Постанова 4824 № 752/5474/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 33/824/3202/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 752/5474/24 03 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ- Ратнікової В.М. при секретарі - Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка Ярослава Олеговича на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- в с т а н о в и в: Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 10 травня 2024 року захисник ОСОБА_1 адвокат Сіренко Ярослав Олегович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року та закрити провадження у справі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тим доказам, що надані поліцейським, не взято до уваги доводи сторони захисту. Вказує на те, що відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2 розділу 1 « Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.3 розділу 1 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Однак, на думку апелянта, жодних із зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення підстав, а саме ознак наркотичного сп'яніння, які зазначені в протоколі, у ОСОБА_1 виявлено не було. А тому підстав для направлення вказаного водія до медичного закладу у працівників поліції не було. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 на підставі роз'яснень працівників поліції було самостійно здано аналізи в медичній лабораторії Діла, який виявив у нього негативні показники по переліку 10 наркотичних засобів, відповідний документ наявний у матеріалах справи. Зазначає, що як вбачається із відеозапису події з боді камери поліцейського, на пропозицію працівника поліції проїхати до лікаря-нарколога з метою пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння водій ОСОБА_1 погодився, однак працівник поліції почав спонукати водія до відмови від проведення огляду. Вказує на те, що факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку працівниками поліції задокументовано не було. Зазначає що, керуючись роз'ясненнями працівника поліції щодо можливості відмовитися від огляду, ОСОБА_1 не умисно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння, а вибрав для себе більш зручний варіант із запропонованих. Вказує на те, що у даному випадку відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не може становити склад адміністративного правопорушення, оскільки дії працівників патрульної поліції не відповідали вимогам закону, вони невірно роз'яснили наслідки не виконання вимог п.2.5 ПДР України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 помилково вважав відсутніми у своїх діях ознак правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП. А тому, на думку апелянта, в матеріалах справи відсутні докази, які б переконливо свідчили, що ОСОБА_1 свідомо ухилився від проходження медичного огляду у лікаря нарколога на вимогу працівників поліції та мав ознаки наркотичного сп'яніння, які давали для цього підстави, що також підтверджується відеозаписом із матеріалів справи. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному поліцейським відносно ОСОБА_1 , а саме - в фабулі протоколу не вказано, які саме дії ОСОБА_1 вчинив з метою ухилення від огляду, тобто, яка об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримав доводи апеляційної скарги, поданої в його інтересах адвокатом Сіренком Ярославом Олеговичем та просив її задовольнити. Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлений, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, за результатами дослідження матеріалів справи, в тому числі перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відмовився, а тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина підтверджується зібраними у справі доказами. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, за наявності ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №863168, складеного інспектором роти № 6, батальйону №4, полку №1, взводу №1 УПП в м.Києві ДПП лейтенантом поліції Мисак Р.В., 28 лютого 2024 року, о 17 год. 00 хв. в м.Києві , вул Бродівська, 73 водій, керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння ( зіниці очей розширені не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Водій порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. 28 лютого 2024 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «КМНКЛ Соціотерапія» з якого вбачається, що у результаті огляду поліцейським у водія виявленні ознаки наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1546018 вбачається, що водій ОСОБА_1 28 лютого 2024 року, о 17:00 год., в м. Києві вул. Бродівська, 73 керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.125 КУпАП, застосовано до водія попередженння. З дослідженого в судовому засіданні відеозапису події з боді камери поліцейського вбачається, що працівники поліції вказали, що у водія ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Працівник поліції запропонував водію проїхати до лікаря здати аналізи, повідомив, що водій має право відмовитися від проходження огляду, та роз'яснили наслідки такої відмови. На пропозицію працівника поліції проїхати до лікаря -нарколога, водій зробив жест головою, що означало його відмову. В подальшому працівник повідомив, що відносно водія буде складено адміністративний матеріал. Після складення протоколу, було ознайомлено водія із його змістом, видано тимчасовий дозвіл на право керування та копію протоколу. Працівником поліції було повідомлено водія, що він відсторонений від керування. Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2,5 ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тим доказам, що надані поліцейським, не взято до уваги доводи сторони захисту, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином були досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи, та вказано, що за результатами дослідження матеріалів справи, в тому числі, перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відмовився, а тому він є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина підтверджується зібраними у справі доказами. Отже, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 було самостійно здано аналізи в медичній лабораторії Діла на наявність у нього в сечі наркотиків і отримано негативний результат, який було надано до суду першої інстанції, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, так як ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження огляду в установленому законом порядку на стан наркотичного сп?яніння. Крім того, це дослідження сечі в лабораторії на наявність наркотиків, а не огляд у лікаря-нарколога у спеціально визначеному медичному закладі, який має проводитися протягом двох годин в присутності працівників поліції. Вказане замовлення було зроблене в лабораторії 13.03.2024 року, тоді як подія, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення , відбулася 28.02.2024 року. Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Посилання апелянта на те, що у даному випадку відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не може становити складу адміністративного правопорушення, оскільки дії працівників патрульної поліції не відповідали вимогам закону, вони невірно роз'яснили наслідки не виконання вимог п.2.5 ПДР України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 помилково вважав відсутніми у своїх діях ознак правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, а саме - відеозаписом з нагрудної боді камери працівника поліції, з якого вбачається, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , а саме- в фабулі протоколу не вказано, які саме дії ОСОБА_1 вчинив з метою ухилення від огляду, тобто, яка об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на таке. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №863168, складеного інспектором роти № 6, батальйону №4, полку №1, взводу №1 УПП в м.Києві ДПП лейтенантом поліції Мисак Р.В., 28 лютого 2024 року, о 17 год. 00 хв., в м.Києві по вул Бродівська, 73 водій, керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей розширені, не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Тобто, виклад фактичних обставин у протоколі узгоджуються із диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, як вбачається із відеозапису із нагрудних камер, працівником поліції було повідомлено водію ОСОБА_1 наявні у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, з огляду на що працівник поліції запропонував водію проїхати до лікаря здати аналізи, повідомив, що водій має право відмовитися від проходження огляду, та роз`яснили наслідки такої відмови. На пропозицію працівника поліції проїхати до лікаря -нарколога, водій зробив жест головою, що означало його відмову. Тобто, за наявності ознак наркотичного сп'яніння, на пропозицію працівника поліції пройти огляд, водій- ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Посилання апелянта на те, що працівник поліції спонукав водія до відмови від проведення огляду, суд апеляційної інстанції відхиляє, як безпідставні, оскільки вказане спростовується матеріалами справи та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної боді камери працівника поліції, з якої не вбачається, що працівники поліції будь-якими своїми діями спонукали водія до відмови від огляду в медичному закладі. Окрім того, матеріали справи не містять доказів оскарження дій працівників поліції. Всі інші доводи ОСОБА_1 та його захисника мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративного правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови суду та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушенння і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка Ярослава Олеговича. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка Ярослава Олеговича залишити без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: