Постанова 4857 № 300/6078/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2024 року ЛьвівСправа № 300/6078/23 пров. № А/857/2466/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я., за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №300/6078/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано - Франківської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду 21 вересня 2023 року та на додаткове рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у вересні 2023 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП № 71902891 від 08.08.2023. В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що оскаржувану постанову про накладення штрафу винесено на підставі актів, згідно яких жодним належним чином не встановлено невиконання боржником рішення суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 08.08.2023 ВП № 71902891. Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №3 00/6078/23 задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі № 300/6078/23 без змін. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України залишено без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 300/6078/23 без змін. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про визнання дії та бездіяльності протиправними закрито. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про визнання дії та бездіяльності протиправними закрито. Позивач подав апеляційному суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення з питань розподілу судових витрат, у якій просив стягнути з ОСОБА_2 7500 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Розглянувши подану заяву, колегія суддів приходить до висновку про те, що таку необхідно задовольнити частково з наступних підстав. Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України). Згідно з частиною 8 статті 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Апеляційний суд зазначає, що апеляційні провадження № А/857/2466/24, № А/857/2467/24 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 у справі № 300/6078/23 були закриті у зв`язку з тим, що суд з`ясував що питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, судовим рішенням не вирішувалося. Вказав, що ОСОБА_2 жодним чином не обґрунтовує, як оскаржувані рішення вплинуть на його права та обов`язки. Згідно з частиною 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Хоч ОСОБА_2 не був стороною по справі, в даному випадку апеляційний суд вбачає підстави для застосування аналогії закону, та згідно частини 8 статті 139 КАС України покласти на нього судові витрати. Адже саме його дії призвели до витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу. Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України). Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Малетин А.Я. на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу при апеляційному розгляді справи заявник долучив: договір №24/04/24 від 24.04.24 про надання професійної правничої допомоги, Акт про надання професійної правничої допомоги від 30.04.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1056827, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001445. Згідно вказаного акту, загальна вартість наданої правничої допомоги, а саме ознайомлення з апеляційною скаргою (500 грн), пошук та вивчення правових позицій Верховного Суду в аналогічних справах (1000 грн), підготовка відзиву на апеляційну скаргу (3000 грн), участь в судовому засіданні (3000 грн), становить 7500 грн. Варто зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18, від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18. З аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 1,2 Акту, ознайомлення з апеляційною скаргою, пошук та вивчення правових позицій Верховного Суду в аналогічних справах зайняла 3 год. Слід зазначити, послуги щодо аналізу документів щодо оскаржуваного рішення, вивчення правових позицій охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання відзиву і подання його до суду. Також слід зазначити, що відзив на апеляційну скаргу складає 5 сторінок, тобто є таким що не потребував значного часу на його підготовку. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України. Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 7500 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Відтак, з огляду на нескладність справи та з огляду на обсяг наданих послуг, апеляційний суд, виходячи з критерію співрозмірності, дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, який належить стягнути на користь позивача з ОСОБА_2 повинен становити 2000 грн, решта витрат на вказану допомогу повинен понести позивач. За таких обставин, колегія суддів за наслідками розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою в порядку розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи стягнути за рахунок ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись ст. 139, 229, 252, 310, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Прийняти у справі №300/6078/23 додаткову постанову, якою в порядку розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи стягнути за рахунок ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда Л. Я. Гудим Повний текст складено 02 липня 2024 року