.04.2023 та підтверджується сертифікатом походження №С233323886031023 від 13.09.2023 засвідченим Шанхайською митницею Китайської народної республіки. Комерційний інвойс №F230406 від 05.04.2023 засвідчив факт відвантаження товару ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС». Згідно з пакувальним листом до комерційного інвойсу № F230406 від 05.04.2023 вантажовідправником SHANGHAI FLYING AUTOMOTI EQUIPMENT CO., LTD передано на умовах контракту №19042023 від 19.04.2023 вантажоотримувачу ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» автозапчастини в кількості 200 комплектів в 40 упаковках вагою нетто 1449,30 кг, вагою брутто 1516,60 кг. Транспортно-експедиційне обслуговування ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» по перевезенню товару здійснювалось ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» на підставі договору №2404-23-2 від 24.04.2023 та заявки до договору №LCL409307 від 07.08.2023. Відповідно до умов пункту 2.2.4 Договору, Перевізником виконання умов договору по доставці вантажу за згодою сторін доручено третій особі - ФОП ОСОБА_1 , про що між TOB «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №0509 від 05.09.2023. ТОВ «ТРАНСЛОПСТИК-ЮА» на підставі договору №2404-23-2 від 24.04.2023 та заявки до договору №LCL 409307 від 07.08.2023, яка є невід`ємною частиною цього Договору, доставив автомобільним транспортом AC4038HH/AC4152XF довірений йому вантаж за маршрутом Гданськ (Польща) - Прушкув (Польща) - пропускний пункт Ягодин - Сарни (Україна), відправником якого є SHANGHAI FLYING AUTOMOTIVE EQUIPMENT CO., LTD. 03.08.2023 SHANGHAI FLYING AUTOMOTIVE EQUIPMENT CO., LTD було подано експортну митну декларацію №223120230002672958 про відправлення в Україну для ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» на умовах FOB- Shanghai згідно комерційного інвойсу №F230406 від 05.04.2023 товар - автозапчастини в кількості 200 комплектів в 40 упаковках вагою нетто 1449,30 кг, вагою брутто 1516,60 кг. 03 10 2023 TOB «Транслогістик-ЮА» виставив рахунок на оплату послуг N 4511125 на суму 18470,00 грн. за договором про транспортно-експедиторське обслуговування №2404-23-2 від 24.04.2023, згідно з яким надано ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» послуги перевезення консолідованого (збірного) вантажу морським транспортом за межами державного кордону України за маршрутом морський торговий порт Шанхай (Китай) - морський торговий порт Гданськ (Польща), автомобільним транспортом АС4038НН/АС4152XF за межами державного кордону України за маршрутом Гданськ (Польща) - Прушкув (Польща) - пропускний пункт Ягодин (Україна), по території України за маршрутом пропускний пункт Ягодин (Україна) - Сарни (Україна), вартість наданих послуг становить 18470,00 грн. Суму послуг ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» оплатило згідно платіжної інструкції №2415 від 18.10.2023 в розмірі 18470,00 грн. Згідно з довідкою ТОВ «Транслогістик-ЮА» №409307 від 03.10.2023 транспортні витрати по перевезенню вантажу, що прибули до кордону України за маршрутом Гданськ (Польща) - Прушкув (Польща) - пропускний пункт Ягодин - Сарни (Україна) згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №8687 від 29.09.2023 та комерційного інвойсу №F230406 від 05.04.2023 становлять 18470,00 гривень: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України по коносаменту KYGDAN2300296 по маршруту морський торговий порт Шанхай (Китай) - морський торговий порт Гданськ (Польща) - 11870,20 грн.; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України за маршрутом Гданськ (Польща) - Прушкув (Польща) - пропускний пункт Ягодин (Україна) автомобілем АС4038НН/АС4152XF 1510,33 грн.; міжнародне автоперевезення по території України за маршрутом пропускний пункт Ягодин (Україна) - Сарни (Україна) автомобілем AC4038HH/AC4152XF - 3242,47 грн. Страхування вантажу не проводилося, що підтверджується цією ж довідкою ТОВ «Транслогістик-ЮА» №409307 від 03.10.2023 та листом ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» № 84-ю від 05.10.2023. 09.10.2023 товар прибув під митний контроль Рівненської митниці, у зв`язку із чим митним брокером ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» ФОП ОСОБА_2 згідно зі статтею 257 Митного кодексу України для митного контролю та митного оформлення здійснено електронне декларування товару шляхом заявлення відомостей про товар у вигляді електронної митної декларації №23UA204060010372U0 та з метою підтвердження заявленої митної вартості надано перелік документів, визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації: 1. MRN 23PL445010NS66LVА0 від 29.09.2023 (код документу 0821);

2. Сертифікат походження товару №С233323886031023 від 13.09.2023 (код документу 0861);

3. Заявка на купівлю валюта RIDSN5104JV80 від 10.05.2023 (код документу 300°);

4. Інвойс F230406 від 05.04.2023 (код документу 3000);

5. Платіжна інструкція в іноземній валюті №44 від 11.05.2023 (код документу 3001);

6. Рахунок - фактура на транспортні послуги №4511125 від 03.10.2023 (код документу 3004);

7. Контракт №19042023 від 19.04.2023 (код документу 4104);

8. Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №2404-23-2 від 24 04.2023 (код документу 4301);

9. Договір перевезення вантажів №0509 від 05.09.2023 (код документу_4301);

10. Довідка ТОВ «Транслогістик-ЮА» про транспортні витрати №409307 від 03.10.2023 (код документу 9000);

11. Довідка ТОВ «Сарни Трак Сервіс» про страхування товару №84-ю від 05.10.2023 (код документу 9000);

12. Інформація до інвойсу F230406 від 05.04.2023 (код документу 9000);

13. Заявка № LCL 409307 від 07.08.2023 до договору №2404-23-2 від 24.04.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування (код документу 9000);

14. Експортна митна декларація №223120230002672958 від 03.08.2023 (код документу 9610);

15. Пакувальний лист до інвойсу №F230406 від 05.04.2023 (код документу 9000);

16. Проформа-інвойс №F230406 від 05.04.2023 (код документу 9000);

17. Коносамент №KYGDAH2300296 від 07.08.2023. Митницею було направлено декларанту позивача електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. 10.10.2023 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані пояснення та такі додаткові документи: Коносамент №KYGDAH2300296 від 07.08.2023 завірений портом; Заявка №LCL 409307 від 07.08.2023 до договору №2404-23-2 від 24.04.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування; Лінійний коносамент №142301590047 від 07.08.2023; Супровідний документ T1 MRN №23PL445010NS66LVA0 від 29.09.2023; Довідка ТОВ «Транслогістик-ЮА» №409307 від 03.10.2023. Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204060/2023/000078 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000033/2 від 10.10.2023. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом

6. В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., а також, що подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності та неточності, а саме: На момент здійснення митного контролю декларантом не надано оригінал зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, а надана ксерокопія є не чіткою та місцями відслідковуються різні відтиски шрифтів тексту; Згідно пункту 1.2 договору №2404-23-2 від 24.04.2023 «Про транспортно-експедиторське обслуговування», під кожне перевезення сторони укладають окрему заявку, що стосується організації ТЕО, яка не надана до митного оформлення , також відсутня інформація про оплату наданих послуг в порту Гданськ, зберігання (складські послуги) та транспортування до місця відвантаження Прушкув; В поданому до митного оформлення коносаменті від 07.08.2023 № KYGDAH2300296 на здійснення перевезення, наявна відмітка (DRAFT) та відсутня інформація, щодо вартості товару та відміток порту відправлення та порту прибуття; До митного оформлення не подано митну декларацію країни відправлення (Польську експортну), що містить інформацію, щодо рівня митної вартості товару. Зазначене може свідчити про з`явлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та включення до митної вартості усіх належних складових. II. Рівненська митниця володіє інформацією про рівень митної вартості аналогічного за технічними характеристиками товару, митне оформлення якого здійснено митним органом: Товар № 4 за митною декларацією від 25.08.2023 №UA209140/2023/23543 за ціною 5,0102 USD/кг; Товар № 7 за митною декларацією від 28.08.2023 № UA80720/2023/11022 за ціною 9,9437 USD/кг; Товар № 8 за митною декларацією від 12.07.2023 № UA 10320/2023/80231 за ціною 5,98 USD/кг; Товар № 12 за митною декларацією від 26.04.2023 № UA400040/2023/14440 за ціною 8,03 USD/кг. IV. Митну вартість товарів визначено на підставі інформації про рівень митної вартості схожих за країною виробництва, матеріалом виготовлення, фізичними характеристиками: За товаром 4, митне оформлення здійснено за митною декларацією від 25.08.2023 №UA209140/2023/23543 за ціною 5,0102 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 1102,2440 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 40323,0616 грн.; За товаром 7, митне оформлення здійснено за митною декларацією від 28.08.2023 № UA80720/2023/11022 за ціною 9,9437 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 604,8752 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 22127,9706 грн.; За товаром 8, митне оформлення здійснено за митною декларацією від 12.07.2023 № UA 10320/2023/80231 за ціною 5,98 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 322,4416 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 11795,7843 грн.; За товаром 12, митне оформлення здійснено за митною декларацією від 26.04.2023 № UA400040/2023/14440 за ціною 8,03 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 218,416 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 7090,2470 грн. Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду. За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України. Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено. Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. З приводу покликань митного органу про те, що відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів UA204060/2023/000033/2 від 10.10.2023 зазначено, що на момент здійснення митного контролю декларантом не надано оригінал зовнішньо -економічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, а надана ксерокопія є нечіткою та місцями відслідковуються різні відтиски шрифтів тексту, колегія суддів зауважує, що відсутність оригіналу зовнішньо-економічного договору (контракту) на момент здійснення митного контролю жодним чином не може вплинути на митну вартість імпортованих товарів з наступних підстав. ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» здійснювало декларування імпортованого товару із використанням електронної митної декларації, у зв`язку із чим до митної декларації №23UA204060010372U0 були надані електронні (скановані) оригінали паперових документів декларанта, перелік яких визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Згідно зі статтею 257 Митного Кодексу України митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. З цих підстав декларантом було надано належної якості копію, а не оригінал зовнішньо-економічного договору (контракту) купівлі-продажу №19042023 від 19.04.2023. Щодо твердження апелянта, що згідно пункту 1.2 договору №2404-23-2 від 24.04.2023 «Про транспортно експедиторське обслуговування», під кожне перевезення сторони укладають окрему заявку, що стосується організації ТЕО, яка не надана до митного оформлення , також відсутня інформація про оплату наданих послуг в порту Гданськ, зберігання (складські послуги) та транспортування до місця відвантаження Прушкув, суд апеляційної інстанції зауважує, що до договору №2404-23-2 від 24.04.2023 додавалась заявка про транспортно-експедиторське обслуговування подавалася позивачем до митної декларації №23UA20406010372U0 під кодом документа 9000, про що зазначено в графі 44 митної декларації. У заявці №LCL 409307 від 07.08.2023 міститься інформація про загальну вартість послуг перевезення вантажу за маршрутом Шанхай (Китай) - Сарни (Україна), що не відповідає вимогам частини 10 статті 58 Митного кодексу України, якою визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Проте, заявка № LCL 409307 від 07.08.2023 сама по собі, не є документом, який підтверджує митну вартість товару, оскільки не містить інформації, що є необхідною для здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів. В частині твердження апелянта, що в поданому до митного оформлення коносаменті від 07.08.2023 №KYGDAH2300296 на здійснення перевезення, наявна відмітка DRAFT та відсутня інформація щодо вартості товару та відміток порту відправлення та порту прибуття, то суду слід зазначити наступне. Так, 24.04.2023 між ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» та ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» укладено договір про транспортно-експедиторське перевезення, відповідно до умов якого, та заявки на перевезення вантажу №LGL409307 від 07.08.2023, яка є невід`ємною частиною цього Договору, ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» доставило довірений йому вантаж, що визначений комерційним інвойсом MF230406 від 05.04.2023, за маршрутом Шанхай - Сарни. Перевезення по маршруту морський торговий порт Шанхай (Китай) - морський торговий порт Гданськ (Польша) здійснювалося морським транспортом, що підтверджується коносаментом №KYGDAH2300296 відміткою порту. В морському торговому порту Гданськ вантаж перевантажено в автомобільний транспорт АС4038НН/АС4152XF, яким здійснювалось подальше його перевезення за маршрутом Гданськ (Польща) Прушкув (Польща) - ПП Ягодин (Україна) - Сарни (Україна), що потверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №8687 від 29 09 2023, транзитною декларацією T1 MRN 23PL445010NS66LVA0. Вартість послуг перевезення вантажу за вказаним маршрутом визначено рахунком-фактурою №4511125 від 03.10.2023, довідкою ТОВ «Транслогістик-ЮА» №409307 від 03.10.2023 про транспорт витрати та включена до митної вартості товару, про що зазначено в митній декларації №23UA204060010372U0 від 10.10.2023. Апелянт зазначає, що до митного оформлення не подано митну декларацію країни відправлення (Польську експортну), що містить інформацію, щодо рівня митної вартості товару, проаналізувавши матеріали справи суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, що подаються декларантом для визначення митної вартості товару. Документами, які підтверджують митну вартість товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД №23UA204060010372U0 від 10.10.2023. декларант подав такі документи: MRN 23PL445010NS66LVА0 від 29.09.2023 (код документу 0821); Сертифікат походження товару №С233323886031023 від 13.09.2023 (код документу 0861); Заявка на купівлю валюта RIDSN5104JV80 від 10.05.2023 (код документу 300);Інвойс F230406 від 05.04.2023 (код документу 3000); Платіжна інструкція в іноземній валюті №44 від 11.05.2023 (код документу 3001);Рахунок - фактура на транспортні послуги №4511125 від 03.10.2023 (код документу 3004); Контракт №19042023 від 19.04.2023 (код документу 4104); Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №2404-23-2 від 24 04.2023 (код документу 4301); Договір перевезення вантажів №0509 від 05.09.2023 (код документу_4301); Довідка ТОВ «Транслогістик-ЮА» про транспортні витрати №409307 від 03.10.2023 (код документу 9000);Довідка ТОВ «Сарни Трак Сервіс» про страхування товару №84-ю від 05.10.2023 (код документу 9000); Інформація до інвойсу F230406 від 05.04.2023 (код документу 9000); Заявка № LCL 409307 від 07.08.2023 до договору №2404-23-2 від 24.04.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування (код документу 9000); Експортна митна декларація №223120230002672958 від 03.08.2023 (код документу 9610); Пакувальний лист до інвойсу №F230406 від 05.04.2023 (код документу 9000); Проформа-інвойс №F230406 від 05.04.2023 (код документу 9000); Коносамент №KYGDAH2300296 від 07.08.2023. А також додатково подані на вимогу митного органу документи: Коносамент №KYGDAH2300296 від 07.08.2023 завірений портом; Заявка №LCL 409307 від 07.08.2023 до договору №2404-23-2 від 24.04.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування; Лінійний коносамент №142301590047 від 07.08.2023; Супровідний документ T1 MRN №23PL445010NS66LVA0 від 29.09.2023; Довідка ТОВ «Транслогістик-ЮА» №409307 від 03.10.2023. Додатково на вимогу митного органу позивачем було подано такі документи: - експортну митну декларацію країни-відправлення №22312023000267299», - транзитну декларацію Т-1(МRN 23РL445010NS66LVА0). Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що вказані документи не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну. Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів. Більше того, дані про ціну імпортованих товарів повністю підтверджено митною декларацією країни-експортера 2323120230002672958. Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15. Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України. Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом. Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204060/2023/000078 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА204060/2023/000033/2 від 10.10.2023 є протиправними та підлягає скасуванню. Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29). Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Рівненської митниці - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №460/25569/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Л. Я. Гудим А. Р. Курилець