Постанова 4824 № 754/192/22

Справа № 754/192/22 Апеляційне провадження №22-ц/824/1382/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 червня 2024 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Павлової В.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) державний виконавець Савенкова Олеся Володимирівна, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про визнання незаконними та недійсними електронних торгів,- В С Т А Н О В И В: У січні 2022 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) державний виконавець Савенкова О.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про визнання незаконними та недійсними електронних торгів. Вимоги позову обґрунтовував тим, що 17.09.2021 року відбулися торги з продажу майна боржника - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Торги були проведені у виконавчому провадженні по виконанню заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28.01.2014 року, яким стягнуто з боржника на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 33/КВ-07 від 23.05.2007 року в розмірі 602 646,62 грн. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року у справі № 754/18989/13-ц замінено сторону виконавчого провадження та замість стягувача: ПАТ «Дельта Банк» вказано стягувача ТОВ «Фінансова компанія Горизонт». Вважає, що торги були проведені з порушенням чинного законодавства та підлягають до скасування. На підставі наведеного, просив визнати недійсними електронні торги, результати яких оформлені протоколом № 553769 від 17.09.2021 року, проведені організатором торгів Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, та їх результати з реалізації предмету іпотеки : трикімнатна квартира загальною площею 68 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) державний виконавець Савенкова Олеся Володимирівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства Юстиції України, ОСОБА_2 , про визнання незаконними та недійсними електронних торгів залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 29 червня 2023 року Позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі. Станом на день розгляду справи судом відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання, призначене на 13.06.2024 року сторони не з`явилися. Про розгляд справи належним чином повідомлялись, про причини неявки суд не повідомляли, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надали. На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Як встановлено матеріалами справи, 17.09.2021 року відбулися торги з продажу майна боржника - єдиного житла - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Торги були проведенні у виконавчому провадженні по виконанню заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28.01.2014 року у справі № 754/18989/13-ц стягнуто з боржника на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 33/КВ-07 від 23.05.2007 у розмірі 602 646,62 грн. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2020 у справі № 754/18989/13-ц замінено сторону виконавчого провадження та замість стягувача: ПАТ «Дельта Банк», вказано стягувача ТОВ «Фінансова компанія Горизонт». Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що позивачем не доведено порушень норм Порядку реалізації арештованого майна під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушення законних інтересів позивача у результаті проведення електронних торгів. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на таке. По своїй суті позиція позивача, висловлена в апеляційній скарзі, в переважній більшості співпадає з доводами та обґрунтуваннями позовних вимог, які він висловлював в суді першої інстанції, і яким судом надано відповідну правову оцінку. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини. В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 554/2491/17 зазначив наступне: «Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є майже ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.» З огляду на зазначене апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи, і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду. Окремо суд звертає увагу на той факт, що одним із обґрунтування позицій позивача були твердження про те, що організатором торгів порушено норми, що регулюють порядок продажу майна. Зокрема це стосувалося того, що повторні торги не проведені протягом одного місяця з дня проведення попереднього аукціону. При цьому позивач в своїй позовній заяві так і не навів, яким саме чином непроведення повторних торгів у місячний строк від попередніх порушило його права. У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі №3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі №668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі №6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі №6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі №6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах №6-370цс16 та №6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі №6-231цс17. Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів, водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (див. постанову Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі №372/3161/18, провадження №61-86св20). Що стосується доводів апеляційної скарги щодо виконання вимог про розміщення організатором торгів оголошень про проведення торгів, то відповідні повідомлення про реалізацію предмета іпотеки за лотом №491568 було опубліковано у двох місцевих засобах масової інформації: в газеті «Метро» від 25-26.08.2021 року №44(706) та газеті «Вести» №157 ( 1915) від 01.09.2021 року. Також ДП «Сетам» шляхом направлення відповідних листів простим поштовим відправленням (оскільки не встановлено обов`язку надсилати таке повідомлення рекомендованим листом) надіслав іпотекодавцю, іпотекодержателю та державному виконавцю повідомлення про день, час і місце проведення торгів та про початкову ціну реалізації майна за лотом №491568 листом від 20 серпня 2021 року №4358/08-18-21. Отже, ДП «Сетам» здійснило усі необхідні, передбачені законодавством дії, з розміщення оголошень про торги у засобах масової інформації та повідомлення Іпотекодавця про дату час торгів та початкову ціну лоту. Зазначені позивачем порушення норм Порядку реалізації арештованого майна не вплинули на права позивача. За таких умов колегія суддів зазначає, що з її точки зору позивачем в даному випадку не було доведено тих обставин, суть яких покладено в основу позовних вимог. Ураховуючи наведене, позивач не довів, що ДП «Сетам» при проведенні торгів за лотом №491568 з реалізації предмета іпотеки порушив норми Порядку реалізації арештованого майна, а також права й інтереси ОСОБА_1 .. Інші доводи апеляційної скарги, як було вже зазначено вище, відповідають позиції апелянта в суді першої інстанції, яким вже було надано належну правову оцінку, з якою погоджується колегія суддів. Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням вищенаведеного, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Апелянтом не було відповідним чином доведено наявності передбачених законом підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, відтак апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько