Постанова Дніпровський апеляційний суд № 180/100/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5406/24 Справа № 180/100/24 Суддя у 1-й інстанції - Нанічкіна Н.М. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Барильської А.П., Демченко Е.Л. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «Марганецький ГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням. Позов мотивовано тим, що з 1986 року позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем. 30 березня 2023 року було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, за яким встановлені хронічні професійні захворювання у виді: хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт, емфізема легень); радикулопатія попереко-крижова, нейродистонія у вигляді остеоартрозу у поєднанні із періартрозом колінних суглобів; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Професійні захворювання виникли за таких обставин: концентрація вмісту пилу, оксиди марганцю, шум, підіймання вантажу. ОСОБА_2 встановлено втрату професійної працездатності на рівні 65% та призначено третю групу інвалідності з 08 травня 2023 року. Він змушений тривалий час проходити численні медичні огляди та обстеження, лікарсько-консультативні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Він не може повернутися до повноцінного життя, постійно відчуває фізичні страждання, фізичну біль. Все це негативно позначилося на його душевному та фізичному стані. Просить суд стягнути з АТ «Марганецький ГЗК» на його користь моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, в розмірі 220000 гривень без урахування податку з доходів фізичних осіб. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року позов задоволено частково та ухвалено стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 130000 гривень, з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання стосовно судових витрат. Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності 65%, третю групу інвалідності, які встановлені безстроково, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність лікування, тривалий період роботи на підприємстві відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в розмірі 130000 грн., з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. В апеляційній скарзі АТ «Марганецький ГЗК» просить рішення суду скасувати та у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Так, судом встановлено, що Згідно записів у трудовій книжці, ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з підприємством відповідача, зокрема, працював поверхневим електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування (а.с.15-19). Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), затвердженого 30 березня 2023 року, ОСОБА_2 працював в умовах впливу шкідливих факторів 06 років 10 місяців 14 днів, має такий діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) група В, ЛН другого ступеню; радикулопатія попереко-крижова L5-S1, з вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на фоні гриж дисків L5-L4, L5-S1, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофія у вигляді остеоартрозу у поєднанні із періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Професійні захворювання виникли внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм працюючого у ПАТ «МГЗК», недосконалість технології (а.с.7-10). Первинним оглядом МСЕК 15 червня 2023 року ОСОБА_2 було встановлено 65% втрати професійної працездатності: 35% радикулопатія, 20% ХОЗЛ, 10 % туговухість, з 08 травня 2023 року безстроково (а.с.21). Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності 65%, третю групу інвалідності, які встановлені безстроково, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність лікування, тривалий період роботи на підприємстві відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в розмірі 130000 грн., з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснення, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, з того приводу, що позивач відчуває головний біль, підвищений тиск, що призводить до погіршення зору, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках; виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 130000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про те, що судом першої інстанції значно завищений розмір стягнутої з них суми моральної шкоди, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки суд з врахуванням неможливості відновлення попереднього фізичного стану, тяжкості і незворотності змін у буденному житті, необхідність лікування, тривалого періоду роботи на підприємстві відповідача, вірно визначився із сумою моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат щодо відсутності неправомірних дій з боку відповідача та недоведеності ступеню страждань позивача є безпідставними, оскільки в даному випадку вина власника не вказана серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу правопорушення, який є підставою для відшкодування моральної шкоди. В таких правовідносинах перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявності моральних страждань працівника. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами факту спричинення працівникові ушкодження його здоров`я, що виражається у стійкій втраті ним працездатності, встановленні групи інвалідності, та обґрунтованості відшкодування моральної шкоди. Інші приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону. Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді А.П. Барильська Е.Л. Демченко