Постанова 4857 № 460/18918/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/18918/23 пров. № А/857/19922/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Матковської З.М. суддів- Довгої О.І., Кузьмича С.М. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №460/18918/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 Шин +» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів (головуючий суддя першої інстанції Зозуля Д.П., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 06 жовтня 2023 року),- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 Шин +» ( далі ТзОВ « 100 Шин +» ) звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач ), в якому просить: визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2023/000571 та визнати протиправним і скасувати рішення про корегування митної вартості №UА204020/2023/000084/2 від 29.06.2023. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів, зокрема таких як диски ходових колес штамповані зі сталі, не литі, зварені, пофарбовані порошковою емаллю срібного кольору, нові, для вантажних автомобілів та шини пневматичні гумові, нові, для вантажних автомобілів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2023/000571 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА204020/2023/000084/2 від 29.06.2023; Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь ТзОВ « 100 ШИН+» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10295,92 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Апелянт зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за МД, встановлено, що подані до митного оформлення документи містять неточності: заявлений в гр.44 документ під кодом 0705 ( Коносамент) від 08.05.2023 №QGD0232554 не наданий до митного оформлення; рахунок-проформу на транспорті перевезення №05.06.2023 від 20.06.2023 не можливо поширити на дану партію товару, оскільки відсутні документ, що підтверджує перевезення товару саме вказаними в рахунку-проформі контейнерами; надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати від 26.06.2023 №4 не є комерційним чи банківським документом та не може бути підтвердженням заявленим декларантом числових значень складових митної вартості, пов`язаних із перевезенням автомобільним транспортом по маршруту Гданськ-м.п. Рава-Руська; відповідно до п.4.2 контракту від 02.01.2019 №100SH-RIO19 термін доставки товару зі складу продавця до порту відвантаження обмежується 30 календарними днями з моменту виконання пункту 5.1 даного договору (покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця). До митного оформлення надано платіжне доручення від 24.05.2023 № 68 проте документ, що підтверджує дату доставки товару зі складу продавця до порту відвантаження для цілей митного оформлення не надано; надана калькуляція вартості товару від 09.05.2023 № UASH2306 містить виключно складові вартості з огляду на умови поставки з додаванням середньої вартості шин, без врахування вартості сировини та виробничих витрат; надана калькуляція вартості товару від 09.05.2023 № UASH2306 не може бути розповсюджена до імпортованої партії, оскільки, сформована до інвойсу від 09.05.2023 № UASH2306, при цьому, узгодження ціни імпортованого товару, комерційних умов поставки, умов оплати здійснено згідно проформи інвойсу від 09.05.2023 № UASH2306; до митного оформлення не надано сертифікат якості ЕСЕ, що видається виробником та передбачений пунктом 2.3 контракту від 02.01.2019 №100SH-RIO19. З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи. Обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 02.01.2019 між ТзОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC, Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Договір № 100SH-RIO19, відповідно до п.1.1. якого Продавець відвантажує товар стальні диски в асортименті - бренду, вказаному в комерційному інвойсі, виробництва компанії QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC (далі Товар), а Покупець приймає товар у відповідності до комерційного інвойсу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п.2.2. Договору, товар відвантажується в один або декілька морських контейнерів. Розмір, тип і кількість контейнерів вказується в доданому до кожної конкретної поставки Пакувальному листі. Кількість товару вказано в комерційному інвойсі, який додається до кожної конкретної поставки товару (п.2.2.). Вага товару визначається Пакувальним листом (п.2.2.1.). Згідно з п.2.3. Договору, якість товару відповідає копії сертифікату якості ЕСЕ виданого виробником. П.3.1. визначено, що валютою платежів по Договору є долари США. Загальна вартість товару вказується в комерційному інвойсі, який додається до кожної конкретної поставки товару (п.3.2.). Згідно з п.4.1. Договору, базовими умовами поставки є умови, визначені в комерційному інвойсі. Умови поставки повинні відповідати правилам Інкотермс 2010. Відповідно до п.4.2. Договору, строк доставки товару зі складу Продавця в порт відгрузки Циндао (Квингдао) обмежується 30 к.д. з моменту виконання п.5.1. Договору. У п.5.1. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату за товар Продавцю банківським перерахуванням на розрахунковий рахунок Продавця. Прийом-передача товару здійснюється по кількості та якості, згідно з товаросупровідними документами і здійснюється на складі в м.Одеса, Україна (п.6.2.). Строком поставки товару визначається дата закінчення митних процедур в м.Одеса, Україна (п.8.3.). 28.04.2022 сторонами прийнято Додаткову угоду до Договору № 100SH-RIO19 від 02.01.2019 та викладено п.4.2. Договору в новій редакції, а саме: строк доставки товору зі складу Продавця в порт відгрузки обмежується 30 к.д. з моменту розміщення замовлення покупцем. Строк поставки кожної партії товару на територію України не повинен перевищувати 90 к.д. з дати проведення Покупцем передоплати за партію товару. Отже, сторони погодили поставку товару партіями. Відповідно до рахунку проформи № UASH2306 від 09.05.2023, кількість товару складає 339, а загальна вартість товару на умовах CFR (GDANSK) становить 27253,11 доларів США. Зазначено про 100% передоплату перед завантаженням. ТзОВ « 100 ШИН +» здійснило оплату за вказану партію товару, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах № 68 від 24.05.2023 (сума 27253,11). 09.05.2023 сторони погодили Інвойс № UASH2306, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару. Загальна кількість товару складає - 339, а загальна вартість товару на умовах CFR (GDANSK) становить 27253,11 доларів США. Позивачем була подана до Рівненської митниці електронна митна декларація № 23UA204020026101U8 від 28.06.2023, відповідно до якої товар (графа 31): Диски ходових колес, штамповані зі сталі, не литі, зварені, пофарбовані порошковою емаллю срібного кольору, нові, для вантажних автомобілів: -диск розміром 22.5х11,75 винос 120 240 шт. Загальна кількість 240 шт. Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (внесезонний): - 385/65R22.5 мод. Н101 99 шт. індекс навантаження 160; індекс швидкості L, посадочний діаметр 22,5. Загальна кількість 99 шт. Фактурна митна вартість товару визначена на рівні 27253,11 USD. Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 1182643,27 грн (з урахуванням витрат на транспортування). При визначенні митної вартості товару, декларантом обрано перший метод - за ціною договору. Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи (графа 44): пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 09.05.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice)№UASH2306 від 09.05.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice)№UASH2306 від 09.05.2023; коносамент (Bill of lading) №QGD0232554 від 08.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №29/23 від 24.06.2023; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23C4401A0802/06912 від 13.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 68 від 24.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №05.06.2023 від 20.06.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 74 від 22.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №26062023 від 26.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 4 від 26.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 09.05.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №UASH2306 від 09.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100SH-RIO19 від 02.01.2019; договір (контракт) про перевезення №20230624/1 від 24.06.2023; договір (контракт) про перевезення від 24.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №425820230000417456 від 09.05.2023. Митницею було направлено декларанту позивача електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. 28.06.2023 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані пояснення та такі додаткові документи: лист пояснення ТзОВ « 100 ШИН +» б/н від 28.06.2023; коносамент №QGD0232554 від 08.05.2023; - довідку про транспортні витрати № 26062023 від 26.06.2023; договір транспортного експедирування від 24.03.2023з додатками; - банківський платіжний документ № 74 від 22.06.2023; разовий договір замовлення № 20230624/1 від 24.06.2023. Так, відповідно до довідки про транспортні витрати від 26.06.2023 №26062023, яка складена на виконання умов Договору транспортного експедирування від 24.03.2023 та Додаткової угоди від 28.03.2023 між ТзОВ « 100 ШИН+» та TRANS-LIDER SV Sp.z.o.o., вартість наданих послуг до митного кордону України складає: компенсація вартості послуг ВРР, виконаних нерезидентом за межами України, склали 3720,00 доларів США. Вантаж був перевантажений у один вантажний автомобіль. 08.05.2023 виставлено рахунок на оплату на вказану суму, що було оплачено згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №74 від 22.06.2023. Згідно з довідкою №4 від 26.06.2023 про вартість перевезення та актом № 34 від 30.06.2023 виконання робіт по перевезенню вантажів автотранспортом за маршрутом Гданськ (Польща) м. п. Рава Руська м. Одеса, на виконання разового договору-заяви №20230624/1 про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні від 24.06.2023, компанія ФОП ОСОБА_1 , надала послуги з перевезення вантажу, вартість транспортних витрат з доставки вантажу становлять 89074,00 грн. Страхування вантажу не проводилось. Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204020/2023/000571 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000084/2 від 29.06.2023, відповідно до якого загальна сума митної вартості товару 1 становить 66897,60 USD (вартість за кг. 6,16 USD), загальна сума митної вартості товару 2 становить 19965,33 USD (вартість за кг. 3,01 USD). Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом

6. В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., а також, що подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять неточності, а саме: надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати від 26.06.2023 № 4 не є комерційним чи банківським документом та не може бути підтвердженням заявленим декларантом числових значень складових митної вартості, пов`язаних із перевезенням автомобільним транспортом по маршруту Гданськ - м.п. Рава-Руська; відповідно до пункту 4.2 контракту від 02.01.2019 №100SH-RIO19 термін доставки товару зі складу продавця до порту відвантаження обмежується 30 календарними днями з моменту виконання пункту 5.1 даного договору (покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця). До митного оформлення надано платіжне доручення від 24.05.2023 № 68 проте документ, що підтверджує дату доставки товару зі складу продавця до порту відвантаження для цілей митного оформлення не надано; надана калькуляція вартості товару від 09.05.2023 № UASH2306 містить виключно складові вартості з огляду на умови поставки з додаванням середньої вартості шин, без врахування вартості сировини та виробничих витрат; надана калькуляція вартості товару від 09.05.2023 № UASH2306 не може бути розповсюджена до імпортованої партії, оскільки, сформована до інвойсу від 09.05.2023 № UASH2306, при цьому, узгодження ціни імпортованого товару, комерційних умов поставки, умов оплати здійснено згідно проформи інвойсу від 09.05.2023 № UASH2306; до митного оформлення не надано сертифікат якості ЕСЕ, що видається виробником та передбачений пунктом 2.3 контракту від 02.01.2019 №100SH-RIO19. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів. II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо визнаної митними органами заявленої декларантами митної вартості товарів даної торгової марки, моделі, подібних характеристик, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товар 1 МД від 26.05.2023 №UA500490/2023/3366 6,16 дол. США/кг. Товар 2 від 19.06.2023 №UA209190/2023/28946 - 3,01 дол. США/кг. III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: 1)висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2)виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки, що можливо кореспондувати із імпортованим товаром; 3)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4)документ, що підтверджує дату доставки товару зі складу продавця до порту відвантаження; 5) сертифікат якості ЕСЕ, що видається виробником та передбачений пунктом 2.3 контракту від 02.01.2019 №100SH-RIO19; 6) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо транспортно-експедиційних витрат за межами території України автомобільним транспортом. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митну вартість товару 1 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 26.05.2023 №UA500490/2023/3366 6,16 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 66897,60 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2446351,5754 грн. Митну вартість товару 2 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 19.06.2023 №UA209190/2023/28946 3,01 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 19965,3300 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 730104,1666 грн. Позивач подав МД № 23UA204020026316U2 від 29.06.2023, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Суд першої інстанції зауважив, що в електронних повідомленнях митниці, які направлялися декларанту, взагалі відсутня інформація про те, що під час митного контролю у відповідача виникли сумніви і не зазначено будь-які причини, через які заявлена митна вартість не могла бути прийнята. Наведене вказує на те, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість аналогічних чи подібних товарів. Фактично в основу оскаржуваних рішень покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо визнаної митними органами заявленої декларантами митної вартості товарів даної торгової марки, моделі, подібних характеристик, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товар 1 МД від 26.05.2023 №UA500490/2023/3366 6,16 дол. США/кг; Товар 2 від 19.06.2023 №UA209190/2023/28946 - 3,01 дол. США/кг. Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у них зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованим та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів. З досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідної від нього картки відмови у прийнятті митних декларацій. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України. Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено. Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 09.05.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice)№UASH2306 від 09.05.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice)№UASH2306 від 09.05.2023; коносамент (Bill of lading) №QGD0232554 від 08.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №29/23 від 24.06.2023; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23C4401A0802/06912 від 13.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 68 від 24.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №05.06.2023 від 20.06.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 74 від 22.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №26062023 від 26.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 4 від 26.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 09.05.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №UASH2306 від 09.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100SH-RIO19 від 02.01.2019; договір (контракт) про перевезення №20230624/1 від 24.06.2023; договір (контракт) про перевезення від 24.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №425820230000417456 від 09.05.2023. Також позивачем були надані пояснення та такі додаткові документи: лист пояснення ТзОВ « 100 ШИН +» б/н від 28.06.2023; коносамент №QGD0232554 від 08.05.2023; - довідку про транспортні витрати № 26062023 від 26.06.2023; договір транспортного експедирування від 24.03.2023з додатками; - банківський платіжний документ № 74 від 22.06.2023; разовий договір замовлення № 20230624/1 від 24.06.2023. Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15. Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України. Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом. Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від від 29.06.2023 №UА204020/2023/000084/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2023/000571 є протиправними та підлягає скасуванню. Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29). Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №460/18918/23 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. І. Довга С. М. Кузьмич