Постанова 4850 № 200/4693/22
від 01.06.2023 ·ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2023 року справа №200/4693/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/4693/22 (головуючий суддя І інстанції Циганенко А.І.), складеного в повному обсязі 22 грудня 2022 року, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 30.09.2022 №057150011713 щодо відмови в призначення пенсії позивачу за Списком №1; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії від 22.09.2022 із зарахуванням його пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 14.09.1992 по 30.03.1993, з 23.01.2002 по 06.05.2009, починаючи з 11.09.2022 (наступного дня після дня народження). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії від №057150011713, прийняте 30 вересня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2022 року про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/4693/22 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що у позивача відсутнє право на зарахування спірних періодів до пільгового стажу, оскільки відсутні відомості про атестацію робочого місця та уточнюючі довідки щодо характеру роботи позивача. Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/4693/22, однак листом від 30.01.2023 року суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді відсутня. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд» Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22 вересня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (заява №3089). 30 вересня 2022 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №057150011713 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням встановлено: вік заявника 52 років, страховий стаж заявника становить 35 років 0 місяці 13 дні, необхідний пільговий стаж становить 0 років. Право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутнє, оскільки заявником не надано документи про результати проведення атестації робочих місць. Спірним питанням даної адміністративної справи є правомірність відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах. Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача (апелянта) у призначенні пенсії є протиправною, рішення пенсійного органу (апелянта) є таким, що підлягає скасуванню з зобов`язанням повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії. Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівникам Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок). Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. В трудовій книжці НОМЕР_1 , яка видана на ім`я ОСОБА_1 , за спірні періоди роботи містяться наступні записи: Виробниче об`єднання «Радянськвугілля» «Шахта 18-БИС» запис №7 14.09.1992 прийнятий учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем у шахті, наказ №890/к від 14.09.1992; запис №8 10.02.1993 переведено гірником по ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті, наказ №119/к від 10.02.1993; запис №9 30.11.1993 звільнений за власним бажанням, наказ №1085/к від 30.11.1993. Орендне підприємство ордена Леніна та ордена Жовтневої Революції металургійний комбінат ім. Ілліча запис №13 23.01.2002 переведений в цех холодного прокату електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання травильного відділення 5 розряду, наказ №310 від 22.01.2002; запис №14 - 22.10.2003 переведений там же електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання травильного відділення 6 розряду, наказ 6620 від 22.10.2003. Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №80, яка видана 03.03.2010 Державним підприємством «Шахта №13-БІС», ОСОБА_1 в період з 14.09.1992 по 30.03.1993 виконував підземні роботи за професією, що передбачена Списком №1, розділ І, підрозділ 1 КП 1010100а. За даними «Індивідуальних відомостей про застраховану особу форма ОК-5» за період з 2004 року по травень 2009 року спеціальний стаж ОСОБА_1 облікований за кодом ЗПЗ013А1. Згідно з формою «РС-право» страховий стаж ОСОБА_1 становить 35 років 0 місяців 13 днів. Судами встановлено, що в період з 14.09.1992 по 30.11.1993, та з 23.01.2002 по 31.12.2003 позивач виконував роботи, визначені Списком №1, які дають право на пільгову пенсію. За даними «Індивідуальних відомостей про застраховану особу форма ОК-5» за період з січня 2004 року по 06 травня 2009 року спеціальний стаж ОСОБА_1 облікований за кодом ЗПЗ013А1 (включає в себе відомості щодо працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах та на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці). Таким чином, управління протиправно не зарахував періоди роботи позивача з 14.09.1992 по 30.03.1993, та з 23.01.2002 по 06.05.2009 до пільгового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії, висновок суду першої інстанції є правильним Щодо проведення атестації робочого місця, суд зазначає наступне. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації). Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих. Згідно з пунктом 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Пунктом 4.2 Порядку № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Суд звертає увагу, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Відтак, посилання управління на відсутність даних про проведення атестації робочого місця не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу. Враховуючи наведене, суд вважає, що, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, яке оскаржується, підлягають частковому задоволенню з зобов`язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу вищезазначені періоди роботи з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/4693/22 залишити без змін Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01 червня 2023 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д.Компанієць