Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/1174/24

Дата документу 01.07.2024 Справа № 335/1174/24 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 335/1174/24 Головуючий у 1 інстанції: Соболєва І.П. № 22-ц/807/1085/24 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 липня 2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. розглянув в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ В січні 2024 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 30.11.2021 між акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір № 1/3674804. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 100 000,00 грн строком на 60 місяці з 30.11.2021 до 29.11.2026 (включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), як День повернення кредиту. Відповідно до п.1.2 Кредитного договору Кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 . Відповідно до підпунктів 1.4.1-1.4.3 пункту 1.4. статті 1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору. Протягом строку дії Договору розмір процентів та комісії залишається незмінним, крім випадків внесення змін до Договору за згодою сторін в порядку, визначеному п. 5.8 Договору. Відповідно до п.1.5 Кредитного договору, всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та на умовах страхування життя Позичальника, які є публічною та невід`ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті Банку: зобов`язаний сплачувати Банку: www.credit-agricole.ua. 29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», укладено договір №4-2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1/3674804 від 30.11.2021. Відповідно до п. 2.1. Договору №4-2023 від 29.08.2023 у відповідності до умов Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені Договором. 15.09.2023 передача права вимоги за кредитним договором №1/3674804 від 30.11.2021 до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» відбулась з дати підписання відповідного реєстру прав вимоги за зразком, згідно Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги. В зв`язку невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 24.01.2024 у Позичальника утворилась загальна сума заборгованості за Договором №1/3674804 від 30.11.2021 (розрахунок на 15.09.2023) у розмірі 163 330 (сто шістдесят три тисячі триста тридцять) грн. 43 коп., яка складається: рахунок строкової заборгованості: 72 988 (сімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 16 коп. рахунок простроченої заборгованості: 23 314 (двадцять три тисячі триста чотирнадцять) грн. 32 коп.; рахунок нарахованих відсотків: 642 (шістсот сорок дві) грн 02 коп. рахунок прострочених відсотків: 21 735 (двадцять одна тисяча сімсот тридцять п`ять) грн 93 коп.; рахунок комісії: 2 350 (дві тисячі триста п`ятдесят) грн 00 коп.; рахунок простроченої комісії: 42 300 (сорок дві тисячі триста) грн 00 коп. Посилаючись на вищезазначене просило суд, стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та сплачену суму судового збору у розмірі 3028 грн. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором у сумі 163 330 грн 43 коп. та 3 028 грн сплаченого судового збору. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Узагальненими доводами скарги є те, що нарахування комісій є незаконним; сторона договору, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок форс-мажорних обставин у зв`язку із військовою агресією рф проти України. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів апелянта, посилаючись на те, що нарахування комісій було передбачено умовами кредитного договору, а посилання на форс-мажор є необґрунтованим. У відповіді на відзив апелянт виклав доводи, аналогічні доводам його апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Враховуючи положення частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає повною мірою. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, в добровільному порядку кошти не повертає, а тому останні підлягають стягненню в примусовому порядку. Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими. Судом встановлено, що 30.11.2021 між акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір № 1/3674804. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 100 000,00 грн строком на 60 місяці з 30.11.2021 до 29.11.2026 (включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), як День повернення кредиту. Відповідно до п.1.2 Кредитного договору Кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 . Відповідно до підпунктів 1.4.1-1.4.3 пункту 1.4. статті 1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору. Протягом строку дії Договору розмір процентів та комісії залишається незмінним, крім випадків внесення змін до Договору за згодою сторін в порядку, визначеному п. 5.8 Договору. Відповідно до п.1.5 Кредитного договору, всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та на умовах страхування життя Позичальника, які є публічною та невід`ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті Банку: зобов`язаний сплачувати Банку: www.credit-agricole.ua. Відповідно до розрахунку станом на 15.09.2023 загальна сума заборгованості за Договором №1/3674804 від 30.11.2021 складає 163 330 грн. 43 коп., а саме: рахунок строкової заборгованості: 72 988 грн 16 коп. рахунок простроченої заборгованості: 23 314 грн. 32 коп.; рахунок нарахованих відсотків: 642 грн 02 коп. рахунок прострочених відсотків: 21 735 грн 93 коп.; рахунок комісії: 2 350 грн 00 коп.; рахунок простроченої комісії: 42 300 грн 00 коп. Також, позивачем надані виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 30.11.2021 по 15.09.2023 з зазначенням платежів. 29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір відступлення прав вимоги №4-2023, відповідно до умов якого до ТОВ «Глобал Спліт» перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Згідно з витягом з додатку № 1 до договору №4-2023 відступлене право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1/3674804 від 30.11.2021. Відповідно до п. 2.1. Договору №4-2023 від 29.08.2023 у відповідності до умов Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені Договором. Згідно п.3.1. Договору, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимог (Додаток №1). Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідно до платіжного доручення №150 ТОВ «Глобал Спліт» здійснило оплату за відступлення права вимоги за Договором №4-2023 від 29.08.2023 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у сумі 12 944 500 грн. 15.09.2023 на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за договором №1/3674804 від 30.11.2021, в якому вказана загальна сума заборгованості 163330,43 грн. Відповідно до списку №22967 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, вказаний лист направлений на адресу ОСОБА_1 за №221. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «Глобал Спліт» посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідача на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог до боржника ОСОБА_1 №4-2023 від 29.08.2023 року. Частиною першою статті 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Положеннями ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Оскільки кредитний договір №1/3674804 від 30.11.2021, укладений між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 містить власноручний підпис відповідача, колегія суддів виходить з доведеності укладення вказаного договору. Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, помилково виходив з наявності підстав для стягнення з відповідача комісії. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна сума нарахованих відповідачу комісій становить 44 650,00 грн. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що: "надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частиною четвертою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року". Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року. У даній справі, яка переглядається за апеляційною скаргою відповідача, умовами кредитного договору (пункт 1.4.2)( а.с.16), передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості. При цьому у тексті договору не визначено за яку саме послугу банк встановив щомісячну комісію, тому колегія суддів доходить висновку, що відповідач не повинен сплачувати комісію банку. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 641/11984/15-ц (провадження № 61-37843св18). Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваного судового рішення в частині стягнення з відповідача комісії у розмірі 44 650,00 грн. Суд першої інстанції помилково зазначив, що комісія це плата за користування кредитними грошима та за обслуговування кредитної заборгованості, вона передбачена кредитним договором та не є штрафною санкцією за порушення зобов`язання. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За таких обставин, суд першої інстанції неправомірно вважав, що вимоги позивача в частині стягнення комісії підлягають задоволенню. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що наявні у матеріалах справи є допустимими доказами, які підтверджують наявність у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №1/3674804 від 30.11.2021 частково, на підставі чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 118 680,43 грн, яка складається зі строкової заборгованості у розмірі 72 988,16 грн, з простроченої заборгованості у розмірі 23 314,32 грн, нарахованих відсотків у розмірі 642,02 грн, прострочених відсотків у розмірі 21 735,93 грн. Доводи скарги щодо форс-мажорних обставин, які звільняють відповідача від відповідальності за зобов`язаннями відхиляються судовою колегією з огляду на наступне. У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"). Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), є сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні". Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому відповідач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18 грудня 2014 року, саме за спірним зобов`язанням. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі №910/8580/22. Також, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 викладено висновок, що саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору". Відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості своєчасного виконання зобов`язання внаслідок обставин непереборної сили, що позбавляє суд достеменно вважати, що саме форс-мажор став причиною неповернення ОСОБА_1 кредитних коштів (зокрема, через втрату заробітку, втрату грошових коштів тощо) на виконання свого зобов`язання перед кредитором. Згідно із частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідачем до заяви про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги було додано копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААБ від 31.08.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності безстроково (а.с.119). У пункті 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю II групи. Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю II групи звільнений від сплати судового збору, судовий збір в цьому випадку підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних (72%) та апеляційних вимог (13%), ТОВ «Глобал Спліт» має право на компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 2 180,16 грн за рахунок держави. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 05 березня 2024 року по цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором №1/3674804 від 30.11.2021 у сумі 118 680 (сто вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 43 коп., яка складається зі строкової заборгованості у розмірі 72 988,16 грн, з простроченої заборгованості у розмірі 23 314,32 грн, нарахованих відсотків у розмірі 642,02 грн, прострочених відсотків у розмірі 21 735,93 грн. Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн 16 коп за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 1 липня 2024 р. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков