Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/6682/20
від 03.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2024 р. Справа № 440/6682/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 (суддя Ясиновський І.Г.; м. Полтава) по справі № 440/6682/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за квітень 2020 року, починаючи з 18 квітня 2020 року, за 14 робочих днів травня 2020 року, за 15 робочих днів червня 2020 року, за 23 робочих днів липня 2020 року та 3 робочих днів серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 за квітень 2020 року, починаючи з 18 квітня 2020 року, за 14 робочих днів травня 2020 року, за 15 робочих днів червня 2020 року, за 23 робочих днів липня 2020 року та 3 робочих днів серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. 08 квітня 2022 року до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення разом з доказами її направлення іншим учасникам справи. Ухвалою суду від 25 травня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 440/6682/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі № 440/6682/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії упродовж двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду. 29 липня 2022 року через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання/заява про прийняття звіту про часткове виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021р. у справі № 440/6682/20 /а.с. 235-236, т.1/. 23 лютого 2023 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень та встановлення нового строку для подання звіту щодо повного виконання судового рішення у справі № 440/6682/20 разом з доказами направлення такої заяви іншому учаснику справи. Ухвалою суду від 27 лютого 2023 року вирішено клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень та встановлення нового строку для подання звіту щодо повного виконання судового рішення у справі № 440/6682/20 - призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні. Ухвалою суду від 06 березня 2023 року вирішено клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень та встановлення нового строку для подання звіту щодо повного виконання судового рішення у справі № 440/6682/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі № 440/6682/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії упродовж двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду. У задоволенні іншої частини клопотання відмовити. 03 травня 2024 року до суду через підсистему "Електронний суд" від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні. Як зазначено представником відповідача при складенні судом ухвали від 06 березня 2023 року допущено арифметичну описку в її мотивувальній частині, а саме в п`ятому абзаці перед резолютивною частиною ухвали замість «здійснив виконання інших подібних судових рішень у грудні 2021 року для 22 інших суддів в частині виплати коштів таким суддям на загальну суму 1735682,60 грн.» помилково вказав «здійснив виконання інших подібних судових рішень у грудні 2022 року для 22 інших суддів в частині виплати коштів таким суддям на загальну суму 1735682,60 грн.». Тобто помилково було зазначено "2022" рік замість належного "2021". Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 травня 2024 року виправив описку в ухвалі суду від 06 березня 2023 року у справі № 440/6682/20, зазначивши в двадцять дев`ятому абзаці мотивувальної частини ухвали суду від 06 березня 2023 року у справі № 440/6682/20: "здійснив виконання інших подібних судових рішень у грудні 2021 року для 22 інших суддів в частині виплати коштів таким суддям на загальну суму 1735682,60 грн." замість неналежного: "здійснив виконання інших подібних судових рішень у грудні 2022 року для 22 інших суддів в частині виплати коштів таким суддям на загальну суму 1735682,60 грн". Позивач не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення у справі, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, чим фактично змінив судове рішення від 06.03.2023 року, що не відповідає вимогам ст. ст. 241, 242, 243, 246, 247, 248, 253 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року та ухвалити постанову, якою в задоволенні заяви ТУ ДСА України в Полтавській області - відмовити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на те, що факт виконання відповідачем подібних рішень саме у 2022 році на загальну суму 1 735 682,60 грн, а не у 2021 році на цю суму було підтверджено представником відповідача у судовому засіданні 06.03.2023 року. Ухвала суду від 06.03.2023 року набрала законної сили та не оскаржувалася відповідачем. Крім того, відповідно до листа ТУ ДСА України в Полтавській області за № 03/1178/2022-вих від 03.05.2022 року, наданого останнім на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області, вбачається, що 29 грудня 2021 року управлінням було виконано 41 судове рішення на загальну суму 2 183 306,97 грн. Тобто, у грудні 2021 року було виконано 41 судове рішення на загальну суму 2 183 306,97 грн., а не 22 судові рішення на загальну суму 1 735 682,60 грн., як стверджує відповідач, намагаючись подати це як арифметичну помилку. Інші ж 22 судові рішення були виконані саме у 2022 році на загальну суму 1 735 682,60 грн., що і знайшло своє підтвердження 06 березня 2023 року із пояснень представника відповідача у судовому засіданні. Отже, даний лист самого відповідача повністю спростовує його ж позицію про наявність арифметичної помилки в ухвалі суду від 06.03.2023 року щодо зазначення «2022» року замість «2021» року. На переконання позивача, заміна 2022 року на 2021 рік не є арифметичною помилкою (пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення), а є фактично зміною мотивувальної частини рішення. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав. Положеннями частини першої статті 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Описками, в розумінні статті 253 КАС України, визнаються помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності. Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) та у своїй постанові від 09 червня 2022 року (провадження № 11-84сап21). Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16, ухвала Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 820/10744/15. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09 червня 2022 року (провадження № 11-84сап21) зазначила, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 253 КАС України, означає зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність. Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, що впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) під час засідання адміністративного суду, який прийняв таке рішення, як із його власної ініціативи, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили. Виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки не є тотожною процесуальною дією до внесення до тексту судового рішення виправлень за правилами частини дев`ятої статті 243 КАС України, у межах якого виправлення вносяться в текст судового рішення після його виготовлення до моменту проголошення і вручення. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. У справі, що розглядається, судом встановлено, що в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року по справі №440/6682/20 було допущено описку, а саме: в двадцять дев`ятому абзаці мотивувальної частини ухвали суду замість «здійснив виконання інших подібних судових рішень у грудні 2021 року для 22 інших суддів в частині виплати коштів таким суддям на загальну суму 1735682,60 грн.» помилково вказав «здійснив виконання інших подібних судових рішень у грудні 2022 року для 22 інших суддів в частині виплати коштів таким суддям на загальну суму 1735682,60 грн.». Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи запереченнями ТУ ДСА України в Полтавській області на клопотання (заяву) від 06.03.2023 та долученими до нього документами, зокрема, міжрозрахунковим списком перерахувань суддівської винагороди за рішенням суду №35 за грудень 2021 року (т. 2 а.с. 36), а не за грудень 2022 року, які було враховано судом при наданні оцінки твердженням відповідача щодо відсутності бюджетних призначень по КЕКВ 2730, за рахунок яких можливо було б виконати судове рішення у цій справі, як у 2021 р., так і у 2022 році. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні підстави для виправлення описки в судовому рішенні від 06.03.2023 відповідно до ст. 253 КАС України. При цьому виправлення цієї описки жодним чином не змінює зміст і суть ухвали від 06.03.2023, якою зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі № 440/6682/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії упродовж двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що підлягають застосуванню при вирішенні спірного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 по справі № 440/6682/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова