Постанова Київський апеляційний суд № 357/3557/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 33/824/3467/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 357/3557/24 03 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М. при секретарі - Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- в с т а н о в и в: Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн., з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. в дохід держави. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 05 червня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року та закрити провадження у справі. Також в апеляційній скарзі просив про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що у судовому засіданні в суді першої інстанції він присутнім не був, копію оскаржуваної постанови нарочно не отримував. Зазначає, що копія оскаржуваної постанови була ним отримана рекомендованим поштовим відправленням за трекінговим номером 0600266400168 - 27.05.2024 року , що також підтверджується роздруківкою із офіційного сайту поштового оператора «Укрпошта» https://www.ukrposhta.ua/ Враховуючи викладене, вважає що строк на апеляційне оскарження був пропущений із поважних причин, у зв'язку із чим просить поновити строк на апеляційне оскарження. За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 06 травня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області була ухвалена оскаржувана постанова. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року, була надіслана судом до реєстру 08 травня 2024 року, а оприлюднена в реєстрі 10 травня 2024 року. В матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання копії вказаної постанови суду апелянтом. Із долученої копії конверту з трекінгом вбачається, що копію постанови суду від 06 травня 2024 року ОСОБА_1 було отримано 27 травня 2024 року. З огляду на вище зазначені обставини та наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року слід визнати поважними та поновити вказаний строк Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції, в порушення положень ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, було винесено оскаржувану постанову без всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Зазначає, що відповідно до вимог ст. 2661 глави 20 «Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення» розділу IV. «Провадження в справах про адміністративні правопорушення», V. Провадження в справах про адміністративні правопорушення» КУпАП чітко виокремлює порядок проведення заходу забезпечення провадження у формі огляду на стан сп`яніння військовослужбовців від не військовослужбовців, яким порядок проведення заходу забезпечення провадження у формі огляду на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП. В той же час, при складанні протоколу поліцейським, як і при ухваленні судом першої інстанції постанови, було встановлено, про що у подальшому також було зазначено у преамбулі протоколу та у оскаржуваній постанові, що він є військовослужбовцем. Тобто, в даному випадку норма ст. 2661 КУпАП має спеціальний характер відносно норми ст. 266 КУпАП і, враховуючи вищевикладене, в такому випадку, на думку апелянта, відносно нього має застосовуватися саме норма ст. 266 1 КУпАП Статтею 2661 КУпАП встановлений особливий порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому зміст статті містить пряме посилання на Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024 року. Станом на 16.02.2024 цей Порядок був чинним і підлягає застосуванню, оскільки набрав законної сили ще 18.01.2024 року. Зокрема, ст. 2661 КУпАП та Порядком визначене виключне коло осіб, які мають право проводити огляд військовослужбовців, для встановлення дійсності перебування військовослужбовця у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а саме: посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, результати якого викладаються у Акті огляду на стан сп`яніння. Зокрема, нормативне регулювання діяльності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України здійснюється Законом України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України». Тобто, виходячи із вищевказаних норм, посадові особи патрульної поліції не уповноважені проводити огляд військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння. Зазначає, що із матеріалів справи, а також з відеозапису події з бодікамер поліцейських вбачається, що уповноважені особи на проведення огляду його, як військовослужбовця, на місце складення протоколу не прибували; його огляд на стан сп`яніння посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з використанням спеціальних технічних засобів та тестів - не проводився; Акт огляду на стан сп`яніння не складався, до найближчого закладу охорони здоров`я з переліку, затвердженого наказом Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 08.07.2020 № 667-адм, із змінами наказу Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 29.10.2020 №1132-адм, для проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря його не доставляли. Зазначає, що відсутні записи посадової особи, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та/або лікаря, які засвідчують його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Вважає, що складене поліцейськими направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння, по-перше, складене за шаблоном Додатку 1 до Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, який не може застосовуватися у даному випадку, оскільки він є військовослужбовцем; по-друге, зафіксований у такому направленні факт відмови від проходження огляду в медичному закладі прописувався не лікарем, як правильно до Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, а самим поліцейським. Зазначає, що в оскаржуваній постанові взагалі не було взято до уваги момент законності зупинки поліцейськими транспортного засобу під його керуванням, враховуючи, що в постанові та протоколі про це не згадується взагалі. В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, зазначивши, що правова допомога йому не потрібна. Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи прокуратура судом повідомлена, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху України доводиться матеріалами адміністративної справи, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №356540 від 16.02.2024 року; актом огляду на стан сп`яніння; розпискою ОСОБА_2 з якої вбачається, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; висновком алкотестеру «Драгер», згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 0,71 % проміле; переглянутим в судовому засіданні диском з відеозаписом події з нагрудної камери поліцейського. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі, і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №356540, складеного поліцейським взводу № 1, роти № 1 батальйону № 2 ППП у м.Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Глобенко А.Б., 16 лютого 2024 року, о 08 год. 41 хв. ,в м. Біла Церква по вул. В.Чорновола, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest 7510 прилад ARND-0045, результат позитивний 0, 71 %. Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до чеку тестування на алкоголь, результат тестування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на приладі «Drager Alcotest 7510» - 0,71 %. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд було проведено у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкіряного покриву обличчя. Результат проби позитивний 0, 71%. З результатами згоден ОСОБА_1 , про що свідчить його власноручний підпис. 16 лютого 2024 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КПБМР № 4 з якого вбачається, що у результаті огляду поліцейським у водія ОСОБА_1 виявленні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкіряного покриву обличчя. Огляд не проводився. Із розписки, що міститься в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_2 забрав автомобіль «ВАЗ 21009», державний номерний знак НОМЕР_1 , та зобов'язався доставити автомобіль за адресою: АДРЕСА_2 , а водія ОСОБА_1 не допускати ( не передавати) йому керування ним. Із рапорту поліцейського взводу № 1, роти № 1 батальйону № 2 ППП у м.Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Глобенко А.Б. вбачається, що 16.02.2024 року, перебуваючи в складі екіпажу Комета 0151, патрулюючи м.Біла церква, приблизно о 08 год 41 хв., було транспортний засіб ВАЗ 21009, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по вул..Чорновола в напрямку бульв. Олександрійський з технічною несправністю а саме: не працював стоп сигнал. Після зупинки транспортного засобу, згідно ст. 35 ЗУ Про Національну поліцію, було встановлено особу водія, ним виявився гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є діючим військовим та несе службу в військовій частині НОМЕР_2 в званні солдат, в ході перевірки документів було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкіряного покриву обличчя, водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою Алкотестера Драгер, на що водій погодився та о 09 год 00 хв пройшов огляд, результат якого 0, 71 %, водій з результатом погодився та до медичного закладу їхати відмовився. Тому відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130КУпАП серії ААД № 356540. Водія було відсторонено від керування шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві під розписку. Подія була зафіксована на нагрудну бодікамеру. З дослідженого в судовому засіданні відеозапису події з боді камери поліцейського вбачається, що працівник поліції, підійшовши до водія, представився та повідомив, що здійснюється відео фіксація. В подальшому працівник поліції повідомив, що зупинка транспортного засобу відбулася через технічну несправність автомобіля, а саме- не працює лівий стоп.( зафіксований час на відео 08:43:00). На запитання працівника поліції, чи вживав водій алкогольні напої чи заборонені речі, останній відповів, що сьогодні ні, вживав позавчора горілку ( зафіксований час на відео 08:43:53). Під час спілкування з водієм працівник виявив ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. На пропозицію працівника пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою прилада Драгер, водій відповів « вчора пив, а сьогодні не пив взагалі»( зафіксований час на відео 08:44:20). Працівник поліції вдруге запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестра Драгер, та роз`яснив водію, що він може відмовитися від проходження такого огляду, за що також передбачена відповідальність за п. 2.5 ПДР. Водій повідомив, що вчора пив до 21 години, випив 400 гр. горілки. Працівник поліції роз`яснив порядок проходження огляду. В подальшому, після перевірки цілісності упакування трубки, водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, результат тестування 0, 71 проміле( зафіксований час на відео 09:00:00). На запитання працівника поліції, чи згоден водій із результатом огляду, чи поїде до лікаря-нарколога, останній відповів що не поїде. ( зафіксований час на відео 09:01:06). Працівниками поліції було повідомлено, що відносно водія буде складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП, буде вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування. Після складання адміністративного проколу працівниками поліції було ознайомлено водія ОСОБА_1 зі змістом вказаного протоколу, було роз`яснено його права та обов`язки, видано копію протоколу та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ( зафіксований час на відео 09:29:25-09:35:00). Водія від керування транспортним засобом було відсторонено. Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.9А ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції, в порушення положень ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, було винесено постанову без всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи,суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином були досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи та вказано, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №356540 від 16.02.2024 року; актом огляду на стан сп`яніння; розпискою ОСОБА_2 з якої вбачається, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; результатами огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», згідно з якими ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 0,71 % проміле; переглянутим в судовому засіданні відеозаписом події за учасю ОСОБА_1 з нагрудної камери поліцейського. Отже, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи. Доводи апеляційної скарги про те, що при складенні протоколу поліцейським, як і при ухваленні судом першої інстанції постанови, було встановлено, та було зазначено у преамбулі протоколу та у оскаржуваній постанові, що він є військовослужбовцем, з огляду на це, на думку апелянта, при розгляді має застосовуватися саме норма ст. 266 1 КУпАП, яка визначає порядок проходження огляду військовослужбовця, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне. Інструкція про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затверджена наказом МОУ № 515 від 10.10.2016 року , визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України, права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів, а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків. Інструкція зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затверджена наказом МОУ №374 від 18.07.2017 року, втратила чинність відповідно до наказу МОУ №329 від 23.10.2021 року, і цим же наказом затверджено нову Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення. Вказаною інструкцією та Інструкцією з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС України №726 від 23.08.2017 року, визначено, серед іншого, порядок оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення. Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. За ч.1 ст.172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб. Однак, адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відноситься до військових адміністративних правопорушень, і воно вчинене ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що і на час складання протоколу про адміністративне правопорушення і на даний час він обов?язки військової служби не виконує та як перебуває на лікуванні у зв?язку з наявним у нього захворюванням нижніх кінцівок. Отже, поліцейські при оформленні матеріалів справи керувалися порядком, визначеним ст.266 КУпАП та загальною Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, якою не передбачено ні виклик, ні повідомлення Військової служби правопорядку. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що акт огляду на стан сп`яніння не складався, до найближчого закладу охорони здоров`я з переліку, затвердженого наказом Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 08.07.2020 № 667-адм, із змінами наказу Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 29.10.2020 №1132-адм, для проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря його поліцейські не доставляли, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, так як із матеріалів справи вбачається, що акт огляду складався а.с.-3. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд було проведено у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп?яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкіряного покриву обличчя. Результат огляду на стан сп?яніння позитивний 0, 71%. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його власноручний підпис в акті огляду. Щодо того, що водія не було доставлено до закладу охорони здоров'я, суд зазначає наступне. Відповідно додослідженого в судовому засіданні відеозапису події з боді камери поліцейського вбачається, що на запитання працівника поліції чи згоден водій із результатом його огляду за допомогою приладу Драгер, чи поїде до лікаря-нарколога, останній відповів що не поїде. ( зафіксований час на відео 09:01:06).Законом не передбачене примусове доставлення водія до закладу охорони здоров`я, а тому вказані доводи не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: