Постанова 4855 № 320/29844/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/29844/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Кузьмишиної О.М., Чаку Є.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, прийнятого у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100380/2023/000099/2 від 20.03.2023. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вказує, що за митною декларацією АСУР були сформовані наступні митні формальності: 103-1 перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби; 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товарів. За результатами застосування системи управління ризиками згідно вимог частини 1 статті 320 Митного Кодексу України та відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476, при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів здійснювались, окрім інших, у тому числі такі заходи: перевірка числового значення заявленої митної вартості; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної у митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірка наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу. Відповідач вказує, що на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема наступні. В інвойсі від 25.01.2023 № КРІ/786/10580/1/2023 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. В наданому до митного оформлення ТУ (технічні умови, factory certetificate) від 25.01.2023 не зазначено, що товар є стоковим. Однак, відповідно до поданих до митного оформлення документів відсутні дані щодо встановлення його сортності, що в свою чергу впливає на ціну товару. Відповідно п. 4 додаткової угоди від 24.01.2023 № КРІ/786/1112/19/127/1 зовнішньоекономічного контракту від 17.09.2019 № КРІ/786/1112/19 передбачено оплату за товар 100%. При цьому не передбачено, яким чином здійснюється початок строку оплати за товар. В інвойсі від 25.01.2023 № КРІ/786/10580/1/2023 умови та термін оплати за товар не визначені, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару відсутні. За умовами терміну СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, включення до вартості товару такої складової як «навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України», але п. 3.1 зовнішньоекономічного договору від 17.09.2019 № КРІ/786/1112/19 зазначено, що ввартість товару включає: вартість товару, пакування, маркування, доставку. В той же час, відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митноївартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Таким чином, відсутні відомості щодо включення складових митної вартості, а саме очищенню товару для експорту, вартості навантаження, вивантаження та обробки товарів до ціни товару та не додані до митної вартості та відповідно до декларації митної вартості. Надані висновки ДЗІ від 18.01.2023 № 113/31, від 11.01.2022 № 113/24 стосуються інших партій товарів (у висновку відсутні посилання на комерційні документи, що стосуються даної партії товару), що не дає можливості ідентифікувати їх з даною партією товарів, тому не можуть однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наводяться, та носять виключно інформаційний характер. Відтак, відповідач прийшов до висновку, що з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Відповідач вважає, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 Митного Кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Крім того, на запит митного органу, для підтвердження заявленої митної вартості не надано документів у повному обсязі, як передбачено електронним повідомленням. Відповідач зазначає, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо прийняти наступне: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відтак, у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих документів під час митного оформлення товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Щодо визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідач зазначає наступне. Відповідно до статті 59 Митного Кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положенням статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. Проте як вбачається, то кількість товару, що завозилася ТОВ «Віта-Текс» та кількістю товару, що зазначена у митних деклараціях, як джерело інформації - відрізняється. Тобто вбачається, що вже не можливо використати 2а метод, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів. Щодо визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних товарів відповідач зазначає наступне. Під подібним (аналогічним) у розуміння статті 60 Митного Кодексу України є товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Однак, у митного органу відсутня інформація щодо якості товару, що завозилося ТОВ «Віта- Текс» та така інформація не подавалася до Київської митниці. Також, у митного органу відсутня інформація щодо репутації товарів на ринку, що завозилася ТОВ «Віта-Текс», та така інформація не подавалася до митного органу. Щоб визначити митну вартість товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - товар має містити повну відповідність ( у сукупності), що зазначена у статті 60 Митного Кодексу Україна, а не щось одне (відокремлено). Тобто вбачається, що вже не можливо використати 2б метод, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, а саме різняться фізичні характеристики, відсутня інформація щодо якості та репутації на ринку (дана інформація не подавалася до митного органу), відрізняються виробники товарів та торгівельна марка. Щодо визначення митної вартості товарів на основі віднімання вартості відповідач зазначає наступне. У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продається в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товарами продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до спливу 90 - денного строку. Щодо визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості відповідач зазначає наступне. Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюється, або від його імені інформація про їх вартість, яка складається зі сум: Вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів; Обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; Загальних витрат при продажі в Україні з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів. Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Отже, відповідач вказує, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо. У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного Кодексу України. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 31.01.2023 № 23UА500020001407U3 (вартість згідно джерело інформації - 5,86 дол. США/кг). Відповідач вказує, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. 19.06.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржуване рішення. На думку позивача відповідач помилково стверджує в апеляційній скарзі, що підставою для винесення оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів було те, що ТОВ «Віта-Текс» не надало до митного оформлення спірного товару транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення товару, та не підтвердив вартість витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язаних із його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, та витрат щодо проходження експортних митних процедур. Позивач звертає увагу, що відповідно до пункту 2.1 Додатку № КРІ/786/І 112/19/127/1 від 24.01.2023 до Договору купівлі-продажу № КР1/786/1112/19 від 17.09.2019 та Інвойса № КРІ/786/10580/1/2023 від 25.01.2023, виставленого Продавцем, спірний товар постачався змішаним транспортом на умовах СРТ м. Київ, Україна (відповідно до Incoterms 2010), а саме: морським транспортом до порту м. Гданська, Республіки Польщі з подальшою доставкою товару автомобільним транспортом до м. Києва. Відтак, вартість втрат, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, витрат, понесених на навантаження, вивантаження та обробку товару, пов`язаних із його транспортуванням до місця ввезення на митній території України, вартість витрат щодо проходження експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягали сплаті при експорті товару, па умовах поставки СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010) були включені до ціни товару та буди понесені продавцем, а не позивачем, оскільки саме на продавця покладений обов`язок щодо забезпечення транспортування товару, його навантаження, вивантаження та обробки, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, щодо сплати необхідних зборів при здійсненні експортних митних процедур, а відтак позивач не повинен був додатково надавати митному органу документи, які підтверджують такі витрати, адже вони були включені до ціни товару та не підлягали додатковому виокремленню та включенню до митної вартості товару. На думку позивача, відповідач помилково в апеляційній скарзі стверджує, що ТОВ «Віта-Текс» документально не підтверджено, що спірний товар є стоковим. Оскільки, в Додатку до Договору та в Інвойсі, виставленому продавцем, та який є первинним документом бухгалтерського обліку, продавець та позивач чітко та однозначно узгодили, що спірний товар є стоковим. Більше того, аналогічне підтвердження міститься і в Пакувальному листі Продавця б/н від 25.01.2023 до Інвойса, наданому позивачем відповідачу разом із Митною декларацією ІМ40ДН №23UА100380603675U1 від 20.0.32023 та в якому чітко та однозначно вказано, що спірний товар є стоковим. Що стосується твердження відповідача про те, що позивач документально не підтвердив сортність спірного товару, то позивач вказує, що товар, який постачався, не було класифіковано продавцем на його сортність, а приналежність товару до певного сорту, на думку позивача, не впливає та не може вплинути на розмір митної вартості товару. Позивач вважає, що відповідач протиправно виніс оскаржуване Рішення про коригування, так як в Інвойсі не визначені умови та термін оплати за товар, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відсутні. Так, поза увагою відповідача залишився той факт, що Інвойс містить посилання на Додаток, відповідно до пункту 4 якого передбачено наступні умови оплати за спірний товар: «Оплата здійснюється ТОВ «Віта-Текс» шляхом сплати 100% (сто відсотків) вартості товару до 30.04.2023 включно. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов`язані з банківським переказом за поставку товару, несе ТОВ «Віта-Текс». При цьому при поданні відповіді на запит відповідача для підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ «Віта-Текс» у своєму Листі № 2003/23-04 під 20.03.2023 повідомив митному органу, що Інвойс станом на день підписання зазначеного вище листа був неоплаченим, що й пояснює чому ТОВ «Віта-Текс» не надало банківських платіжних документів, а саме: в силу відсутності таких станом на день митного оформлення спірного товару позивача та станом на день підписання вказаного листа. На думку позивача, відповідач помилково виніс Рішення про коригування, так як ТОВ «Віта-Текс» не надало у відповідь на його запит платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації (видаткових накладних, калькуляції тощо), копії митної декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 Митного Кодексу України, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, що стосуються товару (з обов`язковим відображенням / документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну). Так, законодавець ставить обов`язок декларанта надати митному органу виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировими у пряму залежність від наявності таких документів у декларанта. Таким чином, так як у ТОВ «Віта-Текс», як на дату надання Листа № 2003/23-04 під 20.03.2023, на день підписання позовної заяви, так і станом на день підписання цього відзиву на апеляційну скаргу відсутні будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, крім того Прайс- листа Продавця б/н під 25.01.2023, який було надано відповідачу разом із Митною декларацією, копія митної декларації країни відправлення, яка є власністю продавця та який не зобов`язаний надавати такий документ позивачу, та будь-які висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, то недодання позивачем митному органу таких документів, на його думку, не може слугувати підставою для прийняття митним органом оскаржуваного Рішення про коригування. Що стосується твердження відповідача про те, що до митного оформлення разом із Митною декларацією було надано експертні висновки, які не стосуються оцінюваної партії товару, то позивач зазначає, що він у своєму Листі № 2003/23-04 від 20.03.2023 повідомив відповідачу, що ним до митного оформлення спірного товару в довідкових цілях було надано останньому фотокопії Експертних висновків № 113/24 від 11.01.2022 та № 113/31 від 18.01.2023, виданих Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», які стосуються інших (аналогічних) товарів, придбаних ТОВ «Віта-Текс» за Договором у Продавця. Що ж стосується недодання Позивачем відповідачу у відповідь на його відповідний запит виписки з бухгалтерської документації, платіжних та бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, то позивач вказує, що у своєму Листі № 2003/23-04 від 20.03.2023 повідомляв митному органу, що в нього були відсутні станом на день підписання такого листа виписка з бухгалтерської документації та будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, пов`язані з поставкою спірного товару, адже сам товар не брався на бухгалтерській облік ТОВ «Віта-Текс», так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача, був невипущений у вільний обіг та був неоплачений. Також, позивач у своєму Листі № 2003/23-04 від 20.03.2023 повідомляв відповідачу про відсутність у нього калькуляції, витребуваної в запиті митного органу, адже такий документ не надався йому Продавцем. Відтак, зазначений аргумент відповідача, на переконання позивача, не може бути підставою для винесення Рішення про коригування, так як недодання ним митному органу таких документів не може слугувати підставою для прийняття останнім оскаржуваного Рішення про коригування. На думку позивача, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення порушив приписи Митного Кодексу України та неправильно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів. Оскільки, відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Натомість, відповідач у графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування лише зазначив номер та дату митної декларації, використаної ним як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірних товарів. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Як підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (місцезнаходження: 03194, м. Київ, бульв. Кольцова, буд. 17В, ідентифікаційний код 34483946) зареєстроване в якості юридичної особи 15.08.2006, номер запису 1 072 102 0000 007898 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 17.09.2019 між Kausar Processing Industries (Pvt) Ltd., компанією, зареєстрованою в Ісламській Республіці Пакистані, (далі продавець), та ТОВ "Віта-Текс" був укладений договір купівлі-продажу № KPI/786/1112/19 (далі договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні вироби виробництва Ісламської Республіки Пакистану, а також інших країн. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 договору продавець і ТОВ "Віта-Текс" погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено договором. Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR м. Одеса, Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Оплата за товар здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. 29.12.2022 продавець та ТОВ "Віта-Текс" уклали додаткову угоду № 5 до договору, якою, зокрема продовжили строк дії договору до 31.12.2024. 24.01.2023 продавець та ТОВ "Віта-Текс" уклали додаток № KPI/786/1112/19/127/1 до договору (далі додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець зобов`язався поставити ТОВ "Віта-Текс", а ТОВ "Віта-Текс" прийняти наступну тканину виробництва Ісламської Республіки Пакистану (далі товар): тканина пофарбована полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х68, завширшки 220 см, у кількості 3 967,5 кг, 15 372 погонні метри, за ціною 3,05 долари США за 1 кг. Загальна вартість товару згідно з пунктами 1, 2.1, 2.2 та 3.1 додатку та інвойсом № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023 склала 12 100,88 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010) змішаним транспортом. Вантажовідправником товару є продавець. Відповідно до пункту 4 додатку оплата за товар здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості товару до 30.04.2023 включно. 20.03.2023 позивачем до Київської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ № 23UA100380603675U1, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за інвойсом № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023, митна вартість якого склала 12 100,88 доларів США й була визначена позивачем із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту). Поставка товару відбувалася на умовах CPT м. Київ, Україна. На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 25.01.2023; (0380) рахунок-фактура (інвойс) № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023; (0730) автотранспортна накладна № 2302024/2 від 16.03.2023; (3014) прайс-лист продавця б/н від 25.01.2023; (4103) додаток; (4103) додаткова угода № 2 від 29.01.2020 до договору; (4104) договір; (9000) технічні умови продавця б/н від 25.01.2023. Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ № 23UA100380603675U1 від 20.03.2023 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією, встановлено, що надані відповідно до статті 53 Митного Кодексу України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Посилаючись на положення статті 53 Митного Кодексу України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію тощо); копію митної декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 Митного Кодексу України; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, що стосуються даної партії товару (з обов`язковим відображенням / документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; інші наявні в позивача документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару. На вказаний запит 20.03.2024 позивач надав додаткову інформацію разом із супровідним листом № 2003/23-04. 20.03.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2023/000099/2, згідно з яким митний орган, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару № 1 в митній декларації ІМ40ДЕ № 23UA100380603675U1 від 20.03.2023 скоригував із 12 100,88 доларів США до рівня 23 250,15 доларів США. Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією ІМ40ДЕ № 23UA100380603675U1 від 20.03.2023, ним встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зазначив, що в інвойсі № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим у період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що, в свою чергу, впливає на ціну товару. У наданому до митного оформлення ТУ (технічні умови, factory certificate) від 25.01.2023 не зазначено, що товар є стоковим. Отже, відповідно до поданих до митного оформлення документів відсутні дані щодо встановлення його сортності, що, в свою чергу, впливає на ціну товару. Відповідно до пункту 4 додатку передбачено оплату за товар 100%. При цьому не передбачено яким чином здійснюється початок строку оплати за товар. В інвойсі № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023 умови та термін оплати за товар не визначені, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відсутні. За умовами терміну CРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, включення до вартості товару такої складової як "навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України", але в пункті 3.1 договору зазначено, що вартість товару включає: вартість товару, пакування, маркування, доставку. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного Кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Таким чином, відсутні відомості щодо включення складових митної вартості, а саме очищенню товару для експорту, вартості навантаження, вивантаження та обробки товарів до ціни товару та не додані до митної вартості та відповідно до декларації митної вартості. Надані висновки ДЗІ № 113/31 від 18.01.2023, № 113/24 від 11.01.2022 стосуються інших партій товарів (у висновку відсутні посилання на комерційні документи, що стосуються даної партії товару), що не дає можливості ідентифікувати їх із даною партією товарів, тому не можуть однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в них наводяться, та носять виключно інформаційний характер. У зв`язку з цим, декларанту відповідно до статті 53 Митного Кодексу України запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. За результатом опрацювання запиту митниці декларант не надав документи, викладені в електронному повідомленні (лист № 2003/23-04 від 20.03.2023). Відтак, прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/000268 від 20.03.2023. З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною 7 статті 55 та частиною 2 статті 263 Митного Кодексу України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ № 23UA100380603792U0 від 20.03.2023 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 81 542,64 грн. Вважаючи протиправним рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000099/2 від 20.03.2023 ТОВ «ВІТА-ТЕКС» звернулося до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. За приписами ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. На виконання ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Частина 1 ст. 257 МК України встановлює, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Частина 7 ст. 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта). Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України). Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно із ч. 2 ст. VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Керуючись ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин 2, 4-6 ст. 54, ст. 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. За правилом, визначеним п. 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, у випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу. Як зазначалося вище, ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що додаткові документи (за наявності) подаються декларантом протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги органу доходів і зборів. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Колегія суддів зазначає, що законодавцем встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, який міститься, як зазначалося вище, в ч. 2 ст. 53 МК України. Щодо доводів відповідача, що позивач не підтвердив включення вартості митного очищенню товару для експорту, витрат на навантаження, вивантаження та обробки товару, його транспортування до митної вартості товару, слід зазначити наступне. Відповідно до пункту 2.1 додатку до Договору, продавець зобов`язався відвантажити товар ТОВ «Віта-Текс» змішаним транспортом на умовах поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010). У відповідності до пункту 3.2 додатку до Договору ціна товару з урахуванням умов його поставки (CPT м. Київ, Україна) включає в себе вартість товару, його пакування, маркування та доставку. Так, умови поставки CPT згідно з Incoterms 2010 передбачають те, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям. Продавець зобов`язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, а за наявності декількох перевізників першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду. Продавець також зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення. В обов`язки продавця також включена сплата витрат щодо експортних митних процедур, а також усіх мит, податків та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця. Отже, як вірно зауважує суд першої інстанції та позивач, за умовами поставки CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010) саме на продавця, а не на позивача покладались обов`язки щодо сплати й забезпечення транспортування товару до м. Києва, Україна, митного очищення товару позивача та витрат, пов`язаних із навантаженням, вивантаженням та обробкою товару при його транспортуванні до м. Києва, Україна. Щодо доводів відповідача, що позивач не надав до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, так як матеріалами справи підтверджується, що останній надав митному органу копію міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 2302024/2 від 16.03.2023, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у спірному випадку надання транспортних (перевізних) документів не впливає на рівень митної вартості товару, так як такий товар постачався на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010), а тому витрати на його транспортування вже були включені до ціни товару. Крім того, спірний товар переміщувався через митний кордон України не в контейнері на вантажному автомобілі, а в самому вантажному автомобілі, що підтверджується наявною в матеріалах справи автотранспортною накладною і графами 19, 25 та 26 митної декларації ІМ40ДЕ № 23UA100380603675U1 від 20.03.2023 За приписами п. 1 ч. 1 ст. 335 Митного Кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: при перевезенні автомобільним транспортом: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів. Як встановлено вище, в матеріалах справи наявні копії інвойса № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023 та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 2302024/2 від 16.03.2023, які містять відмітки Волинської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України. Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач безпідставно скоригував заявлену позивачем митну вартість товару, так як позивач не підтвердив включення вартості митного очищенню товару для експорту, витрат на навантаження, вивантаження та обробки товару, його транспортування до митної вартості товару, адже такі витрати вже були включені до ціни товару та були понесені продавцем, а не позивачем. Як встановлено вище, позивач надавав при митному оформленні: додаткову угоду №5 від 29.12.2022 до договору, додаток, у пункті 3.1 якого є посилання на інвойс, та сам інвойс № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023, зі змісту яких вбачається, що товар постачався продавцем позивачу на умовах CPT м. Київ, Україна, а сама вартість товару в розмірі 12 100,88 доларів США відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в графах 20, 22 та 42 митної декларації IM40ДЕ № 23UA100380603675U1 від 20.03.2023. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є безпідставним твердження відповідача про неможливість визначення чи здійснювалася оплата за спірний товар, яка б підтверджувалася банківськими платіжними документами, так як інвойс № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023 містить посилання на додаток, у пункті 4 якого визначені умови оплати за спірний товар - до 30.04.2023 включно. При цьому позивач у листі № 2003/23-04 від 20.03.2023 повідомив відповідачу, що інвойс №KPI/786/10580/1/2023 від 20.03.2023 був неоплаченим, що й пояснює чому позивач не надав банківські платіжні документи про оплату товару під час його митного оформлення. Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не доведено приналежності товару до стокового, слід зазначити наступне. Як встановлено вище, у додатку до Договору чітко визначилися, що товар є стоковим. Аналогічні дані містять інвойс №KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023, виставлений продавцем, та пакувальний лист продавця б/н від 25.01.2023. Як вірно вказує суд першої інстанції, в компетенцію митного органу не входить перевірка правильності визначення постачальником / продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до "стокового" товару. Митний орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості й має право вимагати додаткові документи на підтвердження митної вартості лише у випадку, якщо подані декларантом документи, що підтверджують заявлену митну вартість, перелік яких визначений частиною 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, митний орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певних товарних позицій на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" № 428 від 21.05.2012. До того ж, в розділі XI (групи 50-63) "Текстильні матеріали та текстильні вироби" УКТ ЗЕД відсутня така кваліфікуюча ознака товару як "сток", "стоковий товар", що могло б вплинути на ставки мита на такий товар у залежності від правильності його класифікації. Не містять також жодних роз`яснень щодо понять "сток", "стоковий товар" і Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом Державної митної служби України №256 від 14.07.2020, а також МК України. Разом із тим, приналежність товару до стокового підтверджується додатком, інвойсом № KPI/786/10580/1/2023 від 25.01.2023, пакувальним листом продавця б/н від 25.01.2023. Щодо твердження відповідача про те, що підставою для проведеного коригування стало те, що позивач не надав витребовувані відповідачем платіжні та/або бухгалтерські документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення й висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці документи носять інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини 3 статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта. Крім того, в листі позивача № 2003/23-04 від 20.03.2023 він повідомив відповідачу про відсутність у нього платіжних та/або бухгалтерських документів, адже товар знаходився в зоні митного контролю відповідача, не був випущеним у вільний обіг та не був оплаченим. Також, було повідомлено про відсутність у позивача калькуляції виробника спірного товару, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, крім раніше наданого до митного оформлення прайс-листа продавця, копії митної декларації країни відправлення й висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Відтак, як вірно вказує суд першої інстанції, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах. До того, ж Київська митниця в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2023/000099/2 від 20.03.2023 лише зазначила номер та дату митної декларації, використаної нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості товару, при цьому відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Як наслідок, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100380/2023/000099/2 від 20.03.2023, а відтак, його протиправність та наявність підстав для скасування вказаного рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права та прийшов до вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; п. 29). Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.М. Кузьмишина Є.В. Чаку