Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/7033/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1263/24 Справа № 199/7033/23 Суддя у 1-й інстанції - Машкіна Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2024 року щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП,- за участю: представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Костогриза О.В., представника потерпілого адвоката Капітанова Д.Г., ВСТАНОВИВ: Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 514602 13.08.2023 року о 15:10 годині в м. Дніпро по вул. Долинська, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем CHERY Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 10.1 ПДР України при початку руху, при виїзді з другорядної дороги на вул. Желябова, не переконалася, що це безпечним для інших учасників дорожнього руху, у результаті чого допустила зіткнення з автомобілем BMW 430і, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .. Внаслідок ДПТ транспортним засобам завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, є незаконною і необґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Вказує, що доводи про винність ОСОБА_2 в порушенні ст. 124 КУпАП, а саме в порушенні п. 10.1 ПДР України, що потягло за собою настанні ДТП під час розгляду справи знайшли своє підтвердження. Її вина підтверджується сукупністю зібраних доказів, які містяться в матеріалах справи. Зазначає, що висновок експерта в частині дослідження за варіантом механізму ДТП, зазначеного як варіант зі слів ОСОБА_2 , не може бути взятий до уваги, оскільки викладені нею в судовому засіданні обставини ДТП та надані вихідні дані є такими, що не відповідають дійсності. Про час, дату та місце судового засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 повідомлені належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з`явились, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не є перешкодою розгляду справи. Заслухавши представника потерпілого, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , просив задовольнити, думку представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який заперечував проти апеляції, просив відмовити у задоволенні її вимог, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, приходжу до наступного. Доводи апеляційної скарги потерпілого щодо необґрунтованості постанови судді внаслідок закриття провадження щодо ОСОБА_2 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними і необґрунтованими, з огляду на таке. Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Вказана стаття є бланкетною нормою та відсилає до Правил дорожнього руху України, а тому суд першої інстанції під час розгляду матеріалів справи повинен встановити чи порушив водій саме норми ПДР України, які зазначені уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення, що повинно бути підтверджено належними доказами. Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 інкримінується порушення вимог п. 10.1 ПДР України за обставин, що вона при початку руху, при виїзді з другорядної дороги на вул. Желябова, не переконалася, що це безпечним для інших учасників дорожнього руху, у результаті чого допустила зіткнення з автомобілем BMW 430і, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що перехрестя вул. Желябова та вул. Долинської є нерегульованим, рівнозначним, що об`єктивно підтверджується листом Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпропетровської міської ради вих. № 18/18-66 від 02.10.2023 року. Тобто, наближаючись до нерегульованого, рівнозначного перехрестя відповідно до вимог п.16.12 ПДР водій транспортного засобу зобов`язаний надати дорогу транспортним засобам, що наближаються до перехрестя праворуч. Оцінивши безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд першої інстанції об`єктивно дійшов висновку про те, що складений органами Національної поліції протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , а також зібрані та надані докази не забезпечують такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. А тому, висновок суду першої інстанції про те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 514602 від 21.08.2023 року обставини, що інкриміновані ОСОБА_2 , не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, є законним та вмотивованим. Також враховую, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а тому апеляційна інстанція позбавлена можливості здійснити оцінку та визначити кваліфікацію дій ОСОБА_2 у вказаній вище дорожньо-транспортній пригоді. При перегляді постанови судді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив та вірно дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі щодо ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, не встановлено. Доводи апеляції зводяться до надання доказам, що містяться в матеріалах адміністративної справи, іншої, відмінної оцінки, ніж наданої суддею суду першої інстанції, з помилковим наголошенням на те, що ОСОБА_2 в дорожній обстановці, що мала місце 13 серпня 2023 року на перехресті вул. Желябова та вул. Долинської в м. Дніпрі порушила саме п. 10.1 ПДР України, чим спричинила дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Як наголошено вище, провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_2 інкриміновано порушення п. 10.1 ПДР, що, з огляду на вищенаведене, не відповідає фактичним обставинам справи, які обґрунтовано встановлені судом першої інстанції, а тому доводи апеляції щодо її винуватості з наведених в ній мотивів є такими, які не знайшли свого підтвердження. Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді та не має права самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в задоволенні вимог апеляційної скарги необхідно відмовити, а постанову судді першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2024 року щодо ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М.Кононенко