Постанова 4856 № 560/11/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 03 липня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в грудні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) мотивувавши його тим, що з 29.01.2020 (дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18) по 25.07.2023 набув право на обчислення та виплату грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 15.04.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) в частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 19.07.2022 по 25.07.2023 залишив без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши суддю - доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи встановлено, що Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 04.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування (в частині позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення з 19.07.2022 по 25.07.2023). 05.04.2024 судом отримано заяву про поновлення процесуального строку, в якій представник позивача вказує, що позивачу було надано під час звільнення Довідку-доведення, в якій зазначено, зокрема, загальний розмір посадового окладу, а саме «3 170,00 грн.». При цьому, не доведено до відома позивача інформації щодо визначення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, тобто позивачу не було відомо на день звільнення про те, з урахуванням якого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідачем було обчислено посадовий оклад, оклади за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців. У грудні 2023 року на звернення позивача відповідач надав відповідь з відомостями про нараховане та виплачене грошове забезпечення. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, згідно ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відтак, КАС України, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, є загальним законом. Проте, з наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення). Водночас, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками. Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати. Разом з тим, судом першої інстанції враховано, що пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Тобто, з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Отже, приписами ст.233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв`язку з дією карантину до 30.06.2023. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22. Таким чином, за загальними обставинами особа з позовними вимоги в частині, яка стосується перерахунку грошового забезпечення з 19.07.2022, має право звернутись до суду упродовж трьох місяців з дати закінчення дії карантину, тобто до 02.10.2023. Як встановлено судом першої інстанції, предметом позову у цій справі є вимога позивача щодо перерахунку грошового забезпечення з 06.07.2021 по 25.07.2023. Разом з тим, оскільки позивачем отримано 25 липня 2023 року довідку доведення про грошове забезпечення та інші доходи, нараховані при звільненні, тому у відповідності до другої статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду сплив 25 жовтня 2023 року. При цьому, позивач з позовною заявою звернувся до суду 26.12.2023 (за допомогою системи "Електронний суд"). Вищезазначене вказує, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду. Водночас, суд першої інстанції змістовно спростовує доводи позивача про те, що йому не було відомо на день звільнення, з урахуванням якого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідачем було обчислено посадовий оклад. При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року по справі №344/9166/17. Поряд з цим, отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк. Крім того встановлено, що отриманий позивачем лист з додатками також містив лише відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення, згідно яких посадовий оклад у спірному періоді склав 3170 грн. Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні дані про поважність причини пропуску строку звернення позивача до суду або відповідні докази, з яких суд міг би дійти висновку щодо поважності причин пропуску такого строку, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, тому, позовна заява в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 25.07.2023 підлягала залишенню без розгляду. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.