Постанова 4856 № 240/19448/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/19448/23 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 24 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, Державної податкової служби України в якому просив, крім іншого, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» до Головного управління ДПС у Житомирській області, ДПС України задоволено. 19 січня 2024 року представником позивача подано до Житомирського окружного адміністративного суду заяву (т.1 а.с.197-207), в якій він просив вирішити питання щодо судових витрат, а саме стягнення на користь ТОВ «Еко-Папір Україна» з ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. До поданої заяви представником позивача додано договір від 24.04.2023 про надання правової допомоги, договір від 24.04.2023 про залучення співвиконавця до виконання договору про надання правової допомоги та акт від 16.01.2024 здачі-приймання наданих послуг (підготовка позовної заяви та підготовка відповіді на відзив). Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» в стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Згідно пункту 2.7.1, 2.7.2 договору про надання правої допомоги від 24.04.2023 №44728583 при наданні послуг передбачених п. 1.3.1 1.3.3., 1.3.5. Договору розрахунок за кожний календарний місяць виконання Договору здійснюються Замовником з Виконавцем на підставі рахунку Виконавця, виставленого у відповідності до Акту(ів) здачі-приймання наданих послуг, оформлених між Сторонами, протягом 60 (шестидесяти) календарних днів. При наданні послуг передбачених п. 1.3.4. Договору Замовник сплачує суму, зазначену в акті здачі приймання наданих послуг, оформлених між Сторонами, після набрання рішення законної сили протягом 10 (десяти) днів. Відповідно до пункту 1.3.4 договору про надання правої допомоги від 24.04.2023 №44728583 юридичні послуги за цим Договором надаються Виконавцем у наступних формах: представництво та захист законних інтересів Замовника перед третіми особами, суб`єктами державної влади, міжнародними організаціями та установами, а також в судах. Таким чином, замовник, тобто, позивач, сплачує надані послуги після набрання рішення законної сили протягом 10 (десяти) днів, а до цього строку отримує від адвокатського бюро рахунок та акт. В договорі не зазначено, що акт і рахунок повинні складатися до ухвалення рішення у справі. Позивач вважає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є правом позивача, яке гарантоване Кодексом адміністративного судочинства України, а суд І інстанції порушив принцип адміністративного судочинства, як відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення (пункт 10 частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України), тим самим позбавивши позивача на відшкодування витрат на правову допомогу. 13 червня 2024 року на адресу Сьомго апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від ГУ ДПС у Житомирській області на апеляційну скаргу ТОВ «Еко-Папір Україна». У поданому відзиві представник відповідача заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у відзиві, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке. Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивачем 19.01.2024 подано до Житомирського окружного адміністративного суду заяву, в якій він просив вирішити питання щодо судових витрат, а саме стягнення на користь ТОВ «Еко-Папір Україна» з ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн., до якої додані договір від 24.04.2023 про надання правової допомоги, договір від 24.04.2023 про залучення співвиконавця до виконання договору про надання правової допомоги та акт від 16.01.2024 здачі-приймання наданих послуг (підготовка позовної заяви та підготовка відповіді на відзив). Відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу не підтверджуються належними доказами. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким задоволено позовні вимоги, суд апеляційної інстанції враховує таке. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України). Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи. Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в матеріалах справи містяться наступні документи: - копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги позивачу адвокатом Тараном М.М. (т.1 а.с.207) виданий адвокатським бюро "Лариси Коваленко" на підставі договору про надання правової допомоги № 44728583 від 24.04.2023; - договір про надання правової допомоги від 24.04.2023 року №44728583; - рахунку на оплату від 16.01.2024 (т.1 а.с.201); - акт здачі-приймання наданих послуг від 16.01.2024 (т.1 а.с.202); - договір про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги. Правова допомога у даній справі надавалась позивачу Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" на підставі укладеного у 24 квітня 2023 року договору №44728583 про надання безоплатної правової допомоги. Розмір гонорару становить 12 000 грн. За наслідками виконання наданих послуг у відповідності до акту №3/01 від 16 січня 2024 року надано наступні послуги: - підготовка позовної заяви разом з документами у справі №240/19448/23 - 5 год. (10 000 грн.) - підготовка відповіді на відзив у справі №240/19448/23 - 1 год. (2 000 грн.) Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції вказав, що гідно п.5.1 договору про надання правової допомоги № 44728583 від 24.04.2023 він вважається укладеним з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, тобто на момент звернення до суду із заявою від 19.01.2024 адвокат Таран М.М. не мав повноважень представляти інтереси позивача. До заяви від 19.01.2024 додані складені адвокатським бюро "Лариси Коваленко" рахунку на оплату від 16.01.2024 (т.1 а.с.201), акту здачі-приймання наданих послуг від 16.01.2024 (т.1 а.с.202), правнича допомога полягала в підготовці позовної заяви та відповіді на відзив, які, згідно матеріалів справи, були подані в липні-вересні 2023 року хоча згідно п. 2.71 Договору в даному випадку повинні бути складені до прийняття рішення у справі 16.01.2024. Суд вважав, що такі витрати позивача на правничу допомогу не підтверджуються належними доказами, а тому у стягненні таких витрат належить відмовити. Колегія суддів вважає помилковим такі доводи з огляду на наступне. Згідно з пунктом 5.1 договору про надання правої допомоги від 24.04.2023 №44728583 договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року. Водночас, колегія суддів зауважує, що факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку (постанова Верховного Суду від 19.03.2019 року по справі 916/626/18). У відповідності до положень пункту 2.7.1, 2.7.2 договору про надання правої допомоги від 24.04.2023 №44728583 при наданні послуг передбачених п. 1.3.1 1.3.3., 1.3.5. Договору розрахунок за кожний календарний місяць виконання Договору здійснюються Замовником з Виконавцем на підставі рахунку Виконавця, виставленого у відповідності до Акту(ів) здачі-приймання наданих послуг, оформлених між Сторонами, протягом 60 (шестидесяти) календарних днів. При наданні послуг передбачених п. 1.3.4. Договору Замовник сплачує суму, зазначену в акті здачі приймання наданих послуг, оформлених між Сторонами, після набрання рішення законної сили протягом 10 (десяти) днів. Згідно з пунктом 1.3.4 договору про надання правої допомоги від 24.04.2023 №44728583 юридичні послуги за цим Договором надаються Виконавцем у наступних формах: представництво та захист законних інтересів Замовника перед третіми особами, суб`єктами державної влади, міжнародними організаціями та установами, а також в судах. Тобто, замовник, тобто, позивач, сплачує надані послуги після набрання рішення законної сили протягом 10 (десяти) днів, а до цього строку отримує від адвокатського бюро рахунок та акт. В договорі не зазначено, що акт і рахунок повинні складатися до ухвалення рішення у справі. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював правову позицію, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, необхідно враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Також необхідно враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо. Отже, враховуючи вищезазначене позивач має право на відшкодування витрат на правову допомогу. В той же час, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Згідно із статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Водночас, у частині третій статті 132 КАС України наведено вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат конкретизована у статті 134, 135, 137, 138 КАС України, зокрема: 1) витрати на професійну правничу допомогу (стаття 134 КАС України); 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (стаття 135 КАС України); 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (стаття 137 КАС України); 4) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду (стаття 138 КАС України). Розглядаючи заяву про розподіл судових витрат та вирішуючи її по суті, суд має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, колегія суддів визначаючись щодо співмірності стягнення витрат на правову допомогу враховує відзив поданий відповідачем, якому зокрема Головне управління ДПС у Житомирській області зауважує, що понесені витрати позивачем не підтверджені. Дослідивши зміст та обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням обставин справи, а саме: участь в одному судовому засіданні представника позивача; виходячи з характеру та кількості доказів у справі (відсутності експертиз, виклику свідків, відповіді на відзив, заяв, клопотань тощо), часу проведення судових засідань, тривалістю розгляду справи, ціни позову, затраченим ним часом на надання таких послуг, колегія суддів вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Колегія суддів вважає, що зазначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, судова колегія вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 12000 грн., на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню до 7000 грн. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70000,00 грн. пропорційно з обох відповідачів. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" задовольнити частково. Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року скасувати. Прийняти нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень). Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень). В іншій частині заяви відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.