Постанова 4801 № 125/807/23

Справа № 125/807/23 Провадження № 33/801/565/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Питель О. В. Доповідач: Голота Л. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2024 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Покоєвича Артема Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Барського районного суду Вінницької області від 8.04.2024 по справі № 125/807/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, водій-сапер в/ч НОМЕР_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою Барського районного суду Вінницької області від 8.04.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. Як зазначено в постанові суду, 11.04.2023 о 22:05 по вул. Героїв Майдану у м. Бар водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в установленому законом порядку; проводилася відеофіксація. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України. Не погоджуючись з постановою суду, захисником Покоєвичем А. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх. № 5348 від 27.05.2024), яка подана засобами поштового зв`язку 24.05.2024, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Основними доводами апеляційної скарги є те, що відеозапис з місця події не відображає момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 і містить тільки відео з лікарні при проходженні безпосереднього огляду. У справі відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Працівниками поліції при безпосередньому зупиненні ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом не було залучено двох свідків, а відеозапис з місця події не містить факту зупинення працівниками поліції ОСОБА_1 .. У клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови суду захисник Покоєвич А. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що копію постанови від 8.04.2024 отримано на електронну пошту захисником лише 14.05.2024, а апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 24.05.2024, тобто протягом десятиденного строку, встановленого частиною другою статті 294 КУпАП з дня отримання копії оскаржуваної постанови. У судове засідання захисник Покоєвич А. О. та ОСОБА_1 не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить підтвердження отримання в кабінеті Електронний суд захисником судової повістки 13.06.2024, а також рекомендоване повідомлення про вручення потового відправлення № 0600271795464. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (частина шоста статті 294 КУпАП). Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження. Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Норми КУпАП не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. З матеріалів справи вбачається, що постанова місцевого суду винесена 8.04.2024, її копію отримано захисником ОСОБА_2 на електронну пошту 14.05.2024 /а. с. 59/, апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 24.05.2024 /а. с. 61-68/, тобто протягом десятиденного строку, встановленого частиною другою статті 294 КУпАП з дня отримання копії оскаржуваної постанови. З огляду на зазначене, наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Покоєвич А. О., строку на оскарження постанови суду суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження. Щодо перегляду справи апеляційним судом. Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП апеляційний суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується наступними зібраними у справі доказами : -протоколом про адміністративне правопорушення від 11.04.2023 серії ААД № 324890, згідно якого 11.04.2023 о 22:05 по вул. Героїв Майдану у м. Бар водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в установленому законом порядку; проводилася відеофіксація. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України /а. с. 2/; -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.04.2023 /а. с. 3/; -письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.04.2023, у яких він зазначав, що 11.04.2023 о 22:05 по вул. Героїв Майдану у м. Бар він керував автомобілем «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що у нього понижений морально-психологічний стан. Також у поясненнях зазначено, що він алкоголю протягом доби не вживав. У подальшому, його було доставлено у Барську ЦРЛ для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак він відмовився проходити огляд за допомогою приладу «Драгер», через те, щоб взяли аналіз крові. Зазначив, що вину не визнає, пояснення надасть у суді /а. с. 5 /; -висновком КНП «Барська міська лікарня» Барської міської ради від 11.04.2023 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /а. с. 4 /; -відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано як працівник поліції неодноразово у приймальному відділенні КНП «Барська міська лікарня» Барської міської ради Вінницької області пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній відмовився. Відео містить спілкування ОСОБА_1 з лікарем-наркологом ОСОБА_3 , у ході спілкування ОСОБА_1 також відмовився проходити огляд за допомогою приладу «Драгер», під час спілкування лікар оглянула ОСОБА_1 та склала висновок. Від підпису у висновку ОСОБА_1 відмовився /а. с. 9/; -копією постанови серії БАД № 235426 від 11.04.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП /а. с. 6/. Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, доводять наявність в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні докази, які б підтверджували факт зупинення автомобіля працівниками поліції, а тому ОСОБА_1 не є суб`єктом інкримінованого правопорушення, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції правомірно зазначив, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем та його зупинення працівниками поліції, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів (письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.04.2023, відеозаписом з місця події, копією постанови серії БАД № 235426 від 11.04.2023). ОСОБА_1 на відеозаписі не заперечував як факт керування автомобілем, так і зупинення автомобіля працівниками поліції. Посилання ОСОБА_1 про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки він відмовився від проходження огляду за допомогою приладу Драгер в медичному закладі (час з 23:27 по 23:29, з 23:35 по 23:36), однак бажав здати аналіз крові, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне. Так, відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок № 1103) визначено, що огляд проводиться: 1.поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); 2.лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно п. 6 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду відповідного закладу охорони здоров`я. З матеріалів справ вбачається, що водія було направлено для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до Барської КНП міська лікарня /а. с. 3/. Відповідно п. 10 Порядку №1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У своїх запереченнях апелянт не зазначив, яку саме правову норму було порушено лікарями при запропонуванні водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Адвокатом не зазначені підстави необхідності проведення огляду саме на стан алкогольного сп`яніння за допомогою лабораторного дослідження (аналіз крові). З огляду на вище викладене, апеляційний суд приходить висновку, що апелянтом не доведено факту порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку № 1103). З огляду на зазначене, обґрунтованим апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Отже, невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції. При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення. Керуючись статтею 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Покоєвич Артем Олексійович, строк на оскарження постанови Барського районного суду Вінницької області від 8.04.2024 по справі № 125/807/23. Апеляційну скаргу захисника Покоєвича Артема Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Барського районного суду Вінницької області від 8.04.2024 по справі № 125/807/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. О. Голота