LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд600/1986/24-а

від 25.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/1986/24-а Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Тетяна Миколаївна Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 25 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції, які стали підставою для прийняття оскаржуваного судового рішення є такими, що не відповідають нормам процесуального закону. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не виконано належним чином вимог ухвал суду від 08.05.2024 р. та 16.05.2024 р., а також пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом, без надання доказів поважності причин пропущення вказаного строку. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, у травні 2024 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.05.2024 року адміністративний позов залишено без руху. 14.05.2024 року позивачем на виконання ухвали без руху подано позов у новій редакції та подано пояснення щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.05.2024 року позов залишено повторно без руху. На виконання ухвали суду від 08.05.2024 року представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування заяви представник позивача вказав, що з метою надання оцінки обставинам справи та формування предмету та підстав позову, представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 24.03.2024 року із адвокатським запитом про отримання документів, на підставі яких відбулись призов та направлення позивача на проходження військової служби. Представник позивача зазначає, що на вказаний запит отримав 15.04.2024 року копії відповідних документів, у зв`язку із чим вважає, що причини пропущення строків були поважними. Водночас, представник позивача не надав суду жодного доказу на підтвердження отримання відповіді на запит 15.04.2024 року як підстави визнання поважності причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом. 21.05.2024 року представник позивача надіслав до суду уточнені позовні вимоги, в яких усунуто недоліки позову в частині зазначення вірних реквізитів оскаржуваного наказу Військової частини НОМЕР_1 . Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що не виконано належним чином вимог ухвал суду від 08.05.2024 р. та 16.05.2024 р., а також пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом, без надання доказів поважності причин пропущення вказаного строк. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Згідно з ч.1, 2 ст.169 КАС України, встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме не подано заяву про поновлення строку звернення до суду або вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними. Як вбачається з матеріалів справи підставами для повернення стало те, що позивачем не виконано належним чином вимог ухвал суду від 08.05.2024 р. та 16.05.2024 р., а також пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом, без надання доказів поважності причин пропущення вказаного строку, наявні підстави для повернення позовної заяви. В свою чергу, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до абз. 2 ч.2, ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Однак, передбачається й поновлення строку пропущеного з поважних причин. Колегією суддів встановлено, що позовну заяву позивачем було подано до суду першої інстанції 03.05.2024, та зареєстровано 06.05.2024 року, що вбачається із відбитку штемпеля суду першої інстанції на позовній заяві (а.с.1). Як встановлено з матеріалів справи позивачем оскаржується наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.03.2024 №67/1. Водночас, як встановлено з матеріалів справи представником позивача оскаржуваний витяг отримано лише 15.04.2024 року. Таким чином, враховуючи, що з позовом позивач звернувся 03.05.2024 року (зареєстровано 06.05.2024), то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск строку звернення з адміністративним позовом до суду. Щодо доводів суду першої інстанції про ненадання доказів на підтвердження вищезазначеної інформації, то такі спростовуються матеріалами справи (а.с.18). Щодо повернення позовної заяви з підстав ненадання доказів на підтвердження дати отримання копій документів від ІНФОРМАЦІЯ_2 , то колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 80 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Отже, з метою встановлення всіх обставин справи та для правильного вирішення спору суд може витребувати необхідні документи у відповідача. У разі відсутності у справі доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження у справі, а питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі. На переконання суду апеляційної інстанції, викладене свідчить про те, що суд першої інстанції в даній ситуації застосував надміру формальний підхід і не врахував вимог ст.55 Конституції України та ст.ст.2,5,6 КАС України. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. У відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості. Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до ст.6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Положеннями ч. 3 ст. 312 КАС України регламентовано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. . Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»