Постанова 4855 № 320/4131/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4131/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року, прийнятого порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Будпостач" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство "Будпостач" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці про визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці від 29.08.2022 № UA100060/2022/000012/2 про коригування митної вартості товарів. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 320/4131/23 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вказує, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 25.08.2022 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: у рахунку-фактурі від 23.06.2021 № 5653153993 на оплату транспортних витрат на суму 157 005,12 доларів США вказано: підлягає оплаті до 24.07.2022, а платіжне доручення № 8086 на вказану суму датоване 25.07.2022, тобто пізніше ніж вказаному документі. Відповідно до наданого інвойсу від 15.12.2021 № Н210914008 передбачено передоплату. Оплата здійснена раніше від інвойсу відповідно до платіжного доручення від 07.10.2021 №

80. В платіжних дорученнях відсутня інформація про посилання на рахунок фактуру; в митній декларації зазначено договори на перевезення, які не були надані. Тобто дані зазначені в митній декларації перевірити неможливо, а надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 Митного Кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст. 53, ст. 54, ст. 57 Митного Кодексу України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Втім, додаткові документи, надані декларантом, не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, зокрема, надана комерційна пропозиція не є прайс-листом, оскільки містить суб`єктивну направленість, встановлену відповідно до контракту та не спрямована на необмежене коло покупців. При цьому додаткові документи надано не в повному обсязі. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються визнати неможливо. Відповідач зазначає, що посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного Кодексу України. Жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 Митного Кодексу України від декларанта не надходило. Відповідач вказує, що за результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до статей 59, 60 Митного Кодексу України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами статей 62, 63 Митного Кодексу України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 Митного Кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Крім того, 29.08.2022 декларантом подано заяву б/н про відмову надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач зазначає, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 митна декларація від 20.07.2022 № UА408020/2022/025444 (вартість товару згідно джерела інформації - 2,77 дол. США/кг)/ На думку відповідача, судом першої інстанції не було враховано та досліджено те, що подані декларантом документи не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, оскільки декларант не надав всіх документів для підтвердження митної вартості, а додатково наданий лист не усуває виявлені розбіжності. З урахування викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем. 25.01.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. На думку позивача, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу. Тому в даному випадку відповідач помилково прийшов до висновку про неможливість на основі поданих документів підтвердити складові частини митної вартості. Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Матеріалами справи підтверджено, що 28.09.2018 між ТОВ «Будпостач» та компанією SHANGQIU HONEST TOOLS CO., LTD (Китай) було укладено контракт № 1104, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує ручний інструмент у кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту. 24.02.2020, попередньо, для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ "Мерск Україна ЛТД" договір транспортного експедирування № UA00072711. 14.09.2021 продавець надав ТОВ «Будпостач» комерційну пропозицію та прайс лист щодо ціни імпортованих товарів. 07.10.2021 на підставі контракту № 1104 позивач платіжним дорученням № 80 перерахував продавцю кошти за товар в розмірі 15 490,92 доларів США, а 06.12.2021 платіжним дорученням № 331 - в розмірі 36 145,48 доларів США, всього на загальну суму 51 636,4 доларів США. 15.12.2021 продавець виписав позивачу комерційний інвойс № H210914008 на суму 51 636,4 доларів США на умовах передоплати 30% та перед відвантаженням 70% на підставі контракту, а також пакувальний аркуш до цього інвойсу та на товари, що вказані в інвойсі, була виписана декларація про походження товару № H210914008. 25.01.2022 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація № 230120220012514763 за ціною 51 636,4 доларів США. 14.02.2022 також для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) договір № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів. 11.05.2022 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № 214804536. 23.06.2022 експедитор виписав позивачу для оплати рахунок № 5653153993, а 01.07.2022 виписав довідку про транспортні витрати № 14 по доставці товарів від порту LIANYUNGANG в Китаї до порту Гданськ в Польщі та до пункту пропуску Мостиська - Перемишль на митному кордоні в Україні. 25.07.2022 позивач платіжним дорученням № 8036 оплатив експедитору витрати на перевезення товарів у сумі 157 005,12 грн. Відповідно до накладної УМВС від 20.07.2022 № 215102478-6 товари залізничним транспортом були доставлені до Київської митниці. 25.08.2022 позивач подав до відповідача митну декларацію № UA100060/2022/147132 для митного оформлення товарів та випуску у вільний обіг, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації вказав ціну 51 636,4 доларів США. Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № UA100060/2022/147132 декларант додав наступні документи, які вказані у графі 44 митної декларації та у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні № UA100060/2022/000405, виписаної відповідачем, а саме: контракт від 28.09.2018 № 1104 між ТОВ «Будпостач» та компанією SHANGQIU HONEST TOOLS CO., LTD (Китай) з додатками; прайс лист компанії SHANGQIU HONEST TOOLS CO., LTD від 14.09.2021; платіжні документи про оплату товару від 07.10.2021 № 80 та від 06.12.2021 № 331; комерційний інвойс від 15.12.2021 № H210914008; пакувальний лист до комерційного інвойсу від 15.12.2021 № H210914008; декларацію про походження товару від 15.12.2021 № H210914008; митну декларацію Китаю від 25.01.2022 № 230120220012514763; коносамент від 11.05.2022 № 214804536; договір від 14.02.2022 № UA00072649 про перевезення товарів між позивачем та компанією Maersk A/S (Данія); договір транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 між ТОВ «Будпостач» і ТОВ "Мерск Україна ЛТД"; інвойси від 23.06.2022 № 5653153991, № 5653153991, № 5653153992 та від 30.06.2022 № 5653155138 для оплати ТОВ «Будпостач» витрат за перевезення товарів; довідку про транспортні витрати від 01.07.2022 № 14; залізничну накладну УМВС від 20.07.2022 № 215102478-6; лист до митниці від 07.07.2022 про оплату товарів та відсутність страхування. 25.08.2022 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення № 22258, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 25.08.2022 у відповідь на електронне повідомлення № 22258 декларант направив до відповідача комерційну пропозицію продавця від 14.09.2021. 29.08.2022 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2022/000012/2, яким визначила митну вартість імпортованих ТОВ «Будпостач» товарів - леза до ножів - за резервним методом на рівні 2,77 доларів США/кг та виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні № UA100060/2022/000405. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За визначенням, що міститься у ст. 49 Митного Кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За приписами ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. На виконання частин 1, 2, 4, 8, 9 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. За приписами частин 1-4 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Відповідно до частин 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс. Частина 12 ст. 264 МК України встановлює, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів. За приписами частин 1, 7, 8, 9 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до частин 5-8 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. За приписами пунктів 6 та 7 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару. Як підтверджено матеріалами справи, 25.08.2022 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення № 22258, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У даному повідомленні також вказано, що документи, які подані декларанотом для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально). Зокрема у рахунку-фактурі від 23.06.2021 № 5653153993 на оплату транспортних витрат на суму 157005,12 доларів США вказано: підлягає оплаті до 24.07.2022, а платіжне доручення на вказану суму № 8086 датоване 25.07.2022 тобто пізніше ніж вказаному документі. Колегія суддів погоджується з зауваженням суду першої інстанції, що відповідач у вказаному повідомленні не навів жодних підстав для витребування додаткових документів, жодних доказів того, що надані ТОВ «Будпостач» документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У рішенні про коригування митної вартості від 29.08.2022 вказано, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: у рахунку-фактурі від 23.06.2021 № 5653153993 на оплату транспортних витрат на суму 157005,12 доларів США вказано: підлягає оплаті до 24.07.2022, а платіжне доручення на вказану суму № 8086 датоване 25.07.2022 тобто пізніше ніж вказаному документі. Відповідно до наданого інвойсцвід 15.12.2021 № Н210914008 передбачено предоплату. Оплата здійснена раніше від інвойсу відповідно до платіжного доручення від 07.10.2021 №

80. В платіжних дорученнях відсутня інформаціяпро посилання на рахунок фактуру; в митній декларації зазначено договори на перевезення, але вони не надані. Щодо твердження відповідача про те, що у рахунку-фактурі від 23.06.2021 № 5653153993 на оплату транспортних витрат на суму 157 005,12 доларів США вказано: підлягає оплаті до 24.07.2022, а платіжне доручення на вказану суму № 8086 датоване 25.07.2022 тобто пізніше ніж вказаному документі, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що таке посилання відповідача є необґрунтованим. Оскільки Рахунок-фактура № 5653153993 містить строк оплати до 24.07.2022 (неділя). Відповідно до п. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Як вірно вказав суд першої інстанції, оскільки, 24.07.2022 був вихідний день, то останнім днем строку оплати був перший після нього робочий день - 25.07.2022. як підтверджено матеріалми справи, 25.07.2022 платіжним дорученням № 8026 ТОВ «Будпостач» оплатив транспортні послуги за рахунком № 5653153993. Тобто оплата проведена у строк, зазначений в рахунку-фактурі. Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що сам факт оплати транспортних послуг в інший день, не свідчить що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Щодо твердження відповідача, що: «відповідно до наданого інвойсу від 15.12.2021 № H210914008 передбачено передоплату. Оплата здійснена раніше від інвойсу відповідно до платіжного доручення від 07.10.2021 №

80. В платіжних дорученнях відсутня інформація про посилання на рахунок фактуру», то, як підтверджено матеріалами справи, оплата товарів була здійснена на підставі контракту № 1104 платіжним дорученням від 07.10.2021 № 80 у розмірі 15 490,92 доларів США, а 06.12.2021 платіжним дорученням № 331 - в розмірі 36 145,48 доларів США, всього на загальну суму 51 636,4 доларів США, що співпадає з ціною, зазначеною у комерційному інвойсі від 15.12.2021 № H210914008. Крім того, здійснена оплата відповідає умовам оплати товарів, що вказана комерційному інвойсі: передоплата 30% та перед відвантаженням 70%. Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність у платіжних дорученнях інформації про посилання на рахунок фактуру не свідчить, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Щодо твердження відповідача про те, що "в митній декларації зазначено договори на перевезення але вони не надані тобто дані зазначені в митній декларації перевірити неможливо", то як підтверджено матеріалами справи, договори про перевезення були надані митному органу. Так, у виписаній митним органом картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні № UA100060/2022/000405 зазначені надані документи, що перевірялися: договір (контракт) про перевезення № UA00072649 від 14.02.2022, договір (контракт) про перевезення № UA00072711 від 24.02.2020. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що рішення від 29.08.2022 про №UA100060/2022/000012/2 прийняті відповідачем із порушенням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме: не обґрунтовано, не добросовісно, не пропорційно. Колегія суддів приходить до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів та унеможливлюють визначення такої митної вартості за Методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (1 метод). В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар. Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що, як підтверджено матеріалми справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту (за основним методом). Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на визначену ним ціну товару. Тому в даному випадку відповідач помилково прийшов до висновку про неможливість на основі поданих документів підтвердити складові частини митної вартості. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов А.Б. Парінов