LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818638/5525/24

від 27.06.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для прод…

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 червня 2024 року м. Харків справа № 638/5525/24 провадження № 22-ц/818/2198/24 Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів колегії Маміної О.В., Мальованого Ю.М. за участю секретаря: Тітченко О.В. сторони справи: заявник Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року у складі судді Цвіри Д.М.,- ВСТАНОВИВ: У березні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна Станіслава Юрійовича копії спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребування в Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради інформації про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформації про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем та інформацію про склад сім`ї, станом на дату смерті померлого. В обґрунтування заяви зазначено, що 13.01.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір № б/н. 07.02.2021 позичальник помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . На момент смерті Позичальник не виконав всіх взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищевказаним кредитним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 41420,00 грн. 30.05.2023 банк звернувся із претензією кредитора до державної нотаріальної контори, на що 04.10.2023 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін С.Ю. повідомив, що претензію кредитора зареєстровано та спадкоємцям видані свідоцтва про спадщину, проте надати інформацію не може в силу вимог статті 8 Закону України «Про нотаріат». Крім того отримання позивачем інформації про осіб, які зареєстровані за однією адресою із спадкодавцем ускладнюється тим, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані є інформацією з обмеженим доступом, згідно з статтею 14 поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Заявник зазначає, що без інформації про спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого позичальника, банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред`явлення позову до невідомих осіб не допускається. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року у задоволенні заяви про витребування доказів до подання відповідного позову до суду відмовлено. Ухвала мотивована тим, що заявником до суду не надано доказів , що засоби доказування можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Не погодившись з ухвалою суду АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявник в заяві зазначав, що докази які просить витребувати Банк не можуть бути надані останнім, оскільки інформація що міститься в спадковій справі є нотаріальною таємницею, яка не може бути розголошена, а тому самостійно отримати такі докази Банк не має можливості. Вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, щоб уникнути порушення прав Банку. Відзиву на апеляційні скарги до суду не надходило. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав. Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи у березні 2024 року АТ КБ «Приват Банк» до пред`явлення позову просив витребувати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна Станіслава Юрійовича копії спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребування в Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради інформації про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформації про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем та інформацію про склад сім`ї, станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року у задоволенні заяви про витребування доказів до подання відповідного позову до суду відмовлено. Ухвала мотивована тим, що при зверненні до суду із клопотанням про витребування доказів до пред`явлення позову в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України, заявником на дотримання вимог ч. 1 ст. 116 ЦПК України не зазначено та не доведено, що докази, які просить забезпечити заявник, можуть бути втрачені або що їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Статтею 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частин 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина 1 статті 84 ЦПК України). Тобто, за змістом статті 84 ЦПК України учасник справи у разі саме неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. При цьому за подання клопотання про витребування доказів судовий збір не сплачується. Як вбачається з документів поданих до позовної заяви, заявнику Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою повідомлено, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_1 заведена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.С. Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою також повідомлено, що претензія від АТ КБ «ПриватБанк» зареєстрована та буде направлена за належністю для долучення спадкової справи. Проте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.С. надано відповідь, що інформація про спадкоємців становить нотаріальну таємницю в силу положень ст. 8 Закону України «Про нотаріат». Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (частини 1 та 2 статті 116 ЦПК України). За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом (частини 3 статті 117 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Тобто, ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року по справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21). Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як вбачається зі змісту заяви АТ КБ «Приват Банк» , зазначені ними докази воно просить витребувати, посилаючись на вимоги статті 84 ЦПК України. Вимог щодо забезпечення цих доказів його заява не містить. Отже, суд першої інстанції помилково застосував до вказаної заяви положення статті 116 ЦПК України та дійшов необґрунтованого висновку що заявник повинен довести, що докази, які він просить забезпечити можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Колегія суддів також звертає увагу на те, що слід відрізняти такі процесуальні дії як 1) забезпечення та 2) витребування доказів (ч.4 ст.84 ЦПК України). Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст.116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі. Крім того, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Звернення до суду із відповідною заявою це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. У даному випадку забезпечення доказів необхідне для того, щоб захистити порушене право заявника, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання. Тому суд передчасно відмовив заявнику у задоволенні клопотання про витребування доказів. За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України). Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційну скаргу належить задовольнити, а ухвалу суду скасувати, з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст.367,374,376,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року Головуючий О.Ю.Тичкова Судді Ю.М.Мальований О.В. Маміна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»