Постанова Дніпровський апеляційний суд № 180/2178/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2057/22 Справа № 180/2178/21 Головуючий у першій інстанції: Нанічкіна Н. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., при секретарі Паромовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків, - ВСТАНОВИЛА: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків, посилаючись на те, що він працював в АТ «Марганецький ГЗК» в умовах шкідливих факторів з 19.12.1978 року по 24.06.1994 року. Внаслідок неналежних умов праці отримав професійне захворювання з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень третього ст., тяжкий ст. група С (пилотоксичний бронхіт першого-другого ст.). Загострення середнього ступеня важкості. Відповідно до Акту розслідування від 07.09.2005 року, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 30.09.2004 року, він працював у шкідливих умовах праці. Первинним оглядом МСЕК 07.10.2005 року позивачу встановлено 30% втрати працездатності та третю групу інвалідності. 10.10.2007 року позивач повторно пройшов МСЕК, за результатами якого визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40% з 10.10.2007 року та третю групу інвалідності безстроково. Вважає, що у зв`язку з хронічними професійними захворюваннями порушено звичний спосіб його життя, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, через болі він дуже часто не висипається, він постійно відчуває обмеженість як у спілкуванні з оточуючими його людьми, так і обмеженість у можливості продовжувати активний спосіб життя. Хронічне професійне захворювання є наслідком порушення законодавства про охорону праці зі сторони відповідача. Тому, позивач просив стягнути з відповідача 216000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, без утримання податку з доходів фізичних осіб. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків - задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80000,00 гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено; стягнуто з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір на користь держави в розмірі 908,00 гривень. В апеляційній скарзі АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення в частині визначеного розміру відшкодування моральної шкоди, шляхом зменшення зі 80000,00 до 40000,00 грн. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України. Місце проживання позивача ОСОБА_1 є с. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області. На день розгляду даної справи на території Дніпропетровської області не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка у даних регіонах є стабільною. Також, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості ОСОБА_1 за об`єктивних обставин, брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених ЦПК України. У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 19.12.1978 року по 24.06.1994 року, зокрема: працював підземним прохідником, підземним кріпильником, гірничим майстром (а.с. 27-30). Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 07.09.2005 року, ОСОБА_1 працював в умовах впливу шкідливих факторів 19 років 1 місяць, отримав професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першого-другого ст. (пило-токсичний бронхіт першого-другого ст., емфізема легень першого-другого ст.) ЛН першого-другого ст. Захворювання професійні (05.07.2005 року) (а.с. 19-20). Згідно з Санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці ОСОБА_1 від 30.09.2004 року, шкідливими виробничими факторами є пил, окисли марганцю, шум, вібрація, фізична напруженість, робоча поза, переміщення вантажів (а.с. 15-18). Відповідно до довідки МСЕК серії ДНА-02 №05591 від 07.10.2005 року при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійними захворюваннями та третю групу інвалідності, з переоглядом 01.10.2006 року (а.с. 21). Відповідно до довідки МСЕК серії ДНА-02 №020370 від 10.10.2007 року ОСОБА_1 було встановлено 40% втрати професійної працездатності, у зв`язку з професійними захворюваннями та третю групу інвалідності, безстроково (а.с. 22). Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що позивач зазнав ушкоджень здоров`я, пов`язаних з виконанням ним трудових обов`язків в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, що становить 19 років 1 місяць, у зв`язку з чим відповідно до довідки МСЕК серії ДНА-02 №05591 від 07.10.2005 року при первинному огляді позивачу встановлено 30% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, з переоглядом 01.10.2006 року; відповідно до довідки МСЕК серії ДНА-02 №020370 від 10.10.2007 року ОСОБА_1 було встановлено 40% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, безстроково; враховуючи тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку з ушкодженням здоров`я, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, яка спричинена втратою здоров`я, отриманням професійного захворювання під час перебування у трудових стосунках з відповідачем, у розмірі 80000,00 грн., оскільки визначений з урахуванням вимог справедливості, співмірності та розумності. Доводи апелянта, що позивачем не доведено факт моральної шкоди, є необґрунтованим, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Проте, доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було враховано при винесенні судового рішення положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни до п.п.164.2.14 та статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди, норма набрала чинності з 23 травня 2020 року, заслуговують на увагу з огляду на наступне. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року). До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України). Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. У зв`язку з вищевикладеним, оскільки станом на 01 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати становить 6000,00 грн., а сума стягнутої моральної шкоди в розмірі 80000,00 грн. перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати (6000*4=24000,00 грн.), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розмір моральної шкоди необхідно стягнути з відрахуванням з нього обов`язкових податків і зборів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити частково. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року - змінити, вказавши в другому абзаці резолютивної частини: «з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів» замість фрази «без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб». В іншій частині рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова