LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд351/3087/23

від 28.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 351/3087/23 Провадження № 33/4808/674/24 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Калиновський М.М. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 червня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю захисника Кошман І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за її апеляційною скаргою на постанову Снятинського районного суду від 27.05.2024 року щодо ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП з накладенням штрафу 17 000 грн. і позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 20 грудня 2023 року близько 19:47 год. в місті Снятин по вулиці Шевченка Коломийського району керував автомобілем марки "BMW" номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу "Драгер", результат огляду 1,58%, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою через істотні порушення процесуального та матеріального права. Зазначає, що причина зупинки була безпідставною, в матеріалах справи немає доказів порушення ПДР України ОСОБА_1 . Вказує, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права аж після складання протоколу, що унеможливило їх використання. Копія протколу ОСОБА_1 вручена не була. Ставить під сумнів використання приладу Драгеру, оскільки згідно повідомлення уповноваженого представника виробника алкотестерів Драгер в Україні п. Шерстюка Р., яке є у всіх судах області, про те, що використання всіх алкотестерів в Івано-Франківській області за 2022-2023 роки є неправомірним, оскільки вони не пройшли належну сертифікаційну повірку. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП. Апеляційний розгляд справи проведено без ОСОБА_1 за клопотанням захисника. Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, пояснення апелянта про підтримання апеляції та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов`язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу і суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів. Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень. В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред`явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом. Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист. Суд не мав процесуального права проводити судовий процес без перевірки даних про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про правопорушення. Захисник заперечила таке вручення, що підтверджується відеозаписом події, на якому не зафіксовано даний факт, у справі немає документальних підтверджень про вручення ОСОБА_1 такої копії або надсилання її поштою. Тому апеляційний суд розцінює це як істотне порушення його права на захист, оскільки йому фактично не пред`явлено адміністративне звинувачення та не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції. Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта, які підтверджуються відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння, не було належним чином роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз`яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст.59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і його було проголошено вже після завершення процедури огляду водія і складання протоколу. Обгрунтованою є позиція захисника щодо неправомірності пред`явленої ОСОБА_1 ознаки її сп`яніння порушення мови і кординації рухів, оскільки ці ознаки спростовується даними відеозапису події про адекватність його поведінки. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як необґрунтована. За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень. З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенства права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови. Не всі апеляційні доводи апеляції дають підставу для скасування постанови суду, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Кошман І.В. задовольнити, постанову Снятинського районного суду від 27.05.2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»