Ухвала КЦС ВС № 295/4177/23

УХВАЛА 27 червня 2024 року м. Київ справа № 295/4177/23 провадження № 61-9064ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Білецька Наталя Степанівна, про визнання правочинів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію обтяжень, ВСТАНОВИВ: 07 квітня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Білецька Н. С., про визнання правочинів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень. Протокольною ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виклик свідків. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 09 травня 2024 року повернуто особі, яка її подала. 24 червня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2024 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку та помилково застосував норми статті 357 ЦПК України. Також не врахував, що порушення судом першої інстанції процесуальних норм щодо належного обґрунтування постановленої ухвали є підставою для її скасування. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів. Право на апеляційний перегляд справи, яке гарантовано Конституцією України, реалізується у порядку, передбаченому процесуальним законом. Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначено у частині першій статті 353 ЦПК України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на протокольну ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про виклик свідків, і ця ухвала відсутня в переліку ухвал, визначених частиною першою статті 353 ЦПК України, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду. Суд апеляційної інстанції, дослідив протокол судового засідання суду першої інстанції та прослухав технічний запис судового засідання від 09 травня 2024 року, встановив, що питання про поновлення процесуального строку для подання заяви про виклик свідків судом не вирішувалось. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 353, 357 ЦПК України, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2024 року (яка не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) є необґрунтованою. Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Білецька Наталя Степанівна, про визнання правочинів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав обтяжень. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович