Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/666/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 червня 2024 р. Справа № 480/666/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 (суддя Прилипчук О.А.; м. Суми) по справі № 480/666/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі також - відповідач-1, ГУПФУ в Херсонській області), в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №184250010748 від 16.01.2024р., про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити позивачці пенсію на пільгових умовах (список №1) зі зменшенням пенсійного віку, з дня подання заяви 10 січня 2024 року, відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснити нарахування та виплату призначеної пенсії. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (надалі також - ГУПФУ в Сумській області, відповідач-2). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №184250010748 від 16.01.2024р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6; адреса для листування: 73027, м. Херсон, вул. Комкова, 76-А, код ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.01.2024 з урахуванням висновків суду. В задоволенні інших позовних вимог-відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6; адреса для листування: 73027, м. Херсон, вул. Комкова, 76-А, код ЄДРПОУ 21295057) судовий збір в сумі 1211,20 грн. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 по справі №480/666/24та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на правомірність прийнятого ним рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2. ст.114 Закону №1058, у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку 50 років, та відсутності необхідного пільгового стажу на дату звернення за пенсією за Списком №1. Вказує, що ОСОБА_1 не дотримано вимогу щодо наявності пільгового стажу за Списком №1, що має становити 7 років 6 місяців (наявний пільговий стаж 6 років 8 місяців 18 днів). При цьому до пільгового стажу за Списком №1 зараховано всі періоди визначені у наданих позивачем довідках та між сторонами спору щодо пільгового стажу ОСОБА_1 немає. Вважає помилковими посилання суду першої інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 справа № 5/2018(746/15), оскільки за змістом вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти а статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - не менше 15 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. - жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що станом на 01.04.2015 пільговий стаж у позивачки становить 0 років 9 місяців 17 днів, тому норма статті 13 Закону №1788 в редакції до внесення змін Законом №213 не може бути застосована до ОСОБА_1 . Позивач не реалізувала своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав. Судом встановлено, що 10.01.2024 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058 (а.с. 7). 16.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення №184250010748 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону №1058, у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку 50 років, та відсутності на дату звернення пільгового стажу за Списком №1 - 7 років 6 місяців (а.с. 8). Також у рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 25 років 11 місяців 17 дні, при цьому, з урахуванням стажу за Списком №1 - (6 років), страховий стаж становить - 31 рік 11 місяців 17 днів. Дата народження - 03.08.1975. Вік заявниці - 48 років 5 місяців 7 днів. Пільговий стаж за списком № 1 становить 6 років 8 місяців 18 днів. До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно довідок, виданих Державним підприємством "Шосткинський завод "Імпульс" від 26.12.2023 № 515, №

516. В довідці № 515 зазначено, що позивачка займала посаду Складальника виробів капсульного виробництва № 5, складальник виробів капсульного виробництва (спеціальні хімічні виробництва) виробництва №5 з 18.06.2014 по 03.04.2020 передбачену Списком №, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461- 04 роки 04 місяці 22 дні. В довідці № 516 на посаді Пресувальник (спеціальні хімічні виробництва) виробництва №5 з 01.05.2020 по 30.09.2023 передбачену Списком №1, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 - 02 роки 03 місяці 25 днів. До пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди роботи з 18.06.2014 по 09.11.2018, з 01.05.2020 по 23.10.2020, з 01.01.2021 по 06.10.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.05.2022 по 01.05.2022, з 03.05.2022 по 08.05.2022, з 23.05.2022 по 04.10.2022, з 01.02.2023 по 07.08.2023 відповідно до відпрацьованих робочих днів, у відпустках без збереження заробітної плати не перебувала. За результатами звірки даних записів трудової книжки НОМЕР_2 від 05.03.1995 за записами: №7-№8 період роботи з 01.01.2000 по 01.04.2002, №9-№10 період роботи з 02.04.2002 по 30.09.2002 по ФОП ОСОБА_2 стаж не зараховано, оскільки відсутня інформація в відомостях персоніфікованого обліку. Відомості про роботу за записом трудової книжки доцільно підтвердити результатами перевірки відповідності даним первинним документам. Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду з цим позовом. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до категорії осіб, на яких поширюється дія Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, і відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-ХІІ після 23.01.2020 (набрання чинності Рішення КСУ № 1-р/2020) належать особи, які працювали до 01.04.2015, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до 01.04.2015, та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до Пенсійного фонду за призначенням пенсії. Таким чином, враховуючи, що позивачка на час звернення (10.01.2024) із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж роботи більше 15 років, в тому числі за Списком №1 - 6 років 8 місяць 18 днів, що підтверджується даними трудової книжки, суд першої інстанції дійшов висновку, що вона має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання ГУПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке. Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-IV). Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ (далі - Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років. Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку. Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній після внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. Отже, Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років. Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, яким Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV доповнено розділом XIV-І "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян". Згідно з частиною 1 статті 114 Розділу XIV-І Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до частини 2 статті 114 Розділу XIV-VIII Закону №1058-IV (в редакції Закону №2148-VIII) на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Вказана норма є ідентичною за змістом пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції Закону №213-VIII щодо підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах. 23 січня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII. Так, пунктом 1 резолютивної частини вищевказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 3 резолютивної частини цього ж рішення передбачено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам». Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII. У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ). Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для жінок у 45 років, тоді як другий у 50 років. Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою в постанові від 3 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 (в якій сформовано правові висновки щодо застосування положень статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення після 23.01.2020): « Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV». Матеріали справи свідчать, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) складає 25 років 11 місяців 17 днів, в тому числі 6 років 8 місяць 18 днів пільгового стажу роботи по Списку №

1. За такого правового регулювання та встановлених обставин, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, із зменшенням віку передбаченого ст. 12 цього Закону. З огляду на викладене, рішення ГУПФУ в Херсонській області №184250010748 від 16.01.2024р., про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку, є протиправним. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 по справі № 480/666/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова