Окрема думка КЦС ВС № 932/3041/22

Окрема думка судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В. справа № 932/3041/22 (провадження № 61-7972 ск 24) 17 червня 2024 року м. Київ Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Скиби Віталія Володимировича на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - Шоста Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, ухвалою від 17 червня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи. Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

2. Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

3. Також відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

4. Пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).

6. Частиною першою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Отже суддя-доповідач, отримавши касаційну скаргу має перевірити відповідність її форми і змісту вимогам статті 392 ЦПК України і у випадку якщо касаційна скарга подана без додержання таких вимог постановити ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.

9. Також, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

10. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

11. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2024 року - 3 028,00 грн.

12. Отже вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження у справі колегія суддів також має встановити ціну позову та наявність підстав для відкриття касаційного провадження з урахуванням положень пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

13. Предметом спору у цій справіє майно - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

14. Отже позов містить майнові вимоги та, відповідно, ціну позову.

15. Водночас звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою представник ОСОБА_1 - адвокат Скиба В. В., долучив до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн та обґрунтовуючи таку суму вказав на те, що позивачем в позовній заяві не було вказано ціну позову, нею був сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн, оцінка спадкового майна не проводилась, що є зловживанням процесуальними правами, адже адвокат, який представляє інтереси клієнта в судах, не може не розуміти характер позову та не знати вимог ЦПК України, зокрема, щодо права та порядку звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду.

16. В свою чергу колегія судді приймаючи рішення про відкриття касаційного провадження у справі № 932/3041/22 за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвокат Скиби В. В., не перевірила її відповідність приписам статті 392 ЦПК України, зокрема, чи сплачено судовий збір за її подання у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі, а також не встановила ціну позову задля визначення чи підлягають рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2024 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2024 року касаційному оскарженню.

17. На мою думку такі порушення вимог ЦПК України можуть вплинути на розуміння учасників справи та сторонніх спостерігачів підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 932/3041/22, а також викликати у них сумніви щодо неупередженості як судді-доповідача так і суддів, які входять до складу колегії. За таких обставин, вважаю, що оскільки спір у цій справі стосується майнових прав, суддя-доповідач встановивши, що ціна позову в касаційній скарзі не вказана, мав залишити касаційну скаргу без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання суду, підтвердженої належними доказами, інформації про ціну позову. Таким чином висновок суду про необхідність відкриття касаційного провадження є передчасним. Суддя В. В. Пророк