Постанова 4857 № 460/28158/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/28158/23 пров. № А/857/6380/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, суддя (судді) в суді першої інстанції Недашківська К.М., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 26 лютого 2024 року, В С Т А Н О В И В: 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив: визнати протиправними дії щодо недотримання встановленого терміну розгляду його звернень та запитів згідно з вказаним переліком та не вирішення порушених у таких зверненнях та запитах питань; зобов`язати повторно розглянути відповідні звернення та запити з вирішенням усіх питань. Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору у розмірі 11809 грн 60 коп. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року продовжено процесуальний строк, наданий ОСОБА_1 для усунення недоліків адміністративного позову до закінчення десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 11809 грн 60 коп до ухвалення судового рішення по справі. Позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі № 460/28158/23. 29 січня 2024 року позивач подав заяву про відмову від відстрочки сплати судового збору, просив ухвалити процесуальне рішення щодо звільнення від сплати судового збору або відмови у звільненні від сплати судового збору, та у разі відмови не здійснювати розгляд справи по суті та застосувати наслідки щодо повернення позовної заяви позивачу. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення. Позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору у розмірі 11809 грн 60 коп. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху. 19 лютого 2024 року позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив суд звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій залишено без розгляду. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку спір не пов`язаний з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та не стосується пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу, тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір». Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк та не сплатив судовий збір, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України. Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкового залишення позовної заяви без розгляду. Зокрема, зазначає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки є учасником бойових дій, а спір у цій справі стосується питань соціального захисту, а саме його пенсії. Вказує, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01 лютого 2022 року у справі № 200/1654/21-а, від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23, згідно з якими при вирішенні питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, оскільки провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 161 КАС України (до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору) і позивач не усунув цього недоліку у строк, встановлений судом. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Як слідує з матеріалів справи, ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору у розмірі 11809 грн 60 коп. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року продовжено процесуальний строк, наданий ОСОБА_1 для усунення недоліків адміністративного позову до закінчення десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 11809 грн 60 коп до ухвалення судового рішення по справі. Позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі № 460/28158/23. 29 січня 2024 року позивач подав заяву про відмову від відстрочки сплати судового збору, просив ухвалити процесуальне рішення щодо звільнення від сплати судового збору або відмови у звільненні від сплати судового збору, та у разі відмови не здійснювати розгляд справи по суті та застосувати наслідки щодо повернення позовної заяви позивачу. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення. Позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору у розмірі 11809 грн 60 коп. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху. Судом першої інстанції у цій ухвалі вказано, що лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи саме як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору. Зазначено, що у даному випадку спір не пов`язаний з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та не стосується пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу, тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір». Ознайомившись з вказаною ухвалою, позивач подав подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив суд звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Вважаючи, що підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, позовну заяву залишено без розгляду ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з таких підстав. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України). Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. Суд апеляційної інстанції зауважує, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Згідно з частинами 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), статтею 8 якого встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист. Конституційний Суд України у рішенні «У справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права»» №12-рп/2013 від 28.11.2013 року, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D). Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на позивача. При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Разом з тим, у статті 5 Закону № 3674-VI закріплено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 частини 1 статті 5). Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII). Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.12 Закону № 3551-XII). У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону № 3551-XII. Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 лютого 2022 року у справі № 200/1654/21-а, від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20. Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 12 травня 2015 року, відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, учасників бойових дій (а.с.5). Зі змісту позовної заяви слідує, що подані позивачем звернення та запити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які, як вважає позивач, відповідач розглянув не вчасно та не вирішив всіх порушених питань, стосувались перерахунку та виплати пенсії позивача, щомісячних розрахунків такої та складових грошового забезпечення, які враховані при перерахунку пенсії, їх суми. Пенсію позивач отримує відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказане у своїй сукупності дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що позивач звертався до суду з метою захисту свого права на отримання належного розміру пенсії, тобто за захистом соціального права, тому, у цій справі повинен бути звільнений від сплати судового збору. За таких обставин, враховуючи положення статті 320 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, а також те, що повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду позовної заяви, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно пункту 4 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду. Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 460/28158/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 25 червня 2024 року.