Постанова КЦС ВС № 333/1912/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2024 року м. Київ справа № 333/1912/23 провадження № 61-3174св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Ситнік О. М. суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фельського Сергія Леонідовича на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2023 року в складі судді Наумової І. Й. та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року в складі колегії суддів Трофимової Д. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А., в справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Він є її рідним сином. Його мати була власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,94 кв. м. Заповіту вона не залишила, отже, він має право отримати спадщину за законом. Нотаріус належним чином не повідомив його про відкриття спадщини, в зв`язку з чим він пропустив строк на прийняття спадщини. З 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» та Роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року, до загальних 6 місяців на прийняття спадщини додається ще 4 місяці, загалом 10 місяців, але в разі припинення або скасування воєнного стану строк для прийняття або відмови від спадщини може бути менше ніж 10 місяців. Введення в країні режиму воєнного стану 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною пропуску процесуальних строків, встановлених законом та судом. Через ситуацію в країні та в місті він пропустив визначений законом 6-місячний та додатковий 4-місячний строк для вступу в спадщину з поважних причин. З 2022 року в м. Запоріжжі велися бойові дії, пов`язані з військовою агресією російської федерації, перебування в місті загрожувало життю, що унеможливило своєчасне звернення до нотаріальної контори. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду 23 листопада 2023 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 07 лютого 2024 року постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2023 року залишено без змін. Судові рішення мотивовані тим, що позивач у передбачений частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України строк не подав заяву про прийняття спадщини, а його доводи щодо поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини не є такими, які б свідчили про об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для спадкоємця щодо подання в передбачений законом термін заяви про прийняття спадщини. Для подання заяви про прийняття спадщини не обов`язково їхати до нотаріальної контори, оскільки законодавство не позбавляє спадкоємця права направити таку заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Короткий зміст вимог касаційної скарги 29 лютого2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Фельський С. Л. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 1270, 1272 ЦК України про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини та надання оцінки поважності причин пропуску такого строку з урахуванням дії воєнного стану, запровадженого в Україні. Положення законодавства щодо строку прийняття спадщини (його зупинення) в період воєнного стану неодноразово змінювалися впродовж короткого часового проміжку, що не відповідає принципу правової визначеності. Позиція Запорізької міської ради У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові. Фактичні обставини справи Позивач є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 за життя заповіту не залишила, спадкова справа не заводилася. Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Цекеєвою І. О. у відповіді від 20 травня 2023 року на звернення ОСОБА_1 наголошено, що ним пропущений строк на прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У статтях 1216, 1218 ЦК України зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України). Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилався на те, що нотаріус належним чином не повідомив його про відкриття спадщини, через ситуацію в країні та в місті він пропустив визначений законом 6-місячний та додатковий 4-місячний строк для вступу в спадщину з поважних причин. З 2022 року в м. Запоріжжі велися бойові дії, пов`язані з військовою агресією російської федерації, перебування в місті загрожувало життю, що унеможливило своєчасне звернення до нотаріальної контори. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Під час вирішення питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі в складі Збройних Сил України тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Такий висновок висловив Верховний Суд України в постанові від 14 вересня 2016 року в справі № 6-1215цс16, Верховний Суд у постановах від 15 травня 2024 року в справі № 953/18814/20 (провадження № 61-13599св23), від 26 квітня 2024 року в справі № 161/17389/23 (провадження № 61-3763св24), від 03 квітня 2024 року в справі № 639/8197/21 (провадження № 61-14773св23). Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 750/262/20 суд дійшов висновку, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносин між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Саме собою незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Отже, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 та, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 487/2375/18, від 27 травня 2020 року в справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року в справі № 431/5782/17, від 20 вересня 2023 року в справі № 638/16540/20, від 30 вересня 2020 року в справі № 635/4551/18, від 03 березня 2021 року в справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року в справі № 296/12109/18, від 07 грудня 2022 року в справі № 399/570/21, від 13 квітня 2023 року в справі № 522/17537/18. Правозастосовча практика Верховного Суду в подібних правовідносинах є незмінною та усталеною, що підтверджується також постановами Верховного Суду від 14 лютого 2024 року в справі № 357/8183/22 (провадження № 61-11556св23) та від 08 квітня 2024 року в справі № 334/2358/23 (провадження № 61-434св24). Враховуючи зазначену вище практику Верховного Суду, а також встановлені судами обставини про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про смерть своєї матері (про відкриття спадщини) з дня, коли вона померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що неповідомлення нотаріуса про відкриття спадщини в цій справі не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини. Стосовно впливу запровадження воєнного стану в України як підстави пропуску строку на прийняття спадщини з поважних причин, необхідно зазначити таке. У частині першій статті 1270 ЦК України вказано, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164» вказану постанову («Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану») доповнено, зокрема, пунктом 3 про те, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 був змінений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719, де вказано, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року №

469. Отже, в період із 06 березня 2022 року до 24 червня 2022 року позивач керувався тим, що перебіг визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини зупинявся на час дії воєнного стану, а з 25 червня 2022 року - цей строк продовжений із шести до десяти місяців з часу відкриття спадщини. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому з урахуванням змін в законодавстві стосовно обрахунку строку на прийняття спадщини (в тому числі зупинення перебігу цього строку) ОСОБА_1 мав звернутися із заявою про прийняття спадщини до 27 квітня 2023 року (шість місяців з 25 червня 2022 року + чотири місяці), а звернувся - 20 травня 2023 року. Суди при вирішенні справи встановили, що ОСОБА_1 в період строку прийняття спадщини проживав у м. Запоріжжі та продовжує проживати в місті. Попри війну в Україні, на підконтрольній території, в тому числі й м. Запоріжжі, з 24 лютого 2022 року продовжують діяти всі державні органи та інші органи, яким делеговані функції державних органів, в тому числі державні та приватні нотаріуси. На підставі встановленого суди виснували, що позивачем не наведено непереборних обставин, які перешкоджали б йому як самостійно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за місцем її відкриття, так і надіслати заяву про прийняття спадщини поштою на адресу нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5). Верховний Суд погоджується з такими висновками судів. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно наказу від 19 березня 2024 року № 77) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік). Відповідно до Переліку вся територія Запорізького району входила до території активних бойових дій з 12 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року, після цієї дати - входить до території можливих бойових дій. Однак відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку № 296/5 в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини. Згідно з підпунктами 3.3-3.5 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку № 296/5заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу в письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. Тобто, ОСОБА_1 мав можливість подати заяву про прийняття спадщини (особисто або за допомогою поштового зв`язку) до будь-якого нотаріуса України на території, де не велися активні бойові, проте в період з 09 березня 2022 року до 20 травня 2023 року не вчиняв дій щодо прийняття спадщини. Встановивши, що ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк не подав, надавши належну правову оцінку зазначеним позивачем підставам пропуску зазначеного строку, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виснували про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 . Колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Визначення поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, входить до предмета доказування в справі, тобто стосується оцінки доказів на предмет належності, допустимості, достатності доказів. Оцінка доказів в справі входить до повноважень суду першої інстанції та апеляційного суду. Натомість суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. В справі, що переглядається, суди не встановили порушення процесуального порядку надання доказів, оцінили з урахуванням вимог статей 12, 76-81, 89 ЦПК України, про що навели відповідні мотиви в своїх рішеннях. Протилежних та взаємовиключних висновків щодо оцінки доказів в справі оскаржувані судові рішення не містять. Варто зазначити, що наперіод дії воєнного стану в Україні законодавець змінив початковий момент відліку шестимісячного строку на прийняття спадщини, а саме Законом України № 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 20, де зазначено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 ЦК України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті. Зазначено, що положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України № 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видано 11 березня 2022 року, тому внесені Законом України № 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року зміни до ЦК України на обрахунок строку прийняття спадщини позивачем не впливають. Доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 1270, 1272 ЦК України про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини та надання оцінки поважності причин пропуску такого строку з урахуванням дії воєнного стану, запровадженого в Україні, є безпідставними. Верховний Суд неодноразово викладав свій висновок про застосування статей 1270, 1272 ЦК України в умовах воєнного стану, зокрема в постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року в справі № 676/47/21 (провадження № 61 -8014 св21), від 21 червня 2023 року в справі № 175/1404/19 (провадження № 61-5707св23), від 16 серпня 2023 року в справі № 520/15620/17 (провадження № 61-8414 св23), від 20 березня 2024 року в справі № 545/1231/23 (провадження № 61-16142св23), від 08 квітня 2024 року в справі № 334/2358/23 (провадження № 61-434св24) та інших. У наведених вище постановах Верховний Суд виснував, що строк на прийняття спадщини є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають. Крім того, наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до вимоги здійснити переоцінку доказів та встановити нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Інші доводи касаційної скарги на висновки суду не впливають. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Щодо судових витрат Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює. Керуючись статтями 141, 389, 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фельського Сергія Леонідовича залишити без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. М. Ситнік Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк