Постанова Дніпровський апеляційний суд № 196/529/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1712/24 Справа № 196/529/24 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л.П. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представник потерпілого ОСОБА_1 , - адвоката Скопіч А.В. на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року, щодо: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. При обставинах, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 449228 від 05 квітня 2024 року, 05.04.2024 року о 09 год. 50 хв. на автодорозі Т 0412, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ГАЗ-САЗ 3502, номерний знак НОМЕР_1 , при виконанні маневру повороту ліворуч не переконався в безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем VOLKSVAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_2 , який виконував маневр обгону, внаслідок чого сталась ДТП, транспортним засобам завдано механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху. Суд першої інстанції дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, фото, письмові пояснення не підтверджують того, що зіткнення транспортних засобів відбулося з вини водія ОСОБА_2 . Крім того, з урахуванням обставин ДТП водій ОСОБА_2 не міг передбачити небезпеку для здійснення маневру. В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 , - адвокат Скопіч А.В. просить постанову скасувати, визнати ОСОБА_2 винним та призначити йому покарання в межах санкції ст. 124 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не надав оцінки зібраним по справі доказам, не навів обґрунтування, чому протокол, фото з місця ДТП, письмові пояснення, рапорти працівників поліції, не підтверджують того факту, що зіткнення транспортних засобів відбулося з вини водія ОСОБА_2 . Також вказує, що суд не викликав та не допитав в судовому засіданні працівників поліції, не навів, чому відхиляє їх доводи, що саме водія ОСОБА_2 винний у ДТП. Крім цього вказує, що не було допитано свідка ОСОБА_3 , який міг би повідомити, що ОСОБА_2 визнавав, що саме він винний в ДТП. Крім цього, суд не поставив на обговорення питання можливості проведення судової автотехнічної експертизи. Також, адвокат вказує на відсутність в матеріалах справи документів про право адвоката Тараненка П.П. представляти інтереси ОСОБА_2 . Про час, дату та місце судового учасники судового провадження повідомлені належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з`явились. Від адвоката Тараненка П.П. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання, в якому останній просив розглянути справу за його відсутності та відсутності ОСОБА_2 . Крім того, на адресу апеляційного суду також надійшла заява від потерпілого ОСОБА_1 , який також просив розглянути справу за його відсутності. Таким чином, неявка сторін в судове засідання відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є перешкодою розгляду справи. Доводи апеляційної скарги представника потерпілого щодо необґрунтованості постанови судді внаслідок закриття провадження щодо ОСОБА_2 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не є слушними, з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому обов`язок щодо збирання таких доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. При прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної постанови, вказані вимоги закону були дотримані. Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 інкримінується порушення вимог п. 10.1 ПДР України за обставин, що він при виконанні маневру повороту ліворуч не переконався в безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем, який виконував маневр обгону, внаслідок чого сталась ДТП. Так, пунктом 10.1 Правил дорожнього руху передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, та підтверджено поясненнями водія ОСОБА_1 , що він виконував обгін транспортного засобу, який керував водій ОСОБА_2 . За вимогами п. 14.2 (г) ПДР, перед початком обгону водій повинен переконатись в тому, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу. При цьому також слід урахувати, що у питанні первинності порушень Правил дорожнього руху, у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням ПДР) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні наслідку. Причинний зв`язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР й відповідними наслідками. Зважаю на те, що водій ОСОБА_2 не був зобов`язаний виходити з можливості грубого порушення ПДР іншим водієм, він не передбачав та не мав можливості передбачити, що під час руху, водій ОСОБА_1 буде здійснювати складний маневр, який не відповідав дорожній обстановці. Тобто, висновок суду стосовно того, що водій ОСОБА_2 не передбачав і не мав можливості передбачити, що перед початком здійснення маневру повороту ліворуч, інший автомобіль буде здійснювати обгін його автомобіля на зустрічній смузі руху, є цілком обґрунтований та мотивований, а також узгоджується з матеріалами справи. Той факт, що ОСОБА_2 не зміг уникнути зіткнення, не може бути поставлено йому за провину, тому що він не зобов`язаний був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм, що узгоджується із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі № 585/8/16-к; провадження № 51-2167км18. З огляду на наведені вище обставини, не вбачається в діях водія ОСОБА_2 невідповідностей вимогам п. 10.1 ПДР України, які б знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП. Щодо посилання апеляції на те, що суд першої інстанції не ставив на обговорення питання про можливість призначення судової автотехнічної експертизи, а також про допит свідків, то воно не є слушним, оскільки жодна зі сторін у справі не ставила даних питань. Окрім того, з цього питання враховую, що за встановлених судом першої інстанції обставин, які перевірені апеляційним судом, відсутні підстави для призначення у справі автотехнічної експертизи та допиту свідків, оскільки потреба в спеціальних знаннях та додатковій інформації для оцінки дій учасників ДТП, при встановлених в судовому засіданні обставинах, відсутня. Також враховую, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а тому апеляційний суд позбавлений можливості здійснити оцінку та визначити кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 в даній дорожньо-транспортній пригоді щодо його винуватості. Що стосується зауваження адвоката Скопіч А.В. на те, що в матеріалах справи відсутні документи про право адвоката Тараненка П.П. представляти інтереси ОСОБА_2 , то вони є безпідставними, оскільки в матеріалах справи (аркуш 12) міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі договору № 18 від 22 квітня 2024 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Тараненком П.П. Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на наведене, висновок суду про відсутність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП вважаю належним чином обґрунтованим і вмотивованим, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Скопіч А.В., - залишити без задоволення. Постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року, щодо ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Кононенко