Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/9659/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2024 р. Справа № 440/9659/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/9659/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд: - визнання противоправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; - визнання противоправним та скасування рішення відділу перерахунків пенсій № 2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10 квітня 2023 року за № 101 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області нарахувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах починаючи з 15 вересня 2021 року, з дня подачі заяви. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу перерахунків пенсій № 2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10.04.2023 №

101. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22 липня 2021 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. Відповідач, не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 по справі № 440/9659/23 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що подані позивачкою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах документи не дають підстав для її призначення у зв`язку з недосягненням позивачкою відповідного віку. Вказує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення Закону № 1058 ІV, який діяв на момент звернення позивачки з заявою про призначення пенсії. Норми Закону № 1788 XII в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах до спірних правовідносин застосуванню не підлягають. Посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 15.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою встановленого зразка про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №

2. До заяви приєднала копії документів: диплома про навчання, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяву про спосіб виплати пенсії, паспорта, свідоцтва про шлюб, трудової книжки, довідки про заробітну плату, документи, які засвідчують особливий статус, докази на підтвердження наявності пільгового страхового стажу за Списком №

2. За наслідками розгляду заяви ГУ ПФ України в Полтавській області 23.08.2021 прийняло рішення № 91620139818 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на недосягнення заявником необхідного пенсійного віку для призначення такого виду пенсії. Не погодившись із цим рішенням, позивач оскаржила його до суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 у справі № 440/17353/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ГУ ПФ України в Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в Полтавській області № 91620139818 від 23.09.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язавши ГУ ПФ України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду. Після набрання рішенням суду законної сили відповідач здійснив повторний розгляд заяви ОСОБА_1 , за наслідками якого рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг ГУПФ від 28.10.2022 № 206 знову відмовлено у здійсненні перерахунку із переходом на інший вид пенсії - по віку за списком № 2 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого чинним законодавством. При цьому відповідач виходив з того, що на день звернення заявниці виповнилося 50 років, що суперечить пп. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 440/10093/22 визнано протиправним та скасовано рішення відділу перерахунків пенсій №2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.10.2022 №

206. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 15.09.2021 про призначення пенсії за віком за Списком № 2 з урахуванням висновків суду щодо наявності у неї такого права в силу пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення". В решті вимог - позов залишено без задоволення. Відповідач здійснив повторний розгляд заяви ОСОБА_1 , за наслідками якого рішенням відділу перерахунків пенсій №2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг ГУ ПФ України в Полтавській області від 10.04.2023 № 101 знову відмовлено у здійсненні перерахунку із переходом на інший вид пенсії - по віку за списком № 2 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого чинним законодавством. Встановлено, що на день звернення заявниці виповнилося 50 років. Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з позовом у цій справі. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що право позивачки на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення нею 50 років підтверджене судовими рішеннями у справах № 440/17353/21 та № 440/10093/22, а рішення відповідача від 10.04.2023 № 101, яким відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є необґрунтованим, прийнятим без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у відповідній частині - задоволенню. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суд першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є конституційним правом кожного громадянина України. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Ключовим питанням у цій справі є вимога позивачки щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788 ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі Закон № 1788 ХІІ) в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за № 213-VІІІ на підставі Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020. Згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Колегією суддів встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 у справі № 440/17353/21 визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ПФ України в Полтавській області № 91620139818 від 23.09.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язавши ГУ ПФ України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії. Також рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 440/10093/22 визнано протиправним та скасовано рішення відділу перерахунків пенсій №2 (смт. Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.10.2022 №

206. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 15.09.2021 про призначення пенсії за віком за Списком № 2 з урахуванням висновків суду щодо наявності у неї такого права в силу пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення". Вказані судові рішення набрали законної сили та за правилами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені таким рішенням суду, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Колегія суддів зауважує, що висновками та мотивами, якими керувався суд при ухваленні рішення, необхідно вважати положення мотивувальної та резолютивної частин рішення суду. Так, скасовуючи рішенням пенсійного органу № 91620139818 від 23.09.2021 та № 206 від 28.10.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суди виснували, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV. Тому суди вважали протиправною відмову пенсійного органу в призначенні позивачці, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 32 роки 10 місяців 26 днів, у тому числі на роботах за Списком № 2 - 19 років 10 місяців 26 днів, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV. Водночас, всупереч імперативному висновку суду щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, відповідач вказаних висновків суду не врахував, та за наслідками повторного розгляду заяви позивачки відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з аналогічних підстав відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з підстави відсутності необхідного страхового стажу. Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини. Положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури". Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Усталеним у судовій практиці є підхід, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду. В ході розгляду справи судом було встановлено, що позивачка 15.09.2021 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах». Відповідно до ст. 12 Закону № 1788 ХІІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення). Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII. У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ). Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для жінок у 50 років, тоді як другий у 55 років. Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою в постанові від 3 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 за подібних правовідносин: Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV. За такого правового регулювання та встановлених обставин, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, відмова відповідача в призначенні позивачу, яка на час звернення до відповідача досягла 50 років, за наявності необхідного стажу, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною. Вказаний висновок відповідає правовій позицій Верховного суду від 30.03.2023 р. у справі за № 300/1951/20. Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що на момент звернення вік заявниці становив 50 років, страховий стаж 32 роки 10 місяців 26 днів, пільговий стаж - 19 років 10 місяців 2 дні. Спору між сторонами про розмір страхового стажу та пільгового стажу немає, апеляційна скарга відповідача не містить доводів щодо відсутності у позивача необхідного стажу для призначення пенсії. Право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 при досягненні 50 років було підтверджений висновками Полтавського окружного адміністративного суду в рамках судових справ № 440/17353/21 та № 440/10093/22, рішення у яких набрали законної сили. Відтак, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, застосовуючи механізм захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із переходом на інший вид пенсії за віком за списокм № 2 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються невірному трактуванні норм матеріального права відносно фактичних обставин справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 по справі № 440/9659/23 - в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Л.В. Любчич