Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/8507/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 липня 2024 року м. Дніпросправа № 340/8507/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі №340/8507/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.07.2023 №057150011713 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , за Списком №1; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 14.09.1992 по 30.11.1993, з 23.01.2002 по 06.05.2009; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.09.2022 (наступного дня після дня народження). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі №200/4693/22, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії №057150011713, прийняте 30.09.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2022 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Рішення суду набрало законної сили 01.06.2023. На виконання рішення суду заяву позивача про призначення пенсії від 22.09.2022 згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повторно розглянуто відповідачем з урахуванням правових висновків суду та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №057150011713, в якому зазначено, що з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №200/4693/22 до пільгового стажу по Списку №1 зараховано періоди роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці, а саме: з 14.09.1992 по 30.03.1993 та з 23.01.2002 по 06.05.2009. З урахуванням положень ст. 114 Закону пільговий стаж ОСОБА_1 складає 7 років 10 місяців 03 днів і дає право на зниження пенсійного віку на 7 років. Відтак, право на призначення пенсії ОСОБА_1 набуде після досягнення 53 річного віку, з 11.09.2023. Позивач зазначає, що відповідач зарахував до пільгового стажу позивача по Списку №1 періоди з 14.09.1992 по 30.03.1993 та з 23.01.2002 по 06.05.2009, замість правильного з 14.09.1992 по 30.11.1993, та з 23.01.2002 по 31.12.2003, тобто виникли суперечки щодо розуміння правової оцінки, наданої судом у рішенні, та під час його виконання. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, справа №200/4693/22, в задоволенні заяви адвокатки Лозінської О.О. про виправлення описки у судовому рішенні відмовлено. Суд в Ухвалі зазначив: «В трудовій книжці НОМЕР_1 , яка видана на ім`я ОСОБА_1 , міститься штамп: «Шахта №18-БИС Производственное объединение «Советскуголь», та наступні записи: №7 -14.09.1992 прийнятий учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з ним робочим днем у шахті наказ №890/к від 14.09.1992; №8 - 10.02.1993 переведено гірником по ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті наказ №119/к від 10.02.1993; №9 - 30.11.1993 звільнений за власним бажанням, наказ №1085/квід 30.11.1993. На підставі встановлених обставин та з урахуванням позовних вимог, судом зроблений висновок, що в період з 14.09.1992 по 30.11.1993, 23.01.2002 по 31.12.2003 позивач виконував роботи, визначені Списком №1, які дають право на пільгову пенсію». Після отримання зазначеної ухвали та звернення до пенсійного органу відповідач відмовився переглядати рішення від 14.07.2023 №057150011713 та зараховувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період з 30.03.1993 по 30.11.1993. За таких обставин позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував періоди роботи позивача з 14.09.1992 по 30.11.1993, та з 23.01.2002 по 06.05.2009 до пільгового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 в позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.07.2023 №057150011713 в частині відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути заяву позивача від 22.09.2022 про призначення пенсії, зарахувавши до його пільгового страхового стажу період роботи з 31.03.1993 по 30.11.1993, як стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції за встановлених у справі обставин, а також з огляду на положення ст.78 КАС України дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи позивача період його роботи з 31.03.1993 по 30.11.1993 по Списку №1, внаслідок чого суд визнав наявними підстави для визнання протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.07.2023 №057150011713 в частині відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку. В той же час суд зазначив, що вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем взагалі не зараховано певні періоди роботи до пільгового страхового стажу та суд не вправі перебирати на себе повноваження відповідного державного органу. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що ним на виконання рішення суду у справі №200/4693/22 між тими ж сторонами вже зараховано періоди роботи позивача на посадах із шкідливими і важкими умовами праці, а саме: з 14.09.1992 по 30.03.1993 та з 23.01.2002 по 06.05.2009. З урахуванням положень ст.114 Закону №1058-IV пільговий стаж позивача складає 7 років 10 місяців 03 дні, що дає право на зниження пенсійного віку на 7 років, тому відповідачем правильно визначено право позивача на призначення пенсії після досягнення ним 53-річного віку, тобто з 11.09.2023. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині. Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 22.09.2022 звернувся до пенсійного органу за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. Заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №057150011713 від 30.09.2022 в призначенні пенсії ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Як вказано у цьому рішенні, вік заявника 52 років, страховий стаж заявника - 35 років 0 місяці 13 дні, необхідний пільговий стаж - 0 років. Право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутнє, оскільки заявником не надано документи про результати проведення атестації робочих місць. Означене рішення оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку. Звертаючись до суду, позивач також просив повторно розглянути його заяву щодо призначення пенсії від 22.09.2022 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 14.09.1992 по 30.03.1993, з 23.01.2002 по 06.05.2009, починаючи з 11.09.2022 (наступного дня після дня народження). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №200/4693/22, яке набрало законної сили 01.06.2023 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2022 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. На виконання рішення суду у справі №200/4693/22 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії. Рішенням від 14.07.2023 № 057150011713 (а.с.51) відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки пільговий стаж позивача (з урахуванням періодів, зазначених судом в рішенні у справі №200/4693/22) складає 7 років 10 місяців 03 днів і дає право на зниження пенсійного віку на 7 років, відтак право на призначення пенсії позивач набуде після досягнення 53-річного віку, з 11.09.2023. При цьому, пенсійний орган зауважував, що з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 по справі №200/4693/22 до пільгового стажу по Списку №1 вже зараховано періоди роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці, а саме: з 14.09.1992 по 30.03.1993 та з 23.01.2002 по 06.05.2009. Вважаючи означене рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції виходить з того, спірним є питання зарахування до пільгового стажу позивача по Списку №1, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоду роботи з 31.03.1993 по 30.11.1993. Частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року) Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Стосовно спірного періоду роботи позивача суд зазначає таке. Відповідно до ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. В спірному випадку наявні у справі докази свідчать, а таколж рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №200/4693/22 встановлено, що в період з 14.09.1992 по 30.11.1993, та з 23.01.2002 по 31.12.2003 позивач виконував роботи, визначені Списком №1, які дають право на пільгову пенсію. Також у вказаному рішенні суд дійшов висновку, що пенсійний орган (Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області) протиправно не зарахував періоди роботи ОСОБА_1 з 14.09.1992 по 30.03.1993, та з 23.01.2002 по 06.05.2009 до пільгового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії. У даному рішенні судом в результаті дослідження трудової книжці позивача НОМЕР_1 , яка видана 08.08.1988, встановлено, що трудова книжка містить такі записи щодо спірного періоду роботи: Виробниче об`єднання «Радянськвугілля» «Шахта 18-БИС» - запис №7 - 14.09.1992 прийнятий учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем у шахті, наказ №890/к від 14.09.1992; запис №8 - 10.02.1993 переведено гірником по ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті, наказ №119/к від 10.02.1993; запис №9 - 30.11.1993 звільнений за власним бажанням, наказ №1085/к від 30.11.1993. Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №80, яка видана 03.03.2010 Державним підприємством «Шахта №13-БІС», засвідчено, що ОСОБА_1 : в період з 14.09.1992 по 09.02.1993 виконував підземні роботи на дільниці №6 з повним робочим днем в шахті за професією, посадою учень гірника з ремонту гірничих виробок, що передбачена Списком №1, розділ І, підрозділ 1 КП 1010100а (постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10); в період з 10.02.1992 по 30.11.1993 виконував підземні роботи на дільниці №6 з повним робочим днем в шахті за професією, посадою гірник по ремонту гірничих виробок, що передбачена Списком №1, розділ І, підрозділ 1 КП 1010100а(постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10); У цій довідці зазначено, що відпусток без збереження заробітної плати, прогулів не було. Належність посад, які займав позивач у вказаний вище період його роботи, та виконуваних ним робіт до Списку №1 відповідачем не оспорюється. Щодо відсутності документів про результати проведення атестації робочих місць суд зазначає наступне. Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. За приписами п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Отже своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Що стосується документів про підтвердження атестації робочих місць, відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, роботодавці зобов`язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці. При цьому законодавець поклав відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року №41. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Отже, Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. В даному випадку спірний період роботи позивача за професією гірник по ремонту гірничих виробок підземний з повним робочим днем, що передбачена Списком №1, підтверджується записами у його трудовій книжці, довідкою про підтвердження пільгового стажу Державного підприємства «Шахта №13-БІС» №80 від 03.03.2010. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що період роботи позивача з 31.03.1993 по 30.11.1993 протиправно не зарахований до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

1. Враховуючи встановлені ст.308 КАС України межі перегляду справи судом апеляційної інстанції і повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 в адміністративній справі №340/8507/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко