Постанова 4813 № 508/1090/23

Номер провадження: 22-ц/813/3546/24 Справа № 508/1090/23 Головуючий у першій інстанції Горобець В.Л. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.04.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П. за участю секретаря судового засідання - Долгової В.І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2023 року ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 10 листопада 2015 року. У шлюбі вони не перебували. Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 26.10.2016 року, справа №508/960/16-ц, з позивача ОСОБА_1 , стягнуто, на користь ОСОБА_2 , аліменти в твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19 вересня 2016 року і до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 28.09.2023 року, справа №508/910/23, за позовною заявою ОСОБА_2 , змінено розмір аліментів, що утримуються з позивача, на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , на підставі рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 26.10.2016 року, шляхом зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 1 000, 00 гривень на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. З 15 вересня 2017 року і по теперішній час позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 і у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_5 . На підставі судового наказу виданого Миколаївським районним судом Одеської області від 13.09.2023 року з позивача ОСОБА_1 , стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини починаючи з 07.09.2023 року та до досягнення дитиною повноліття. Позивач проживає в смт. Миколаївка, орендує житло та несе витрати по орендній платі та за комунальні послуги (газ, електроенергія, водопостачання). Утримування орендованого майна, сім`ї та двох дітей, потребує додаткових фінансових витрат, що впливає на його матеріальний стан, призведе до скрутного матеріального становища. Тому, позивач просив аліменти, які стягуються на утримання сина ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та аліменти які стягуються на утримання доньки ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 зменшити до 1/6 частини всіх видів доходу платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року ухвалено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково. Зменшити розмір аліментів що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визначених судовим наказом Миколаївського районного суду Одеської області від 13.09.2023 року, справа №508/947/23, з 1/4 на 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовити. Судовий наказ виданий 13 вересня 2023 року справа №508/947/23 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_5 відкликати. Рішення суду, в частині відмови у задоволені позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_2 , мотивовано тим, що позивачем не наведено суду жодних вагомих підстав для зменшення розміру аліментів, зокрема зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я. Обставини, які слугували при визначенні розміру аліментів, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, особою не оскаржувались і на даний час жодним чином не змінились. В частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 , суд вважав за можливе в цій частині позовні вимоги задовольнити, оскільки відповідач ОСОБА_3 позов визнала повністю, не заперечує проти його задоволення, і згодна на зменшення розміру аліментів, про що вказала у своєму відзиві на позовну заяву, що є правом відповідача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року по справі №508/1090/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Ухвалити нове рішення яким зменшити розмір аліментів що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 28.09.2023 року, справа №508/910/23, з 1/4 на 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не звернув увагу на те, що змінився його сімейний стан, він одружився і у нього народилася друга дитина, на утримання якої сплачую аліменти. Надані ним докази про роботу та отримувану заробітну плату, розмір якої з урахуванням сплати податків, інших обов`язкових платежів та аліментів за двома виконавчими листами вказують на те, що його матеріальний стан як платника аліментів надає підстави для застосування статті 192 СК України. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , зазначив, що позивач перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 і сплачуючи аліменти дитині, яка проживає з ним, влаштовує благополуччя своєї родини за рахунок дитини, яка з ним не проживає нехтуючи її правами, а тому, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вважає, що вимоги зазначені в апеляційній скарзі підлягають задоволенню. Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні надала пояснення, в яких зазначила, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі. Фактичні обставини справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 10 листопада 2015 року. Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 26.10.2016 року, справа №508/960/16-ц, з позивача ОСОБА_1 , стягнуто, на користь ОСОБА_2 , аліменти в твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19 вересня 2016 року і до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 28.09.2023 року, справа №508/910/23, за позовною заявою ОСОБА_2 , змінено розмір аліментів, що утримуються з позивача, на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , на підставі рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 26.10.2016 року, шляхом зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 1 000, 00 гривень на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача, в шлюбі з ОСОБА_3 , народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 від 12 лютого 2019 року. На підставі судового наказу виданого Миколаївським районним судом Одеської області від 13.09.2023 року з позивача ОСОБА_1 , стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини починаючи з 07.09.2023 року та до досягнення дитиною повноліття. Згідно довідки про доходи № 872 від 13.10.2023 року позивач працює в поліції та отримає заробітну плату. Його дохід за липень, серпень, вересень 2023 року склав 116495,82 гривень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюють вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно із ст. 18 зазначеної Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтею 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно із ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Статтею 141 СК України передбачається, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до положень ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Статтею 192 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, із аналізу наведеної вище норми, розмір аліментів не вважається незмінним. Так, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, а значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, фактично обґрунтовуючи тим, що сплачує аліменти на двох дітей, оплачує житлово-комунальні послуги, купує продукти харчування та несе інші побутові витрати. Так, визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Особа повинна навести обставини, які свідчать про погіршення її матеріального становища, та подати суду відповідні докази - документи про рівень доходу позивача; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо. Колегія суддів констатує, що сам по собі факт укладення батьком дитини нового шлюбу і народження в ньому іншої дитини не є безумовними підставами для зменшення розміру аліментів, які стягуються з батька на утримання дітей від попереднього шлюбу. Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19 зазначив, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження погіршення матеріального становища позивача на час вирішення спору судом порівняно матеріального стану позивача існуючого на час стягнення аліментів. Як вірно зазначив місцевий суд, в обґрунтування рішення в оскарженій частині, наведені позивачем обставини, жодним чином не можуть розглядатися судом, як підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки такі обставини вже існували на час ухвалення рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 28.09.2023 року. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова Ю.П. Лозко