Постанова Чернігівський апеляційний суд № 730/651/24

Справа № 730/651/24 Головуючий у 1 інстанції Луговець О. А. Провадження № 33/4823/605/24 Категорія - ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 червня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2024 року - В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована в АДРЕСА_1 , проживаюча в АДРЕСА_2 , заміжня, має 2-х неповнолітніх дітей, непрацююча, притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_2 , проживаючий в АДРЕСА_3 , одружений, непрацюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Як встановив суд, 17 травня 2024 року, о 08 год. 20 хв., в м. Борзна на перехресті нерівнозначних доріг вул. Шевченка - вул. О.Десняка, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «SKODA SUPERB», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по головній дорозі вул. О.Десняка та об`їжджаючи зліва перешкоду, при зміні напрямку руху не переконалась у безпеці маневру та допустила зіткнення з автомобілем «ГАЗ-2705», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по перехрестю з другорядної дороги вул. Шевченка, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.п.1.5, 10.1 Правил дорожнього руху. Також, 17 травня 2024 року, о 08 год. 20 хв., в м. Борзна на перехресті нерівнозначних доріг вул. Шевченка - вул. О.Десняка, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ГАЗ-2705», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі вул. Шевченка, не дав дорогу автомобілю «SKODA SUPERB», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі вул. О.Десняка, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.1.5, 16.11 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та прийняти нову постанову, якою відносно неї закрити провадження по справі за відсутності в її діях події та складу адмінправопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Категорично заперечує факт порушення нею п.п.1.5,10.1 Правил дорожнього руху. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що вона створила небезпеку чи перешкоду для руху або перед зміною напрямку руху не переконалась у безпечності об`їзду перешкоди і вважає, що дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини іншого учасника дорожнього руху - ОСОБА_2 , який, керуючи транспортним засобом, не надав переваги в русі автомобілю під її керуванням. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавала. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст.245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом. Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За змістом п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 1.5 ПДР України визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Згідно п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Проте, зазначених вимог ПДР України водієм ОСОБА_1 дотримано не було. Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 на факт порушення нею Правил дорожнього руху України, вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: - відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 005895 від 17.05.2024 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 , і є одним з джерел доказів, в якому викладено обставини вчинення даної ДТП (а.с.2); - схемою місця ДТП, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якої зазначено напрямок руху транспортних засобів, місце їх зіткнення та розташування після зупинки, із описом відповідних пошкоджень транспортних засобів (а.с.3), яка підписана ОСОБА_1 без будь-яких зауважень; - фотознімками, даної дорожньо-транспортної пригоди, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення(а.с.27,28; 33-48), із яких чітко видно достатність ширини проїзної частини для безпечного об`їзду перешкоди саме по правій смузі по ходу руху транспортного засобу під керуванням апелянта (а.с.27,28; 33-48); Слід зазначити і те, що одразу після даної дорожньо-транспортної пригоди, ніхто з водіїв не оспорював допущене ними порушення відповідних вимог ПДР, яке призвело до зіткнення транспортних засобів, що свідчить про те, що останні фактично не заперечували, що дана ДТП сталося з вини обох учасників дорожнього-руху. Факт порушення водіями відповідних пунктів ПДР України також підтвердив інспектор поліції Салієв М.С., який склав протоколи відносно учасників даної ДТП, надавши у судовому засіданні суду першої інстанції відповідні пояснення про обставини даної ДТП щодо обоюдної вини водіїв учасників ДТП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, враховуючи також і наявні у матеріалах справи докази. За вказаних підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, порушила вимоги п.п.1.5, 10.1 Правил дорожнього руху. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останньої слід розцінювати, як намагання уникнути нею встановленої Законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, її особи, ступеня вини та в мінімальних межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач