Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/4143/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4143/24 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 26 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Погребищенської міської ради на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Погребищенської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій , скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправними дії заступника начальника Управління начальника відділу, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Калинчука С.І., визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження серія ВП №74392781 від 08.03.2024. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 позов повернуто особі, яка її подала. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки причини наведені в заяві про поновлення строків не є поважними, відповідно, недоліки позовної заяви не можна вважати усунутими. При цьому позивачем подано нову позовну заяву з новими вимогами, в межах вже заявленого позову, подана уточнена заява не відповідає вимогам процесуального закону, адже заявлено нові вимоги та підстави позову, а також не сплачено судовий збір, відтак, вона підлягає поверненню. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що після направлення листа органу виконавчої служби Погребищенська міська рада очікувала повідомлення про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з виконанням рішення суду. Враховуючи вище зазначене станом на 25.03.2024 права та інтереси міської ради не порушувались. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 22.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 05.04.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути недоліки позову, уточнивши позовні вимоги в частині оскаржуваних дій, подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску. 16.04.2024 надійшла заява про уточнення позовних вимог та заява про поновлення строку звернення до суду. За наслідком розгляду поданої заяви, суд ухвалою від 22.04.2024 не визнав поважними причини наведені в заяві та продовжив строк на усунення недоліків позовної заяви. При цьому, запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строків із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду. 25.04.2024 надійшла заява про поновлення строків звернення до суду, в якій позивач вказує, що ним застосовувався п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" , а саме, при закінченні виконавчого провадження постанова про відкриття виконавчого провадження скасовується та одночасно скасовуються усі постанови , які є похідними, які відкривались в межах виконавчого провадження. Отже неоднозначне застосування закону при вирішені питання визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії призвело до пропуску адміністративних строків для звернення до суду. Окрім того, позивач вказує, що порушення є тривалим. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно із частиною другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 КАС України). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. За частиною шостою статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України. Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин. Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та мав можливість вчинити дії, направлені на їх відновлення. Відмовляючи у поновленні строку суд першої інстанції вказав, що в разі закінчення виконавчого провадження з підстав виконання виконавчого провадження, скасовуються не процесуальні рішення, тобто постанови про відкриття виконавчого провадження чи про стягнення виконавчого збору, а знімається арешт та /або скасовуються вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. При цьому, не стягується виконавчий збір лише в разі виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження. Відтак, доводи позивача, наведені в заяві про поновлення строків звернення до суду, про те, що одночасно із закінченням виконавчого провадження скасовується постанова про відкриття виконавчого провадження є не обгрунтованими. Проте колегія суддів враховує пояснення позивача про те, що на виконання рішення суду ним прийнято рішення 41 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради від 30.03.2023 №266. Тобто позивач вважав судове рішення виконаним. Після відкриття виконавчого провадження, 22.03.2024 позивачем направлено на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) лист повідомлення про виконання рішення суду № 120/5605/23 та з проханням завершити виконавче провадження в зв`язку з його виконанням ще до відкриття виконавчого провадження. Відтак позивач мав законні сподівання на вирішення даного питання до звернення до суду. Проте, 25.03.2024 винесено постанову про накладення на Погребищенську міську раду штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду в розмірі 5100 грн., що у слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом. Отже колегія суддів приймає доводи позивача про те, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо після отримання у відповідь на лист позивача постанову про накладення штрафу (25.03.2024), тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку звернення до суду. Крім того 24.04.2024 на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2024 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить: - визнати дії начальника Управління начальника відділу, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Калинчука С.І. в частинні винесення постанови про відкриття виконавчого провадження серія ВП №74392781 від 08.03.2024 протиправними; - визнати дії, в частині початку примусового виконання рішення суду неправомірними; - скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження серія ВП №74392781 від 08.03.2024; - скасувати постанову про стягнення виконавчого збору серія ВП №74392781 від 08.03.2024; - скасувати постанову про стягнення витрат виконавчого провадження серія ВП №74392781 від 08.03.2024; - скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн.00 коп. серія ВП №74392781 від 25.03.2024, винесену заступником начальника Управління начальника відділу, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Калинчуком С.І. При цьому судом першої інстанції вказано, що подана позивачем 24.04.2024 фактично є новим позовом з новими позовними вимогами, адже оскаржуються інші постанови і дії та наведені інші, ніж у позовній заяві, підстави. Більш того, не можна вважати, що її подано на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2024, оскільки в останній позивачу не пропонувалось доповнювати, змінювати тощо позовні вимоги. Також зауважено, що в "заяві про уточнення позовних вимог" позивачем заявлено 5 вимог немайного характеру, які підлягають оплаті судовим збором, що позивачем зроблено не було. Проте подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог та не сплата судового збору не є підставою для повернення позову. Разом з тим слід зазначити, що надати оцінку правомірності заявлених позивачем вимог суд першої інстанції повинен був в ході розгляду справи, шляхом встановлення всіх дійсних обставин справи та в призмі тих доказів, які на думку позивача є достатніми для вирішення справи. Відповідно до частини 8 статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Судом першої інстанції зазначено, що вказана норма не передбачає, яке процесуальне рішення має прийняти суд у випадку подання нової позовної заяви до вже поданої з новими вимогами та підставами, відтак судом затосовано аналогію закону. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не піддає сумніву те, що певні підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, приймаючи до уваги формальні вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, та спосіб, у який вони були застосовані у цій справі, колегія суддів вважає, що повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України). Відтак, виявлені судом першої інстанції недоліки позовної заяви не перешкоджають суду розглянути справу по суті, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції формальним підходом до застосування ст.ст.160, 161 КАС України, та в подальшому поверненням позовної заяви, з урахування приписів ст.169 цього Кодексу. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановлянням нової постанови про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Погребищенської міської ради задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.