Постанова 4813 № 947/3468/24

Номер провадження: 33/813/1228/24 Номер справи місцевого суду: 947/3468/24 Головуючий у першій інстанції Борщов І. О. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.06.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А., за участю: секретаря судового засідання Подуст Т.П., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Мишака Д.Е., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м.Одеси від 28 березня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст протоколу та оскаржуваної постанови суду першої інстанції 10.01.2024 відносно ОСОБА_1 складений протокол серії ААД №731673 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до протоколу 10.01.2024, близько о 15:15 год, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Е200, державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті пр.Небесної Сотні та вул.Ак.Глушка, в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати транспортний засіб, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Nissan Micra, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Київського районного суду м.Одеси від 28.03.2024 ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження по справі за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Короткий зміст апеляційної скарги В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне скарження, скасувати постанову Київського районного суду м.Одеси від 28.03.2024, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнути його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. В обґрунтування клопотання про поновлення строку, ОСОБА_2 зазначив про те, що копія оскаржуваної постанови ним була отримана лише 03.04.2024, у зв`язку з чим він пропустив строк на апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначено, що: - суд, визнаючи ОСОБА_1 невинним, з незрозумілих причин прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 , натомість знехтував поясненнями ОСОБА_2 , зазначивши, що вони навпаки свідчать про невинуватість ОСОБА_1 ; - судом не враховано, що ОСОБА_1 здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , який перебував у нерухомому положенні; - відсутність у схемі гальмового шляху у автомобіля під керуванням ОСОБА_1 свідчить про зухвалу неуважність останнього, який внаслідок перевищення швидкості втратив пильність, не врахував дорожньої обстановки, не намагався зупинитися для уникнення ДТП та, як наслідок, допустив зіткнення з автомобілем, який знаходився у нерухомому стані; - суд послався на покази свідка ОСОБА_4 , який до суду не викликався та показів не надавав, що свідчить про формальний підхід суду до розгляду справи, неповне з`ясування усіх обставин справи. У судовому засіданні ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 підтримали клопотання про поновлення строку, доводи та вимоги апеляційної скарги. Особа, яка притягається до відповідальності, та захисник Мишак Д.Е. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Висновки щодо строків на апеляційне оскарження Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Згідно з ч.ч.1,2 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. З матеріалів справи встановлено, що справа розглянута судом 28.03.2024 за присутності потерпілого ОСОБА_2 , який в той же день звернувся до суду із заявою про видачу копії судового рішення, яка виконана 03.04.2024. За інформацією ЄДРСР до вказаного судового рішення забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024. 12.04.2024 ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Отже, апеляційна скарга подана поза межами встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Конструкція норми, що закріплена в ч.2 ст.294 КУпАП, дає підстави вважати, що у разі подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції після закінчення десятиденного строку з дня її ухвалення, апелянт безумовно повинен заявити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, належним чином обґрунтувавши його. Аналізуючи надане суду клопотання, з урахуванням наведених обставин та враховуючи, що для обґрунтування апеляційної скарги апелянту необхідний повний текст судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку ОСОБА_2 на апеляційне оскарження постанови для забезпечення його права на доступ до правосуддя. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2 , адвоката Багно В.С., особу, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1 та захисника Мишака Д.Е., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані в повному обсязі. Фактичні дані, встановлені судом З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2023 о 15.15 сталася ДТП у м.Одесі на перехресті нерівнозначних доріг (перехрестя вулиць Небесної Сотні та Академіка Глушко), за участю транспортних засобів Mercedes-Benz Е200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, та Nissan Micra, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що виїхав з другорядної дороги. На обох водіїв було складено протоколи, а саме на водія: - ОСОБА_1 протокол серії ААД №731673, за яким водій порушив вимоги п.12.1 ПДР, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом; - ОСОБА_2 протокол серії ААД №731674, за яким водій порушив вимоги п.16.11 ПДР, а саме: рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталася ДТП. За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Київського районного суду м.Одеси від 08.02.2024 у справі №947/3461/24 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляду штрафу. Постановою Одеського апеляційного суду від 29.04.2024 вказана постанова суду залишена без змін. Наразі в рамках цієї справи розглядаються матеріали щодо водія ОСОБА_1 . З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №731673 від 10.01.2024 підписано ОСОБА_1 . До протоколу додана схема місця ДТП, в якійзафіксованіділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснено прив`язку об`єктів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; місце зіткнення, інформацію щодо розташування дорожніх знаків регулювання дорожнього руху тощо. Такожзаповнена таблиця дорожніх умов та зазначені назви об`єктів, зображених на схемі. На зворотній стороні схеми зафіксовані механічні пошкодження транспортних засобів в результаті ДТП (зокрема:Mercedes-Benz Е200, державний номерний знак НОМЕР_1 , - капот, ліве крило переднє, бампер передній, бампер задній, фара ліва; Nissan Micra, державний номерний знак НОМЕР_2 , - двері передні ліві, двері задні ліві, ліве переднє крило), їх приналежність та інформація щодо наявності полісів цивільної відповідальності. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв обох транспортних засобів. У письмових поясненнях ОСОБА_1 , наданих 10.01.2024 на місці ДТП, зазначив, що він 10.01.2024 рухався по пр.Небесної Сотні в напрямку міста в лівій смузі для руху. На перехресті з вул.Ак.Глушка він побачив, що не працює світлофор. Оскільки він рухався по головній дорозі, він продовжив рух. Переконавшись, що ліворуч немає перешкод, він продовжив рух. Зі сторони вул.Ак.Глушко виїхав автомобіль, не надавши йому дорогу. Через ожеледицю він не встиг своєчасно зупинитися. Сталося ДТП. За письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 10.01.2024, він рухався по вул. Ак. Глушка в бік м. Чорноморська, на перехресті вул. Ак. Глушка та пр-ту Небесної Сотні не працював світлофор, він виїхав на перехрестя, зупинився, надаючи перевагу транспорту, який їхав по пр-ту Небесної Сотні та в цей час автомобіль «Mercedes-Benz Е200», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін на великій швидкості іншого автомобіля та в`їхав в лівий бік його автомобіля. Суду надана фототаблиця з місця ДТП. Інших доказів матеріали справи не містять. Під час розгляду справи, що наразі переглядається, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке. Позиція апеляційного суду Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. За положеннями п.2.3 б для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 16.11 ПДР України визначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Згідно з п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. За порушення зазначених вимог ПДР України, що призвели до ДТП, передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. З матеріалів справи встановлено та не оспорюється сторонами, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 здійснював рух по головній дорозі, а інший учасник ДТП ОСОБА_5 виїхав з другорядної дороги. Характер та локалізація пошкоджень на автомобілях, з урахуванням зіткнення транспортних засобів на перехресті нерівнозначних доріг, що було підтверджено двома учасниками ДТП та зафіксовано на схемі ДТП, вказує на те, що в момент ДТП водій ОСОБА_5 , виїхавши з другорядної дороги, не пропустив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. При цьому, враховано наявність судових рішень у справі №947/3461/24, які набрали законної сили та яким встановлено, що саме ОСОБА_2 допустив порушення правил дорожнього руху, яке перебуває в прямому причинному зв`язку із ДТП, зокрема, виїхавши на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг із другорядної дороги, не надав перевагу в русі транспортним засобам, які наближались до перехрестя по головній дорозі, внаслідок чого скоїв зіткнення з іншим транспортним засобом, у зв`язку з чим його дії кваліфіковані за ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Вказане рішення має преюдиційне значення під час розгляду цієї справи. Крім того, з тексту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом була допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (водій автомобіля Ford Fusion, державний знак НОМЕР_3 , яка була свідком ДТП), яка пояснила, що 10.01.2024 вона, керуючи автомобілем Ford Fusion, державний знак НОМЕР_3 , рухалася по пр.Небесної Сотні зі сторони Епіцентру в напрямку вул.Левітана. На перехресті з вул.Ак.Глушка не працював світлофор. Вона, рухаючись по головній дорозі, виїхала на перехрестя, але попереду неї виїхав автомобіль Nissan Micra, який рухався з вул.Ак.Глушка і зупинився. Вона почала об`їжджати його праворуч, змістившись у другу і частково у першу смуги. Коли вона майже його проїхала, то позаду, ліворуч від себе, почула звук зіткнення автомобілів, у зв`язку з чим зупинилася. В автомобіль Nissan Micra врізався автомобіль Mercedes-Benz, який рухався позаду неї. Матеріали справи не містять протоколів судових засідань, тому перевірити доводи апеляційної скарги щодо допиту свідка ОСОБА_4 в рамках цієї справи не представляється можливим. Разом з цим, як вбачається з тексту судових рішень у справі №947/3461/24 щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.124 КУпАП, що набрали законної сили, судом була допитана в якості свідка ОСОБА_4 щодо обставин даної ДТП, що надала аналогічні пояснення. Враховуючи преюдиційність вказаних рішень, апеляційний суд вважає встановленими вказані обставини. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються до уваги. Слід зазначити, що у даній дорожній ситуації, ОСОБА_2 для безперешкодного проїзду перехрестя нерівнозначних доріг, перед початком руху з другорядної дороги повинен був переконатися у відсутності транспорту на головній дорозі і незалежно від швидкості та напрямку руху автомобілів, довжини перехрестя тощо, дати можливість водіям, що рухались по головній дорозі, завершити проїзд перехрестя, в такий спосіб запобігти зіткненню. Не дотримання ОСОБА_2 зазначених правил безпеки дорожнього руху і призвело до зіткнення автомобілів. Тобто, саме дії ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , безпосередньо знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією даної пригоди та наслідками у виді технічних пошкоджень автомобілів. При цьому, посилання апелянта на ту обставину, що під час ДТП автомобіль під його керуванням перебував у нерухомому положенні, при встановлених обставинах не має правового значення. Суд апеляційної інстанції доходить переконання про те, що водієм ОСОБА_1 не було допущено порушень ПДР, які б перебували у причинному зв`язку із виниклими наслідками, зокрема, із ДТП та отриманням транспортними засобами відповідних механічних ушкоджень, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність в його діях ознак інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що суд 1-ої інстанції на підставі забезпечення повноти, всебічності й об`єктивності судового розгляду та вірної оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 невідповідності вимогам п.12.1 ПДР та, як наслідок, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у справі стосовно нього було обґрунтовано закрито на цій підставі. Доводи апеляційної скарги щодо не обрання ОСОБА_1 безпечної швидкості руху не підтверджено жодними належними та допустимими доказами і ґрунтуються на припущеннях. При цьому слід зазначити, що обов`язок дати дорогу і уникнути зіткнення перебувають у зв`язку з виконанням ОСОБА_2 обов`язку відповідно до п.16.11 ПДР України. Більш того, відповідно до п.1.4 ПДР кожен з учасників дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Тобто, рухаючись по головній дорозі, ОСОБА_1 об`єктивно не міг допустити, що інші учасники дорожнього руху, які рухаються по другорядній дорозі, не нададуть йому перевагу у русі на нерегульованому перехресті. Висновок про невинуватість водія ОСОБА_1 повністю узгоджується із правовою позицію Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.11.2014 у справі №5-18кс14, за якою водієві не може бути поставлено за провину те, що він не зміг уникнути зіткнення з іншим транспортним засобом, водій якого грубо порушив правила дорожнього руху. Доводи апеляційної скарги щодо знехтування судом пояснень ОСОБА_2 , спростовуються змістом оскаржуваної постанови, в якій судом зазначено, що схема ДТП разом з поясненнями водія ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_4 , спростовують пояснення водія ОСОБА_2 про значне перевищення швидкості водієм автомобіля Mercedes-Benz, оскільки на схемі ДТП відсутні будь-які відомості щодо гальмівного шляху та швидкості руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 . Посилання апелянта на те, що відсутність у схемі гальмового шляху в автомобіля під керуванням ОСОБА_1 свідчить про зухвалу неуважність останнього, який внаслідок перевищення швидкості втратив пильність, не врахував дорожньої обстановки, не намагався зупинитися для уникнення ДТП та як наслідок допустив зіткнення з автомобілем, який знаходився у нерухомому стані, ґрунтуються на власній суб`єктивній оцінці апелянта та не підтверджені будь-яким належним та допустимим доказом. Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини ДТП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_2 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 28 березня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м.Одеси від 28 березня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко